КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Хроніка головних подій, пов'язаних з історією українського козацтва.

ХРОНІКА ГОЛОВНИХ ПОДІЙ, ПОВ'ЯЗАНИХ З

ІСТОРІЄЮ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

(90-ті роки XX – початок XXI ст.)

 

1998

На честь 350-річного ювілею перемоги козацького війська під головуванням Б.Хмельницького та кримсько-татарської кінноти Тугай-Бея над польською армією 29 квітня — 16 травня 1648 року в битві під Жовтими Водами, поруч з урочищем Княжі Байраки, на околиці села Жовто-Олександрівка П'ятихатського району Дніпропетровської області було відкрито пам'ятник. На одній з гранітних брил вичеканено герб Богдана Хмельницького, на другій — герб кримсько-татарського роду Гиреїв. Стилізований український рушник логічнопереходить у бойовий прапор, що символізує союз запорозького козацтва та кримсько-татарського війська. Автори пам'ятника: скульптор Степан Жиляк, архітектор Володимир Шульга.

 

26 травня було відкрито пам'ятний знак на честь Корсунської битви, що закінчилась перемогою українських козаків під проводом Богдана Хмельницького в союзі з татарами над 20-тисячним польським військом. Монумент, який вже має назву Козацький камінь, зведено в Круглій балці біля села Виграєво Корсунськогорайону Черкаської області. Після освячення пам'ятника у с. Виграєві відбулось свято козацької слави.

 

Під час розкопок кургану в районі Аджигольської коси (Очаківський район Миколаївської області) експедицією Миколаївського краєзнавчого музею в насипі стародавнього поховання було знайдено землянку, ідентифіковану як козацька, що датується серединою XVIII ст. Також знайдено рештки відкритого вогнища, люльки, уламки розбитого скляного штофа, цвяхи та скоби для будівництва чайок, фрагменти керамічного посуду. Все це, а також розташований неподалік більш високий курган дозволили зробити висновок, що археологи знайшли козацький сторожовий пост, який був лише однією ланкою "вогняного телеграфу". Як сказав керівник експедиції Віктор Гребенніков, Аджигол здавна був відомий своїми давньогрецькими поселеннями, але вперше тут і в цілому на Миколаївщині знайдена козацька землянка.

 

У вересні на Поділлі відбулася низка заходів, присвячених 350-річчю повстання українського народу за свободу і незалежність. 11 вересня з нагоди 350-річчя битви війська Богдана Хмельницького під Пилявою у райцентрі Стара Синява Хмельницької області урочисто відкрито пам'ятник Т.Г.Шевченку (автори: скульптор ПавлоЛогвинов, архітектор Василь Гук). Відбулась Всеукраїнська історико-краєзнавча конференція "Поділля і Південно-Східна Волинь у роки Визвольної війни українського народу середини XVII ст.". Продовжились свята урочистим походом до могили Івана Ганжі (соратника Б.Хмельницького, котрий загинув під час битви) та на курган Козацької слави.

18-20 вересня у Кам'янці-Подільському відбулась перша міжнародна благодійна історико-культурна акція "Козацькі забави". Головною ареною свята стала славетна стара фортеця, де на основі історичних подій минулого нашої країни, традицій, фольклору, козацьких бойових ігор було проведено лицарський турнір та святковий концерт у присутності багатьох гостей з усієї України та із закордону. (Вечірній Київ, 10 вересня; Голос України, 19 вересня; Демократична Україна, 22 вересня).

 

У Донецькому обласному краєзнавчому музеї відкрито виставку, присвячену історії й сьогоденню запорозького козацтва в шахтарському краї. Це перша така культурна акція на сході України, здійснена в короткий термін силами наукових співробітників музею та Кальміуської паланки Українського козацтва. Організатори виставки впевнені, що експозиція сприятиме спростуванню стереотипу про донецьку землю як вотчину лише донського козацтва. (Голос України, 17 листопада).

 

1999

350-й річниці Зборівської битви Головна рада УТОПІК, Тернопільська облдержадміністрація, Тернопільська обласна організація УТОПІК, Управління в справах сім'ї та молоді облдержадміністрації, Тернопільський краєзнавчий музей. Тернопільський козацький кіш ім. Дм.Вишневецького Українського козацтва Всеукраїнську науково-практичну присвятили конференцію "Зборівська битва як віха в історії розвитку Української державності", яка відбулася 10-11 червня у Тернополі-Зборові. Науковці з Києва та Тернопільщини у своїх виступах розглянули роль організацій УТОПІК у дослідженні історії та пам'яток українського козацтва, місце та значення Зборівської битви в історії і культурі України, дослідження різноманітних проблем козаччини на Тернопільщині.

 

Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, Президент України 7 серпня 1999 року видав указ про встановлення Дня Українського козацтва, який відзначатиметься щорічно 14 жовтня — в день свята Покрови Пречистої Богородиці (Голос України, 12.08.99).

 

19 серпня, на Спаса, у м. Брацлаві Немирівського району на Вінниччині урочисто відкрито пам'ятник герою Визвольної війни 1648-1657 років, першому брацлавському полковнику Данилові Нечаю. Автором проекту став крайовий отаман українського козацтва Микола Крижанівський. Учасники свята побували на могилі легендарного борця за вільну Україну у селі Красне сусіднього Тульчинського району. Квіти пам'яті лягли іще до двох козацьких могил — у самому селищі Брацлав та неподалік нього — на Замковій горі. У такій спосіб колишня козацька столиця відзначила 350-ліття Визвольної війни під орудою Б.Хмельницького та День незалежності України. Відкриття пам'ятника перейшло у театралізоване дійство із святковим концертом, виставкою творів народних майстрів, з козацьким табором і кулешем (Голос України, 12.08.99; Сільські вісті, 26.08.99; Україна молода, 8.09.99).

 

21 серпня у Зборові (Тернопільська обл.) з нагоди 350-річчя битви козацького війська під проводом Богдана Хмельницького з польською армією короля Яна-Казимира відбулось свято "Зборів — місто козацької слави". Було проведене богослужіння у Зборівському храмі Преображення Господнього, від якого рушила колона до пам'ятника Богдану Хмельницькому, а потім — до Козацької могили, де відбулась панахида. Завершилось свято на міському стадіоні. Присутні на урочистостях, серед яких були і прем'єр-міністр України, і гетьман Українського козацтва, відвідали також діораму "Зборівська битва" в міському музеї (Вільне життя, 26.08.99).

 

Естафету відзначення битви під Зборовим підхопив Збараж. Тут проведено науково-практичну конференцію, в якій взяли участь дослідники з Києва, Львова, Тернополя та інших міст України, науковці з Польщі. Під час святкування гостинно відкрив свої відреставровані зали замковий палац. У ньому експонувалися різноманітні художні виставки на тему козаччини і Визвольної війни під керівництвом Б.Хмельницького. А на третій день, у неділю, в парку імені полковника Бурляя відбулось театралізоване свято (Вільне життя, 23.09.99).

 

2 вересня на День міста, з нагоди 205-ї річниці заснування Одеси та 250-річчя з дня народження видатного діяча Українського козацтва Антона Андрійовича Головатого на Олександрівському проспекті (Старобазарна площа) відкрито пам'ятник отаману і одному із засновників Чорноморського козачого війська (автори: скульптор Олександр Токарєв, архітектор Володимир Чепелєв). 210 років тому шість полків козаків-чорноморців взяли штурмом укріплену турецьку фортецю Хаджибей, що знаходилася на місці сучасної Одеси. Відкриття пройшло у вигляді театралізованої вистави за участю акторів Українського театру (Одесский вестник, 18.08.99; Одеський вісник, 4.09.99; День, 2.10.99).

 

Пам'ятний знак гетьману України Івану Мазепі відкрито, з ініціативи спілки українського товариства "Червона калина", за межами нашої держави у с. Варниця неподалік від міста Бендери. Напис на гранітній плиті говорить сам за себе: "На цьому місці 22 вересня 1709 року помер гетьман України Іван Степанович Мазепа” (Голос України, 2.10.99).

 


13 жовтня, напередодні Дня Українського козацтва, на острові Хортиця у великому козацькому колі відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака одному з перших козацьких гетьманів України Дмитру Вишневецькому(Байді) — засновнику першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця. Гетьман Українського козацтва ІванБілас вручив Л.Кучмі козацький орден князя Вишневецького за № 1 та козацький однострій. Після цього відбулось театралізоване свято, в центрі якого був сам легендарний Байда (Сегодня, 14.10.99; Запорізька правда, 15.10.99).

 

13 жовтня на острові Хортиця відбулась ще одна подія — із русла Старого Дніпра було піднято бойовий корабель запорозьких козаків — легендарну чайку. Добре збережені рештки цього судна, що затонуло наприкінці30-х років XVIII ст., віднайшли у 1998 р. на глибині 10 м аквалангісти Експедиції підводних археологічних робіт при Національному заповіднику ''Хортиця'' (керівник — Валерій Нефедов). Козацька чайка, що пролежала 250 років під шаром піску, через зміни гідрологічного режиму Дніпра опинилася на поверхні дна річки. Ця обставина, яка допомогла виявити унікальну знахідку, водночас поставила її на межу остаточного знищення. Кошти, необхідні для термінового підйому чайки та проведення консерваційних робіт, надали благодійний фонд "Допомога" та промислові підприємства Запоріжжя. Для остаточної розчистки 18-метрового судна було переміщено 60 кубометрів грунту, працювало 8 аквалангістів і 2 водолази. У процесі розчистки було знайдено велику кількість кованих цвяхів, мушкетних та пістольних куль, гарматні ядра, абордажну сокиру, люльки. Стало відомо, що чайка була пофарбована у темно-червоний колір. Поруч вдалося виявити і нові об'єкти: остови інших суден, які також мають великий науковий, історичний та культурний інтерес. Після вдалого підйому козацької чайки її дерев'яні деталі потрібно 3-4 роки обробляти консервантом (поліетиленглюколем), і тільки після цього спеціалісти розпочнуть музеєфікацію корабля (Запорізька правда, 28.09.99; Голос України, 13.10.99; Робітнича газета, 14.10.99; Сільські вісті, 21.10.99).

 

14 жовтня у Полтавському краєзнавчому музеї відбулась наукова конференція "Проблеми вивчення історії козацтва України". Прелюдією до неї стало відкриття постійнодіючої експозиції "Полтавщина в кінці ХVІІ-ХVІІІст.". Перші відвідувачі одразу охрестили її "козацькою залою". На виставці чимало справді унікальних експонатів. Тут представлена зірка ордена Св. Олександра Невського, якою був нагороджений гетьман Данило Апостол, іменна зброя козацьких ватажків, зразки символів їхньої влади, копії найважливіших документів, речі тогочасного побуту. Практично вперше в Україні виставлено повноформатну художню копію портрета гетьмана Івана Мазепи, оригінал якого зберігається у шведській Гріпсхольмській галереї. На виставці також представлено більш ніж двотонний дзвін Кизи-Кермен. Цей дзвін, який прикрашав головний собор Полтави - Успенський, відлили із трофейних гармат, захоплених понад три століття тому при взятті турецької фортеці Кизи-Кермен полтавськими козаками на чолі з полковником Герциком (Україна молода, 21.10.99).

 

23 жовтня в колишній гетьманській столиці Батурині на Чернігівщині відбулась церемонія урочистого поховання урни з символічним прахом гетьмана Івана Мазепи поряд з могилою Кирила Розумовського. Ініціював акцію перепоховання голова Одеської організації Національної спілки письменників Богдан Сушинський. 18 жовтня українська делегація прибула до румунського міста Галац, де була взята земля з місця поховання І.Мазепив монастирі св. Георгія. Тут з дозволу Міністерства культури Румунії буде встановлено пам'ятник українському гетьманові. З Одеси, де біля пам'ятника отаману Антону Головатому відбувся мітинг, урну перевезли до Києва, відтіля — до Батурина. В рамках цієї акції, а також з нагоди 330-річчя заснування в Батурині української столиці, тут було проведено міжнародну наукову конференцію, присвячену 290-річчю з дня смерті І.Мазепи. На конференції обговорено перспективи розвитку, розбудови нещодавно заснованого в Батурині Державного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця", повернення в Україну пам'яток, документів, пов'язаних з іменами видатних діячів нашої історії. Було оголошено про заснування міжнародної премії імені Івана Мазепи, якою за значний внесок у пропаганду історії України нагороджуватимуться політичні діячі, митці, літератори. Першими лауреатами цієї премії стали письменники Богдан Лепкий (посмертно), Роман Іванчук, Сергій Павленко, директор історико-культурного заповідника "Батурин" Алла Олешинська.

Також була відкрита стела в пам'ять Богдана Лепкого, автора трилогії "Мазепа" (автор монумента —І.Сонцядло) і закладена Алея українських гетьманів (Вечірній Київ, 21.10.99; Киевские ведомости, 21.10.99; Літературна Україна, 28.10.99).

 

Каплицю, споруджену на кошти російських доброчинних фондів, встановлено на могилі гетьмана України Петра Дорошенка в м. Ярополець Московської області (Зоря Полтавщини, 30.10.99).

 

2000

У червні сталася пожежа у Хотинській фортеці — визначній пам'ятці середньовічного фортифікаційного мистецтва. Вигорів дах Ковальської вежі, будинок реставраторів, в’їзна брама. Пам'ятка світового значення не охороняється. В аварійному стані знаходиться і встановлений поспіхом у 1991 році до 370-ліття Хотинської битви пам'ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Монумент "сунеться" у Дністер, потріскався фундамент, злодії обідрали з нього бронзу. Вже кілька років йде мова про його демонтаж і перенесення в інше місце. Мабуть, щоб покращити стан зазначених пам'яток, треба знов чекати чергового ювілею (Робітнича газета, 14.06.2000).

 

 

2002

В Музеї гетьманства відкрилася виставка “Гетьман Мазепа і сучасна Україна”, присвячена дню народження Івана Мазепи. До створення виставки були залучені Національний історико-культурний заповідник “Києво-Печерська Лавра”, Центральний державний історичний архів України в м. Києві. Також представлені нові надходження до Музею гетьманства: друковані видання, копії портретів, окремі речі – близько 50 експонатів (Культура і життя. 10.04.2002).

 

Група народних депутатів разом з міністром культури та мистецтва Ю.Богуцьким відвідали острів Хортиця. Стан національного заповідника залишається незадовільним, на історичному острові триває незаконна забудова. Міністерство культури і міськдержадміністрація Запоріжжя підписали протокол, в якому, зокрема, йдеться про необхідність профінансувати в наступному році із держбюджету заповідник “Хортиця” в сумі 7,2 млн гривень та виділити 1,5 млн для подальшої розбудови історико-культурного центру “Запорізький дуб”. Однак це лише пропозиції. Останнє слово залишається за Верховною Радою (Голос України 10.09.2002).

 

14 жовтня в Україні святкували Покрова Пресвятої Богородиці і свято Дня Українського козацтва. 12 річниця відродження Українського козацтва відмічалася у Києві (святковим концертом у палаці “Україна” і багатьох населених пунктах України. На Вінниччині, місцем проведення обласного свята козацької слави стало село Буша Ямпільського району, де у 1653 році відбулася історична битва Богдана Хмельницького з польською шляхтою. Представники семи козацьких полків, створених в області, взяли участь у церемонії покладання квітів до козацької могили, що разом зі сторожовою вежею збереглася до наших днів (Голос України. 15.10.2002).

 

В квітні у Харкові відбулася І Міжнародна науково-практична конференція з актуальних проблем козацької культури. Конференція проходила як один із заходів схваленої Президентом України “Національної програми відродження та розвитку українського козацтва на період 2002-2005 років”, а також на відзначення 380-ї річниці пам’яті гетьмана реєстрового козацтва Петра Сагайдачного. Доповідачі на пленарних, а потім і на секційних засіданнях порушували питання козацького релігійного виховання, ролі сільських громад у процесі самоврядування як продовження традиції козацького демократизму, економічного розвитку козацьких територій тощо. Окремо йшлося про створення нової соціальної структури – Козацької партії. При Харківському педагогічному університеті створено єдиний в Україні Інститут козацтва, який планується перетворити у Національний козацький університет (Урядовий кур’єр. 18.05.2002).


В Одесі, у видавництві “Гермес” вийшла з друку монографія доцента Одеського національного університету ім. І.Мечникова, відомого дослідника археології та етнографії Півдня України В’ячеслава Кушніра “Українці за Дунаєм”. Видання присвячене нащадкам українських переселенців XVIIXIX ст. на землях Нижнього Подунав’я. Автор детально розглядає соціально-демографічний устрій, сучасні народні промисли, звичаї та обряди. Окремі розділи присвячені народній архітектурі, іконопису, вишивці, їх порівняльній характеристиці. Відокремленість українських переселенців сприяла збереженню самобутності, але ця культура зазнає поступового занепаду, підпадаючи під вплив Румунії (Урядовий кур’єр. 25.10.2002).

 

В Музеї гетьманства відбулась презентація першого тому нової праці кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України Володимира Кривошиї “Генеалогія українського козацтва”. Нова книга – вступний, перший том з 20-томної серії. Далі буде видано книги про окремі козацькі полки: Білоцерківський, Ніжинський, Корсунський, Переяславський та інші. Завершиться серія підсумковим томом. Нині спостерігається стрімкий розвиток вітчизняної генеалогії, і тому заявлена серія приверне увагу як істориків, так і просто усіх хто цікавиться історією України та власним родоводом (Хрещатик. 31.10.2002).

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS