КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Довідник козака. Ч.2. Документи козацтва. За ред. В.Я.Тимофєєва, С.В.Ушанової.

ІІ. ДОКУМЕНТИ КОЗАЦТВА.

«Український козак – це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно морально, психологічно, духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу».

Статут Українського козацтва.

В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу. Для української молоді такими ідеалами стали І.Гонта, М.Залізняк, С.Наливайко, І.Трясило, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, І Виговський, Б.Хмельницький, І.Мазепа.

Наш народ споконвіку плекав лицарські традиції виховання. Із століття в століття на лицарських традиціях формувалася еліта нації, яка завжди боролася за свободу і незалежність України. Коли в значної частині наших співвітчизників занепадав дух, не вистачало сили волі, бракувало віри в свої сили і можливості перемоги над ворогом, тоді історична необхідність породжувала українське козацтво. Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала своє право на свободу.

Французький історик Шерер писав про українців так: «Ми бачимо батьків, що передали своїм синам почуття гордості бути незалежними й залишали їм у спадок саму тільки шаблю з девізом: «Перемогти або загинути!» Так, шаблями наші предки володіли краще, ніж пером, тому в історії згадки про героїчні діяння українців залишили іноземці, але хай краще пишуть вони про наші звитяги, аніж ми про їхні!

В сучасних умовах багато підлітків, юнаків і дівчат вибирають ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський. «Український лицар живе для Батьківщини, він завжди був готовий віддати за неї своє життя. Найдорожче для нього – лицарська честь і слава… Про славу лицарську українець мріє ще з дитинства» (Г.Ващенко).

Немає ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеал для молоді, але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи, які сповідають козаки: відданість ідеї, любов до Батьківщини…

Вихована на лицарських традиціях, молодь заперечує рабську і напіврабську психологію, засуджує забуття людиною національної приналежності, зневагу до волелюбних заповідей дідів і прадідів, пасивність, слабодухість, невіру у власні сили, політичне прислужництво чужинцям.

У період розбудови й утвердження незалежної України у громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства. Наше завдання – відновити історичну пам’ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя, і державу й тому ми за основу виховання вибрали ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої й мужньої людини. Такими лицарями є наші перші сучасні козаки…

1. Статут Українського козацтва.

1. Загальні положення, ідейні засади, мета і завдання.

1.1. Українське козацтво – міжнародна національно-патріотична і оборонно-спортивна Всеукраїнська громадська організація козацтва України і української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій.

Українське козацтво - правонаступник без винятку всіх історичних гілок українського козацтва, які стояли на державницьких, самостійницьких засадах відновлення незалежності та розбудови України, в т. ч. і Війська Запорозького: як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтва України (Статут від 13.11.1917 р.) та Українського Вільного Козацтва (Статут 1974 р.).

1.2. Українське козацтво об’єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України та українців - громадян інших країн, які сповідують національну ідею та ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на її реалізацію, відновлення і розвиток Українського козацтва. Українське козацтво твориться із своїх членів - українських козаків. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником і рятівником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й відповідати вимогам - український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, свого роду та українського народу, його честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу.

1.3. Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, цим Статутом, указами Президента України, визнаними Україною нормами міжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законам України. Поза Україною Українське козацтво діє згідно чинного законодавства країни, на теренах якої провадиться його діяльність.

1.4. Українське козацтво - унітарна, єдина у своїй діяльності громадська організація, об’єднання (спілка) українських козаків, на структурні організації якого поширюється дія Указів Президента України з питань розвитку Українського козацтва.

1.5. Статут Українського козацтва є єдиним та загальнообов’язковим для всіх козацьких товариств, організацій і громад, які входять до складу Українського козацтва і є його структурними підрозділами.

1.6. Українське козацтво має свою атрибутику і символіку: прапори, бунчук, клейноди (гетьманська булава, перначі крайових отаманів, тростина Генерального судді, перо і каламар Генерального писаря, литаври), емблеми, а також членський квиток єдиного зразка, однострої єдиного зразка, єдині козацькі військові звання, козацькі відзнаки та нагороди, марш.

1.7. Мовою спілкування та діловодства в Українському козацтві є українська мова.

1.8. На території України Українське козацтво функціонує згідно адміністративно-територіального поділу України. Члени Українського козацтва утворюють за місцем проживання козацькі громади (об’єднання). Козаки, які висловили добровільне бажання виконувати обов’язки по здійсненню окремих суспільно-державних функцій, за своїм фахом спроможні їх виконувати та взяли на себе відповідні зобов’язання, підлягають Єдиному реєстру у Генеральній канцелярії Українського козацтва. Їхня діяльність регулюється Статутом Українського козацтва, положеннями та нормативно-правовими актами.

1.9. Українське козацтво взаємодіє з державними установами, політичними партіями, та громадськими організаціями України, що стоять на засадах національного державотворення, сприяють відродженню та розвитку Українського козацтва; розвиває співробітництво з козацькими організаціями всього світу.

1.10. Українське козацтво не служить жодній політичній партії, а працює на благо і добро українського народу й Української Самостійної Держави задля миру, громадянської злагоди на території України, єдності українського суспільства з метою розвитку і зміцнення демократичної і правової Української держави. Українське козацтво вважає можливим індивідуальне членство козаків, що є громадянами України, в політичних партіях тільки національно-державницького спрямування, програмова та статутна діяльність яких спрямована на утвердження та зміцнення Української державності, захист суверенітету і територіальної цілісності України, послідовне відстоювання національних інтересів українського народу.

1.11. Українське козацтво - громадська організація, що, діючи в інтересах українського народу, через співпрацю з національно-патріотичними і демократичними партіями державницького спрямування, висуває своїх членів на вибори до представницьких органів влади та управління державою у відповідності до загального виборчого права та чинного законодавства України.

1.12. Українське козацтво історично належить до українського православ’я, виступає за співробітництво традиційних українських християнських церков, які щиро стоять на засадах відродження, розбудови та розвитку національної державності України, її самостійності та незалежності і члени яких готові стати на захист територіальної цілісності України. Українське козацтво прагне створення єдиної Української Апостольської Християнської Церкви із центром у м. Києві.

Мета діяльності Українського козацтва.

1.13. Метою діяльності Українського козацтва є сприяння розбудові України як суверенної, самостійної та незалежної, демократичної і правової держави, відродження української, за своєю суттю - козацької нації, прогресивних українських козацьких звичаїв і традицій, української національної ідеї в її козацькому варіанті, захист політичних, економічних, культурних та історичних здобутків українського народу, забезпечення його духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров’я, відродження, утвердження і розвиток української мови і культури.

Основні завдання Українського козацтва.

1.14. Основними завданнями Українського козацтва є: взаємодія з органами влади по формуванню державної політики у сфері відродження та розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва; відновлення та розвиток на звичаєвих засадах українського козацтва як виразу способу життя, діяльності та поведінки українського народу, відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування; сприяння підготовці молоді до військової служби, військовому вишколу українських козаків, сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ, Митної служби та підрозділів Цивільної оборони, сприяння комплектуванню окремих військових формувань призовниками з Українського козацтва; забезпечення культурного обміну, тісного співробітництва з козацькими громадами в діаспорі; підготовка та патріотичне виховання нового покоління в дусі українського козацького лицарства, української національної ідеї, відданості рідному, українському народові та українській Землі-Матері; відбудова українських козацьких церков та монастирів, козацьких могил; активне сприяння органам правопорядку в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень, правовій пропаганді, боротьбі зі злочинністю, захисті конституційних прав та законних інтересів Українського народу; участь у проведенні заходів щодо охорони і захисту довкілля, становленні ефективних енергоресурсозберігаючих та екологічно чистих форм землекористування і промислового виробництва; розробка, фінансування, реалізація та координація з органами влади, управління і державних установ проектів і програм, які відповідають інтересам Українського козацтва, його членів і засновників господарств, товариств, підприємств тощо; розвиток військово-прикладних і технічних видів спорту та туризму, захист законних інтересів Українського козацтва та його членів у державних органах і громадських організаціях; піклування про безпеку Українського козацтва та його членів.

2. Напрямки та форми діяльності Українського козацтва.

Українське козацтво здійснює таку діяльність:

2.1. Організація, координація та підтримка діяльності українських козацьких громад в Україні та діаспорі, участь загальнодержавних і громадських заходах, що сприяють реалізації української національної ідеї, утвердженню української національної державності, зростанню могутності та міжнародного авторитету України як передумов забезпечення духовного і матеріального добробуту, морального і фізичного здоров’я українського народу.

2.2. Сприяння всім державним органам у забезпеченні національної безпеки України та її державних інтересів, підтримці громадського порядку, боротьбі зі злочинністю та правопорушеннями, здійснення охоронної діяльності.

2.3. Допомога урядовим органам щодо охорони державного кордону України і несенні митної служби, у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Пункти 2.2, 2.3 здійснюються шляхом створення таких підрозділів Українського козацтва, як Добровільні народні дружини Українського козацтва, Варти Українського козацтва тощо, що проходять в державних органах відповідний правовий і фаховий вишкіл, інструктаж і діють в погодженні з ними.

2.4. Співпраця із Збройними Силами України, Комітетом з питань охорони державного кордону України, Міністерством з надзвичайних ситуацій України, іншими державними, правоохоронними органами, навчальними закладами, установами та організаціями щодо військово-патріотичного виховання, в підготовці юнаків до військової служби та роботи у правоохоронних органах.

2.5. Співпраця з Товариством сприяння обороні України, створення козацьких формувань Цивільної оборони України.

2.6. Сприяння військовим формуванням України щодо укомплектування окремих підрозділів підготовленими призовниками з організацій Українського козацтва, перепідготовці українських козаків - військовозобов’язаних запасу.

2.7. Проведення за погодженням з командуванням у військових формуваннях і правоохоронних органах заходів культурно-просвітницького характеру, вивчення історії українського війська, утвердження українських військових традицій.

2.8. Побудова за погодженням з державними органами постійно діючих Січей Українського козацтва, організація традиційних козацьких таборових зборів, змагань, фестивалів тощо.

2.9. Відродження традиційних козацьких ремесел і бойових умінь (козацької боротьби, українських бойових мистецтв, походів на конях, човнах тощо), проведення спортивних змагань з козацьких вправ у володінні історичною зброєю, освоєння сучасної техніки та транспортних засобів, адаптація міжнародного досвіду боротьби і бойових мистецтв.

2.10. Проведення виховної роботи серед юнацтва і молоді, створення та організація дитячих, юнацьких і молодіжних підрозділів Українського козацтва: товариств, шкіл, інших навчальних закладів, таборів, підтримка їхньої діяльності.

2.11. Дослідження історії України, відновлення історичної правди, популяризація героїчного минулого Українського козацтва. Пропаганда культурних здобутків і досягнень української нації та українського козацтва зокрема, проведення культурно-просвітницьких заходів, виставок майстрів Українського козацтва, концертів.

2.12. Проведення науково-дослідних робіт власними силами із залученням сторонніх фахівців.

2.13. Організація і проведення наукових фольклорно-етнографічних, археологічних експедицій, конференцій, семінарів, присвячених вивченню і розвитку духовних традицій Українського козацтва.

2.14. Активне сприяння збереженню пам’яток історії та культури, увічненню козацької слави.

2.15. створення козацьких селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких і городницьких товариств, промислів тощо.

2.16. Здійснення господарської та іншої комерційної діяльності шляхом створення госпрозрахункових установ та організацій, заснування козацьких підприємств із статусом юридичної особи.

2.17. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, створення із закордонними партнерами спільних підприємств, фондів тощо, реалізація спільних із закордонними партнерами програм, спрямованих на виконання статутних завдань Українського козацтва.

2.18. Підтримка прямих міжнародних зв’язків, здійснення інших заходів, що не суперечать міжнародним договорам України, міжнародному праву та законодавству України.

2.19. Здійснення видавничої діяльності, виробництво кіно, телефільмів, радіопрограм тощо.

2.20. Збір (в тому числі і від органів державної влади та управління) і обробка економічної, наукової, екологічної інформації, її використання з метою здійснення статутної діяльності Українського козацтва та забезпечення здорового способу життя українського народу.

2.21. Проведення разом з державними установами заходів природоохоронного характеру та ефективних форм захисту довкілля.

2.22. Відновлення в установленому порядку функціонування об’єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов’язаних з історією Українського козацтва, історичних назв місць, інших населених пунктів, вулиць тощо.

2.23. Відродження та впровадження у побут прогресивних українських козацьких традицій, обрядів і звичаїв, що не суперечать чинному законодавству, а також козацької атрибутики та символіки, народної, в т. ч. і козацької медицини й характерництва.

2.24. Сприяння законодавчому забезпеченню визнання та підняття авторитету і престижу Українського козацтва, розробці й розвитку його правової, економічної, організаційно-управлінської бази та інфраструктури.

3. Членство в Українському козацтві. Обов’язки та права членів Українського козацтва.

3.1. Членство в Українському козацтві може бути індивідуальним, колективним і асоційованим.

3.2. Дійсним козаком (членом) Українського козацтва має право бути: нащадок українського козацького роду, а також громадяни України або українці української діаспори з 18-річного віку, які стоять на засадах розбудови та захисту державності України, пройшли випробувальний термін один рік і виявили себе як такі, що мають глибокі українські патріотичні переконання, стоять на засадах розбудови і захисту самостійної, незалежної, соборної, демократичної держави Україна, посвячені та прийняли присягу українського козака і здійснюють суспільно-корисну для України діяльність. Після проходження випробувального терміну дійсному козакові видається Реєстрова грамота та посвідчення.

3.3. За вагомий внесок у розвиток Українського козацтва, рішенням Гетьмана або Ради поважних козаків Українського козацтва відомі громадські політичні та військові діячі, діячі культури і науки, державні керівники, видатні спортсмені, які виявили себе активними провідниками української державності та української козацької ідеї, можуть прийматися до Українського козацтва без випробувального терміну і зараховуватись до складу Гетьманського полку Українського козацтва, що функціонує як первинне товариство у Генеральній канцелярії Українського козацтва.

3.4. До лав Українського козацтва приймають згідно письмової заяви за козацьким звичаєм на Раді первинного козацького товариства. Ті, хто не був членами дитячих, юнацьких і молодіжних організацій Українського козацтва, приймаються за рекомендацією двох дійсних членів Українського козацтва. Кожен козак повинен стояти на обліку в первинному козацькому товаристві.

3.5. В Українському козацтві створюються й діють дитячі, юнацькі та молодіжні козацькі організації відповідно до статутів та положень про ці організації, які затверджуються Гетьманом Українського козацтва. Члени цих організацій за віком поділяються: козачата - до 10 років, джури - 10-14 років, молоді козаки (молодики) - 14-18 років.

3.6. Особи, які притягалися до кримінальної відповідальності, можуть стати козаками тільки після відповідного рішення Суду козацької честі крайового козацького товариства, після зняття судимості в установленому законодавством порядку і лише після затвердження такого членства Гетьманом Українського козацтва.

3.7. Колективними (асоційованими) членами Українського козацтва можуть бути громадські об’єднання, колективи підприємств, навчальних, наукових і культурних закладів, установ і організацій, які фізично та матеріально сприяють виконанню Статутних завдань Українського козацтва. Взаємовідносини Українського козацтва з його колективними членами здійснюється на підставі відповідних угод. Колективні (асоційовані) члени приймаються в Українське козацтво згідно письмової заяви їхніх керівників на підставі рішення зборів трудового колективу Радою Генеральної Старшини Українського козацтва. Членами громад при Українському козацтві можуть ставати дівчата, жінки, які створюють жіночі організації при Українському козацтві та його структурних підрозділах. Їх діяльність регламентується окремими положеннями, що затверджуються Гетьманом Українського козацтва.

3.8. Члени Українського козацтва зобов’язані:

Бути активними провідниками української національної ідеї, виконувати всі вимоги цього Статуту та українських козацьких Звичаїв, якщо останні не суперечать Статутові Українського козацтва і чинному законодавству України; виконувати Універсали, Постанови та рішення Гетьмана, керівних органів Українського козацтва, накази своїх отаманів і старшин; сплачувати вступний та щомісячні членські внески, розмір яких встановлюється окремим Положенням, дотримуватись здорового способу життя, піклуватись про Українську державу, родину, сім’ю і дітей, плекати молоде покоління духовно здоровим, морально та фізично загартованим, відданим Україні та українському народові; молоді козаки допризовного віку зобов’язані виявляти ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому комісаріаті та прагнути призову на військову службу, на військовій службі - постійно працювати над професійним, морально-психологічним та фізичним самовдосконаленням, бути взірцем дисциплінованості, відданості українському народові, Україні; зберігати і розвивати прогресивні українські козацькі звичаї та традиції, оберігати честь і гідність козацького імені, зміцнювати єдність Українського козацтва, займатися суспільно корисною для України та українського народу діяльністю, продукувати матеріальні та духовні цінності, дотримуватися принципів і норм християнської моралі, козацької етики та етикету.

3.9. Дійсні члени Українського козацтва мають право:

Вирішального голосу на козацьких Радах; обирати і бути обраними до керівних органів Українського козацтва всіх рівнів; виносити на розгляд козацьких Рад питання про діяльність Українського козацтва; отримувати козацькі військові звання згідно Положення про проходження козацької служби та займаних в Українському козацтві посад; згідно чинного законодавства користуватися майном Українського козацтва та земельними наділами; отримувати інформацію про діяльність Українського козацтва; отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви до товариств Українського козацтва всіх рівнів; працювати у всіх структурах Українського козацтва; одержувати духовно-моральну та (в разі потреби) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких навчальних і фізкультурно-спортивних закладах; за рекомендацією керівних органів Українського козацтва - в інших учбових закладах; носити однострої Українського козацтва з обладунком і шаблею та іншою зброєю згідно чинного законодавства, правил дозвільної системи України і відповідних положень.

3.10. Козаки, які проходять випробувальний термін, мають право:

Вносити питання на розгляд козацьких Рад та приймати участь в обговоренні питань з правом дорадчого голосу; отримувати відповідь на свої пропозиції та заяви; отримувати духовно-моральну (та в разі потреби) матеріальну підтримку; навчатися в козацьких учбових та фізкультурно-спортивних закладах; носити традиційний козацький стрій та однострій Українського козацтва без обладунку.

3.11. Членство в Українському козацтві припиняється:

За власним бажанням; у випадку порушення Статуту Українського козацтва, а також за цілеспрямовану діяльність, направлену на розпалювання ворожнечі та розколу єдності Українського козацтва; за несумісну із званням Українського козака діяльність, що завдала шкоди Українській державі, Українському народові або Українському козацтві; у разі несплати членських внесків протягом трьох місяців.

3.12. Рішення про виключення приймається Гетьманом Українського козацтва на підставі рішення Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, Генеральної контрольно-ревізійної комісії). Рішення Ради первинного козацького товариства (Суду козацької честі, контрольно-ревізійної комісії) може бути оскаржено до суду козацької честі вищої інстанції протягом місяця з дня його прийняття та, у випадку обґрунтованих вимог скаржника - до Великої Ради Українського козацтва, але не пізніше, ніж за два місяця до Ради. Для розгляду справи Велика Рада створює спеціальну комісію, яка проводить розслідування і приймає остаточне рішення, що оскарженню не підлягає.

3.13. Підставою для негайного виключення козака з Українського козацтва є справедливе притягнення його до кримінальної відповідальності або приховування ним цього факту.

4. Структура та органи управління Українського козацтва.

4.1. Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальним принципом, за інтересами тощо і складається з: первинних козацьких товариств; з районових козацьких товариств, що складаються з первинних козацьких товариств; крайових (обласних) козацьких товариств, що складаються з районових козацьких товариств; крайові (обласні) козацькі товариства об’єднуються в межах України та української козацької діаспори, в єдине і цілісне Українське козацтво.

4.2. Всі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні радоновим козацьким товариствам, що в свою чергу беруться на облік і підзвітні крайовим (обласним) козацьким товариствам. Крайові (обласні) козацькі товариства беруться на облік і підзвітні Генеральній Канцелярії Українського козацтва. Крайове (обласне) козацьке товариство, як суб’єкт військово-патріотичного вишколу і господарській діяльності, що діє на підставі чинного законодавства України і Статуту Українського козацтва, несе безпосередню відповідальність перед Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

4.3. Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для Українського козацтва полково-сотенний устрій, як військово-патріотична і господарська структура Українського козацтва. Козацькі товариства всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв. Не допускається перетворення їх у незаконні воєнізовані формування.

4.4. Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури і діяльності Українського козацтва є застава, що налічує не менше 3-х козаків, інші структурні підрозділи Українського козацтва мають назви: рій (складається із застав і налічує близько 10 козаків); загін (складається із роїв і налічує близько 30 козаків); сотня (складається із загонів і налічує близько 100 козаків); курінь (складається із трьох сотень і налічує близько 300 козаків); полк (складається із трьох куренів і налічує близько 1000 козаків); кіш Українського козацтва (складається з полків).

4.5. Для оперативного виконання Статутних завдань Українського козацтва козацькі товариства всіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні Положення, печатку і символіку, що затверджується в Генеральній Канцелярії Українського козацтва та місцевих органах влади, рахунок у банку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не протирічать Статуту Українського козацтва, Положенням, Статутам та іншим нормативним документам і рішенням керівних органів Українського козацтва.

4.6. Керівні органи Українського козацтва складаються з Великої Ради Українського козацтва та Ради Генеральної старшини Українського козацтва.

4.6.1. Велика Рада Українського козацтва є вищим керівним органом Українського козацтва. Велика Рада Українського козацтва складається з делегатів, обраних Радами крайових козацьких товариств у кількості, затвердженій на Раді Генеральної старшини і скликається один раз на рік. Час, місце проведення та порядок денний Великої Ради визначає Рада Генеральної старшини Українського козацтва. Велика Рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше половини крайових товариств або рішенням Ради Генеральної старшини Українського козацтва. Рішення Великої Ради Українського козацтва приймається більшістю голосів і є чинними при наявності не менш, як 2/3 обраних делегатів.

4.6.2. Велика Рада українського козацтва: визначає і затверджує принципи, стратегію, завдання і напрямок діяльності Українського козацтва; затверджує Статут Українського козацтва, вносить до нього зміни і доповнення, або доручає їх зробити Раді Генеральної старшини; затверджує зразки печаток, емблем, символіки Українського козацтва; обирає Гетьмана Українського козацтва (Голову Ради Генеральної старшини), Генерального суддю (Голову Суду козацької честі), Генерального скарбника та Генерального інспектора. Обрані присягають Великій Раді про сумлінне виконання своїх обов’язків; затверджує склад Ради Поважних козаків Українського козацтва; заслуховує річні звіти Українського козацтва; дає наказ Гетьману і Генеральній старшині на рік; розпоряджається майном та коштами Українського козацтва;приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського козацтва.

4.6.3. Рада Генеральної старшини: є керівним органом Українського козацтва між Великими Радами; готує питання для керівних рішень Українського козацтва; вирішує поточні питання управління Українським козацтвом; збирається не рідше, ніж один раз на чотири місяці.

4.6.4. Рада Генеральної старшини Українського козацтва складається з Гетьмана Українського козацтва (Голови Ради), Головного отамана та генеральної старшини, куди входять Крайові отамани і Старшини Генеральної Канцелярії. Бунчукові товариши мають право дорадчого голосу. Рішення Ради приймаються простою більшістю голосів при наявності не менше половини Крайових отаманів.

4.6.5. Члени Генеральної старшини не мають права бути в складі Контрольно-ревізійної інспекції Українського козацтва.

4.6.6. Члени Генеральної старшини можуть мати і використовувати при виконанні посадових обов’язків особисті клейноди, штампи, зареєстровані Генеральною Канцелярією.

4.6.7. Бунчукові товариші - козаки, що обіймали Генеральні посади, і являються резервом Гетьмана для виконання окремих (спеціальних) завдань Гетьмана. Виконують доручення Гетьмана та Ради генеральної старшини.

4.6.8. Організаторами виконання рішень і наказів Великої Ради та Ради Генеральної старшини є Гетьман Українського козацтва, призначений ним Головний отаман разом з усім складом Генеральної Канцелярії Українського козацтва.

4.6.9. Гетьман українського козацтва є вищою посадовою особою Українського козацтва і наділений вищою козацькою військовою, адміністративною, судовою і духовною владою. Обирається лише Великою радою Українського козацтва з дійсних козаків не молодше 35 років, українців, що проживають на території України не менше 10 років терміном на п’ять років. Обраному гетьману на Великій Раді вручається булава як символ верховної влади в Українському козацтві. Гетьману Українського козацтва підпорядковується увесь особовий склад Українського козацтва. Гетьман Українського козацтва входить до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при Президентові України.

4.6.10. Гетьман Українського козацтва: представляє без довіреності інтереси Українського козацтва на всіх рівнях владних структур України, в громадських і міжнародних організаціях, партіях та рухах; призначає Головного отамана, Генеральних: писаря, обозного, осавула, хорунжого, бунчужного, іншу наказну старшину, усуває їх від виконання службових обов’язків, контролює роботу старшини Генеральної Канцелярії Українського козацтва; вносить на розгляд Великої Ради Українського козацтва кандидатури на посаду Генерального судді, Генерального інспектора та Генерального скарбника Українського козацтва з дійсних козаків; визнає повноваження обраних Крайових отаманів і засвідчує ці Універсалом, у разі крайньої необхідності призупиняє його повноваження та призначає Наказного Крайового отамана до рішення наступної Крайової Ради; підписує разом з генеральним писарем рішення Великої Ради і Ради генеральної старшини українського козацтва; підписує фінансові документи, ділові листи, визначає своїм наказом коло осіб, що мають право підпису банківських, фінансових чи інших документів; на виконання статутних завдань і рішень Великої Ради видає універсали, накази та розпорядження, обов’язкові для виконання всіма членами Українського козацтва; затверджує Положення про Генеральну старшину, Суд козацької Честі, Раду Поважних козаків Українського козацтва, бунчукове, військове та значкове товариство, контрольно-ревізійну інспекцію, інші Положення та нормативні документи, що регламентують внутрішнє життя Українського козацтва; за поданням крайових товариств присвоює старші козацькі військові звання особовому складу Українського козацтва, за поданням крайових товариств нагороджує орденами та відзнаками Українського козацтва, порушує клопотання перед Президентом України про нагородження козаків державними відзнаками.

4.6.11. Гетьман зобов’язаний: звітувати на Великій Раді про діяльність Українського козацтва, надавати інформацію Раді генеральної старшини про роботу Генеральної Канцелярії та інших безпосередньо підпорядкованих йому структур; організовувати та проводити засідання Ради Генеральної старшини; організовувати діяльність Українського козацтва згідно чинного законодавства України, Статуту Українського козацтва, козацьких Звичаїв та нести відповідальність за його діяльність.

4.6.12. Головний отаман Українського козацтва призначається Гетьманом з дійсних козаків, виконує обов’язки Гетьмана у разі його відсутності. Коло обов’язків Головного отамана визначається Положенням про Генеральну Канцелярію. Призначеному Головному отаману Гетьман Українського козацтва вручає пернач, як символ влади. Головний отаман про свою роботу звітує перед Гетьманом, за дорученням Гетьмана - перед Великою Радою, відповідає за фінансово-господарську діяльність Генеральної Канцелярії та всіх її служб.

4.6.13. На час виконання певної роботи, за поданням Головного Отамана, Гетьман тимчасово призначає Наказних отаманів Українського козацтва з певних питань з врученням їм відповідних владних повноважень і відзнак.

4.6.14. Генеральна Канцелярія Українського козацтва є вищим організаційно-координаційним та методичним центром (штабом) Українського козацтва з розташуванням в м. Києві. Посадові особи канцелярії, що складаються з Генеральної старшини, здійснюють організаційно-виконавчі функції згідно Положення про Генеральну Канцелярію, що затверджується Гетьманом Українського козацтва. Діяльність Генеральної Канцелярії, склад і обов’язки Генеральної старшини Українського козацтва на посадах та діяльність і завдання очолюваних ними служб регламентуються окремими Положеннями.

4.6.15. Суд Козацької честі Українського козацтва є товариським судовим органом Українського козацтва, повноваження, склад і обов’язки якого визначаються Положенням, що затверджується Гетьманом Українського козацтва. Генеральний суддя Українського козацтва обирається Великою Радою Українського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік і є радником Гетьмана з правових питань. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва.

4.6.16. Генеральна контрольно-ревізійна інспекція Українського козацтва є контрольним органом Українського козацтва. Генеральний інспектор обирається Великою Радою Українського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік і є радником Гетьмана. Діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва. Генеральний інспектор пропонує на затвердження Великій Раді кандидатури інспекторів у кількості п’яти чоловік. Генерально-ревізійна інспекція: здійснює контроль за надходженням і витратою коштів, матеріалів, веденням документації Генеральної Канцелярії Українського козацтва; звітує Великій Раді Українського козацтва.

4.6.17. Поважні козаки є вищим моральним авторитетом в Українському козацтві.

4.6.18. Служба скарбу Українського козацтва є фінансово-економічним органом Українського козацтва, що діє на підставі окремого Положення, затвердженого Гетьманом Українського козацтва. Генеральний скарбник Українського козацтва обирається Великою Радою Українського козацтва за пропозицією Гетьмана Українського козацтва його кандидатури з дійсних козаків терміном на один рік. Генеральний скарбник разом з Головним отаманом Українського козацтва та Генеральним обозним Українського козацтва організовує та координує фінансово-господарську діяльність Українського козацтва, звітує Гетьману Українського козацтва та Великій Раді Українського козацтва про роботу.

4.7. Крайове (обласне) Козацьке Товариство.

Керівні органи крайового товариства складаються з ради крайового товариства, Ради крайової старшини та крайової канцелярії.

4.7.1. Вищим органом самоврядування крайового товариства є Крайова рада, до якої входять делегати від усіх козацьких товариств області і скликається не рідше одного разу на рік. Представництво від козацьких громад, час і місце проведення Ради визначає Рада крайової старшини.

4.7.2. Крайова рада є повноважною, якщо на ній присутні не менше 2/3 обраних делегатів. Рішення приймаються простою більшістю голосів.

4.7.3. Крайова рада може скликатися позачергово за вимогою не менше половини районових товариств, що входять до складу крайового товариства, одним з керівних органів Крайового товариства, а також згідно рішення вищого керівного органу Українського козацтва.

4.7.4. Крайова рада: заслуховує звіт Крайового отамана, старшини Товариства, контрольно-ревізійної інспекції про роботу Крайового (обласного) козацького товариства, Крайової канцелярії; обирає Крайового отамана (голову Ради крайової старшини, члена Генеральної старшини), Крайового суддю (голову суду честі крайового товариства), скарбника, контрольно-ревізійного інспектора крайового товариства; затверджує склад Ради Поважних козаків; затверджує річний бюджет крайового товариства, зразки печаток, символіку після погодження їх з Крайовою Канцелярією Українського козацтва; дає отаману і старшині наказ на рік.

4.7.5. В період між крайовими Радами керівництво діяльністю крайового товариства здійснює Рада крайової старшини, яка збирається один раз на два місяці.

Рада крайової старшини:

Складається з Крайового отамана (голови Ради отаманів), отаманів радонових козацьких товариств та військових товаришів - членів крайової старшини без посади з правом дорадчого голосу; скликається за рішенням Крайового отамана та крайової старшини, за вимогою одного з радонових осередків чи Гетьмана Українського козацтва; приймає рішення про скликання позачергової Крайової ради; має право накладати «вето» на накази Крайового отамана, якщо вони суперечать Статуту Українського козацтва, рішенням Великої Ради Українського козацтва та Крайової ради; може висловити недовіру крайовій старшині, призначеній Крайовим отаманом.

4.7.6. Організатором виконання рішень Крайової ради, Ради отаманів ОКТ Крайовий отаман разом з крайовою старшиною в складі Крайової канцелярії.

4.7.7. Крайовий отаман є вищою посадовою особою в крайовому козацькому товаристві. Обирається Крайовою радою терміном на один рік з щорічним переобранням і підтвердженням повноважень Гетьманом Українського козацтва. Як символ влади, йому вручається пернач.

Крайовий отаман: керує діяльністю Крайового козацького товариства і Крайовою канцелярією, призначає та усуває від виконання обов’язків наказну крайову старшину; входить до складу Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва при Голові обласної державної адміністрації України; звітує на Крайовій раді, дає інформацію про роботу Крайової канцелярії на Раді крайової старшини; звітує перед Генеральною Канцелярією Українського козацтва; підписує фінансові документи, контролює роботу крайової старшини; при перетинанні інтересів обов’язково узгоджує свої дії з крайовими отаманами відповідних областей і Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

4.7.8. Крайова канцелярія: є виконавчим органом Крайового козацького товариства; керує крайовим козацьким товариством і виступає представником його законних інтересів; координує роботу районних козацьких товариств, що входять до складу крайового товариства; приймає рішення з поточних питань; співпрацює з Генеральною Канцелярією Українського козацтва; виносить на розгляд Крайової ради і ради крайової старшини проект річного бюджету та програму заходів діяльності крайового товариства; веде реєстр крайового козацького товариства, облік козацьких громад і організацій крайового товариства; формує в межах виділених коштів штат працівників крайового товариства; розподіляє страховий фонд і фонд заробітної платні. Крайова канцелярія підзвітна Крайовій раді, Раді крайового товариства, підпорядкована Крайовому отаману та Генеральній Канцелярії Українського козацтва.

4.7.9. Рада поважних козаків крайового товариства є вищим моральним авторитетом в крайовому товаристві. Склад, обов’язки її регламентуються Положенням, що затверджується Крайовим отаманом.

4.7.10. Суд козацької честі крайового товариства складається з обраного крайового судді та його помічників і здійснює свою діяльність згідно з Положенням про Суд козацької честі Українського козацтва.

4.7.11. Контрольно-ревізійна інспекція крайового товариства обирається в кількості 3-5 осіб терміном на один рік. Крайова старшина не може входити до складу контрольно-ревізійної інспекції.

Контрольно-ревізійна інспекція: перевіряє роботу Крайової канцелярії та у разі потреби роботу районових козацьких товариств; звітує перед Крайовою радою.

4.7.12. В окремих випадках, за рішенням Генеральної Канцелярії Українського козацтва, враховуючи історичні реалії, дозволяється створення міжрайонових об’єднань (Малих Січей), які підпорядковуються Крайовому отаману та мають свою старшину. Січовий отаман є заступником Крайового отамана.

4.8. Районове козацьке товариство складається з первинних козацьких товариств.

4.8.1. Керівні органи районового товариства складаються з районової Ради, Ради районової старшини та районової канцелярії.

4.8.2. Вищим органом самоврядування районового товариства є районова Рада, до якої входять делегати від усіх первинних козацьких товариств і скликається двічі-тричі на рік. Представництво від первинних козацьких товариств, час і місце проведення Ради, порядок денний визначає Рада районової старшини або Крайовий отаман. Районова рада є повноважною, якщо на ній присутні 2/3 обраних делегатів, рішення приймаються простою більшістю голосів.

4.8.3. Районова Рада може скликатися позачергово на вимогу 1/3 осередків первинних козацьких товариств, Гетьмана Українського козацтва, Крайового отамана, Районового отамана та Ради районової старшини.

4.8.4. Районова рада: обирає районову старшину - отамана, суддю, писаря, осавула, хорунжого, бунчужного та іншу старшину, контрольно-ревізійну інспекцію терміном на один рік; обирає Раду Поважних козаків, яка складається з най досвідчених козаків з незаперечним авторитетом серед товариства; затверджує повноваження отаманів первинних козацьких товариств, які щойно започаткувалися; дає отаману і районовій старшині наказ на рік; визначає і затверджує завдання і напрямки діяльності районового козацького товариства.

4.8.5. Районовим отаманом може бути дійсний козак, який показав себе мудрим організатором чи добре працюючим на посаді районового старшини і вище, керує районовим козацьким товариством та канцелярією РКТ. Звітує перед Крайовим отаманом. Обраному отаману, як символ влади, вручається тростина.

4.8.6. Районова старшина обирається з дійсних козаків, районова старшина без посади - Значковий товариш.

4.8.7. Районова канцелярія - виконавчий орган районового козацького товариства: керує всією діяльністю районового товариства; координує роботу первинних товариств; співпрацює з Крайовою канцелярією; виносить на розгляд районової Ради і Ради районової старшини проект річного бюджету і програму заходів діяльності районового товариства; веде реєстр районового товариства та облік первинних товариств; звітує Районовій Раді і районовій старшині.

4.9. Первинні козацькі товариства: створюються за місцем роботи, навчання, проживання козаків; для керівництва товариством обирають на своїх Радах отамана та писаря (його заступника) терміном на один рік; ведуть персональний облік членів, приймають членські внески; ведуть облік матеріальних засобів і коштів; звітують перед місцевими фінансовими органами і Районовою канцелярією; отаман, який керує первинним товариством, входить до районової старшини; співпрацюють з районовою канцелярією; підзвітні керівним органам районового товариства; визначають завдання і напрямки своєї діяльності; розглядають на Радах рішення отамана з найважливіших справ господарського, фінансового і спірного характеру; затверджують кошторис.

5. Кошти і майно Українського козацтва.

5.1. Українське козацтво здійснює фінансову діяльність у порядку, визначеному законодавством України.

5.2. Кошти Українського козацтва складаються з: вступних та членських внесків; відрахувань від прибутків заснованих Українським козацтвом госпрозрахункових підприємств і організацій та створених при Українському козацтві кредитових спілок; надходжень від проведення культурно-масових, спортивних та інших заходів, лекцій, виставок, видавничої діяльності; пожертвувань членів Українського козацтва, інших добровільних пожертвувань, заповітів та внесків приватних осіб, установ, підприємств, організацій України та із-за кордону, інших надходжень, які не суперечать чинному законодавству України, з відрахувань підприємств, установ, організацій та окремих приватних підприємств, які створювалися та отримують різні послуги з допомогою структурних підрозділів Українського козацтва.

5.3. Кошти Українського козацтва використовуються для здійснення статутної діяльності Українського козацтва, на проведення заходів, передбачених Статутом, забезпечення організаційно-господарських потреб та утримання штатного персоналу.

5.4. Майно Українського козацтва складається з будівель, споруд, основних засобів виробництва, підприємств, засобів транспорту і зв’язку, житлового фонду, культурних, історичних цінностей тощо.

5.5. Право оперативного управління коштами та майном Українського козацтва на виконання статутних завдань Українського козацтва та рішень Великої Ради Українського козацтва належить Гетьману Українського козацтва. Крайові (районові, первинні) отамани оперативно розпоряджаються коштами своїх товариств згідно з рішенням рад своїх товариств.

5.6. Відповідальність у обліку коштів та майна несуть: за облік, зберігання, своєчасне оформлення фінансових документів і фінансовий контроль за витратою коштів в громадах (товариствах) Українського козацтва - скарбник, в Генеральній Канцелярії - головний бухгалтер; за облік, технічний стан, умови і якість зберігання, організацію експлуатації і ремонту технічних засобів, будівель та майна в громадах (товариствах) і Генеральній Канцелярії Українського козацтва - обозні всіх рівнів. Безпосереднє керівництво та загальний контроль здійснюють і несуть загальну відповідальність - отамани; в Генеральній Канцелярії - Головний Отаман. Головний Отаман Українського козацтва, Генеральний обозний, Генеральний скарбник, Генеральні: писар, хорунжий, бунчужний та інші, Наказні отамани, які отримали для виконання завдань своїх служб в розпорядження кошти Українського козацтва, разом з Головним бухгалтером несуть відповідальність за їхнє використання згідно з вимогам чинного законодавства України.

5.7. Українське козацтво, створені ним установи та організації зобов’язані вести оперативний та бухгалтерський облік: статистичну звітність, реєструватися в органах державної податкової адміністрації та вносити до бюджету обов’язкові платежі у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавством України.

6. Правовий статус Українського козацтва.

6.1. Українське козацтво є юридичною особою, має поточні та валютні рахунки в банках, печатку та штампи із своїм найменуванням, відповідну звичаям і традиціям атрибутику, символіку, зразки яких затверджуються Великою Радою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

6.2. Українське козацтво може виступати позивачем і відповідачем в органах суду та арбітражного суду.

6.3. Українське козацтво не несе відповідальності за кошти і майно крайових, районових і первинних козацьких товариств, як і останні не несуть відповідальності за кошти та майно Генеральної Канцелярії Українського козацтва.

6.4. Доповнення та зміни до статуту Українського козацтва має право вносити Велика Рада Українського козацтва, Рада Генеральної старшини з подальшим затвердженням їх Великою Радою Українського козацтва чи без нього, але за окремим спеціальним дорученням Великої Ради українського козацтва.

6.5. Про зміни, що сталися в статутних документах, Українське козацтво повідомляє Міністерство юстиції України.

6.6. Українське козацтво, крайові (обласні), районові, первинні козацькі товариства керуються у своїй діяльності цим Статутом.

7. Припинення діяльності Українського козацтва.

7.1. Припинення діяльності Українського козацтва відбувається шляхом його реорганізації або ліквідації.

7.2. Реорганізація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українського козацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів.

7.3. Ліквідація Українського козацтва відбувається за рішенням Великої Ради Українського козацтва, якщо за це проголосувало не менш як 2/3 делегатів або за рішенням суду.

7.4. Ліквідація Українського козацтва проводиться у встановленому порядку ліквідаційною комісією, призначеною Великою Радою Українського козацтва.

7.5. В разі припинення діяльності Українського козацтва, його майно та кошти не можуть перерозподілятися між його членами і направляються на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в доход держави.

2. Концепція розвитку Українського козацтва щодо розбудови широкого козацького руху в Адамівській територіальній громаді Одеської області.

Адамівський Осередок Козацтва (козацтво територіальної громади) - має стати потужною і впливовою дружинно-військовою, громадсько-політичною, виховно-патріотичною, консолідуючою силою територіальної громади.

Виходячи з глибоко вкорінених в народі історичних традицій козацтва, прихильного ставлення до ідеї відновлення козацтва, його високого авторитету у різних шарах суспільства, а також сучасних реалій, доцільними є такі головні засади і принципи подальшої розбудови широкого козацького руху в територіальній громаді:

1. Основним принципом повинна стати «двоповерховість» структурної побудови козацтва територіальної громади з виділенням його формальної (офіційної, державної, муніципальної) та громадської (неформальної) частини.

2. Офіційна (реєстрова, муніципальна) частина козацтва територіальної громади повинна бути представлена підрозділами спеціального призначення, які б, зокрема, взяли на себе: охорону майна державних та господарських структур: адмінбудинку, тракторних бригад, ферм, гаражу, складів; охорону громадського порядку (Адамівська добровільна козацька дружина); утворення спеціальних груп швидкого реагування, оснащених необхідною технікою на випадок надзвичайної ситуації (пожежа, землетрус, буревій та ін.); утворення школи козацького виховання для морально-духовної підготовки молодого покоління з використанням звичаєвих, морально-духовних, військових та інших традицій козаччини.

Громадська частина козацтва територіальної громади повинна бути представлена єдиною і широкою мережею громадських організацій різних рівнів, яки б, зокрема, взяли на себе: комплексну діяльність по сприянню діючій українській армії та флоту; створення козацького вишкільного стрілецького центру для ветеранів, воїнів у запасі, який б дозволяв підтримувати і вдосконалювати свій військово-фаховий рівень; сприяння органам правопорядку на місцях (створення інституту громадських дільничних-інспекторів); сприяння розвитку ділових, економічних структур козацтва територіальної громади на базі звичаїв самозабезпечення, самореалізації в умовах сучасного правового поля України (створення фонду матеріальної та інтелектуальної допомоги); історико-просвітницьку та художньо-мистецьку діяльність серед населення, широкого загалу, що включає всі вікові і соціальні групи незалежно від партійної, конфесійної та іншої приналежності; створення широкої мережі дитячо-юнацьких, молодіжних козацьких організацій на основі вікового досвіду вишколу молодого покоління в дусі патріотизму, культу здорового тіла і духу.

4. Керівництво двома структурами козацтва територіальної громади - муніципальною та громадською – за посадою здійснює сільський голова, який одночасно обіймає посаду Головного отамана козацтва територіальної громади. Фінансування муніципальної структури козацтва територіальної громади здійснюється сільською радою, господарськими структурами. Громадські структури козацтва територіальної громади діють на основі самофінансування при муніципальній та державній підтримці.

5. Оперативне керівництво козацтвом територіальної громади здійснює Наказний отаман, кандидатуру якого з числа отаманів-керівників козацтва територіальної громади на паритетних засадах визначають Козацька Рада козацтва територіальної громади та Головний отаман (сільський голова).

6. Козацька Рада козацтва територіальної громади включає Раду командирів муніципальних козацьких структур, Раду отаманів козацьких, громадських організацій та Раду Старійшин.

7. Вищим органом козацтва територіальної громади є Велика Козацька Рада, яка складається із всіх козаків та козачок (молодиків та берегинь) козацтва територіальної громади. Велика Козацька Рада є правомочна, якщо на її зборах присутні більше половини членів козацтва територіальної громади.

Структура осередку козацтва Адамівської територіальної громади

Муніципальне (реєстрове) козацтво

Громадське козацтво

Назва

Фінансування

Назва

Фінансування

1

Охоронна Козацька Дружина (отаман, заступник-писар, дружинники).

Муніципальне, господарськими структурами.

1

Осередок Козацтва: (отаман, заступник-писар);

1 стан (отаман, заступник-писар,),

2 стан (отаман, заступник-писар,),

3 стан (отаман, заступник-писар,).

Самофінансування.

2

Добровільна Козацька Дружина (отаман, заступник-писар, дружинники).

Муніципальне, господарськими структурами.

2

Рада Старійшин (голова, заступник).

Самофінансування.

3

Спеціальна Козацька Дружина (отаман, заступник-писар, дружинники).

Муніципальне, господарськими структурами.

3

Жіноча Громада:

Рада Козачок (голова, заступниця),

Рада Берегинь (голова, заступниця);

Рада Дан (голова, заступниця).

Муніципальне,

самофінансування.

4

Школа Козацького Виховання (отаман-директор, заступники-завуч, педагог-організатор, старшина-учителі, джури-дани-учні).

Державне, муніципальне, громадськими структурами.

4

Громадська Рада (голова, заступник).

Муніципальне,

самофінансування.

5

Сільська Козацька Рада (виконком, депутати).

Муніципальне.

5

Дитячо-юнацько-молодіжна Козацька Організація (Січ, Молода Січ).

Муніципальне, державне, громадське, самофінансування.

6

Інститут громадських Інспекторів громадського порядку.

Муніципальне, державне, громадське.

6

Козацький Стрілецький Центр (ДОСААФ).

Муніципальне, самофінансування.

7

Фонд матеріальної та інтелектуальної допомоги.

Муніципальне, державне, громадське, господарськими структурами.

7

Науково-культурний Просвітницький Центр «Берегиня» (Будинок культури).

Муніципальне, державне, громадське, господарськими структурами.

2. Система патріотичного виховання молоді Буджаку на засадах козацько-лицарського гарту.

І покажем, що ми, браття, козацького роду!

Швидко плине час, і в трудах та життєвих турботах ми не помічаємо, як стаємо свідками народження нової епохи в бутті нашого суспільства. І тому дуже важливим є здійснення заходів, що допомагають нам хоча б на мить зупинитись, озирнутись назад, поміркувати над минулими подіями, краще роздивитись обличчя людей, які є творцями історії нашої держави. Як сказав поет: «Обличчям до обличчя обличчя не побачиш… Велике бачиться на відстані…» Такою відстанню для нас сьогодні є мудрість прожитих років, озираючись на які, ми підбиваємо деякі підсумки, відзначаємо людей, які зробили гідний внесок у розбудову держави.

Виховуючи підростаючи покоління, ми маємо ставити за приклад життя тих людей, чий життєвий шлях став невід’ємною частиною нашої історії, чиї труди й таланти було покладено на вівтар любові до людей і нашої Батьківщини. Так вже сталося, що про своїх видатних земляків ми згадуємо не так часто, як того вони заслуговують, й, на жаль, вже після їхньої кончини. Система патріотичного виховання молоді Буджаку на засадах козацько-лицарського гарту тим і важлива, що дає змогу з більшою увагою поставитись до тих мешканців Задністров’я, чиї імена повинні знати і пам’ятати сучасники та нащадки. Люди, які не пам’ятають свого минулого, не поважають видатних представників свого народу, ніколи не матимуть великого майбутнього…

Буджак – це територія останніх козацьких військ на теренах України; столицею їх був Аккерман (сучасний Білгород-Дністровський).

Буджак - це колиска Кубанського війська; з Акерману в 1863 році на Кубань було переселено близько 3/5 особового складу місцевого козацького війська та Чорноморську козацьку флотилію.

Буджак - територія, на якій розташовано 12 з 14 станиць та станів останнього козацького війська на теренах України.

Буджак (міста - Болград, Ізмаїл, Білгород-Дністровський) - це територія, на якій на протязі декількох століть розташовувались війська місцевих гарнізону (в часи царської Росії, королівської Румунії, Радянського Союзу, сучасної України). Є багато кадрових офіцерів (в тому числі молодих пенсіонерів та «запасників»). Населення позитивно ставиться до військово-патріотичної складової системи виховання, що передбачає гартування чоловічих (козацьких!) рис характеру. Сучасне Буджацьке козацтво цей пласт виховного впливу ефективно використовує.

Загальновідомо: війни починають кадрові армії – закінчують резервісти. Від того, який військовий резерв у країни – залежить доля самої країни. До речі, служба в резерві, або служба в кадрованих частинах – це стародавня козацька система служби…

Буджак - це колиска сучасного козацького руху (перші наші козаки на початку 90-х років - офіцери Збройних Сил України – комендант Білгород-Дністровського гарнізону Слепухін, начальник штабу 180-ї дивізії Токарєв, командири полків Кучер, Корнєв, Некрасов, Ломовцев, Глущенко, Пронин, Антонов, князь Аргутинський-Долгорукий, заслужений журналіст України Устименко, письменники Мисюк, Зуєв, аграрій Деордиця, офіцери Адамівського осередку козацтва – Тимофєєв, Гуцан, Гончаров, Редько, Завацький) та й зараз – більшість козаків це – колишні військовослужбовці (солдати, сержанти, старшини, прапорщики, офіцери, генерали Радянської Армії, Збройних Сил України).

Буджак - це колиска сучасної комплексної системи козацько-лицарського гарту молоді. Наша система виховання знана на Україні; в минулому році отримала статус інноваційної. Модель учнівського самоврядування школи козацько-лицарського гарту була визнана кращою на Україні. Система описана в багатьох книгах, які є в обласних, центральних бібліотеках України, на інтернет-сайтах. Цю систему гарту на Буджаку впроваджують Адамівська, Долинівська, Салганська, Великомар’янівська школи козацько-лицарського виховання, а Старокозацький та Шабівський НВК, Петрівська, Вигінська, Турлацька, Випаснянська №2, Мологівська школи - елементи системи. За цією системою виховання – майбутнє!

Мета та завдання Програми.

Мета Програми полягає у вихованні молодої людини, патріота на засадах козацького лицарства. Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність всієї громади із формування в громадян високої патріотичної свідомості, почуття любові до Батьківщини; воно формується на прикладах історії України, українського козацтва, героїки національно-визвольних змагань, досягнень у галузі духовності, політики, освіти, науки, культури і спорту, матеріального виробництва, які несуть у собі якості моральних ідеалів.

Мета Програми досягається шляхом реалізації таких виховних завдань: сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних надбань минулих поколінь; формування почуття патріотизму і духовності, любові до свого народу, його історії, держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на основі героїчних прикладів історії народу, національно-визвольних змагань, Великої Вітчизняної війни та сучасних Збройних Сил; консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, загальноосвітніх закладів, громадських, молодіжних, дитячих, ветеранських і релігійних організацій у сфері патріотичного виховання; сприяння створенню і здійсненню діяльності установ патріотичного виховання молоді, в тому числі військово-патріотичних клубів, секцій, молодіжних козацьких осередків; забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, старших за себе, турбота про молодших та хворих; відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; сприяння ефективній діяльності позашкільних закладів, центрів патріотичного виховання молоді, громадським молодіжним та дитячим організаціям стосовно патріотичного виховання.

Форми реалізації мети та завдань Програми.

Виховання молоді на прикладах життя та діяльності знаних осіб (в тому числі козацького походження), чиє життя пов’язане з Україною у соціально-економічній, політичній, культурній сферах тощо. Вивчення історії України та процесів державотворення; розроблення та удосконалення педагогічних форм і методів патріотичного виховання молоді на засадах козацько-лицарського гарту.

Напрямки реалізації Програми.

3.1. Удосконалення нормативно-правової бази патріотичного виховання молоді: розробка Програми патріотичного виховання молоді на засадах козацько-лицарського гарту, затвердження її районною радою; забезпечення координації діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, навчальних і культурно-просвітницьких закладів; визначення механізмів економічного стимулювання суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підтримку заходів ветеранських, молодіжних і дитячих громадських організацій (в тому числі й козацьких), спрямованих на патріотичне виховання молоді.

3.2. Активізація діяльності органів державної влади у сфері патріотичного виховання молоді: посилення військово-патріотичної роботи, проведення днів і місячників захисника Батьківщини, "вахт пам'яті", пошукових заходів, військово-спортивних ігор і походів; сприяння професійній орієнтації, розвиток мотивації до праці; залучення юнаків і дівчат до вивчення культури, історії України, пропагування кращих здобутків національної культурної і духовної спадщини, підтримка професійної та самодіяльної художньої творчості, діяльності творчих об'єднань, клубів за інтересами, фольклорних колективів; забезпечення виконання заходів військово-спортивної підготовки, фізичного виховання - та інших, спрямованих на утвердження здорового способу життя; розвиток політичної культури, залучення молоді до участі у державотворчому процесі, громадському русі; виховання у молодих людей культури поведінки, поваги до старших поколінь, розвинутої правосвідомості, дбайливого ставлення до природи. Розширення молодіжного туризму; створення відповідних умов та залучення молодих людей до регулярних занять фізичною культурою і спортом, спрямування фізичного виховання на підготовку молоді до праці та захисту Батьківщини; забезпечення проведення заходів військово-спортивної підготовки, фізичного виховання та інших, спрямованих на утвердження здорового способу життя молодих громадян; удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів, що займаються питаннями патріотичного виховання дітей та молоді; сприяння роботі клубів за місцем проживання, центрів патріотичного виховання, позашкільних закладів та інших організацій, які здійснюють заходи з патріотичного виховання молоді; розроблення та реалізація програм патріотичного виховання молоді місцевими органами державної влади та органами місцевого самоврядування разом з усіма інституціями громадянського суспільства.

3.3. Інформаційно-пропагандистське забезпечення патріотичного виховання молоді: створення в мережі Інтернет інформаційної бази з питань патріотичного виховання молоді; організація у теле-, радіопрограмах і в пресі постійно діючих рубрик про патріотичне виховання молоді, про досвід роботи у цьому напрямі різних соціальних інституцій, у тому числі ветеранських, молодіжних і дитячих громадських організацій, із залученням до обговорення проблем патріотичного виховання молоді відомих людей району – представників влади та бізнесу, культури і мистецтва, педагогів, ветеранів війни і праці, лідерів та активістів громадських організацій; випуск спеціального друкованого видання з проблем патріотичного виховання молоді; створення відеофільмів, видання творів, постановка спектаклів, спрямованих на патріотичне виховання підростаючого покоління.

3.4. Співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями (в тому числі й з козацькими): активне залучення до патріотичного виховання молоді ветеранських громадських організацій, використання їх досвіду і духовного потенціалу з метою збереження та спадкоємності славних бойових і трудових традицій; відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили, здатної зробити вагомий внесок у військово-патріотичне виховання молоді, її підготовку до захисту Батьківщини; організаційна та фінансова підтримка на конкурсній основі програм, проектів громадських організацій, спрямованих на патріотичне виховання молоді; підтримка засобів масової інформації, які діють при молодіжних і дитячих громадських організаціях та висвітлюють проблеми патріотичного виховання дітей і молоді; сприяння консолідації і координації діяльності громадських організацій при підготовці і проведенні заходів патріотичного спрямування.

3.5. Посилення ролі сім’ї у процесі патріотичного виховання молоді: підвищення педагогічної культури батьків, зокрема шляхом підготовки нових програм і посібників з питань патріотичного виховання дітей та молоді у сім'ї, активізація діяльності органів державної влади та громадських структур у цьому напрямі.

3.6. Формування науково-теоретичних і методичних засад патріотичного виховання молоді: включення проблематики патріотичного виховання молоді до дослідницьких програм та планів навчальних закладів району; підготовка та видання праць, науково-методичних, навчальних посібників і рекомендацій з питань патріотичного виховання молоді; розроблення та впровадження авторських навчальних програм з питань патріотичного виховання молоді в закладах освіти; вивчення інтересів, запитів, настроїв та уподобань молоді, зокрема шляхом проведення моніторингового соціологічного дослідження; систематичне проведення науково-практичних конференцій, семінарів з проблем патріотичного виховання молоді; вивчення світового досвіду з питань патріотичного виховання молоді; створення на базі кращих закладів освіти району експериментальних майданчиків та центрів для опрацювання виховних інновацій, поширення передового досвіду; підвищення професійної кваліфікації педагогів та вихователів, соціальних працівників, інших фахівців у сфері соціального становлення та розвитку молоді.

3.7. Розробка та втілення в практику роботи комплексу проектів патріотичного виховання молоді на засадах козацько-лицарського гарту.

Комплекс проектів патріотичного виховання молоді на засадах козацько-лицарського гарту.

Розділи, напрямки

Школи козацького гарту

Молода Січ

Козацькі осередки

І. Культура

тіловиховання:

1. Система здоров’я.

2. Козацька військова справа.

Семінар «Актуальні проблеми козацького самоврядування».

Гра «Джура» («Січ»).

Гра «Патріот».

Кадетка.

Сезонні таборування.

Військові збори-гра (таборування).

Військові збори-гра (таборування).

ІІ. Духовна

культура:

3. Родовід.

4. Традиції.

5.Козацька культура.

Збір матеріалів та друк збірок «Життєписи та спомини ветеранів».

Козацький родовід.

14-рік Традицій.

Козацькі ритуали.

Районний козацький музей.

ІІІ. Культура

предметної діяльності:

6. Природа.

7. Праця-навчання.

8. Наука-техніка.

Окремий загін Характерників (МНС, ГО-ТО, ДТСААФ).

Осередок МАН-Характерників при ЦПОВ (Шабо).

Осередок Характерників

«Молоді Вовки», «Сірі Вовки».

Газета «Річ про Буджацьку Січ».

ІV. Соціальна

культура:

9. Держава-нація.

10. Історія козацтва.

Збір матеріалу для написання сучасної історії Задністровщини.

Громадські ради при сільських радах.

Школа депутата місцевої ради.

Школа лідера шкільного самоврядування.

Семінар для молодіжних лідерів.

Школа-семінар для керівного складу козацьких осередків.

Програма розвитку козацтва на 2011-2015 роки.

Очікувані результати впровадження Програми.

У результаті впровадження Програми очікується: поглиблення процесу формування в молоді пріоритетності високих моральних, культурних, загальнолюдських цінностей, утвердження патріотизму, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності громади в цілому, зниженню ідеологічного протистояння; підвищення зацікавленості молоді до збереження та розвитку славних бойових і трудових традицій українського народу; реалізація заходів патріотичного спрямування сприятиме збереженню стабільності в громаді, її соціальному та економічному розвитку.

4. Програма розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі Одеської області.

На теперішній час Українське козацтво – сукупність громадських організацій козацького спрямування (міжнародних та Всеукраїнських національно-патріотичних і оборонно-спортивних громадських організацій козацтва України і української діаспори, спадкоємець і продовжувач ідейних, духовних і моральних засад українських козаків, їх духовних, культурних, організаційних, військово-патріотичних і господарських традицій; правонаступник без винятку всіх історичних гілок українського козацтва, які стояли на державницьких, самостійницьких засадах відновлення незалежності та розбудови України, в т. ч. і Війська Запорозького - як Низового, так і Гетьманського, Вільного козацтва України - Статут від 13.11.1917 р. та Українського Вільного Козацтва - Статут 1974 р.).

Українське козацтво об’єднує козаків, нащадків усіх гілок, напрямків і течій українського козацтва незалежно від місця їхнього проживання, громадян України та українців - громадян інших країн, які сповідують національну ідею та ідеологію Українського козацтва, практично працюючи на її реалізацію, відновлення і розвиток Українського козацтва. Українське козацтво твориться із своїх членів - українських козаків. Українським козаком може бути лише той, хто готовий стати оборонцем, захисником і рятівником Українського народу, української мови, розвивати українську культуру й відповідати вимогам - український козак - душа правдива, справедлива і незрадлива. Український козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна і матеріально незалежна людина, яка вміє панувати над собою, володіє своїми емоціями, розумом і волею, патріот України, який постійно духовно і фізично готує себе до оборони Батьківщини, свого роду та українського народу, його честі та гідності, дбає про єдність Українського козацтва і українства всього світу.

Українське козацтво у своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством України, Статутом Українського козацтва, указами Президента України, визнаними Україною нормами міжнародного права, прогресивними українськими козацькими звичаями і традиціями, які не суперечать законам України. Поза Україною Українське козацтво діє згідно чинного законодавства країни, на теренах якої провадиться його діяльність.

Загальні положення.

Ця Програма спрямована на здійснення перетворень у взаємовідносинах між громадськими організаціями козацького спрямування і органами виконавчої влади Білгород-Дністровського району. Програма повинна створити умови для відродження та розвитку історичних, військово-патріотичних, оборонно-спортивних, господарських і національно-культурних традицій Українського козацтва.

Особливістю розвитку козацьких організацій району до цього часу була фрагментарність їх відносин з державними інституціями місцевого рівня. Цьому сприяли неготовність-непідготовленість козацьких лідерів до співпраці з керівниками району. З іншого боку, заходи, що вживалися органами виконавчої влади для виконання указів і доручень Президента України щодо козацтва та відповідної Національної програми, головним чином стосувалися відзначення ювілейних дат з історії України та не торкалися глибинних процесів формування Українського козацтва як оборонно-спортивної та військово-патріотичної організації. Протягом останніх десяти років практично було відсутнє і державне фінансування заходів козацьких організацій в Білгород-Дністровському районі.

Втрата єдності Українського козацтва призвела до зниження закладеного у ньому державотворчого потенціалу. Це також призвело до невизначеності та нерозуміння у взаємовідносинах між державними органами влади та козацькими організаціями Білгород-Дністровського району.

На теперішній час структури козацьких організацій району частково підготовлені до участі в оборонно-мобілізаційній, оборонно-спортивній, військово-територіальній, правоохоронній, національно-культурній, господарській та інших функціях, але новітнє козацьке відродження гальмує: відсутність Закону України «Про Українське козацтво»; штучне розростання козацьких структур; вплив на Українське козацтво різноманітних політичних сил та ідеологій; певна залежність від окремих гілок влади та економічних еліт; різна конфесійна орієнтація членів козацьких організацій; особисті амбіції та протистояння окремих козацьких керівників; відсутність конкретної діяльності тощо.

Мета та основні завдання.

Мета Програми – взаємодія органів виконавчої влади, місцевого самоврядування і козацьких громадських організацій у здійсненні заходів щодо відродження і розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва. Для досягнення мети передбачається виконати такі основні завдання: допомога органам державної влади та місцевого самоврядування у ствердженні державності України; захист її суверенітету, територіальної цілісності та національної безпеки; удосконалення нормативно-правової бази з питань Українського козацтва відповідно до завдань забезпечення обороноздатності і національної безпеки держави, національно-культурного розвитку, а також для створення умов ефективної господарської діяльності; розроблення механізму ефективного використання та розвитку потенціалу Українського козацтва в системі державної політики України; піклування Українського козацтва про національне-патріотичне виховання молоді та її підготовку до військової служби і готовності до захисту України, відродження традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та українських бойових мистецтв; формування в українському суспільстві особливого духовного, психологічного, фізичного й інтелектуального типу козака, який поєднував би у собі високі морально-етичні якості, почуття патріотизму, з фізичною міццю, витривалістю та вишколом; використання народних традицій в усіх сферах суспільного життя; залучення Українського козацтва до участі в оборонній системі України, охороні громадського порядку і державного кордону; сприяння розбудові Збройних Сил України, Прикордонних військ України, інших військових формувань та силових структур, а також системи цивільної та територіальної оборони; збереження і пропаганда історичної й культурної спадщини української нації,с забезпечення повноцінного функціонування української мови; об’єднання зусиль органів виконавчої влади і громадськості у використанні виховних і культурних традицій Українського козацтва; сприяння підвищення духовності суспільства; вивчення, популяризація історії та розвитку Українського козацтва; створення додаткових робочих місць за рахунок розширення мережі козацьких селянських (фермерських) господарств, промислів, туристичної діяльності; відродження та розвиток козацької господарської діяльності, створення козацьких січей, паланок і поселень, як осередків відродження і розвитку традиційних козацьких форм самоврядування; розширення міжнародного співробітництва Українського козацтва з аналогічними громадськими об’єднаннями іноземних держав.

Особливості державного регулювання діяльності Українського козацтва.

Основними принципами взаємовідносин органів місцевої влади і громадських організацій козацького спрямування Білгород-Дністровського району є співробітництво у сфері розвитку суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, поєднання громадських і державних інтересів у справі служіння українському народові.

Взаємовідносини між органами виконавчої влади та осередками Українського козацтва Білгород-Дністровського району регулюють Конституція України, інші закони, укази, доручення та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, акти органів виконавчої влади.

Українське козацтво вносить пропозиції до органів виконавчої влади щодо вдосконалення фінансових і господарських механізмів, їхньої законодавчої та нормативної бази з метою надання можливості для найширшого сприяння розвитку громадських організацій козацького спрямування, їх матеріально-технічної бази, зміцнення моральних і правових засад.

При розробці оборонних, культурологічних та науково-технічних районних програм розвитку на період до 2015 року органи виконавчої влади Білгород-Дністровського району забезпечують участь у них осередків Українського козацтва.

Напрями, форми та шляхи трансформації взаємовідносин місцевих органів та осередків Українського козацтва.

Для розв’язання існуючих у взаємовідносинах між органами виконавчої влади та осередками Українського козацтва проблем передбачаються такі головні напрями громадської допомоги організацій козацького спрямування: охорона та збереження історико-культурних пам’яток; проведення військово-патріотичного виховання молоді; впровадження серед суспільства оборонно-спортивної роботи; добровільна служба щодо допомоги в охороні державних кордонів України; добровільна служба щодо допомоги формування системи військово-територіальної оборони України; добровільна служба щодо допомоги в охороні громадського правопорядку; добровільна служба щодо охорони об’єктів сільськогосподарського та виробничого призначення з різними формами власності, державно-адміністративних, учбових, культурно-освітніх та інших закладів, установ та підприємств; добровільне посилення державних митниць; добровільна участь у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій; добровільна участь у наданні медичної та реабілітаційної допомоги населенню; надання допомоги органам місцевого самоврядування під час надзвичайних ситуацій; захист навколишнього природного середовища та природних скарбів України.

Добровільна державна служба Українського козацтва відбувається на принципах добровільної згоди козаків та самофінансування за рахунок відповідних осередків Українського козацтва. Для самозабезпечення і самофінансування добровільної державної служби Українського козацтва місцеві органи влади надають певні привілеї його господарським структурам (згідно чинного законодавства).

Оцінка фінансових ресурсів.

Обсяги фінансування Програми передбачаються органами виконавчої влади Білгород-Дністровського району під час складання проектів районного бюджету на відповідний рік.

Очікувані результати.

Виконання Програми дасть змогу забезпечити: сприяння на місцевому рівні утвердження України як сильної, правової, демократичної держави, в якій створюються якнайкращі умови для матеріального й культурного добробуту кожного громадянина, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства; підтримку проведення на місцевому рівні розвитку Українського козацтва; збереження та нарощування на місцевому рівні оборонного потенціалу України; утворення господарських об’єднань та інших суб’єктів господарювання Українського козацтва, спроможних ефективно господарювати в умовах ринкової економіки з мінімальним використанням фінансових ресурсів державного бюджету; приведення структур місцевих осередків Українського козацтва у відповідність із сучасними принципами забезпечення обороноздатності та національної безпеки; забезпечення на місцевому рівні духовного, національного й культурного відродження українського народу; створення умов на місцевому рівні для патріотичного виховання народу, особливо – молоді, спрямування його на духовне, моральне, фізичне становлення та самовдосконалення; патріотичну самовідданість людей у повсякденній праці та готовність до самопожертви у критичні для України моменти; припинення дегуманізаційних процесів, виховання духу лицарства, особистої та національної гідності; відродження народних традицій влади, які, увібравши в себе найкращі традиції національного державотворення, сприяли б формуванню громадянського суспільства і об’єднували його на основі національної ідеї; подолання національного нігілізму та девальвації загальнолюдських цінностей; переорієнтація освітньо-виховних закладів на запити, потреби та інтереси всіх вікових і соціальних груп населення; збільшення кількості громадян, які займатимуться різними видами творчої, культурно-освітньої, військово-патріотичної та фізкультурно-масової роботи; зниження рівня злочинності й корупції.

Контроль за виконанням Програми.

Контроль за виконанням Програми здійснюється Білгород-Дністровськими районною радою, районною державною адміністрацією, радою керівників громадських організацій козацького спрямування та Координаційною радою при голові районної державної адміністрації.

Координація роботи з виконання Програми покладається на відділи культури і туризму, освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту, правоохоронної, оборонної та мобілізаційної роботи. Зміст роботи з розвитку Українського козацтва на 2011-2015 роки повинен конкретизуватися у щорічних планах заходів з виконання Програми, які складаються управліннями та відділами органів виконавчої влади.

Відділи культури і туризму, освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту, правоохоронної, оборонної та мобілізаційної роботи та інші органи виконавчої влади – відповідальні за виконання Програми - мають право залучати в установленому порядку підприємства, установи та організації незалежно від форм власності до здійснення визначених Програмою заходів.

Білгород-Дністровські районна рада та районна державна адміністрація щороку до 14 жовтня подають звіт про хід виконання Програми до засобів масової інформації.

Практичні заходи щодо виконання програми розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі на 2011-2015 роки.

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНА РОБОТА

1

Розробити заходи козацьких товариств щодо виховання молоді на засадах патріотизму, демократії, високої моралі та захисту Батьківщини.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

2011

2

Вирішити в установленому порядку питання щодо встановлення козацьких одностроїв, нагород, символіки та відзнак козацтва Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

2011

3

Разом з міськвійськоматом удосконалити програму допризовної підготовки молоді до військової служби, з урахуванням кращих традицій Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, міськвійськомат, відділ освіти.

2011

4

Підтримувати заходи проводів призовників на строкову (контрактну) військову службу за участю представників Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація.

Постійно

5

Підготувати пропозиції щодо створення Центру по підготовці молоді до служби в Збройних Силах України (силових структурах).

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, міськвійськомат, осередки Спілки офіцерів.

2012

6

Впровадити навчальні програми з історії військового мистецтва Українського козацтва у ліцеях, школах, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ освіти, осередки Спілки офіцерів.

з 2012

7

Розробити пропозиції щодо участі козацьких громадських формувань сприяння в охороні державного кордону, наданні допомоги в ліквідації наслідків стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій, в охороні громадського порядку та профілактиці правопорушень, державній лісовій охороні, рибінспекції при реалізації Програми розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

2011

8

Створити козацькі громадські загони з охорони громадського порядку в Білгород-Дністровському районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація.

з 2011

9

Створити районно-міський об’єднаний штаб як організаційно-координаційний і методичний центр Українського козацтва й виконавчий орган Ради при міському голові та голові районної державної адміністрації

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація, виконком міської ради.

2012

СТВОРЕННЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ВІДНОВЛЕННЯ ТА ОХОРОНА ЗАПОВІДНИХ

МІСЦЬ І ОБ’ЄКТІВ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА

10

Вносити в установленому порядку пропозиції щодо відновлення історичних назв населених пунктів, місцевостей (об’єктів соціально-культурного та іншого призначення, пов’язаних з історією Українського козацтва).

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

Постійно

11

Створити реєстр об’єктів історико-архітектурної спадщини Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі, здійснити облік нерухомих пам’яток історії та культури, що пов’язані з історією Українського козацтва

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ культури і туризму.

2012

12

Продовжити упорядкування могил і козацьких поховання, споруд, що пов’язані з історією Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

Постійно

13

Розробити програму створення на базі однієї з шкіл козацько-лицарського виховання культурного козацького Центру.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

2012

14

З метою облаштування колишньої Акерманської-Подністрянської козацької Січі (1775-1780) створити програму її комплексного відтворення «Білгород-Дністровська Січ», передбачивши створення сучасної туристичної інфраструктури для належного обслуговування відвідувачів.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ культури і туризму.

з 2012

15

Постійно проводити заходи з залученням джур, козачат, молодих козаків по приведенню парків, скверів, лісів в належний вигляд, висадженню лісів.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації.

Постійно

16

Облаштувати майданчики біля канцелярій козацьких товариств.

Козацькі товариства.

з 2012

17

Взяти шефство на козацькими церквами Святої Покрови в районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

з 2011

18

Разом із місцевими органами влади, розробити щорічні заходи, що стосуються традиційних свят козаків.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

з 2012

ОСВІТА І ВИХОВАННЯ

19

Залучити козацькі товариства до військово-патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед учнівської молоді; розширити мережу шкіл козацько-лицарського виховання; розробити пропозиції щодо утворення на базі окремих шкіл-інтернатів козацьких ліцеїв, у яких на засадах козацького виховання й за участю представників козацьких товариств здійснювалася б реабілітація безпритульних дітей і підлітків.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, навчальні заклади, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

Постійно з 2011

20

Розробити науково-методичні рекомендації для впровадження козацько-лицарського виховання (зокрема духовного) у загальноосвітніх навчальних закладах.

Рада, школи козацько-лицарського виховання, відділ освіти, рада православних громад району.

з 2012

21

Розробити козацькі туристичні маршрути та підготувати екскурсоводів з числа студентів та школярів навчальних закладів Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділ культури і туризму, навчальні заклади.

з 2012

22

На базі козацьких товариств створити дитячі козацькі табори «пластунів».

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

з 2012

23

Запровадити і провести в Білгород-Дністровському районі конкурси «Козацька кухня», «Обрядова кухня Великдень» та ін.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.

з 2012

24

Здійснювати добір викладачів допризовної підготовки для виховання учнів на козацьких військово-патріотичних традиціях; організувати семінари з проблем козацького виховання школярів на базі Адамівської, Долинівської, Петрівської, Старокозацької, Вигінської, Турлацької шкіл козацько-лицарського виховання.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, міськвійськомат, відділ освіти.

з 2012

25

Створити і зареєструвати громадську патріотичну дитячо-юнацьку організацію «Молода Січ» Білгород-Дністровського району; запровадити в навчальних закладах та закладах позашкільної роботи дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» (Джура) як форму військово-патріотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, міськвійськомат, відділ освіти, навчальні заклади.

з 2011

26

Розробити тематику і проводити в школах Білгород-Дністровського району козацькі конкурси, забави, спортивні свята; започаткувати в рамках позашкільного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах програму «Молода Січ» із вивченням військово-патріотичних традицій Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи освіти.

з 2011

27

Створити козацькі військово-патріотичні спортивні клуби за місцем проживання.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи влади.

з 2012

КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА

28

Взяти шефство на козацькими художніми колективами: хор «Мрія», духовий оркестр, ансамблі «Веселка», «Гроно», «Алкалія», «Соколята» та ін…

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.

з 2011

29

Створити козацький фонд для підтримки молодих талановитих козачат, дітей-сиріт.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, районна державна адміністрація, козацькі товариства.

2012

30

Запровадити і щорічно проводити конкурс козацької пісні.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.

з 2012

31

Щорічно приймати участь у Всеукраїнських конкурсах козацької пісні (Тернопіль, Київ, Запоріжжя, Донецьк).

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.

Щорічно

32

Створити музей Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.

2012

33

Надавати науково-методичну допомогу музеям, школам, козацьким товариствам в удосконаленні пропаганди історії, культури і традицій Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.

Постійно

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА, ПРОПАГАНДИСТСЬКА ТА ВИДАВНИЧА РОБОТА

34

Продовжити випуск щомісячного козацького вісника Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

з 2011

35

Продовжити випуск щорічного козацького літопису Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

Щорічно

36

Здійснювати науково-пошукову та громадсько-краєзнавчу роботу для виявлення нових об’єктів історії Українського козацтва в районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.

Постійно

37

Досліджувати та публікувати матеріали про писемні і матеріальні пам’ятки історії та культури Українського козацтва, розробити пропозиції щодо їх охорони і збереження в музеях.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.

Постійно

38

Постійно виступати в газетах, радіо, телебаченні з роз’яснювальними і пропагандистськими виступами про розвиток Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі, його роль в суспільстві.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти, ЗМІ.

Постійно

39

Продовжити випуск серії книг про Українське козацтво Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти.

з 2011

40

Проводити ярмарки козацької літератури, наукові конференції, симпозіуми, радіопередачі з проблем історії та культури Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи культури і туризму, освіти, ЗМІ.

Щорічно з 2011

ФІЗКУЛЬТУРА, СПОРТ, ТУРИЗМ

41

Розвивати та популяризувати види спорту, засновані на козацьких традиціях.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту.

Постійно

42

Внести до переліку спартакіади Білгород-Дністровського району козацькі види єдиноборств «Спас», «Бойовий гопак», «Хрест», «Собор» та ін.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту.

2012

43

Організувати і проводити козацькі спортивні змагання з козацьких вправ у володінні історичною зброєю та з освоєнням сучасної техніки і транспортних засобів.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ у справах сім’ї, молоді та спорту.

з 2012

44

Створити козацький туристично-спортивний та оздоровчий табір дитячого відпочинку.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділи у справах сім’ї, молоді та спорту, освіти.

з 2012

45

Передбачити в туристичних маршрутах Білгород-Дністровського району огляд місць і об’єктів, що відображають історичні, патріотичні, військові, культурні та господарські традиції Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, відділ культури і туризму.

з 2012

46

На базі козацьких товариств створити туристичний маршрут (зокрема кінний) по місцям козацької слави Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, відділи у справах сім’ї, молоді та спорту, культури і туризму

2012

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

47

Впровадити комплексну програму господарської діяльності Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі (в тому числі організації та підтримки селянських (фермерських) господарств і колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівницьких та господарських товариств, промислів тощо).

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

з 2013

48

В рамках районних свят організувати проведення козацьких ярмарок по продажу сільгосппродуктів, вирощених козацькими господарствами.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

Щорічно

49

Підготувати пропозиції щодо створення козацького ринку.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

З 2013

50

Створити Центр господарсько-комерційних проектів козацтва Білгород-Дністровського району.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

2013

51

Надавати козацьким товариствам науково-методичну допомогу у справі відродження козацьких фермерських господарств, підприємств.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи влади.

Постійно

52

Створити цільовий позабюджетний фонд Українського козацтва для його відродження, розвитку та підтримки.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

2013

ПРИРОДООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ

53

Розробити довгострокову програму охорони місць та об’єктів, пов’язаних з історією Українського козацтва, а також розробити та впровадити у життя спільний план заходів місцевих органів Міністерства екології та природних ресурсів з козацькими товариствами.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи Міністерства екології та природних ресурсів.

з 2012

54

На базі козацьких товариств створити екологічні стани.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи влади.

з 2012

55

Сприяти створенню в населених місцях Білгород-Дністровського району парків, пов’язаних з історією Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

з 2011

56

Створити та підтримувати діяльність молодіжного історико-культурного природоохоронного центру Українського козацтва в районі.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, місцеві органи Міністерства екології та природних ресурсів, районна державна адміністрація

з 2012

МІЖНАРОДНА ДІЯЛЬНІСТЬ

57

Брати участь з обміну досвідом з відповідними товариствами інших держав.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

Постійно

58

Сприяти розвитку міжнародного туризму, культурного обміну, співробітництва з міжнародними громадськими та екологічними організаціями для пропаганди історії та суспільного розвитку Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

Постійно

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

59

Розробити та впровадити Білгород-Дністровську районну систему інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Ради. Створити в мережі Інтернет Веб-сторінку Українського козацтва.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація.

2011

60

Забезпечити збирання та опрацювання економічної, наукової, екологічної та іншої інформації щодо її використання для здійснення статутної діяльності козацьких товариств.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства.

Постійно

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

61

Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи Координаційної ради з підтримки розвитку Українського козацтва та Ради керівників громадських організацій козацького спрямування при голові Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація.

Щорічно з 2011

62

Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі структурних підрозділів районної державної адміністрації.

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація.

Щорічно з 2011

63

Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі підприємств, установ та організацій (за згодою).

Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, керівництво підприємств, установ та організацій району, козацькі товариства.

Щорічно з 2011

*** ** ***

…Задунайський запорожець Ананій Коломієць, закінчуючи розповідати Федору Вовку про Задунайську Січ, висловив невмирущі, сповнені глибокої віри в козацтво і його спадкоємців, слова: «А за нас… то наше не пропаде… Досі не пропало, то вже й не пропаде!.. Нашого насіння ніхто не скоренить!»

В умовах незалежної України знов, в новій якості, відродилося козацтво. Воно відіграє важливу роль в політичному і культурному житті, разом з усім народом будує Українську суверенну державу.

Завдання отаманської верхівки козацтва – не втягувати козаків в згубну конфронтацію та релігійні, мовно-національні, політико-економічні інтриги (бо на сучасному етапі козацтво як єдина політична сила не сформувалась!) і щоб утримувати козацтво від цих інтриг – більше займатися вихованням та просвітницькою діяльністю, розвивати культурні осередки – козацькі хори, ансамблі, театри; піклуватись про козацькі ліцеї і табори відпочинку та спортивного загартування.

Ми не повинні насаджувати зневіру. Не можна в такій ситуації будувати цивілізовану державу, формувати повноцінну, самодостатню націю; козаки повинні не дозволяти морально і духовно перетворювати українську націю на націю, в якій панують і буття якої визначають панікери, провокатори і духовні дезертири.

„Ми живемо в мирній європейській державі. Найбільша мужність полягає в тому, щоб кожен з нас, українців, на своєму робочому і житейському місці, щоденно – борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова – підтверджував козацьку вірність в ім’я України, козацьку мужність задля захисту України, козацьку працьовитість і порядність задля процвітання України” (Б.Сушинський).

*** ** ***

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS