КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Протокол 03 РСОУК

Протокол № 3

розширеної Ради Старійшин Українського Козацтва

та Науково-дослідного інституту козацтва

01 квітня 2011 року м. Київ

У Раді взяли участь: Чухліб Т.В. – д.іст.н., керівник Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України, Петренко Є.Д. – к.іст.н., отаман Звичаєвої громади Українського Козацтва, викладач університету «Україна», Тимофєєв В.Я. - отаман Задністровського козацтва регіональної організації козаків Буджаку, кращий працівник освіти України 2002 року, від Ради Старійшин Українського Козацтва: Козар І.Я. (голова, викладач Хмельницького МАУП), Князюк Г.Т. (законник, викладач університету «Україна»), Трачук О.В. (писар, здобувач Переяслав-Хмельницького державного педуніверситету ім. Григорія Сковороди), Сопівник М.П. голова Ради Старійшин Міжнародної асоціації «Козацтво».

Тема Ради:

«Козацькі звичаї та історія рідного краю: джерела, історіографія та історична освіта».

Чухліб Т.В. відмітив, що Науково-дослідний інститут козацтва Інституту історії України НАН України утворений у 1996 році і досі діє на громадських засадах. Видаються часописи: «Запорізька старовина», «Чорноморська минувшина», «Одеса козацька», а також діє інститутський сайт.

Що до для зібрання положень козацького звичаєвого права, на думку Т.В.Чухліба, потрібно дослідити матеріали українського гетьманату 1917-1920 років та історіографію 20-30 років ХІХ ст. У ХV-XVI діяв Литовський статут, магдебурзьке право, руський скоропис. У 1740 році з’явився кодекс звичаєвого права «Право по котрому судился малороссийский народ». Запропонував провести ряд наукових конференцій по Звичаю та Звичаєвому праву, матеріали конференцій надрукувати. Сприяти встановленню у м. Києві пам’ятника Мазепі.

Чухліб Т.В. запропонував впровадити спеціальні пам’ятні знаки чи пам’ятники у полкових та сотенних містечках (Полтаві, Корсуні, Чернігові, Брацлаві, Умані та ін.) і святкувати не тільки пам’ятні дати недавнього минулого, але і важливі події середньовіччя та часів Русі.

У нинішній час глобалізації і інформаційної війни між етносами та представниками транснаціональних компаній козаки мають стати на захист українського інформаційного та ідеологічного простору. Козацький карб: «Де троє козаків, там двоє судять третього».

Трачук О.В. повідомив про відновлення 22.12.2010 р. роботи Ради Старійшин Українського Козацтва. Про успішне проведення Радою Старійшин Українського Козацтва 22 березня 2011 р. у Хмельницькому інституті МАУП Всеукраїнської науково-практичної конференції «Звичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика)».

Для координації науково-дослідницької та освітньої роботи в українському козацтві запропонував створити при Науково-дослідному інституті козацтва Науково-методичну раду Українського Козацтва до якої запросити, на громадських засадах, науковців та фахівців в галузях історії, археології, етнографії, етнології, фольклористики, джерелознавства, мистецтвознавства, лінгвістики, педагогіки та інших.

Фінансування діяльності Науково-методичної ради організувати за рахунок козацьких товариств та інших джерел.

Петренко Є.Д. Від часів Трипільської культури життя українських хліборобів пов’язане з природними циклами. Звичаї – це спосіб життя народу. Козацький звичай – це самоорганізація хліборобів для захисту рідної землі в часи лихоліття (нападів чужинців зі всіх сторін світу).

У більшості народів, на думку Є.Д.Петренка, панує ліва ідеологія та інтернаціональна віра, а національна свідомість та віра в занепаді. Потрібно відродити Звичай, а потім Звичай і національну віру. Козацький Звичай прописати блоками: у суспільному житті, побуті, господарюванні, культурі, світогляді.

Запропонував Науково-методичну раду Українського Козацтва збирати 1 раз на 2-3 місяці.

Наголосив на необхідності створення Всеукраїнської Ради Старійшин із авторитетних співвітчизників.

Повідомив, що на Кубані проводяться Щербанівські читання та конференція Вільного козацтва у Празі, в яких можна взяти участь.

Сопівник М.П. в Українському Козацтві генералів не було. Потрібно розробити положення про звання для козацьких товариств у відповідності до козацького звичаю.

18 березня 1913 року на Україні була утворена організація січових стрільців, пам'ять про яких потрібно увіковічити у Маріїнському парку м. Києва.

Тимофєєв В.Я. повідомив, що у Задністровському козацтві уже розроблені спецкурси козацького лицарського виховання для школярів. На Білгород-Дністровщині прийнято висвячувати підготовлених людей у козаки, а козак сам вибирає собі товариство. Він разом із старшинською Радою Задніпровського козацтва підготували звернення до Українського Козацтва.

Князюк Г.Т. з 1991 року у школі № 235 м. Києва діє козацька школа де є своя флотилія. Протягом багатьох років в університеті «Україна» впроваджується календарна обрядовість театральної групи «Сварга», якою керує Г. Князюк. У співавторстві з іншими козаками ним розроблене Положення про гру «Джура», яка успішно діє серед джур України. А. Чорним розроблене положення про «Молоду січ». Г. Князюк розробив методику по утвердженню козацької педагогіки в навчальних закладах України, як теоретично так і практично.

Законник Ради Старійшин Українського Козацтва Г. Князюк є головою науково-методичної ради гри «Джура», він пошкодував, що в Україні досі не створений Військовий козацький інститут.

Князюк Г.Т. підтримав ідею створення Науково-методичної ради Українського Козацтва.

Створення Всеукраїнської Ради Старійшин за ініціативою першої Ради Старійшин Українського Козацтва (1991 р.).

Козар І.Я. відмітив, що Рада Старійшин Українського Козацтва іще у 1991 році створена Іваном Гончаром, а у 1996 під тиском гетьмана В. Муляви та козаків, із звільнених в запас офіцерів, припинила свою роботу. Однією із причин роз’єднаності Українського Козацтва – є радянські військові у козацтві, які крім «устава» нічого не читають, – «солдафонський синдром».

У Торі прописано 666 правил поведінки для євреїв, аналогічно правила мають бути прописані і для Українського Козацтва. Кожне правило повинно мати прості і зрозумілі для козаків пояснення.

Козацька педагогіка – це філософія про духовний світогляд українського козака. Великий педагог - Макаренко збудував свою виховну роботу на основі звичаїв козацьких парубоцьких громад. Потрібно систематично вести фольклорні та етнографічні дослідження українського звичаю. Козар І.Я. повідомив про рішення конференції, яка відбулась у Хмельницькому МАУП (протокол додаються).

Після обговорення вирішили: створити Науково-методичну раду Українського Козацтва при Науково-дослідному інституті козацтва Інституту історії України НАН України. Учасникам нинішнього зібрання Ради протягом місяця підготувати Положення про Науково-методичну раду.

Засідання Науково-методичної ради провести в кінці травня 2011 року у Інституті історії України НАН України.

Керівник Науково-дослідного інституті козацтва

Інституту історії України НАН Тарас Чухліб

Голова Ради Старійшин Українського Козацтва Іван Козар

Писар Ради Старійшин УК Олекса Трачук

 

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS