КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Хроніка

VІ. Х Р О Н І К А

У К А З

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Про відзначення у 2009 році 360-ї річниці подій,

пов'язаних зі створенням Української козацької держави

З метою виховання у громадян почуття патріотизму та поваги до історичного минулого Українського народу та у зв'язку з відзначенням у 2009 році 360-ї річниці подій, пов'язаних зі створенням Української козацької держави зі столицею у місті Чигирині, п о с т а н о в л я ю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) розробити разом з обласними державними адміністраціями за участю Національної академії наук України та Ради Українського козацтва у місячний строк та затвердити план заходів з відзначення у 2009 році 360-ї річниці подій, пов'язаних зі створенням Української козацької держави зі столицею у місті Чигирині, передбачивши, зокрема:

проведення в жовтні 2009 року у місті Чигирині Черкаської області в рамках відзначення Дня Українського козацтва урочистих заходів з нагоди 360-ї річниці Української козацької держави;

організацію заходів з нагоди 360-ї річниці створення Української козацької держави, інших подій 1649 року, пов'язаних із цим, зокрема святкування у серпні 2009 року на території Тернопільської області річниці перемоги військ Богдана Хмельницького у битві під Зборовом;

проведення у місті Києві Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої створенню Української козацької держави зі столицею у місті Чигирині, відповідних тематичних конференцій та круглих столів у інших населених пунктах України;

заходи щодо завершення реставраційних робіт на об'єктах історико-архітектурного комплексу "Резиденція Богдана Хмельницького" та Національного історико-культурного заповідника "Чигирин";

організацію у навчальних закладах та закладах культури, військових частинах тематичних заходів із висвітлення подій періоду створення Української козацької держави;

2) забезпечити виконання у повному обсязі Указу Президента України від 1 лютого 2008 року N 78 ( 78/2008 ) "Про відзначення у 2008 році 360-ї річниці подій, пов'язаних з початком Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття".

2. Державному комітету телебачення та радіомовлення України організувати цикли тематичних теле- і радіопередач, забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації заходів щодо відзначення 360-ї річниці подій, пов'язаних зі створенням Української козацької держави зі столицею у місті Чигирині.

3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування у повному обсязі заходів, передбачених цим Указом.

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 21 січня 2009 року

N 31/2009

Виставка кераміки-реконструкцій посуду козацької доби

Без пізнання минулого неможливе розуміння перспектив майбутнього. Саме цей постулат є базовим для реконструкторського руху, що об'єднує ентузіастів в усіх куточках світу. Люди різного віку, різного матеріального статку у вільний від основної роботи час займаються дослідженням та ретельним, до найменших дрібниць, відтворенням предметів культури та побуту давно минулих часів.

Саме створення та реалізація проектів, пов'язаних з реконструкцією матеріальної культури окремих періодів історії України та інших країн й є одним із завдань, яке ставить перед собою громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології".

Один з наймасовіших проектів, які реалізуються під егідою цієї організації — відтворення побуту України ранньомодерного часу, який зазвичай називають "козацькою добою". Безумовно, найбільший інтерес серед активістів реконструкторського руху викликає воєнна культура, однак її неправомірно виокремлювати із загалу матеріальної культури України XVII –XVIII ст.

Саме тому, керуючись подібним підходом, один із апологетів-початківців реконструкторського руху Іван Окара (смт Опішне) вирішив здійснити спробу реконструкції керамічних виробів, що побутували на теренах України в згаданий час. Це також вбачається логічним, виходячи з того, що саме за ранньомодерної доби утворилися підвалини тієї матеріальної культури, яка вважається на сьогоднішній день традиційно українською. Однак слід зазначити, що значною мірою культура і побут нашої країни у XVII – XVIII ст. формувались під значним впливом сусідніх народів, особливо — на південному сході та заході.

Саме зі сходу прийшло в Україну тютюнокуріння та використання люльок-носогрійок. Останні за своєю конструкцією кардинально відрізнялись від тих люльок, які проникли на територію Східної Європи з Голландії за часів Петра І. Ця різниця вбачається неозброєним оком на рівні простого порівняння конструкцій люльок, які використовувались в Україні, та їх західноєвропейських аналогів, які набули поширення у Росії.

Форма та орнаментація козацьких люльок, тюркське походження назв аксесуарів до неї — чубук, кисет, — все це свідчить саме про східний вплив. На сьогодні відомі сотні різновидів козацьких люльок, що різняться одна від одної формами, розмірами, орнаментом та кольором.

Однією з найскладніших реконструкцій, виконаних майстром, є західноєвропейська люлька-"голландка", а також головний "X аксесуар до неї — жаровня з піддувалом. Їх широке розповсюдження на території Російської держави припадає саме на період царювання Петра І. Важливо відзначити, що на українській території їх активне використання не зафіксоване.

Особливістю реконструкторської роботи Івана Окари є скрупульозний підхід до найменших дрібниць технології виготовлення керамічних виробів ранньомодерної доби. Історик-кераміст здійснив спробу не тільки об'ємно відтворити предмети козацького побуту в натуральну величину, а й передати кольорову гаму, яка була панівною в гончарних виробах того періоду.

В світових музеях представлені, насамперед, предмети побуту, що використовувалися аристократією, а це дійсно витвори мистецтва, які дуже часто виготовлялися в одиничних екземплярах, а отже не могли претендувати на статус загальновживаних. На противагу цьому Іван Окара реконструює побутові речі саме масового вжитку, виробництво яких стояло на по­тоці. Зауважимо, що саме цих предметів до наших днів дійшло дуже мало, бо ніхто не ставив собі за мету їх збереження. У музеях гончарні ви­роби доби козацтва експонуються, переважно, фрагментарно — як уламки, знайдені під час археологічних досліджень.

Дрібна керамічна пластика, як то — глиняні фігурки людей і тварин, у XVII – XVIII ст. втратила своє сакральне значення і використовувалася, переважно, як іфашка. Вона носить яскравий самобутній характер. Найбільшого поширення набули свистунці. Також на виставці представлено й кілька ексклюзивних витворів, розроблених спільними зусиллями полтавських любителів історії. Разом з відтворенням тра­диційної малої керамічної форми, Іван Окара пропонує власний доробок — набір шахів, фігурки яких виконані у "козацькому" стилі.

До найпоширеніших у XVII – XVIII ст. предметів побуту в Україні також належать горщики, макітри, глечики, які, у порівнянні з попередніми часами, набули нових форм, що було пов'язано з розвитком технології керамічного виробництва. Водночас, за доби козацтва, з'явилися нові види посуду: на зміну мискам, які майже тисячоліття мали сталу форму, приходять полумиски, а з другої половини XVII ст. — тарілки; з'являються блюда та керамічні сковорідки. Широкого застосування набувають кухлі, чарки, бак­лаги, які використовувались всіма прошарками населення. Вони стали обов'язковими елементами, що зображувалися на народних картинах типу "Козак Мамай"; перетворилися на артефакти архетипу козака — чар­ка (кухоль), баклага (глечик), люлька-носогрійка, шабля та бандура.

Особистий мистецький витвір, повністю розроблений Іваном Окарою і представлений на виставці — куришка-свічник з датою "1709", створена в рамках підготовки Полтавського відділення Департаменту воєнно-культурної антропології до відзначен­ня 300-ї річниці доленосної події світової історії — Полтавської битви. її форма нагадує козацький дзвін, як символ вічної пам'яті про тих, хто поклав своє життя на полі битви під Полтавою у 1709 році. Така куришка, як напівзабутий предмет українського православного побуту, стане чудовою пам'яттю про відзначення 300-ліття Полтавської битви.

Організацією та проведенням цієї вистав­ки реконструкцій виробів з кераміки, як складової матеріальної культури України XVII – XVIII ст., Полтавське відділення "Департаменту воєнно-культурної антропології" намагається привернути увагу сучасної української спільноти, насамперед молоді, до вивчення мину­лого свого народу.

В.Сальніков, О.Тітков

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS