КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Довідник козака. Ч.4. Навчально-виховні заклади козацького спрямування. За ред. В.Я.Тимофєєва, С.В.Ушанової.

ІV. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНІ ЗАКЛАДИ КОЗАЦЬКОГО СПРЯМУВАННЯ.

„ Ми не лукавили з тобою.

Ми просто йшли. У нас нема

Зерна неправди за собою...”

Т.Шевченко.

Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашої національної минувшини: історії, державних традицій, духовності. Адже без кореня гине все живе.

Корінь людського зростання – у пам’яті, духовній культурі, національній гордості. Вони як сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина відлучилася від своєї землі.

Дитинство – особливий період людського життя. Саме на цьому етапі людина визначає свої життєві орієнтири, розробляє життєву позицію і життєві плани.

Цієї відповідальної пори вона потребує підтримки й уваги суспільства, яке зобов’язане забезпечити молодим громадянам умови й можливості для повноти самореалізації здібностей кожного, досягнення своїх життєвих цілей. Підтримку й увагу дитина отримує в навчально-виховних закладах, які мають йти попереду політиків, керуючись принципами гуманізму, свободи, загальнолюдських цінностей.

Ми часто зустрічаємо людей наверх освічених, енциклопедично озброєних знаннями, а всередині в них пустеля, як говориться в Біблії, „гроші пофарбовані, поваплені” і тому в теперішній час, нам потрібні люди не тільки озброєні знаннями, а й духовно, психічно, фізично спроможні розвивати творчі здібності свої та навколишніх; співпрацювати з людьми різних філософських, політичних, релігійних поглядів; здатні вирішувати проблеми сьогодення й майбутнього; особи з великим культурним та духовним потенціалом, бо „культура утверджує примат духу” (М.Рерих) – це педагогічне кредо педагогів-козаків. Досвід практичної роботи в цьому напрямку свідчить, що головна мета освіти – виховання; навчання повинно бути підпорядковано вихованню.

Навчально-виховний заклад – єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює на перспективу. Саме тут висока професійна майстерність педагога-вихователя стимулює потребу вихованця стати свідомішим, самовдосконалюватися, щоб реалізуватись як громадянин.

Навчально-виховним закладам козацько-лицарського виховання поталанило: у нас педагоги – яскраві, неповторні особистості, носії уселюдських цінностей, глибоких і різнобічних знань, вони прагнуть до втілення в собі людського ідеалу, до постійного самовдосконалення, духовного зростання.

Продуктом творчого пошуку педагогів-новаторів є ідея козацько-лицарського виховання та форми, методи нетрадиційного навчання і виховання дітей. Ніщо не повертається в традиційних формах: час диктує свої. Не всі форми козацької педагогіки відповідають сучасності. Нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Тому педагогічні колективи в пошуках форм, методів прогресивних випереджальних ідей формування творчої особистості.

Любов до сім’ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства і волелюбності та побратимства; дух особистісної національної самосвідомості, гідності та честі – весь виховний процес у його багато аспектному вимірі ґрунтується в козацьких начально-виховних закладах на національному вихованні і спрямований на формування у дітей і молоді свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв і вірувань українського народу як корінного етносу Української держави.

Виховний процес, запроваджений педагогічними колективами та підтриманий соціальним довкіллям – козацьким формуванням громад, йде корінням у національний грунт і кожний педагог черпає звідти життєдайну силу для розв’язання всієї низки складних проблем сучасного життя.

Керуючись змістом розділу „Національне виховання” Державної національної освітньої програми ”Освіта України ХХІ століття”, педагогічні колективи допомагають учням самовизначитися і самореалізуватися у соціально-культурному середовищі, відповідати потребам соціально-економічного та політичного розвитку суспільства. Провідний напрямок такої роботи – формування національно свідомого громадянина України, справжнього патріота та захисника рідної землі, духовно багатої особистості, морально зрілої людини. Лише виховуючи українця, можна виховати українця…

Навчально-виховні заклади, що працюють в напрямку козацько-лицарського виховання, функціонують за універсальними законами розвитку соціальних систем, тому потребують комплексу основних концептуально-методичних документів. Документи розроблені авторами книги й пройшли апробацію в навчально-виховних закладах козацького спрямування Південноукраїнського Задністров’я.

*** ** ***

1. Декларація «Філософія козацько-лицарського виховання в школі. Концептуальні засади».

Козаку найперше – Воля! Козаку найперше – Честь!

Актуальність проблеми.

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді загальнолюдським – дитинча має частіше зазирати у вічність – саме школа стоїть у витоків духовності суспільства.

Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси, моральні цінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших засобів мас-медіа. Роль сім’ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з недовірою до будь-яких ідеалів – і старих, і нових; їй притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять меншість в океані сірості, примітивізму, криміналу.

Відмовившись від ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди: ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму, байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему політичного інформування учнів. Це сприяло формуванню політичного безкультур’я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів.

Провідна ідея.

Відомо, що в наш час, час світової глобалізації суспільних процесів, загострюються протиріччя між силами культурної уніфікації і прагненням народів до збереження своєї культурної ідентичності.

В сучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє 5відстояти у глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор – усе те, з чого складається сутність та особливість національного характеру.

Загальновідомо, що історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен – козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров’я нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію.

Це була об’єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

Тому ми зосередили увагу на вихованні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації та політизації виховного процесу через участь молоді в діяльності громадських організацій Українського козацтва (загальновідомо, що формування майбутніх громадських діячів починається з їхньої участі в діяльності дитячих і юнацьких організацій).

В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогічний колектив поклав проблему „Школа козацько-лицарського виховання – гуманістична основа становлення особистості”.

Система виховної роботи школи базується на ідеях козацької педагогіки як частини народної педагогіки у вершинному її вияві. Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця-патріота.

Школа завжди є національною. За сучасних умов вона виступає важливим чинником відродження нації, виховання в молоді почуття національної свідомості та гідності.

Національна система виховання:

- наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генієм народу;

- найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою практикою;

- найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на формування справжньої людини;

- найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

- найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють мільйони вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об’єднують минуле і майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується національна самобутність, творче ставлення до дійсності...

Мета.

Школа наша працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу – школи козацько-лицарського виховання. Педагогічний колектив широко використовує давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління...

Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання – формування в родині, школі і в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Основні завдання.

Основні завдання школи козацько-лицарського виховання:

- плекати фізично загартованих, із міцним здоров’ям, дужих тілом і духом синів і дочок незалежної України;

- формувати і підростаючого покоління високі лицарські якості, шляхетність, моральні чесноти, почуття милосердя;

- виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

- плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в довкіллі;

- формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих, індивідуальних і загальнонаціональних, державних потреб та інтересів, відчувати себе невід’ємною складовою частиною цілого і вічного – української нації, держави;

- виховувати у підростаючих поколінь український козацький характер, світогляд, історичну пам’ять і національну свідомість;

- готувати молодь до активної національної творчості, участі в розвитку рідної культури, духовності;

- виховувати господарів рідної землі, творців Української держави, її захисників від ворожої агресії, мовної і культурної експансії;

- сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків, формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки, культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних, мистецьких і військових традицій українського козацтва.

Наукові основи.

Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:

1. Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва. Указ Президента України від 04.01.1995 року №14/1995.

2. Про заходи з підтримки розвитку Українського козацтва. Указ Президента України від 04.05.2007 року №378/2007.

3. Українська козацька педагогіка . Концепція. „Освіта”, 01.09.1992.

4. Концепція національного виховання. „Освіта”, №47, 07.08.1996.

5. Основи національного виховання. Концептуальні положення. Інститут системних досліджень освіти. За заг. ред. В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.О.Сергійчук. К., Інформ. – видав. Центр „Київ”, 1993.

6. Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по відродженню історико-культурних та господарських традицій українського козацтва. Збірник наказів Міністерства освіти України, №11, 1995.

7. Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації “Молода Січ”. Освіта, №41/42, 25 серпня – 1 вересня 1999.

8. Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва. Затверджено наказом Міністра освіти і науки України від 25.12.2003 року №855.

9. Кононенко П. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти. Директор школи, № 34, вересень, 2000.

10. Кононенко П. Звернення до державних політичних діячів, працівників науки, культури, освіти, всієї громадськості України. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

11. Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2003.

12. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа, №5, 1994.

13. Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, №7, 1996.

14. Руденко Ю. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України. Програми для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 65/66, 24 вересня – 1 жовтня 1997.

15. Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, № 7/8, 3-10 лютого 1999.

16. Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, № № 19/20, 31 березня – 7 квітня 1999.

17. Руденко Ю. Прагнуть навчатися в козацьких колегіумах. Заклик до створення козацького колегіуму. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

18. Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання – берегиня духу села. Наша школа, № 5-6, 2000.

19. Тимофєєв В. Річ про Адамівську Січ. Білгород-Дністровський. т.1. 2001, т.2. 2002, т.3. 2003.

20. Тимофєєв В. Організація учнівського самоврядування в школі козацько-лицарського виховання. Наша школа, № 2, 2002.

21. Тимофєєв В. Адамівський курінь „Молодої Січі”. Школа козацько-лицарського виховання. Освіта, № 52, 6-13 листопада 2002.

22. Тимофєєв В. Адамівська Січ – школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2004.

23. Тимофєєв В. Козацька педагогіка – сучасна освіта. Білгород-Дністровський. 2005.

24. Тимофєєв В. Козацьке тілодуховиховання. Білгород-Дністровський. 2006.

25. Тимофєєв В. Козацько-лицарське виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

26. Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання. Білгород-Дністровський. 2007.

27. Тимофєєв В. Виховання козака-лицаря. Білгород-Дністровський. 2007.

28. Тимофєєв В. Козацький громадський рух. Білгород-Дністровський. 2007.

29. Тимофєєв В. Козацький вишкіл. Білгород-Дністровський. 2009.

30. Тимофєєв В. Теорія та практика козацького вишколу. Білгород-Дністровський. 2009.

31. Тимофєєв В. Дитячий та юнацький козацький рух. Білгород-Дністровський. 2009.

32. Тимофєєв В., Ушанова С. Довідник козака Буджаку. Білгород-Дністровський. Три видання – 2009, 2010, 2011.

Новизна.

Аналіз публікацій з теми козацької педагогіки дає підстави стверджувати, що нами вперше на Україні фундаментально розроблено та реалізовано в практиці роботи основні документи школи такого типу (концепцію, положення, статут, навчальний план і програми, посібники з основних предметів козацько-лицарського виховання). Досвід роботи описано у посібниках „Адамівська Січ”, «Буджацька Січ», журналі „Наша школа” (Одеса) №4, 5-6 2000, №1,2 2002, громадсько-політичному щотижневику „Освіта” (Київ) №52 6-13 листопада 2002; з цієї теми автором надруковано декілька книг. Багато матеріалу з роботи шкіл козацько-лицарського виховання на Буджаку друкувалось в козацьких альманахах «Річ про Буджацьку Січ», «Річ про Січ».

Структура та діяльність.

Кодекс людського буття Українського козацтва (Кодекс лицарської честі, лицарської звитяги та Заповіді милосердя) має забезпечити формування того духовного стану молодих громадян України, козаків, який в народі зберігся як розуміння козацького духу, того особливого соціального стану українського козака в суспільстві, що слугував опорою народу і українській державі протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді у нашій громаді взяти козацьку педагогіку, зосередивши увагу на:

1. Формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського).

2. Формування свідомих громадян, громадських діячів через участь молоді у діяльності Адамівського куреня Українського козацтва, осередка жіночої громади Українського козацтва та Адамівського куреня „Молодої Січі” Українського козацтва (дитячої та юнацької незалежної громадської організації).

Родинно-дошкільний гарт козаченяти та леліняти (діти до 6 років) здійснюється через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячого садка.

Родинно-шкільний гарт козачати та лелі (діти 6-9 років), джури та дани (діти та підлітки 10-13 років), молодика (молодого козака) та берегині (юнаки та юнки з 14 років) проводиться у формі навчально-виховного закладу козацько-лицарського гарту:

А/ класна робота за рахунок варіативної частини навчального плану з основних дисциплін козацько-лицарського гарту,

Б/ позакласна робота за рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів,

В/ позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації „Молода Січ” Українського козацтва.

Громадсько-родинний гарт молодика та берегині (молодь з 14 років) здійснюється через діяльність куренів Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва, роботи Центру, клубів та ін. козацького спрямування.

Громадсько-родинний таборовий гарт козака та козачки (молодика та берегині, джури та дани, козача та лелі) на всіх етапах козацького гарту (в тому числі й у «вишах») здійснюється через систематичний фізичний, психологічний, трудовий, морально-духівний вишкіл.

Тепер у громаді ми маємо таку систему гарту козака та берегині:

ІV. Громадсько-родинний

таборовий гарт

козака та козачки

ІІІ. Громадсько-

родинний гарт

молодика та берегині

ІІ. Родинно- шкільний Філософія

гарт козача та лелі, козацько-лицарського

джури та дани гарту

І. Родинно-

дошкільний гарт

козаченяти та леліняти

Відомо, що загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові. Рідна школа – це головна основа національного життя держави, основа рідної школи – національне виховання. Національне виховання – це козацьке виховання, бо українці – нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу; вони втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення, і вони створили самобутню високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання – козацьку педагогіку, на якій ґрунтується діяльність школи козацько-лицарського виховання.

Козацька педагогіка – це частина української народної педагогіки, яка формувала у підростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність її захищати від чужоземних загарбників, високу національну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність. Вона була тісно пов’язана з матеріальною і духовною сферою діяльності українського козацтва.

Козацько-лицарське виховання – це виховання підростаючих поколінь нашого народу на патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях українського козацтва, на високих прикладах лицарського ставлення до України, дійсності взагалі.

У практичній роботі ми дотримуємось основних змістовних компонентів сучасного козацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступних фундаментальних положеннях:

1. Школа козацько-лицарського виховання – осередок лицарської духовності з державно-громадським управлінням.

2. Козача – центр навчального процесу, суб’єкт навчання і виховання.

3. Навчання і виховання козачати – це за своєю суттю самонавчання, самоосвіта, самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.

4. Родинне національне виховання – природне, провідне виховання і батьки – головні вихователі протягом усього життя козачати.

5. Українознавство – наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-виховного впливу в родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.

6. Національне козацьке виховання – всеохоплююча і багатогранна система впливів, ідей, підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвіду і реалізації завдання гуманізації системи освіти.

7. Українська козацька педагогіка – вітчизняна наука про виховання підростаючих поколінь українців (представників національних меншин) нашої Батьківщини, якій здавна притаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно збагачується народною виховною мудрістю, вищими здобутками світової науки, культури.

Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання.

1. Демократизація – це мета, засіб, гарантія трансформації загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, Це варіативність та відкритість змісту козацько-лицарського виховання, співробітництво, взаємоповага козачат та наставників, усунення авторитарного стилю виховання.

2. Гуманізація –подолання відчуженості козачати від наставника. Визначення особистості вихованця як вищої соціальної цінності з правами на свободу, соціально-педагогічний захист, на самореалізацію у різних сферах діяльності й спілкування.

3. Індивідуалізація та диференціація – передбачає розвиток кожного козачати з урахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та практичній сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку, всіляке стимулювання здібностей кожного учня, планування власної діяльності.

4. Психологізація процесу виховання козачати – глибоке вивчення дитини, її внутрішнього світу, визнання того, що особистість розвивається не лише за закладеною в ній біологічною програмою і під впливом середовища, а й під дією власних потреб, бажань, досвіду, Підготовка козачати до свідомого управління своїм розвитком.

5. Пріоритетність шляху розвитку та реалізації духовного потенціалу козачати, що означає: ясне усвідомлення вищої мети існування людини та людства; постійне прогресивне само творення та допомога в цьому іншим; наповненість життя гуманістичним змістом, надання пріоритету буттєвим цінностям, що знаходять прояв нерозривно в думках, словах і діях; високий рівень фізичної, емоційної, ментальної та моральної культури.

6. Натуралізація (трансформація) української козацької (лицарської) духовності - історично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рідного народу , яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності його національної душі, характеру, світогляду, ідеології, моралі, філософії, правосвідомості та естетики.

7. Ідеалізація (формування в молоді ідеалів) – один із найважливіших елементів духовності як кожної особистості, так і всього народу. В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу.

2. Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він є перехідним для поступового трансформування загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового приведення змісту навчально-виховного процесу у відповідність із сучасними суспільними і особистими потребами.

Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма козачатами з урахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів та потреб особистостей. Цьому сприяє виділення у змісті освіти двох компонентів: державного і шкільного.

Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного козачати обсяг і рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної середньої освіти) і відповідає змісту державного компонента загальноосвітньої школи, на базі якої функціонує школа козацько-лицарського виховання.

Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів, додаткових занять і консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять, перелік яких затверджує Велика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в повному її розпорядженні і реалізується для задоволення потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих занять, посиленні окремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів, поглибленого вивчення предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.

При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільного компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації тощо).

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором – 5 учнів. При потребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і курси за вибором учнів.

За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів за вибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.

Додаткові заняття і консультації в межах виділених годин проводяться з групою учнів з будь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина.

Цикли і напрямки.

Цикли предметів

Напрямки

Девіз напрямку (основна ідея)

І

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ (Напрямки 1,2).

1.Система здоров’я.

Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.

2.Козацька військова справа.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

ІІ

ДУХОВНА КУЛЬТУРА (Напрямки 3,4,5).

3.Родовід.

Козацькому роду нема переводу.

4.Традиції.

Любіть Україну, як сонце любіть.

5.Козацька культура.

Козацькими шляхами – до висот української духовності.

ІІІ

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (Напрямки 7,8).

6.Природа.

Плекати український храм природи.

7.Праця- навчання.

Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.

8.Наука- техніка.

Науку і техніку – на службу нації, Україні.

ІУ

СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА (Напрямки 9,10).

9.Держава- нація.

В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.

10.Історія козацтва

Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.

Класи


Напрямки

Козачата та Лелі

Джури

та Дани

Молоді Козаки та Берегині

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Система здоров’я

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська програма.

Діюча програма з валеології.

2

Козацька військова справа

Козацьке військове мистецтво. Діюча Авторська програма. програма

з ДПЮ.

3

Родовід

Вивчення свого родоводу та видатних

козацьких родів. Авторська програма.

4

Традиції

Діюча програма з українознавства та

авторські спецкурси.

5

Козацька культура

Діючи програми факультативів, курсів за вибором

та гуртків з мистецтва, культури та ін.

Українська козацька культура. Авторська програма.

6

Природа

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.

7

Праця – навчання

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.

8

Наука – техніка

Олімпіади та інтелектуальні змагання.

Авторські спецкурси. Робота МАН.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.

9

Держава – нація

Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.

Діюча програма з правознавства.

10

Історія козацтва

Історія козацтва. Авторська програма.

3. Положення про шкільний козацький курінь та класний козацький загін.

Козацька шкільна організація - масова самодіяльна козацька організація дітей, підлітків та юні України, зміна й резерв Українського козацтва.

За дорученням Українського козацтва повсякденною діяльністю козацької шкільної організації керує представник Українського козацтва в особі керівника школи.

Козацько-лицарське виховання козацька шкільна організація здійснює в тісній єдності зі школою, у співдружності з сім’єю, разом з профспілковими, творчими, спортивними, оборонними та іншими громадськими організаціями й державними установами.

Головні завдання козацької шкільної організації - формування в родині, школі і громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Козацька шкільна організація виховує в дітей любов до знань і відповідальне ставлення до навчання, прищеплює інтерес до науки й техніки, культури й мистецтва, сприяє їхньому всебічному розвиткові. Козацька шкільна організація виховує в козачатах, джурах, молодих козаках громадську активність і колективізм, вирощує їх свідомими патріотами України, чесними, сміливими, здоровими й життєрадісними.

Діяльність козацької шкільної організації визначається такими головними принципами:

- суспільно-політичною спрямованістю у формі національно-свідомого ставлення до рідної Неньки-України, незалежної європейської держави;

- добровільністю вступу до організації й активною участю в її справах;

- самодіяльністю козачат, джур та молодих козаків у поєднанні з педагогічним керівництвом;

- врахуванням вікових та індивідуальних особливостей;

- романтикою, зацікавленістю, грою в козацькому житті;

- безперервністю й систематичністю в діяльності козацької шкільної організації.

Головні завдання організації, її вимоги до кожного козачати, джури та молодого козака відтворено в Девізі, Урочистій обіцянці та Законах шкільної козацької організації (Кодексу буття Українського козацтва).

1. Девіз, Урочиста обіцянка, Закони, символіка та ритуали.

Девіз козацької шкільної організації.

На заклик: «Слава козаку!» - козача, джура, молодий козак відповідає: «Слава Україні!»

Урочиста обіцянка кандидата до лав шкільної козацької організації.

«Я, (прізвище, ім’я), вступаючи до лав шкільної козацької організації , перед лицем своїх товаришів урочисто обіцяю: гаряче любити свою Батьківщину; жити, вчитись і боротись за процвітання Неньки-України; завжди виконувати Закони шкільної козацької організації (Кодексу буття Українського козацтва)».

Закони, за якими живе козацька шкільна організація.

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захищати слабших, турбуватися про молодших.

Шляхетно стався до дівчинки, жінки, матері, бабусі; оберігай їх честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради наставників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам української національної моралі і духовності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу, держави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисциплінованим.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронцем рідної природи.

Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам’ятки історії і культури свого народу.

Символіка та ритуали.

Козацька шкільна організація має прапор кольору морської хвилі прямокутної форми розмірами 2:1 (на одній стороні полотнища - по центру - білий мальтійський хрест, оторочений помаранчевою стрічкою; на другій стороні - емблема козацької шкільної організації з девізом), загони - такого ж кольору та характеру загонові прапорці.

Кожний козача, джура та молодий козак носить козацькі відзнаки - шеврон Українського козацтва, значок (нагрудний знак) козацької шкільної організації, молоді козаки - погони із відзнаками.

Рукостискання та салют - дружнє козацьке вітання. Салютом вітають козаків, козацький та військовий стрій.

У дні святкування Дня Українського козацтва та в інші державні свята козацька шкільна організація виходить разом із дорослими на демонстрації, урочисто відзначають козацькими парадами й походами, лінійками й вогнищами, зборами й мітингами ці знаменні події.

Кожний загін та курень борються за право носити ім’я уславленого козацького ватажка, гетьмана, кошового, чиє життя - приклад для дітей.

Члени козацької шкільної організації мають єдину форму - кітель та штани для хлопців (кітель та юбку доля дівчат) кольору морської хвилі із козацькими відзнаками (погонами для хлопців).

До козацької шкільної організації приймаються діти у віці від 10 років і можуть перебувати у ній до 15 років.

Питання про прийом до козацької шкільної організації вирішується на зборі загону в індивідуальному порядку відкритим голосуванням. Біля Державного Прапору України та Загонового прапору той, хто вступає, дає Урочисту обіцянку, старший джура вручає йому козацьку відзнаку - значок, шеврон, погони. Козацька шкільна організація заохочує членів, рої, загони, курені за успіхи у навчанні, праці і громадській роботі - Почесними грамотами рад козацьких організацій, заносять до Книги пошани козацьких організацій.

До козачат, джур, молодих козаків, які порушили Закони, застосовують стягнення: обговорення на зборі рою, загону, куреню, зауваження, догану або попередження і, як крайній засіб, виключення з організації.

2. Структура козацької шкільної організації.

Всеукраїнська козацька шкільна організація об’єднує обласні, міські, районні козацькі шкільні організації.

До складу обласних, міських, районних козацьких шкільних організацій входять козацькі шкільні курені.

Шкільний курень є основою шкільної козацької організації.

Курень складається із класних загонів, загони - з роїв.

Для організації різнобічної роботи з козачатами, джурами та молодими козаками курень може створювати різноманітні козацькі об’єднання: клуби, козацькі штаби, пости, команди, застави, стани, дозори, гурти та ін.

Шкільний курень.

Курені створюються в початкових, неповних середніх та середніх школах, дитячих будинках, спеціальних училищах і школах, школах-інтернатах.

У заміських, міських, кооперативних, дворових, профільних дитячих таборах Українське козацтво створює тимчасові козацькі курені і загони.

Найвищий орган куреню - козацьке коло. Вона вирішує і організовує найважливіші козацькі справи.

Куренне козацьке коло відкритим голосуванням обирає колективний орган козацького самоврядування - курінну козацьку раду, кількістю не менше трьох чоловік, на чолі з отаманом. До ради куреню можуть бути обрані дійсні козаки.

Рада куреню керує роботою козацьких шкільних загонів, козацьких застав, постійних і тимчасових об’єднань козачат, джур та молодих козаків за місцем проживання, секцій та клубів, організовує життя в зонах козацької дії, проводить вибори й навчання козацького активу, дає рекомендації для вступу до Українського козацтва; готує і проводить огляди й змагання, загальні збори й лінійки, конкурси і рейди, зльоти і свята, мітинги, недільники, походи та екскурсії.

Класний загін.

Козацький класний загін створюють в курені, який нараховує не менше як 20 козачат. Загін, як правило, об’єднує козачат, які навчаються в одному класі.

За рішенням ради куреню козацькі загони можуть створюватися за місцем проживання козачат. Ці загони входять до складу куреню, працюють під керівництвом ради куреню.

Загін домагається того, щоб кожен козача, джура, молодий козак завжди й скрізь був вірний Девізові, виконував Урочисту обіцянку та Закони, сумлінно вчився, брав активну участь у житті загону, а також клубу чи об’єднання за інтересами.

Найвищий орган загону - коло. На колі козачата, джури й молоді козаки колективно вирішують справи загону й роїв, обирають раду загону, приймають у козачата, рекомендують гідних до Українського козацтва.

Раду загону на чолі з отаманом обирають відкритим голосуванням на колі загону.

Рада загону - організатор життя загону, вона формує рої, планує роботу загону, створює редколегію загонової газети, дає і перевіряє козацькі доручення.

Рої формуються у складі 5-8 чоловік за принципом дружби, товаришування, спільних інтересів дітей.

У рої козачата оволодівають різноманітними вміннями й навичками, вчаться самостійно проводити козацькі справи, колективно працювати і цікаво відпочивати. Рой обирає ройового.

Козаченята.

Виховання козаченят є одним з найважливіших доручень Українського козацтва козацькій шкільній організації.

Козацький шкільний загін - колективний наставник козаченят, він направляє до козаченят виховників і організаторів роботи за інтересами.

Рада куреню створює штаб роботи з козаченятами.

Козацькі курені і класні загони створюють козаченятський стан в 1-4 класах для підготовки молодших школярів до вступу в козацьку організацію. Козачата допомагають козаченятам добре вчитися, жити в дружбі й працювати в колективі, привчають їх виконувати правила козаченят. Козаченятський стан поділяється на застави. В кожній заставі 5-6 козаченят. Стан та застава мають прапорці.

Правила козаченят (Кодекс лицарської честі і звитяги).

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято. Люби рідну країну, що зветься Україна. Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай. Будь сильним, справедливим, скромним і правдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину. Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи. А недруги наші нехай пам’ятають - у чеснім бою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, козак добрим людям завжди помагає.

3. Керівництво шкільною козацькою організацією.

Для здійснення практичної діяльності Всеукраїнської шкільної козацької організації Українське козацтво створює Центральну раду шкільних козацьких організацій («Січ», «Молода Січ» «Пласт», «Сокіл» та ін.), яка керує діяльністю козацької шкільної організації.

Повсякденне керівництво козацькими шкільними організаціями, залучення й об’єднання зусиль широкої громадськості у вихованні козачат, джур та молодих козаків - відповідальний і почесний обов’язок Українського козацтва.

4. Положення про Козацьку Республіку. Конституція Козацької Республіки.

1. Декларація колективу Адамівської школи школи джур та дан

(школи козацько-лицарського виховання).

Ми, учні, учителі та батьки Адамівської школи джур та дан (школи козацько-лицарського виховання), зібралися разом, щоб рішуче заявити, що ми бажаємо співпрацювати, жити в дружбі єдиними колективом:

- де учні та батьки допомагають учителю, учителі - учням;

- де поважають бажання та обговорюють пропозиції;

- де признається право на помилку кожної людини;

- де кожен вміє признатись у своїх помилках.

2. Права, обовязки та відповідальність учнів.

Учні мають право:

1. Виражати своє бачення якості навчального закладу та методів навчально-виховної роботи.

2. Брати участь в екзаменах, заліках, атестації з навчальних предметів (при вирішальної ролі викладача).

3. Випускати рукописний журнал, газети з обов’язковим підписом.

4. Колектив учнів має право обирати учителя та вихователя.

5. Брати участь в організації та управлінні навчально-виховним процесом.

6. Відстоювати свою гідність, вносити пропозиції на конференціях, зборах, педрадах та ін. шкільних форумах.

7. Обирати предмети для поглибленого вивчення.

8. Здавати екзамени екстерном.

9. У 5-8-х класах бути звільненими від екзаменів рішенням педради, якщо встигають стабільно на «4» та «5».

10. Бути обраними та вибирати органи самоврядування.

11. Мають право носити в школі ділову вільну форму.

Учень повинен:

1. Поважати в учителі людину, цінувати його бажання передати учню знання.

2. Дорожити честю школи як своєю особистою, примножувати її традиції, оволодівати знаннями.

3. Говорити правду в очі й вміти її вислуховувати.

4. Строго питати з себе, вміти признавати помилки своїх товаришів.

5. Бути нетерпимим до байдужості, жорстокості, заздрості, обману, поважати оточуючих, турбуватися молодшими школярами.

6. Слідкувати за своїм здоров’ям, укріпляти його.

7. Брати активну участь в громадському житті школи, класу та в роботі учнівського самоврядування.

Учні несуть відповідальність за:

1. Невиконання вимог громадських та учнівських організацій школи (загальні збори, рада школи, куреня та ін.).

2. Порчу шкільного та державного майна.

3. Грубі порушення дисципліни в школі та поза неї.

3. Права, обовоз’язки та відповідальність педагогів.

В умовах демократизації системи освіти кожен педагог, окрім загальноприйнятих громадянських та традиційних прав педагога, повинен в повному об’му отримати й такі права:

1. Брати участь в організації й управлінні усіма справами свого навчально-виховного закладу через збори, конференції та виборні органи, а також безпосередньо відвідуючи (при бажанні) засідання любого вибірного органу й приймаючи участь в обговоренні питань, причому з правом дорадчого голосу.

2. Висувати свою кандидатуру на будь-яку виборну посаду в будь-якому навчально-виховному закладі або в будь-якому органі системи освіти регіону та країни.

3. Виражати (усно або письмово) критичні зауваження про діяльність будь-якого працівника свого закладу, включаючи першого керівника, а також будь-якого працівника системи народної освіти регіону та країни.

4. Звертатись індивідуально або в складі групи осіб до будь-яких керівних інстанцій або засобів масової інформації із заявами, пропозиціями, вимогами, скаргами та ін. Має право на соціальну захищеність у взаємовідносинах із батьками.

5.Самостійно визначати форми й методи своєї навчальної та виховної роботи, погоджуватись або не погоджуватись із зауваженнями та пропозиціями колег та керівників з цих питань, але за умов, що обрані форми й методи дають соціальні та педагогічні цінні кінцеві результати.

6. Відмовитись від виконання адміністративних доручень, які не пов’язані із виконанням своїх прямих обов’язків (навчально-виховних функцій).

7. Оформляти або не оформляти письмово план кожного уроку, лекції або іншої форми навчальної та виховної роботи при умові, що робота дає хороші кінцеві результати.

8. Визначати за власним розсудом час на проходження того чи іншого розділу, теми, навчальної програми при умові, що на кінець навчального року основний програмовий матеріал буде учнями засвоєний.

9. Дозволяти або не дозволяти будь-кому, включаючи керівників, бути присутніми на уроках або інших заходах з учнями, керуючись перш за все інтересами справи (навчально-виховного процесу).

10. Має право на добре обладнане робоче місце, кабінет, обладнаний всім необхідним в роботі дидактичним матеріалом, канцелярськими товарами та ін.

11. Відмовитись від навчання учнів, психологічно не сумісних з особою учителя, беручі до уваги пропозиції класу, педколективу, який працює в цьому класі й психолога.

12. Відмовити батькам в прийому дитини до школи незалежно від віку, якщо на момент вступу до першого клас дитина психологічно не готова до навчальної діяльності - на підставі висновків психолога.

13. Свою професійну (навчально-виховну) діяльність з участю в науково-дослідницької роботи в будь-якій науковій установі або його підрозділу (лабораторія, кафедра, НДІ та ін.).

14. Здійснювати експерименти в сфері навчально-виховної роботи. При умові, що вони не приносять шкоди якості навчанню, вихованню та здоров’ю школяра.

У випадку, якщо експеримент потребує суттєвих змін в загальноприйнятому порядку роботи, а кінцевий результат його непередбачений, необхідна згода ради школи на його проведення.

Педагоги повинні:

1. Працювати чесно й добросовісно , строго виконувати обов’язки, які покладені на нього Декларацією прав та обов’язків (Конституцією Козацької республіки), правилами внутрішнього розпорядку, посадовими інструкціями.

2. Дотримуватись дисципліни праці - основу порядку в школі.

3. Дотримуватись вимог техніки безпеки й охорони праці, виробничої санітарії та гігієни, протипожежної охорони, які передбачено відповідними правилами та інструкціями.

4. Поважати особу учня та батьків, бачити в них партнерів.

5. Вивчати індивідуальні особливості школяра, активно співробітничати з учнями та батьками з розвитку їх педагогічних знань.

6. Систематично підвищувати свій ідейно-політичний, творчий й педагогічний рівень.

7. Показувати приклад в пробуті, в поведінці, в праці.

8. Всі форми занять проводити згідно розкладу, затвердженому директором школи.

9. Учитель повинен бути активним в громадському житті колективу, виконувати громадські доручення.

10. Учитель повинен слідкувати за своїм здоров’ям, учителям не дозволяється палити в школі, в присутності жінок та дітей.

Педагоги несуть відповідальність:

1. За якість навчання учнів, рівень їх знань, умінь, навичок, за рівень їх вихованості.

2. За збереження шкільного та державного майна, за навчання дітей бережливому ставленню до нього.

3. За прояв антигуманного та антипедагогічного ставлення до дітей.

4. Права, обов’язки та відповідальність батьків.

Батьки мають право:

1. Обирати та бути обраними в громадські формування школи.

2. Обговорювати пропозиції на будь-яких шкільних форумах, контролювати прийняті рішення.

3. Обирати школу, клас, а також переводити дитину у випадку незгоди з методикою викладання.

4. Вносити індивідуальні вклади на розвиток школи, на організацію в школі на кооперативних началах додаткових, передбачених програмою занять за інтересами.

5. Брати участь в громадському житті школи і класу.

Батьки повинні:

1. Виховувати культурну людину й прививати здоровий спосіб життя.

2. Допомагати в засвоєнні знань.

3. Забезпечувати нормальні умови для навчання дитини.

4. Регулярно відвідувати збори, зустрічатись з учителями, цікавитись життям дитини в школі.

Батьки несуть відповідальність перед радою школи, радою громадськості, виробничим колективом, комісією із справ неповнолітніх при райвиконкомі, інспекцією із справ неповнолітніх при РВ МВС за:

1. Антипедагогічні дії по відношенню до дитини.

2. Небажання створити дитині сприятливі умови для становлення гармонійно розвиненої особи.

3. Образливе й неетичне відношення до особи учителя або педагогічного колективу школи.

4. За ігнорування рішень батьківського комітету школи, класу, ради школи, пов’язаних з вирішенням питань виховання підростаючого покоління.

5. Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.

За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ,

Але побудувати світ без допомоги школи теж неможливо…

Учнівське самоврядування – це здійснюване самими школярами управління справами своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та адіо моделюванн учнівські колективи, товариства, клуби, інші об’єднання учнів.

Самоврядування учнів – це форма демократичної побудови життя учнівського колективу, яка передбачає:

- широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборних органів в управлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учнів різних вікових груп;

- формування високих моральних якостей, інтелектуальних та організаторських здібностей;

- удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначення важливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування – дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання. Учні на практиці засвоюють свої права та обов’язки.

В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської області функціонує модель учнівського самоврядування, яка базується на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва).

Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівської територіальної громади – я працював сільським головою), бачу, що відбувається „звужування” держави – громада все більше перебирає на себе її функції; громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов’язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів – переходу від державного до державно-громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління буде визначатись рівнем громадянської культури всіх членів суспільства і тому (у теперішніх складних умовах державотворення) школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку (юнці) ще в школі навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка б змогла приймати, виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і відповідати за них.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечував би позитивний результат, хвилює педагогів давно – в педагогіці спостерігалось немало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми пам’ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду), але історія розвитку педагогіки учнівського самоврядування доводить, що і зараз ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створити ідеальний механізм під назвою „учнівське самоврядування”. Це свідчить не про безсилля науки в дослідженні природи людини або не про недостатність пошуків у педагогів-практиків: в різних країнах було і зараз є десятки тисяч ентузіастів в організації учнівського самоврядування. І все ж психолого-педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівський орган самоврядування школи певним „штучним інструментом”.

Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїтість, багатоваріантність, неоднозначність. Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементу змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність прояву закономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів.

Презентація моделей самоврядування на обласному методичному зборі педагогів та учнівських лідерів „Лідер ХХІ століття” (Одеса, 2002) за підсумками обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування показала, як по-різному організовують та проводять роботу з учнівського самоврядування кращі школи Одещини: у кожній свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певні психолого-педагогічні здобутки.

Роблю висновок, що в практиці виховання лідера немає єдиного ідеального підходу, а є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. А головна ідея – ідея багатоваріантності моделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного процесу!) отримує все більше визнання у школах області.

Згідно із Конституцією України. Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про позашкільну освіту”, Положенням „Про загальноосвітній навчальний заклад”, „Про педагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу”, „Про раду школи”, „Про піклувальну раду школи”, Статутом Адамівської школи козацько-лицарського виховання, - у нас функціонує модель державно-громадського управління школою, яка базується на дотриманні прав та обов’язків всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування у формі Козацької отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарського виховання є Коло Джур та Дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке збирається не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та у вересні.

На Колі Джур та Дан заслуховується звіт про роботу Ради Джур та Дан, обирається новий склад Ради Джур та Дан (травень) та затверджується план роботи Ради Джур та Дан (вересень). Новий склад Ради Джур та Дан оновлюється не менш як на третину її членів і обирається терміном на один навчальний рік.

Рада Джур та Дан обирається у кількості 15 осіб (Головного Отамана Ради Джур та Дан, Головної Берегині Ради Джур та Дан, Писаря Ради Джур та Дан та 12 отаманів-берегинь паланок-секторів роботи). Рада Джур та Дан працює за 4 циклами напрямків роботи (всього напрямків роботи – 10).

У школі козацько-лицарського виховання – козацьке учнівське самоврядування, але з гарантуванням дотримання всіх прав берегині. Тому у школі є Узгоджувальна Рада Джур та Дан (у випадку розбіжностей у поглядах на якусь проблему між Джурами та Данами ), яка складається з Ради Отаманів загонів та Ради Дан-Берегинь загонів. Отаманів та Берегинь обирають на класних зборах Джур та Дан терміном на один навчальний рік.

До Узгоджувальної Ради Джур та Дан на правах співголів Ради входять Головний Отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.

Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом із Писарем Ради Джур та Дан складає Координаційну Раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирається Суд козацької честі терміном на один навчальний рік у складі: Судді, Радника, Писаря. Лелі, Дани, Берегині не підсудні Суду козацької честі.

Крім Отаманів та Берегинь класні збори Джур та Дан обирають терміном на один рік (із обов’язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класного козацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського виховання з 1998 року і на практиці довела спроможність виховання національної самосвідомості, громадянської активності, формування освіченої творчої особистості козачати, становлення його фізичного і морального здоров’я.

Сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й зміцнювати дитячу організацію в школі – вона підмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання та виховання і цей крен призвів до того, що багато школярів відмовляються від шкільної „індивідуально спільності” на користь неформальних, а іноді й злочинних угруповань та об’єднань, які не надають особистості всі можливості для самовираження і психологічного комфорту, але здебільшого підлітки не покидають їх, а, навпаки, цінують досить високо.

Відмовившись від виховання в колективі та через колектив, ми практично відмовились від виховання взагалі: це показує досвід наших пострадянських шкіл – виникнення спотворених стосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотність особистості – і як результат – введення у школах варти з охорони порядку (молодики в уніформі), яка здебільшого цей порядок не може навести, бо причини безпорядку не зовнішні, а внутрішні – губляться традиції організації життя дітей у колективі – самоврядування, гласність, свідомий порядок, дисципліна, самообслуговування. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина-господаря своєї країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконання певних функцій в організації життя класу, школи, сільської громади.

Нашу школу почали звинувачувати у мілітаризації системи виховання. Так, у нас є однострой, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани. Але це має вигляд гри, що спирається на вікові особливості підлітків, прагнення до романтики. Це форма нашої організації, яка ґрунтується на історичному досвіді українського народу, а зміст – виховання патріота, громадянина.

Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності як джерело впливу на особистість; взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам, вимогам – все це зумовлює великий позитивний вплив на особистість у процесі формування нашої Адамівської Січі – братства козачат. Що антигуманного в таких принципах життя нашого колективу: ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту; ніхто не може порушити закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманість, ввічливість, повага до старших; міра в одязі, відповідальність за виконання своїх обов’язків?!

Нещодавно чув я розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-Дністровському гарнізоні відновлюються офіцерське зібрання, офіцерський суд честі; фундаментальне поняття честі вводиться в практику виховання офіцерського корпусу армії України, - мене, офіцера запасу, це дуже радує!

Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися при вихованні школярів від понять „учнівська честь”, „гідність”, „совість”.

Один з принципів, за якими будується школа козацько-лицарського виховання – принцип ідеалізації – виховання козачат на позитивних прикладах, формування в молоді ідеалів – одних із найважливіших компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.

Цей принцип, я вважаю, має непересічний характер, бо у п’ятому числі 2001 року газети „Завуч” є інформація для роздуму „Моральні орієнтири молодих”, де автори спробували з’ясувати домінуючи інтереси українських школярів. З багатьох було поставлено і традиційне запитання учням, щоб виявити їхні ціннісні орієнтації: хто твій улюблений герой? Є над чим замислитись, читаючи відповіді на це запитання: два-три „героя” з іноземних серіалів і „не знаю”.

Так, нема ідеальних людей і не можна з будь-кого робити ідеалу для молоді, але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість ідеї Івана Мазепи, любов до Батьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка.

Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки і духовності були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грінченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський.

Не завжди працю педагога цінують сьогодні: як правило, позитивні наслідки її проявляються через багато років, але скажемо словами Поета: „Ми не лукавили з тобою. Ми просто йшли. У нас нема зерна неправди за собою…»

Функції керівного складу та паланок Ради Джур та Дан Адамівської школи козацько-лицарського виховання

1. Головний Отаман Ради Джур та Дан – головує на засіданнях Ради Джур та Дан, головує на засіданнях Ради Отаманів загонів, співголовує з Головною Берегинею Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради, в проміжках між засіданнями Ради Джур та Дан керує діяльністю по самоврядуванню учнів.

2. Головна Берегиня Ради Джур та Дан – заступниця Головного Отамана Ради Джур та Дан – головує на засіданнях Ради Дан (Берегинь) загонів, співголовує з Головним Отаманом Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради.

3. Писар Ради Джур та Дан – веде документацію Ради Джур та Дан та відповідає за накопичення Скарбу Ідей.

4. Паланка здоров’я та спорту (профільні загони ЮІР, ДЮП, футбольна та баскетбольна секції, туристський гурток, гурток народних ігор та забав, факультатив „Козацьке тіло виховання”). Плекає у кожного козака міцне здоров’я, загартовує тіло і дух, формує уміння досягати перемог на спортивних іграх. Формує культуру поведінки, норм моралі, контролює навчання в профільних загонах, розучує рухливі ігри та проводить з них змагання, дні козацьких забав, змагань та оглядів.

5. Паланка героїко-патріотичного виховання (гурток „Пам’ять”, гурток козацьких бойових мистецтв, факультатив „Козацька військова справа”). Формує уміння захищати рідну мову, культуру, землю, досліджує і практично відроджує військово-спортивне мистецтво козаків: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, козацького багатоборства.

6. Паланка національного відродження (клуб „Берегиня”: фольклорно-етнографічна секція, секція декоративно-прикладного мистецтва, літературно-фольклорна секція, факультатив „Козацька культура”.). Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї пращурів-козаків, навчає кожного молодого козака та козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами. Виховує в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою, Красою. Збирає і записує унікальні народні обряди, відроджує їх, популяризує пісенну народну творчість, виховує інтерес до народних ремесел, розвиває трудові і художні навички, знайоме з технікою виготовлення предметів українського побуту. Вивчає фольклор рідного села, краю, формує високу мовну культуру. Організовує дослідження кожним юних та молодим козаком, класними загонами славної історії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності гетьманів, отаманів, керівників повстань. Допомагає виконати козачатам конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам’ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родовідів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!”

7. Паланка організації дозвіль (драматичний гурток, дискоклуб). Організовує змістовне дозвілля через колективні творчі справи, відзначає народні традиційні свята, знайоме та пропагує драматичну та літературну творчість. На культурно-історичних традиціях козацтва формує високу мораль, силу волі і духу підлітків і юнаків, допомагає їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду. Допомагає відроджувати козацькі мистецькі традиції: гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, художньої вишивки. Допомагає вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії. Проводить роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень – член козацького осередка займався самопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і можливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості).

8. Паланка зарубіжних зв’язків (гурток знавців іноземної мови). Налагоджує зв’язки із зарубіжними школярами. Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього та далекого зарубіжжя.

9. Паланка роботи з молодшими школярами (гуртки „Умілі руки”, „Юний художник”, клуб „Чомучок”). Організовує позаурочну діяльність молодших школярів, надає шефську допомогу, залучає молодших школярів до спільної роботи з впровадження козацько-лицарського виховання.

СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ

КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

10. Паланка трудової діяльності та охорони середовища (гурток екологів, ремонтна бригада, навчально-виробнича бригада, тимчасові трудові об’єднання). Проводить активну діяльність з охорони довкілля, збереженню шкільного майна, проведення трудових операцій. Формує в козачат любов до рідної природи, готовність і уміння берегти і примножувати її багатства, красу. Вивчає екологічне становище в регіоні. Засобами козацької педагогіки формує якості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси українського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні інтереси. Допомагає пізнати і дослідити, а також відродити традиції козаків як мудрих хліборобів, уміли орачів, господарів землі; прилучає козачат до організації і ведення госпрозрахункових трудових об’єднань, малих підприємств, асоціацій. Допомагає відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство.

11. Паланка навчально-пізнавальної діяльності (МАН, предметні гуртки, групи консультантів з предметів, пости взаємодопомоги). Організує взаємодопомогу в навчанні, консультаційну допомогу з предметів, контролює відвідування уроків, проводить предметні тижні, місячники, олімпіади, конкурси. Роботу спрямовує на пізнання козачатами законів розвитку науки, формує любов до науково-пізнавальних процесів, допомагає вивчати сучасні види техніки і технології, організувати особисту і спільну творчу діяльність (радіозв’язок, телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, радіо моделювання).

12. Паланка інформації (шкільна газета, фотогазета, газета-календар, шкільний часопис, прес-бюлетень, рекламний вісник). Інформує учнів, батьків, вчителів, громадськість про всі події, що відбуваються в школі.

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ

АДАМІВСЬКОЮ ШКОЛОЮ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

13. Паланка дисципліни та порядку (пости чистоти та бережливості, штаб „Живи, книго!”). Формує навички здорового способу життя, контролює дотримання санітарно-гігієнічних норм, виховує бережливе ставлення до хліба, збереження книг.

14. Паланка соціального захисту (загони милосердя). Піклується про ветеранів війни, одиноких, пристарілих, шефствує над могилами полеглих воїнів, допомагає дітям з малозабезпечених сімей.

15. Історико-краєзнавча паланка (рада „Шевченківської світлиці”, рада музею „Рідне село”, історико-краєзнавчий гурток, факультатив „Історія козацтва”). Допомагає глибоко пізнавати історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети – ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі. Поширює знання серед козачат про козацький національний визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками, допомагає вивчати історичні документи, історичні праці про героїку козаччини, художні твори.

16. Суд Козацької Честі. Розробляє законодавчі документи (статут, закони, конституцію тощо). Слідкує за їх виконанням. Розглядає порушення прийнятих законодавчих актів, різні конфлікти.

17. Координаційна Рада Цікавих Справ. Організує проведення колективних творчих справ.

18. У паланках працюють отаман (берегиня), творчі групи, особи – організатори та інструктори.

6. Положення про козацьке таборування.

( Розробила Н.П.Галицька)

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивної роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров’я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє – до 14 жовтня, зимове – до 1 березня, весняне – до районного туристського зльоту – до 25 травня, літнє – у липні-серпні – до 15 серпня.

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

1. Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

- естафета „Пластуни” (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрів із дзвониками);

- конкурс „Сильна рука” (змагання з армреслінгу);

- конкурс „Перетягування канату” (змагаються команди почергово);

- підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшою сумарною кількістю підтягувань);

- заключна „Велика естафета” (біг 5:60 метрів, заключний етап біжать отамани команд).

3. Конкурс „Козацький куліш” (враховується правильне обладнання вогнища, запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІІ. Зимове:

1. На початку грудня – спортивно-інтелектуальний конкурс „А нумо, хлопці-козаки!” Гурти готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру – вікторина, козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння виконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі скакалкою.

2. Грудень – лютий, як випаде достатній сніг – випускний клас будує і захищає снігове містечко, а вся школа – штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІІІ. Весняне:

1. Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

- естафета „Пластуни”;

- конкурс „Сильна рука”;

- підтягування у висі та у висі лежачи;

- біг 60 метрів;

- розкладання та складання спортивного намету;

- знання рослин свого краю;

- медицина (перша допомога);

- розпалювання багаття на швидкість;

- складання рюкзака;

- „Велика естафета”.

3. „Козацький куліш”

4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІУ. Літнє:

1. Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходить веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровському районі Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та ін.

2.Кожен день проводяться конкурси:

- змагання з плавання та пірнання;

- змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

- змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

- спортивні змагання: армреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі та ін.

3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращих козачат за цими підсумками.

7. Системна диференціація та індивідуалізація навчання.

Посібник Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання.

А. НАПРЯМКИ

Цілісну особистість сучасного козака-лицаря ми формуємо в результаті багатогранної навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків діяльності батьків, учителів, вихователів, представників громадських організацій (зокрема, Українського козацтва):

Блок 1. Культура тіловиховання.

1. Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин. Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров’я, загартовуємо тіло і дух, формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.

2. Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формуємо уміння захищати рідну мову, культуру, землю, готовність спростовувати теоретичні ідеї, фальшивки всіляких недоброзичливців, людей по-ворожему настроєних до нашої незалежності.

Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.

Блок ІІ. Духовна культура.

3. Козацькому роду – нема переводу. В процесі реалізації завдань цього напрямку роботи виховуємо в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножувати його славу Добром, Правдою, Красою.

Організовуємо дослідження кожним юним та молодим козаком, класними загонами славної історії українського козацтва – від його зародження до зміцнення в епоху П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи.

Організовуємо вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності, високого військового мистецтва керівників повстань отаманів С.Наливайко, І.Сірка, Т.Федоровича, І.Богуна, М.Кривоноса, І.Мазепи, П.Орлика, П.Полуботка, П.Калнишевського, І.Гонти, М.Залізняка. Допомагаємо козачатам виконувати конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам’ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родоводів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід!”

4. Любіть Україну, як сонце любіть. Продовжуючи патріотичні традиції, звичаї наших пращурів-язичників, які були сонцепоклонниками, і віруючих козаків, ми навчаємо кожного молодого козака і козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами.

5. Козацькими шляхами – до висот української духовності. Тут на міцному науковому грунті, культурно-історичних традиціях козацтва формуємо високу мораль, силу волі і силу духу підлітків і юнаків. Допомагаємо їм оволодіти основами української козацької філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду.

Допомагаємо відроджувати козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, різьбярства, художнього розпису, художньої вишивки, іконопису. Допомагаємо вивчати і застосувати на практиці козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії.

Проводимо індивідуальну, групову, масову культурно-просвітницьку роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень – член козацького осередку займався самопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і фізичні можливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості). Проводимо кваліфікаційні конкурси, олімпіади, змагання з різних напрямків розвитку здібностей учнів.

Розбудова незалежної України, осягнення нею в майбутньому в багатьох галузях життя світового рівня розвитку неможливо без пізнання і творчого відродження національно-духовних пластів минулого (зокрема, козацької духовності). Пізнання її ідейно-морального, виховного потенціалу має вирішальне значення у формуванні вільної, з стійкими морально-вольовими якостями, силою духу особистості.

Українська козацька духовність – це історично сформована система духовних багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності цього національної душі, філософії, світогляду, характеру, моралі, естетики, правосвідомості, ідеології, - у цьому понятті українець розкривається як активний діяч історії свого народу, господар рідної землі і держави, володар, охоронець, примножувач національних матеріальних і духовних багатств.

Нині нам потрібен у громадському, шкільному і родинному житті культ лицарства, духовних багатств козацтва. Лицарський дух не дасть нудити багатьом людям у духовній ницості, історичному безпам’ятстві.

В діяльності козачат прищеплюється козацько-лицарська духовність, зміст якої складають:

а). Духовне життя козаків – синівська любов до Матері-України, землі-годувальниці, рідного краю, заповітів батьків і дідів, материнської мови, рідної культури, історії та ненависть до всього чужого, ворожого, що заважало жити на своїй землі і було спрямовано на гальмування і нищення людського в людині (гармонія любові і ненависті);

права, “вольності” козаків, право власності (на землю, скот, реманент), ідеї власності, здобутої своїми руками, кмітливістю і підприємницькою думкою;

ідея Бога як захисника народу, України; лицарі свято берегли віру батьків і дідів, духовні здобутки предків.

б). Козацька філософія – козаки обґрунтували волю людини як головний дар життя, її природне право на свободу і незалежність, найвищими цінностями вважали людину, народ, національну державу;

кожна людина – складова частина народу, нації;

стійкість і цілісність, соборність нації залежить від того, чи усвідомлює кожен її представник необхідність згуртованості в міцну духовну спільноту.

в). Козацький світогляд – провідними були ідеї Бога, України-Батьківщини, свободи особистості і волі народу, збереження спадщини предків, їхньої духовності, переконання в торжестві народної правди, перемоги добра над злом, ідеали незалежності України;

уявлення, погляди на підступництво і зраду, на міщанське животіння, на пасивне очікування добра, коли зло саме зникне, на байдужість до долі України як на гріхи людей; зраду вважали найтяжчим злочином перед товариством, народом, своєю державою, Богом;

козаки плекали, культували ідеали братства, побратимства, згуртованості і єдності людей для досягнення шляхетних цілей

г). Козацький характер – почуття багатства, емоційна наснага, внутрішня невичерпна енергія;

висока шляхетність і порядність, кмітливість і дотепність, підприємливість і практичність, стійкість і незламність у боротьбі з ворогами, безкомпромісність і твердість у відстоюванні правди і справедливості;

ніжність у ставленні до добрих людей, братерська любов до друзів і товариства, глибока пошана до громади, вірність своєму обов’язку захищати рідну землю, співчуття до всіх знедолених, милосердя до тих, хто його потребує;

постійна готовність до боротьби за волю рідного краю, за свою незалежну державу, устремління до високих ідеалів, жадання будувати демократичний державний устрій, давати лад у громадському житті, утверджувати гуманні стосунки між людьми.

д). Козацька мораль – шляхетне ставлення до людини;

батьківська турбота про підростаюче покоління, глибока пошана до літніх і старших людей, палка і всепереможна любов до рідної землі, героїзм у захисті інтересів рідного народу, надання допомоги усім слабим, скривдженими і знедоленим, нетерпиме ставлення до зла і несправедливості в будь-якій формі, надзвичайна скромність, висока краса вчинків і миротворча місія в житті;

глибока людяність, діяльна доброта, милосердя;

жертовність як здатність поступитися власним добробутом, навіть віддати життя в ім’я перемоги добра над злом, торжества козацької правди.

е). Козацька естетика – культ краси людини, її фізичної і духовної досконалості.

ж). Козацька правосвідомість – виборність органів козацького самоврядування, утвердження демократичних основ української держави, гуманістичнї засади громадського життя;

Конституція Пилипа Орлика.

з). Козацька ідеологія – захист демократичного ладу, політичного устрою України, її самостійності і державності, органів самоврядування, інтересів козацького стану, всього народу;

захист прав, привілеїв, здобутих козаками в боротьбі з ворогами;

будівництво правової держави, звільнення своєї землі від будь-яких агресорів, чужоземних зайд;

вищість інтересів народу, нації, Вітчизни, що перебуває в смертельній небезпеці, над інтересами окремої особистості;

цілісність нації, власної держави, їх верховенство, пріоритетність перед вузькоегоїстичними потребами людини чи групи людей;

необхідність боротьби з порушниками української законності, політичними течіями та лжетеоріями, ворожими рідному народу, його державності;

Велика Козацька Слава.

Блок ІІІ. Культура предметної діяльності.

6. Плекати український храм природи. Основними завданнями цього напрямку роботи з юними козаками ми вважаємо формування в них любові до рідної природи, готовності і уміння берегти і примножувати її багатства, красу.

Разом з козачатами вивчаємо екологічне становище в регіоні та беремо участь у заходах з метою його покращання.

7. Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна. Тут засобами козацької педагогіки ми формуємо якості господаря рідної землі, державну позицію та інтереси українського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні потреби.

Допомагаємо пізнавати і досліджувати, а також відроджувати традиції козаків як мудрих хліборобів, умілих орачів, господарів землі: прилучаємо козачат до організації і ведення фермерських господарств, створення госпрозрахункових трудових об’єднань, майстерень, малих підприємств, асоціацій, організації взірцевих молодіжно-козацьких господарств різного профілю.

Допомагаємо відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахування.

8. Науку і техніку – на службу нації, Україні. Роботу тут спрямовуємо на пізнання вихованцями законів розвитку науки і техніки, формування любові до науково-пізнавальних процесів, уміння власними зусиллями свого мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузі суспільного життя.

Допомагаємо козачатам вивчати сучасні види техніки, інформаційної та електронної обчислювальної машинної технології і організації особистої та спільної творчої діяльності, зокрема: радіозв’язок, теле-радіоконструювання, теле-радіомоделізм, системи електронної автоматики, судномоделізм, морська справа, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, радіо моделювання.

Блок ІУ. Соціальна культура.

9. В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна. Зміст і методику роботи в цьому напрямку спрямовуємо на вироблення в юних козачат державотворчих і націотворчих якостей. Працюємо над тим, щоб зміцнення національної держави, поглиблення згуртованості нації стало смислом життя кожного громадянина України.

10. Козацька наша слава не вмре, не поляже. Разом з нашими вихованцями – молодими козаками – глибоко пізнаємо історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети – ідейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі.

Поширюємо серед учнів та молоді знання про козацький національний визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками.

Вивчаємо матеріали: історичні документи (козацькі літописи);

історичні праці про героїку козаччини М.Костомарова, В.Антоновича, М.Аркаса, Д.Яворницького, Д.Дорошенка, І.Огієнка, В.Крип’якевича, А.Опановича;

художні твори Т.Шевченка, П.Куліша, Б.Грінченка, А.Чайковського, О.Олеся, Б.Лепського, поетів В.Симоненка, Л.Костенка, І.Драча, Д.Павличка.

Б. ФОРМИ

У роботі з козацько-лицарського виховання ми використовуємо такі основні форми роботи:

1. Робота в школі: а). Класна,

б). Позакласна.

2. Позашкільна робота.

Класна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок варіативної частини навчального плану з основних дисциплін козацько-лицарського виховання.

Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) і класних козацьких загонів.

Позашкільна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у формі діяльності дитячо-юнацькій організації „Молода Січ” під патронатом паланкового та місцевого осередків Українського козацтва.

В. МЕТОДИ, ПРИЙОМИ

І. Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліяти (дошкільнята).

Родинно-дошкільне виховання здійснюємо через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячого садка:

а) застосовуємо ідеї, методи і прийоми народної педагогіки. Мати і батько, всі рідні в родинному вихованні застосовують милозвучну і мелодійну, співучу рідну мову, фольклор. Рідне довкілля, зміст, форми і методи виховання створюють етнічне середовище, яке сприяє пробудженню природних задатків дітей. В таких умовах починає формуватися український характер і світогляд особистості;

б) виховуємо народними засобами глибокі родинні почуття, цінності, любов до Матері і Батька, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу, України-Батьківщини;

в) пробуджуємо і виховуємо глибоку радість, впевненість дитини в найбільшій радості життя: „Мамо, тато і я – це моя сім’я”;

г) розповідаємо дітям міфи про походження землі, життя на ній, українців, України, стольного граду Києва, козаків. Розповідаємо міфи і легенди про Око, Першоптаха, Першого Бога Сокола, Дуба-Стародуба, Сварога, Дажбога, перуна;

д) створюємо в уяві дітей привабливі образи героїв казок і легенд, пісень, колядок і щедрівок – образи богатирів, витязів, лицарів. У спілкуванні з матір’ю, батьком, працівниками дитячого садка, в ігровій діяльності діти захоплюються мужністю і відвагою, силою і розумом козаків – борців за свободу людини, волю України;

е) допомагаємо дітям у процесі бесід, ігор, вертепних дійств, драматизації, участі в дотриманні традицій і звичаїв народного календаря під керівництвом батьків, вихователів засвоїти зміст і дух козацько-лицарського життя. Під час художніх занять, вивчення віршів, розучування пісень, загадок, колядок і щедрівок, народних дитячих танців діти пізнають елементи історії, культури, художнього і військового мистецтва українських козаків;

є) розкриваємо в процесі відзначення дат, урочистостей, свят народного календаря, любов козаків до рідної землі, Матері-України;

ж) ознайомлюємо дітей з українськими етнічними, національними символами – білою хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, соняшником;

з) здійснюємо посвяту бажаючих дітей у козаченята. Здійснюємо виховання козаченят шляхом пробудження і утвердження в серці і душі радості і задоволення, сміху і веселощів, відчуття і розуміння краси і добра, порядку і дисципліни, ладу в усьому;

і) проводимо бесіди, розповіді на теми „Ми малята – козаченята”, „Зростаємо здоровими і дужими”, „Козацькому роду нема переводу”, „Козаки-вояки, оборонці України”. Проводимо ігри з ходьбою, бігом, рівновагою, козацькі забави на теми „Біжіть до жовто-блакитного прапора”, „Знайди кольори прапора України”, „Знайди свій будинок”, „Вгадай, де був козак”, „Де тут козак, а де злі люди, недруги козаків”. Застосовуємо сюжетно-рольові, конструктивно-будівельні ігри, ігри-інсценіровки, драматизацію і театралізацію;

й) пробуджуємо і виховуємо у козаченят бажання у чомусь хорошому бути першими, лідерами. Виховуємо в кожного з них почуття власної гідності, віри в свої сили, можливості;

к) сприяємо засвоєнню козаченятами елементів народної астрономії, біології, медицини, кулінарії;

л) виховуємо у кожного козаченяти бажання, уміння і навичок дотримуватися в житті і поведінці лицарських правил:

- старайся бути добрим і чесним, справедливим і правдивим, красивим;

- прагни бути першим у хорошій поведінці, добрих справах, праці;

-будь сміливим і розважливим, дисциплінованим і організованим, мужнім, долай труднощі на шляху до Добра, Правди, Краси;

-не заважай іншим дітям, не завдавай їм прикрощів, шкоди і болі;

- люби рідну землю, батьківську хату, материнську мову і пісню, калинову Україну.

ІІ. Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (учні молодших класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з козачатами і лелями ми:

а) форми, методи і прийоми спрямовуємо на пробудження в дітей елементів національної свідомості і самосвідомості. Проводимо бесіди і розповіді дітям, читаємо книжки про Запорозьку Січ, героїчні подвиги лицарів України, зустрічі з представниками Українського козацтва, збагачуємо їх знання про історію козаків, їхню героїчну боротьбу за свободу і незалежність України;

б) формуємо історичну пам’ять культурно-історичних основ духовності козачат при сприянні міфів про праукраїнців-предків козаків, їхні вірування і звичаї, сонцепоклонництво. Ознайомлюємо дітей із міфами про Білобога і Чорнобога, Коляду і Мару, Лада і Ладу, Велеса і Перуна. Розкриваємо в міфології, фольклорі, глибокі гуманістичні якості наших пращурів – любов до людини, доброта, правдивість, працелюбність, пошана до історії і культури рідного народу, зневага до всього потворного в житті, ненависть до ворогів-загарбників;

в) впроваджуємо в повсякденне життя і навчання козачат ідеї, правила, національні традиції родинності. Застосовуємо в процесі вивчення навчального матеріалу, в позакласній і позашкільній роботі козацьких ігор, в яких розкривається родинні цінності, ідеї української національної школи-родини;

г) пробуджуємо інтерес до історії українського козацтва, Запорозької Січі, Гетьманської України як форми національної державності шляхом участі козачат у дослідно-пошуковій роботі на теми „Жили собі запорожці та й на Запорожжі”, „Гей ви, хлопці, славні Запорожці”, „Запорозькі козаки-характерники”, „В похід сурмлять козацькі сурми”;

д) розкриваємо єдність змісту і форми, національної ідейності і художньої образності, символічності і духовності в процесі вивчення козацьких пісень і дум, легенд і історичних оповідей і виховуємо в кожного козачати почуття господаря на українській землі, володаря в рідному краї;

е) організовуємо і проводимо бесіди, ранки, вікторини, конкурси, заочні мандрівки на теми „Українські національні кольорі”, „Українські образи і символи”, „Самобутність рідного мистецтва”, „Чари писанкарства і рушникарства” тощо з метою розвитку емоційної сфери, почуття краси.

ІІІ. Родинно-шкільне виховання джури та дани (учні 5-8 класів).

У роботі з козацько-лицарського виховання з джурами та данами ми:

а) використовуємо методи фізичного загартування джур та дан. Організуємо на запорозьких – козацько-лицарських традиціях тіло виховання кожних джури та дани (засобами природи – води, сонця, снігу, системи вправ, видів козацької боротьби). Допомагаємо оволодіти народними методами лікування кашлю, нежиті, кровотечі, укусу змій, легкої рани;

б) спрямовуємо методики козацько-лицарського виховання джур та дан на створення умов, забезпечення активної участі кожного з них в крає-, народо-, українознавчій діяльності. Допомагаємо проводити практичні заняття в умовах сім’ї, школи, позашкільної роботи народною вишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;

в) організуємо творчі пошуки, збирання в рідній місцевості, інших регіонах України і вивчення ідейно-духовного багатства пісень, дум, легенд, історичних розповідей та інших матеріалів про козаків. Застосовуємо проблемність, дискусійність, творчій обмін враженнями, думками в процесі вивчення ідей українських державотворців П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Виговського, І.Мазепи, керівників визвольних змагань нашого народу ХХ століття – М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, А.Мельника, Є.Коновальця, Р.Шухевича;

г) проводимо бесіди, збираємо матеріал для художніх і наукових робіт на теми „Хто ми? Яких предків діти?” „Трипільська культура і наші пращури”, „Оріана, Оранта, Русь-Україна і Козацька держава”, „За що ми різалися з ордами?” Проводимо диспути і дискусії, вільний обмін думками про співвідношення козацького минулого і сучасного, про сучасну козацько-лицарську духовність;

д) допомагаємо пізнавати культуру, мистецтво, освіту козаків в процесі проведення бесід, творчих діалогів, написання художніх творів і рефератів на теми „Козацька маршова музика”, „Закличні звуки козацьких сурм”, „Тужливий біль і переможний дзвін бандур козацьких”, „Серце й душу звеселяє козацьке мистецтво”, „Лицарський дух у кольорах і звуках”;

е) впроваджуємо в повсякденне життя джур та а діяльність їхніх гуртків, куренів, кошів, паланок різноманітних елементів, засобів романтики і символіки, піднесеності й урочистості. Застосовуємо історичний підхід, методи порівняння, зіставлення культурно-історичних фактів під час вивчення символічного змісту тризуба – Малого Державного Гербу України, Державного Прапора України, козацьких прапорів, інших символів (булави, бунчука).

ІУ. Громадсько-родинне виховання козака та берегині (учні 9-11 класів).

У громадсько-родинному вихованні козака та берегині ми:

а) використовуємо методики, технології козацького навчання і виховання, які спрямовуються на пробудження і поглиблення життєстверджуючого , комфортного самопочуття молодих козаків у процесі занять, роботи. Надаємо психологічну, методичну допомогу козакові в опрацюванні і організації власної системи зміцнення і охорони свого здоров’я, а також пробудження в нього турбот про здоров’я інших людей;

б) створюємо організаційні, психологічні і педагогічні умови з метою утвердження гідності особистості козака та берегині, постійно зростаючої самостійності їх у навчально-пізнавальній, дослідно-науковій, виробничій діяльності, житті;

в) застосовуємо новітні педагогічні та інформаційні технології українознавчої роботи (педагогіки народного календаря, розвитку історичної пам’ять, формування національної свідомості і самосвідомості). Проводимо диспути і дискусії, проблемні обговорення, творчі зустрічі на теми „Світогляд українців: умови і шляхи формування, основні ідеї”, „Історія українського народу і його національний характер”, „Національний характер і мистецтво”;

г) ознайомлюємо молодь з архівними матеріалами, допомагаємо вивчати стародруки, писати реферати про культурні здобутки, духовні цінності рідного та інших народів, оволодівати знаннями з народної математики, етнопедагогіки, медицини. Організуємо самостійні дослідницькі пошуки козаків та берегинь, вивчення ними європейських традицій в українській культурі, зв’язків України з Заходом і Сходом, Північчю і Півднем. Організуємо „круглі столи”, молодіжні наукові і науково-практичні конференції як фактор формування лицарської духовності;

д) забезпечуємо участь козаків і берегинь у заняттях в клубах „Моя Батьківщина – Україна”, „Планета”, „Політика”, „Держава та коріння нації”, „Людина та ідейні цінності” з метою вивчення української національної ідеології, її квінтесенції – ідеології державотворення як державної ідеології України, а також внутрішньої і зовнішньої політики Української держави;

е) формуємо готовність молодих козаків до служби в Збройних Силах України шляхами теоретичної і практичної підготовки, осмислення проблем „Покликання Збройних Сил України – захист миру, незалежності нашої держави”, „Слава козацькій зброї”, „Військові козацькі традиції і сучасність”, „Непорушність присяги воїна на вірність Україні”;

є) надаємо наукову і методичну допомогу козаку та берегині в справі організації самонавчання, самоосвіти, самовиховання, у формуванні власних поглядів, переконань та ідеалів громадянина України.

8. Козацько-лицарська система виховання як послідовність технологій і методик. Види діяльності й форми занять з козацько-лицарського виховання школярів.

А. КОЗАЧЕНЯТА ТА ЛЕЛІНЯТА (ДОШКІЛЬНЯТА)

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

  1. Система здоров’я. Здоровий спосіб життя. Дізнаються з бесід про значення фізичних вправ і режиму дня для здоров’я, праці людини.

Вчаться виконувати режим дня. Стежать за чистотою тіла й одягу. Розучують

комплекси гімнастичних вправ, вчаться щоденно їх виконувати. У спортивному залі, на майданчику грають у рухливі ігри. Взимку ходять на лижах, бігають на ковзанах. Беруть участь у нескладних змаганнях.

Вчаться виконувати обов»язки санітара, чергового по класу, їдальні тощо.

Негативно ставляться до неохайності, до невиконання правил санітарної гігієни в школі й дома.

2. Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання. Переглядають фільми, уривки з них про перемоги Армії України, козаків, про подвиги захисників Батьківщини. Читають вірші, співають пісні про Армію України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. Дізнаються про професії своїх батьків, розповідають про них на заняттях у позаурочний час. Влаштовують виставки малюнків «Праця наших рідних». Набувають умінь та навичок самообслуговування дома і в школі. Беруть посильну участь у прибиранні квартири.

4. Традиції. Моральне виховання. Ознайомлюються з основними правилами поведінки у шкоді й гро­мадських місцях. Вчаться розпізнавати гарні і погані вчинки.

Дістають початкові уявлення про природу рідного краю, вчать­ся розуміти його красу.

Засвоюють правила поведінки в колективі: оволодівають навичками ввічливо. Уважно ставитися до товаришів і дорослих, не перекладати свою провину на іншого; своєчасно і точно виконують доручення колективу. Вчаться гратися дружно, не сперечаючись один з одним. Набувають досвіду працювати спільно, діяти злагоджено.

Виявляють доброзичливе ставлення до людей. Слухають і читають оповідання, вірші, байки про доброту і чуйність. Добирають нрислів»я про чесність, правдивість, скромність, справедливість. Захищають менших.

Вчаться виконувати Правила для учнів на уроках, перервах, у їдальні, на вулиці, в громадських місцях; виявляють дисциплінованість і орга­нізованість.

Ознайомлюються з правилами ввічливості, першими вітаються з учи­телями, дорослими; дякують за допомогу, послугу; поступаються місцем старшим і маленьким; ввічливо прощаються. Беруть участь у заняттях з культури поведінки «Як поводитися в класі і дома», «Ми прийшли в їдальню», «Твій зовнішній вигляд» і т.п. На заняттях-іграх «Ми йдемо в гості», «Коли сидиш за святковим столом», «Ми їдемо в автобусі» вчаться бути ввічливими.

Намагаються доводити почату справу до кінця. Стримують себе від поганих вчинків.

Набувають досвіду товариських стосунків між хлопчаками і дівчатка­ми при спільних іграх, виконанні трудових завдань.

Засуджують порушників порядку і дисципліни на уроках, перервах, а також невиконання Правил для учнів, грубі, нетовариські вчинки, жорстоке ставлення до тварин.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання. Вчаться помічати прекрасне в навколивиьому житті, в природі рідного краю. Переглядають фільми, репродукції про природу. Здійснюють прогулянки і екскурсії. Вчаться помічати гарне у вчинках людей.

На музичних заняттях розучують пісні, відвідують спектаклі ляль­кового і дитячого театрів, дивляться телепередачі, слухають радіо і записи.

Малюють на вільні теми. Виступають на дитячих ранках, святах. Під керівництвом батьків і вчителів роблять карнавальні костюми для новорічного свята, прикраси для ялинки. Виготовляють іграшки з природного матеріалу, картону, пластиліну, вчаться робити це аку­ратно. Добирають листівки, репродукції на теми: «Осінь», «Зима», «Весна», «Літо», розглядають їх і розповідають про красу природи в різні пори року.

Додержують чистоти й охайності в одязі, взутті, зовніиньому вигляді.

Засуджують неохайність.

III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. На навчальних заняттях, екскурсіях, прогулянках вчаться спо­стерігати за явищами природи, сезонними змінами в ній. Спостере­ження за природою в різні періоди порівнюють, узагальнюють; роб­лять висновки про ознаки весни, літа, осені, зими. Вчаться пояс­нювати причини сезонних змін у живій природі залежно від сонячно­го світла і тепла. Ведуть календар природи.

Спостереження за природою в різні пори року зіставляють із спо­стереженнями за працею людей на полях, у садах, на шкільних ділян­ках.

7. Праця-навчання. Трудове навчання. Беруть участь в екскурсіях по школі, мікрорайону, знайомляться з працею дорослих. Слухають їхні розповіді про роль праці в житті людей. Організовують «господарчий куток» у класі. Працюють на шкільній ділянці. Допомагають один одному в роботі. Беруть участь у колективних іграх - «школа», «пошта» тощо. Розучують пісні й вір­ші про працю.

Набувають досвіду роботи в колективі, готуючи подарунки батькам, працівникам школи до 8 Березня, Дня Захісника Вітчизни /23 лютого/, 9 травня.

Вчаться додержувати порядку на робочому місці: акуратно і швид­ко готувати підручники, посібники, інструменти для занять і своє­часно прибирати їх, тримати в чистоті парту.

Бережливо ставляться до результатів праці людей: шкільного май­на, підручників, особистих речей, хліба. Беруть участь у шкільно­му святі «Наш урожай». Слухають розповіді дорослих про знатних хліборобів, трактористів, комбайнерів. Беруть участь у зустрічах з відомими людьми свого села, міста. Вчаться бережливо ставитися до зелених насаджень, тварин.

Засуджують неохайність.

Набувають елементарних уявлень про роль знань у житті й діяль­ності людини.

Ознайомлюються з основними правилами навчальної роботи, вико­нують кожне завдання сумлінно, акуратно й самостійно.

Набувають досвіду сумлінного навчання в класі, а також уміння дружно і злагоджено працювати, подавати один одному допомогу, пе­редавати товаришам свій досвід і уміння. Вчаться уважно ставити­ся до товаришів, радіти їхнім успіхам у навчанні, не насміхатися з їхніх невдач.

Ознайомлюються з основними режимними моментами школярів ї засво­юють їх. Вчаться бережливо ставитися де підручників, книжок, навчаль­них посібників. Організовують виставки книжок, зошитів, малюнків тощо. Беруть участь у ранках, бесідах «Свята книжки», «Зустріч Бук­варя», «Проводи Букваря», у святі «Тиждень дитячої книжки», в ро­боті «книжчиної лікарні».

Засуджують недбайливе ставлення до виконання навчальних завдань, неохайність у поводженні з підручниками і книжками, порушення Пра­вил для учнів.

8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості. Беруть участь у пізнавальних іграх, нескладних вікторинах, у відгадуванні загадок, в іграх на увагу і кмітливість.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання. Набувають початкових уявлень про Батьківщину – Україну. Перегля­дають фільми, листівки, репродукції із зображенням столиці нашої Батьківщини – Києва, а також Прапора, Герба України.

Дізнаються про видатних діячів України. Знайомляться із творами художників із серії про видатних людей.

Слухаючи розповіді дорослих, виявляють інтерес до найважливіших подій у нашій країні. Дивляться фільми, телепередачі про життя людей, діляться враженнями.

Беруть участь у підготовці й проведенні ранків, присвячених да­там календаря: розучують вірші, пісні.

Набувають досвіду гремадської роботи в колективі, вчаться сум­лінно виконувати перші громадські доручення.

Засуджують прояви несумлінного виконання доручень і завдань колективу.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання. Дістають початкові уявлення про Козацьку Конституцію, Конститу­цію нашої Батьківщини з розповідей дорослих, з бесід, читання кни­жок. Дізнаються про правила праці й поведінки в школі, громадсь­ких містах.

З бесід, спостережень дізнаються про роботу правоохоронних ор­ганів, про їх роль у додержанні порядку в громадських місцях. Чи­тають книжки, оповідання про героїзм працівників міліції у бороть­бі з правопорушниками.

Ознайомлюються з Правилами для учнів, Правилами дорожнього ру­ху. Беруть участь у бесідах про правила дорожнього руху, в іграх-заняттях «Ми – пасажири”, «Як іти по вулиці і переходити її», «Де можна гратися».

Вчаться відповідати за виконання Правил для учнів і режиму дня перед батьками і вчителями.

Засуджують товаришів, які порушують порядок у школі й громадсь­ких місцях.

Б. КОЗАЧАТА ТА ЛЕЛІ / УЧНІ 1-4 КЛАСІВ /

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ:

1. Система здоров'я. Здоревий спосіб життя. 2. Козацька війсь­кова справа. Військово патріотичне виховання. Беруть участь у бесідах про значени занять фізичними вправами і прогулянок на повітрі для зміцнення свого здоров’я, про те, як готуватися де праці й захисту Батьківщини /»Турбота про здоров»я людини», «Щоб бути до праці готовим, треба бути завжди здоровим», «Кожний знає, що режим необхідний всім», «Козачата – чисті, охайні хлоп'ята».

Виконують вправи основного комплексу гімнастики; учаться шику­ватися, танцювати; виконують вправи для правильної постави; зай­маються рухливими іграми, лижною підготовкою, бігають на ковзанах; пізнають правила ігри та елементи спортивної етики; учаться погоджено колективно діяти. Проводять нескладні спортивні змагання /»Веселі старти»/, берусь участь у деяких загальношкільних спортивних змаганнях, у простих воєнізованих іграх /»Сокіл»/; у секції загаль­ної фізичної підготовки, спортивних секціях школи і позашкільних установ. Здійснюють прогулянки, екскурсії, одно-триденні турист­ські походи по рідному краю. Опановують елементарні туристські на­вички і беруть участь у змаганні з основ туристської техніки /»Ко­зацьке таборування” – укладання рюкзака, розкидання намету, подо­лання перешкод/. Привчаються тримати в чистоті свою спортивну форму, одяг, стежити за чистотою тіла; привчаються раціонально користуватися сонцем, повітрям, водою; закріплюють знання та навички гігієни і санітарії; привчаються тримати в чистоті й поряд­ку місця своїх спортивних занять.

Самостійне складають режим дня і контролюють його виконання, стежать за чистотою та порядком у приміщеннях; регулярно під керів­ництвом старших займаються ранковою гімнастикою, а в проміжках між навчальними заняттями і в процесі виконання домашніх завдань – про­водять фізкультхвилинки. Виконують обов’язки чергових по класу. Організовують і проводять нескладні змагання-конкурси по спорту й туризму. Виконують обов'язки фізоргів, капітанів команд, чергових по спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагають учителеві в прогулянках і походах по рідному краю.

Засуджують порушення занять фізичною культурою, випадки невико­нання правил санітарії та гігієни в школі, вдома, у дворі, на спор­тивних майданчиках; засуджують недбале ставлення до спортивного ін­вентаря та обладнання.

В процесі уроків і позакласних заходів учні 1-4 класів знайомляться з прикладами з життя, праці й боротьби козаків за своє визволення, за зміцнення і захист України.

II. ДУХОВНА КУЛЬТУРА:

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне ви­ховання. Привчаються виконувати Правила для учнів 1-4 класів, Правила ко­зачат, Кодекс буття козаків. Вчаться додержувати моральних принци­пів і правил; беруть участь у бесідах на моральні теми: «Про став­лення до Батьківщини і різних народів», «Про ставлення до праці, лю­дей праці», «Про товариство і дружбу», «Про колективізм», «Про доб­роту, чуйність і скромність», «Про чесність і вміння додержувати слова», «Про справедливість», «Про ставлення до старших, молодших і ровесників», «Про непримиренність до зла і байдужості».

Дізнаються про рідний край, про життя дітей України та інших кра­їн. Беруть участь у бесідах про нашу Батьківщину, про повагу до всіх національностей: «Ми ростемо, росте країна», «Кожний день і кожний час країна думає про нас» та ін.

Зустрічаються з ветеранами війни і праці. Проводять екскурсії по рідному краю, виконують завдання шкільного краєзнавчого музею. Дивляться та обговорюють фільми про героїв війни, про видатних уче­них і людей праці. Проводять збори й ранки : «Про нашу Батьківщину», «Жити – Батьківщині служити». Організовують конкурси, виставки ви­робів, фотографій, малюнків «Тобі, країно рідна», читають казки, загадки, прислів»я народів різних країн. Беруть участь у шкільних святах.

Поглиблюють уявлення про колективізм. Читають статті, твори ху­дожньої літератури про справді товариські стосунки в дитячих колекти­вах і розповідають про них на зборах. Учаться самостійно проводити збори, колективні ігри; намічають план роботи на кілька днів, на тиждень, дбають про спільні інтереси колективу, виявляють ініціативу, відповідальність за доручену справу, стараються не підвести свій клас, загін. Вчаться діяти і працювати спільно, робити макети, виго­якоїн аплікації, матеріал для. Лічби, навчальні посібники, іграш­ки для дитячого садка; беруть участь у збиранні макулатури. Виявля­ють взаємну вимогливість і повагу один до одного.

Дістають перші уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві, читають і обговорюють оповідання про доброту, доброзичливість, справедливість. Намагаються доброзичливо і чуйно ставитися до людей, справедливо оцінювати свої вчинки і вчинки товаришів, подавати по­сильну допомогу навколишнім. У міру своїх сил допомагають сїм’ям ветеранів війни та праці, проводять волонтерську роботу. Дбають про молодших братів і сестер, грають з ними, відводять їх у дитячий са­док. Читають казки, показують фільми дітям дитячого садка, організовують для них концерти художньої самодіяльності, показують п’єси в тіньовому та ляльковому театрах.

Організовують роботу „книжкової лікарні» в класній та шкільній бібліотеках, у бібліотеці дитячого садка. Уважно ставляться до бать­ків, допомагають їм у домашніх справах. Готують саморобні подарунки батькам до свят.

Учаться складати розпорядок дня і неухильно його виконувати, правильно використовувати свій вільний час.

Учаться додержувати порядку, дисципліни, організованості в школі, вдома, в громадських місцях. Проводять ігри-заняття з правил дорож­нього руху: «Знай правила дорожнього руху, як таблицю множення», « Ми – пасажири», «Як поводитися на вулиці», «Мій шлях до школи», « Дорожні знаки і покажчики».

Дістають перші уявлення про взаємозв’язок зовнішньої і внутріш­як культури. Засвоюють правила ввічливості, точності, акуратнос­ті, охайності. Беруть участь у заняттях з культури поведінки: «Ча­рівні слова», «Поважай свій і чужий час», «Друзі Мойдодира», «Охай­ність та акуратність в одязі», «Як поводитися в театрі й кіно», «Ми йдемо в гості», «Як ми проводимо перерви». Організовують під керівництвом джур, учителів заняття-ігри: «Екскурсія по школі», «Подорож по місту чемних», «Прогулянка по алеї дбайливих». Учаться приязно вітатися з учителями, працівниками школи, знайомими, то­варишами, виявляти ввічливість і увагу до навколишніх. Засвоюють правила культури поведінки в школі, на вулиці, в громадських місцях.

Учаться долати труднощі у процесі засвоєння нових знань, виконан­ня домашніх завдань, трудових і громадських доручень, не втрачати надії при невдачах. Прагнуть переборювати свої примхи, впертість, капризи, лінощі, поєднувати особисті інтереси з інтересами, справа­ми колективу. Учаться розуміти справжній зміст понять «можна» ї «не можна», «треба» і «не хочу», виконувати важку, нецікаву, але потріб­ну для колективу роботу, а також виявляти настирливість у змаганнях, оглядах, співпереживати радість перемоги і гіркоту невдач.

Хлопчики й дівчатка засвоюють позитивний досвід дружніх, поважли­яко стосунків у школі й поза школою, учаться переборювати скованість і настороженість у спілкуванні, допомагають одне одному; разом від­значають дні народження, поздоровляють із святом; дістають початко­ві уявлення про моральні відносини членів сім’ї, беруть участь у бе­сідах про сім’ю, про мам і тат, бабусь та дідусів: «Сім’я, в якій я живу», «Як ми проводимо вихідний день» і т.п.; дбайливо ставлять­ся до своїх батьків і членів сім’ї.

Читають у газетах, книжках оповідання, вірші про конкретні приклади непримиренності в боротьбі з порушеннями правил поведінки, норм друж­би і товариськості. Учаться розуміти зміст і виступати на зборах проти наклепництва, жадібності, забіякуватості. Учаться не обходити погані вчинки товаришів, брати посильну участь в удосконаленні дійсності.

5. Козацька культура. Художньо – естетичне виховання. Учаться помічати прекрасне в тому, що їх оточує: звертають увагу на красу шкільного приміщення, на рослини, які прикрашають школу, розглядають картини й виставки творчіх робіт учнів. На екскурсіях учаться помічати красу міського й сільського пейзажів, спостеріга­ють за виглядом і забарвленням неба в різні години, в різні пори року, а також за різним станом погоди. Вивчають вірші про природу і працю, вчаться розуміти поетичні образи, виразність означень і інтонацій, намагаються використати їх у власній мові.

Беруть участь у бесідах про прочитані книжки, теле і кінофільми. Здобувають початкові знання про спектаклі, теле і кінофільми як тво­ри мистецтва. Знайомляться з кращими творами образотворчого мистец­тва в музеях і на виставках; по репродукціях, діапозитивах, записах. Слухають записи музичних творів. Колективно переглядають кіно і те­лефільми, слайди, репродукції про рідний край, про тварин, школу, ровесників, про працю дітей.

Дають загальні емоційні оцінки художнім творам; ілюструють про­читані книжки, побачені спектаклі й фільми, прослухані музичні твори. Розповідають про свої найцікавіші „зустрічі з музикою». Знайомляться з пам»якоїнк культури і народного мистецтва, з місцевими майстрами-умільцями прикладного мистецтва, спостерігають за їх робо­тою. Шефствують над пам’ятниками культури поблизу школи.

Малюють на вільні теми, на музичних заняттях розучують пісні, зай­маються хореографією, беруть участь в іграх-танцях, у рольових іг­рах-виставах; у художніх і музичних школах розвивають свої здібності. Розучують пісні й танці, виступають на ранках, у шефів, у дитячих садках і сімейних вечорах з читанням віршів, інсценіровками байок, шарад, епізодів з казок і художніх творів. Майструють іграшки з при­родного матеріалу /жолудів, качанів кукурудзи, горіхів, шишок та ін./, картону , пластиліну, вчаться акуратно виготовляти їх; роблять аплі­кації, займаються вишиванням, випилюванням, випалюванням по дереву, Із пап’є-машє виготовляють персонажів, роблять прикраси до новорічної ялинки та інших свят. Випробовують свої сили в створенні казок, написанні віршів.

У класі, коридорах, удома і на вулиці підтримують чистоту й поря­док. Беруть участь у художньому оформленні приміщень. Гарно оформля­ють зошити, суперобкладинки підручників і книжок, закладки для них, стежать за їх збереженням. Вирощують квіти, розводять квітники. Скромно й акуратно вдягаються, звертають увагу на охайність одягу. Беруть участь у бесідах: «Гарні і негарні вчинки», «Чим гарні люди навколо нас», «Наш дім» та ін.

Аналізують гарні і негарні вчинки. Переглядають і обговорюють ма­люнки, карикатури, фільми, де висміюються неохайність і нечепурність зовнішнього вигляду школярів. Учаться помічати недоліки в поведінці, зовнішньому вигляді негативних героїв казок, байок, оповідань та ін­ших художніх творів.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 8. Наука-техніка. Сприяння твор­чому розвитку особистості. Школярі беруть участь у бесідах про роль знань у праці, якоїнк природи /»Наше навчання на користь Батьківщині» та ін./, добирають ілюстративний матеріал, беруть участь у дидактичних іграх; привчають­ся правильно оцінювати свої успіхі й успіхі товаришів. Беруть участь у зборах загону /»Ми тепер школярі», «Козачата – старанні хлоп’ята, добре навчаються, люблять школу», «Наша школа», «Умій учитися, щоб уміти трудитися»/, вивчають вимоги Правил для учнів до навчальної роботи школяра.

Розповідають про свої спостереження за погодою, змінами, які від­буваються в природі й праці людей у різні пори року, про прочитане, побачене в кіно, театрі, на виставці; ведуть щоденники природи та праці, самостійно знаходять відповіді на поставлені запитання; бе­руть участь у навчальній роботі класу, пізнавальних іграх, у несклад­них вікторинах, відгадуванні загадок, в іграх на кмітливість. Вчаться використовувати у відповідях знання та уміння, організовують виставки книг, зошитів, виробів; готують гербарії, альбоми, беруть участь у ранках, бесідах «Книжкове свято», «Зустріч Букваря», «Прощання з Букварем», «Як робиться книжка», у святі «Тиждень дитячої книжки».

Обговорюють на зборах, нарадах ставлення товаришів до навчання, їхню неправильну поведінку; вчаться чуйно і уважно ставитися де успі­хів товаришів, досягнутих у навчанні. Допомагають один одному у виконанні завдань учителя, беруть участь у бесідах про прочитані книжки, радіо і телепередачі.

Знайомляться з основними правилами організації навчальної праці, беруть участь у роботі щодо опанування «Азбуки організованості», у спільній роботі щодо складання пам»яток правильної організації нав­чальної роботи; засвоюють правила поводження з книжкою і користуван­ня шкільною бібліотекою; беруть участь в іграх на розвиток пам’яті, кмітливості. Удосконалюють навички самостійного і старанного вико­нання завдань учителя, самостійно записують розклад уроків на тиж­день і завдання додому на наступний день. Удосконалюють здобуті в школі знання через додаткове читання дитячої художньої літератури; застосовують у навчальній праці й пізнавальних іграх здобуті знання, засвоєні правила. Добирають матеріал і беруть участь у бесідах: «Повторення – мати навчання», «Підказ – поганий указ” та ін.

Засуджують на зборах порушення правил поведінки учнями, випадки несумлінного ставлення своїх товаришів до навчання; борються з не­охайним поводженням з підручниками, навчальними посібниками.

Знайомство з громадським життям, участь в роботі класного і за-гальношкільного колективу, козацького загону. Слухають розповіді учителів і беруть участь у бесідах на теми «Як живуть і будуть жи­ти люди у майбутньому». Знайомляться з біографіями козацьких героїв, з описом трудових подвигів людей, беруть участь у бесідах на тему «Передові люди нашого міста, села, краю, країни».

Разом із джурами та козаками беруть участь у пошуку «Козаки», узнають історію їхнього життя і боротьби, дістають перше уявлення про Герб і Прапор України. Знайомляться з Гімном України. Знайомляться з козацькими піснями, розучують деякі з них, дивляться фільми про козаків. Знайомляться з історією, теперішнім ї майбутнім України, Молодої Січі. Знайомляться з пам’ятними місцями свого міс­та, села, беруть участь в екскурсіях, .збирають матеріали на теми «Наші новобудови». Складаючи завдання з математики, вчаться використовувати цифровий матеріал із місцевих газет. Беруть участь у по­дорожі в минуле, теперішнє і майбутнє рідного краю, в екскурсіях « Що будується навколо нас», «Наш краєзнавчий музей», «Наша сільська рада», «Шефи школи». Беруть участь у зборах загону, здійснюіють уявлювані подорожі по країнах.

Беруть участь у загальношкільному святкуванні знаменних дат; го­тують трудові подарунки до цих свят, допомагають в оформленні шкіль­ного будинку, беруть участь у парадах козацьких військ, проводять збори, розучують пісні й вірші, слухають і читають розповіді про історію всенародних свят і червоних дат календаря, про традиції, пов’язані з ними в сучасному житті, слухають розповіді учасників подій, воїнів, трудівників, поздоровляють з громадсько-політичними святами своїх шефів, батьків, вручають їм пам’ятні подарунки-само­робки, тематичні малюнки.

Козачата знайомляться з доступними їхньому розумінню подіями громадського життя з розповідей учителя. Джури читають і обговорю­ють з ними статті. Козачата створюють кутки, вміщують у них найцікавіші дописи про події, які відбуваються в нашій країні й за ру­бежем, роблять малюнки, що ілюструють окремі статті. Беруть участь у виставках малюнків, складають альбоми й монтажі на теми: «Козаки, козачата” та ін. Вдома розповідають старшим про події громадського життя, про які дізналися в школі, про козацькі справи. Знайомлять з цими справами молодших.

Першокласники знайомляться з Правилами козачат, вчаться їх викоонувати, з історією козацтва, знайомляться з джурами. Дізнаються про зміст суспільно корисної діяльності козачат, привчаються колективно обмірковувати, як краще виконати завдання, вчаться виконувати до­ручення й оцінювати виконання конкретних суспільно корисних справ. Засуджують тих, хто не виконує доручень; добиваються сумлінного ставлення до громадських обов’язків.

7. Праця-навчання. Трудове виховання. На уроках діти дістають уявлення про користь праці навколишніх людей. На екскурсіях по школі, навчально-дослідній ділянці й майстер­нях дізнаються, що в школі всі працюють: учні навчаються, учителі навчають дітей, технічні службовці стежать за чистотою і порядком.

Козачата допомагають старшим. На уроках читання і розвитку мови діз­наються про особливості праці в різні пори року. Знайомляться з картинами художників, що зображують рідну природу і працю людей; розучують пісні про працю. Слухають розповіді й беруть участь у бе­сідах на теми: «Усяка річ працею створена», «Хто і де працює поблизу школи», «Учень – сам собі слугує, няні він не потребує”, «Школяр – друг природи» та ін. Читають книжки і беруть участь у бесідах на теми «Усяка корисна праця почесна», дивляться фільми про працю.

Навчаються жити за трудовими правилами козачат. Готують альбоми на цю тему. Вдома діти привчаються обслуговувати себе: прибирають постіль; тримають у порядку свій робочий куточок і іграшки, стежать за чистотою своїх одягу і взуття, тримають їх у належному стані. Піклуються про старших членів сім»ї, їхній відпочинок; допомагають у прибиранні житла; миють столовий посуд, роблять дрібні покупки, пі­клуються про молодших, грають і гуляють з ними, виготовляють для них іграшки, доглядають за свійськими тваринами. Допомагають за доглядом за огородом, садом /пропслка, поливання/, у збиранні овочів, ягід, грибів, лікарських трав, насіння.

Загони козачат трудяться на загальну користь. Виконують обов’язки санітарів, господарників, квітникарів, чергових, бібліотекарів, до­помагають в їдальні й т.д. Приводять у порядок підручники, бібліотечні книжки, навчальні посібники, складають колекції, гербарії, збира­ють природний матеріал для уроків праці та інших занять, працюють з природним матеріалом; виконують вироби з пластиліну, паперу і картону, конструюють найпростіші моделі. Загони допомагають підтримувати чистоту біля школи, охороняти зелені насадження. Роблять годів­ниці для птахів, збирають паперову макулатуру, полімерну сировину, металолом, дізнаються, як використовується утильсировина. Дбають про маленьких, стариків та інвалідів. Які потребують допомоги і прожи­вають у мікрорайоні школи.

На уроках праці засвоюють найпростіші вміння та навички самообслу­говування і побутової праці /догляд за одягом, взуттям, користування посудом/; вчаться шити, вишивати; вивчають правила техніки безпеки в роботі з ручним інструментом, додержують гігієнічних вимог. На навчально-дослідній ділянці восени допомагають зібрати рештки рослин, а навесні відібрати краще насіння для висівання; на ділянці кла­су навчаються висівати насіння, доглядати за сходами, поливають рослини, розпушують грунт. Влітку допомагають школі в догляді за садом, городом, квітниками, беруть участь у роботі «зелених патрулів», допомагають кооперативам, в доступних віку роботах на городах, у са­дах, у боротьбі з шкідниками рослин, збирають попіл, пташиний послід для добрив. Беруть участь у насадженні кущів і дерев, у догляді за ними. Беруть участь у розвідуванні корисних справ. Привчаються вико­нувати разом з товаришами громадські доручення, беруть участь у тру­дових змаганнях.

Вивчають і виконують Правила для учнів: «Бери участь у праці, в справах свого класу, допомагай товаришам краще вчитися і працювати», борються за додержання трудової дисципліни. Готують і вивішують у класі плакати з правилами, що стосуються техніки безпеки роботи з руч­ними інструментами, гігієни праці, організовують контроль за виконан­ням цих правил. На заняттях з фізкультури закріплюють і розвивають потрібні для праці навички координації рухів, правильної постави під час роботи; відвідують технічні гуртки, виставки дитячої технічної творчості; на екскурсіях знайомляться з технікою промислових підприємств, із сільськогосподарською технікою.

На екскурсіях з теми «Хто працюв навколо нас» знайомляться з роботою передових трудівників на підприємстві, на будівництві, в кооперативі, дізнаються про професії людей, які працюють на підприємствах поблизу школи. На уроках малювання навчаються замальовувати спостережувані кар­тини праці, знаряддя. Організовують у класі бесіди батьків про їхню працю, відвідують підприємства, де працюють батьки, влаштовують вис­тавку малюнків «Наші мами і тата на роботі», участь у бесідах «Ким бу­ти?», „Усі роботи хороші».

Виконуючи Правила для учнів, навчаються бережливо поводитися з гро­мадським майном, своїми речами й речами товаришів. Влаштовують вистав­ку підручників у кінці року, змагаються, хто краще збереже свої підручники. Правило «Оберігай рослини і тварини» запроваджують у життя, беручи участь разом із джурами в роботі «зеленого патруля», у святах «День птахів», «День лісу». Взимку підгодовують птахів і тварин.

Вчаться оцінювати вчинки товаришів, вести роботу з тими, хто ліну­ється і псує речі, зелені насадження, кривдить тварин. Організовують читання книжок, віршів, у яких засуджується недбайливі й ледарі.

1У. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання. 10. Історія козацтва. Превентивне виховання. Додержують законів України, норм і правил співжиття, громадського порядку. Беруть участь у зборах на тему: «Конституція Батьківщини», «Громадянин України». Читають книжки, дивляться телепередачі про мі­ліцію. Беруть участь у зборах і ранках на теми: «Це повинні знати всі», «Де можна грати», «Ми – пасажири»; добирають матеріал у газету на те­ми: «Ми йдемо до. Школи», «Для чого потрібні правила поведінки в школі й на вулиці” та ін. Виступають з читанням байок, шарад, епізодів з казок на теми: «П’ятачок згубив», «Узяти чуже без дозволу – ганьба”. Вивчають і виконують правила дорожнього руху, беруть участь у рольо­вих іграх-заняттях: «Поведінка на перерві», «На вулиці», «Світлофор». Слухають радіопередачі, дивляться телепередачі. Чергують по класу, підтримують порядок у школі, слухаються товаришів, звикають робити чесно, визнавати свою вину ї не повторювати поганого.

Звертають увагу ровесників на неправильну поведінку, підтримують справедливі виступи, які засуджують вчинки товаришів, навколишніх, засуджують вияви грубості, брехні, зазнайства, допомагають виправи­тися тим, хто провинився. Виконують окремі, посильні завдання й дору­чення працівників відділу регулювання дорожнього руху в мікрорайоні школи.

В. ДЖУРИ ТА ДАНИ / УЧНІ 5 – 6 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

І. Система здоров’я. Здоровий спосіб життя. Розширюють свої уявлення про значення фізичної культури, спорту, туризму в житті, праці та захисту Батьківщини. Організовують і проводять змагання та свята спорту й туризму, бесіди про фізичний розвиток і загартування організму: «Твоє здоров’я – багатство Батьківщини», «Спорт у житті видатних людей», «Сонце, повітря і вода – наші краці друзі”, «Туризм – кращий відпочинок джур та дан», «Роби зарядку кож­ний день – зникнуть утома, млявість, лінь». Дізнаються із газет, жур­налів, радіо й телебачення про змагання, про визначні досягнення спортсменів. Переглядають та обговорюють фільми на спортивні теми. Колективно відвідують спортивні змагання. Читають популярну літера­туру про спорт, туризм, про загартування організму, про відомих спортсменів.

Додержують режиму дня, харчування та сну, правил особистої гігіє­ни та громадської санітарії; роблять ранкову гімнастику, проводять загартувальні процедури. Займаються гімнастикою, легкою атлетикою, спортивними іграми, лижною підготовкою. Прагнуть одержати спортивні розряди. Закріплюють навички правильних постав, дихання, рухів; учаться виконувати гімнастичні, акробатичні, стройові й танцювальні вправи, освоюють техніку легкоатлетичних видів спорту /біг, стрибки, метання/, техніку пересування на лижах, техніку ігрових видів спор­ту. Беруть участь у виутрішкільних змаганнях та спартакіадах /Стар­ти надій/. Виступають за спортивну честь школи на районних, міських, обласних змаганнях. Регулярно відвідують спортивні секції школи і позашкільних установ, секції загальної фізичної підготовки. Трену­ють дворові команди і секції на приз «Золота шайба», «Шкіряний м'яч», «Білий човен», «Веселі старти» та ін. Готуються до туристських походів, учаться виконувати в них обов’язки членів групи, загону, дбайливо ставитися до природи. Здійснюють походи вихідного дня та багатоденні походи по рідному краю. Навчаються орієнтуватися на місцевості, розбивати бівуак, готувати їжу; регулярно навчаються в шкільному ту­ристському гуртку або туристському гуртку при Центрі дитячої творчості, станції юних туристів; учаться надавати першу медичну допомо­гу. Організовують і проводять туристські зльоти школи, змагання по туристській технікі та орієнтуванню на місцевості, козацькі табору­вання. Учаться вести краєзнавчу, пошукову роботу. Організовують кон­курси та змагання гри «Сокіл» і беруть в них участь. Допомагають в організації, підготовці та проведенні різних спортивних заходів, у проведенні рухливих ігор з молодшими школярами /виконують обов’язки капітанів команд, помічників тренерів, командирів груп, спортивних суддів, членів бюро секцій, спортивних і туристських гуртків; обов'яз­ки відповідальних за інвентар та обладнання, за спортивні споруди; працюють фізоргами і туроргами класів.

Не порушують занять фізичною культурою, спортом і туризміом, пра­вил санітарії та гігієни в школі, вдома, у дворі, на спортивних май­данчиках, чистоті та порядку на місцях спортивних занять, в одязі та інвентарі.

2. Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання. Беруть участь у роботі пошукових загонів; вивчають життя і діяль­ність героя, чиє ім’я носить загін, проводять збори на тему: «Що значить любити Батьківщину», «В дружній сім’ї», « Дорогою подвигів батьків» та ін. Організовують ранки і свята «Пам’ятай тих, хто ле­гендою овіяний», «Про мужність юних». Проводять уроки мужності. Оформляють альбоми, стенди, виставки «Наші земляки – герої», «Край мій? Моя ти Батьківщина», «Пам’ятай їхні імена», «Природа наiогj краю», «Наше листування». Шефствують над вулицями, які носять імена героїв, борців за свободу і незалежність. Листуються із школярами других краін. Дивляться та обговорюють патріотичні фільми. Прово­дять збори на теми „3 чого починається Батьківщина», «Про любов великих людей до своєї Батьківщини».

II .ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання. Знайомляться з конкретними прикладами високоморальних відносин людей; беруть участь у бесідах «Про дисципліну праці, «Про безко­рисливість вчинку”, «Відданість та взаємна вимогливість у дружбі», «Про принциповість та щирість», «Про силу колективної думки», «Боротьба з брехнею та обманом», «Непримиренність до відхилень від моральних норм колективу», «Працювати на совість», «Точність, ре-тельність і результативність праці». Учаться на ділі бути вірними своєму слову, обіцянкам, зобов’язанням. Розширюють свої знання про Україну, про її героїв, учаться наслідувати їх приклад. Проймаються почуттям любові до рідної природи, до народу України. Знайомляться з найважливішими фактами та подіями з історії Батьківщини, дізнають­ся про традиції народу в минулому і тепер, беруть участь у суспіль­но корисній праці на допомогу школі , місту /селу/, рідному краю.

Беруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, виявляють ініціативу, самостійність, творчість. Знайомляться з голов­ними завданнями загальношкільного колективу на семестр та канікули. Планують завдання, справи класу, загону. Беруть участь у розвідуванні корисних справ для школи, міста, кооперативу. Знайомляться з подви­гами героїв, роботою кращих учнів, привчаються наслідувати їхній приклад. Набувають уміння наказати товаришеві і підкоритися йому в трудових справах, громадській роботі, вчаться правильно реагувати на зауваження та оцінки громадської думки загону, класу. Розподіляють громадські доручення між усіма членами колективу, систематично обговорюють самозвіти про їх виконання. Обговорюють матеріали газет, журна­лів, творів художньої літератури, дивляться фільми на теми «Важко одному – під силу загону”, «Чесно жити – народу служити». В суспільно корисній діяльності вчаться надати допомогу товаришу і прийняти ії.

Поглиблюють уявлення про гуманні відносини людей у суспільстві. Допомагають учителям у роботі з козачатами. Шефствують над загоном козачат, дитячим садком. Вчаться робити добрі вчинки і справи «по секрету». Проводять збори «Я там, де потрібніший людям», «Ти не один на свїті», «Мої батьки і я». Уважно ставляться до рідних, пік­луються про них. Закріплюють і розширюють набуті в молодших класах навички шанобливого ставлення до батьків і старших, поваги до ровесників. Привчаються оцінювати свої вчинки і вчинки товаришів по совісті і справедливості. Ведуть роботу розвідників корисних копа­лин. Поздоровляють мешканців мікрорайону школи, ветеранів зі свята­ми. Вступають у шкільне товариство ЮДПД. Беруть участь в охороні природи, зелених насаджень, птахів. Стають членами товариства охо­рони природи. Беруть участь у роботі шкільного лісництва.

Усвідомлюють необхідність дисципліни і самодисципліни як едності старанності й ініціативи, підлеглості й самостійності. Додержують правил поведінки в шкалі, вдома, на вулиці, в громадських місцях, у таборі. Виконують доручення колективу на совість. Дивляться та обговорюють кінофільми, передачі про правила поведінки в громадсь­ких місцях, правила дорожнього руху. Створюють ігротеки настільних ігор з правил дорожнього руху.

Поглиблюють уявлення про єдність зовнішньої і внутрішньої культури поведінки. Закріплюють навички ввічливого поводження з молодшими і старшими, уміння уважно слухати, ввічливо слухати, відповідати, не перебивати інших під час розмови, не гарячитися, відстоючи свою точку зору. Стежать за правильністю мови, добиваються її виразнос­ті. Дбають про свій зовнішній вигляд. Тримають у чистоті та охайності свою шкільну форму і верхній одяг. Допомагають молодшим оволодівати навичками культурної поведінки. Навчають малюків, молодших братів та сестер правил культурної поведінки. Стежать за поведінкою молодших у квартирі, у дворі, на вулиці, в кінотеатрі. Створюють наочні посібники з правил культурної поведінки.

Дістають перші уявлення про прийоми самовиховання, про складання особистої програми самовиховання. Оформляють куточки під девізом „Тим, хто працює над собою», «Станемо кращими», добирають оповідання про те, як працювали над собою великі люди, поради щоде самовиховання. Стараються об’єктивно оцінювати свої сильні сторони, бачити недолі­ки і знаходити шляхи їх усунення, прислухатися до зауважень товаришів і дорослих. Проводять збори «Вони були першими», «Будьмо гідними імені героя», «Герої серед нас», «Про мене і про тебе», «Я і мої справи», «Боротися і шукати, знайти і не здаватись». Мобілізують свої вольові зусилля на подолання труднощів в оволодінні знаннями, навичками громадської роботи. Учаться протистояти аморальним вчинкам ровесників, відвертати товариша від негідних дій та вчинку. Виступа­ють на захист справедливості, захищають слабших, молодших за віком, учаться приймати самостійні рішення в складних умовах, у громадській роботі, колективних іграх.

Розширюють та закріплюють позитивний досвід спілкування між хлоп­чиками й дівчатками в навчанні, громадській роботі, творчості, від­починку, спорті, переборюють негативізм, скованість і настороженість у спілкуванні з ровесниками іншої статі; активно беруть участь у підготовці та проведенні бесід про дружбу і товариство між хлопчи­яко й дівчатками «Хлоп’ятка – дівчатка, дівчатка – хлоп’ятка, нам всім подружитися час», організовують колективний перегляд і обго­ворення кінофільмів та спектаклів для дітей; шефствують над молод­шими, допомагають вихователям дитячих садків, грають з малюками, піклуються про них; розширюють знання та уявлення прео моральний ідеал сім’ї, про значення для дітей і батьків міцної, дружньої, щасливої сім’ї, про сімейні ролі чоловіка й жінки, про наступність поколінь; чуйне ставляться до рідних і близьких.

Беруть участь у класних і козацьких зборах, присвячених справам, стосункам у дитячому колективі; обговорюють випадки недодержання Правил для учнів, невиконання Законів козачат. Допомагають товаришам уникнути недоліків у поведінці, подолати нерішучість, пасив­ність, сором'язливість, дратливість, прагнуть зрозуміти, розібратися в причинах та мотивах вчинків ровесників. Випускають сатиричні стін­ні газети та бюлетні «Не проходьте мимо», «Їжачок», «Колючка» та ін. Обговорюють фільми і спектаклі, матеріали газет, в яких засуджуються бездушність, упертість, прагнення до удаваного геройства, показної активності, спроба протиставити себе колективу. Учаться самокритичності, об'єктивності в оцінці заслуг і недоліків товаришів та своїх особис­тих.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання. Пізнають красу рідного краю, привчаються самостійно бачити прекрас­не на екскурсіях та в походах, роблять зарисовки, фотознімки. Знай­омлячись з художніми творами, з оповіданнями з історії України про самовіддану працю народу, засвоюють поняття про прекрасне в житті й праці. Звертають увагу на оформлення міста, сучасного селища, села. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсіях на виробництво.

Читають і обговорюють рекомендовану художню та науково-популярну літературу про різні види мистецтва. Колекціонують художні листівки, репродукції, значки, марки. Знайомляться за оригіналами, кіно, теле­фільмами, репродукціями і фотографіями з твбочістю видатних худож­ників, скульпторів, архитекторів. Добирають репродукції для уроків та бесід, для шкільної картинної галереї. Слухають розповіді про мистецтво, музичні передачі по радіо, телебаченні; відвідують теат­ри, кіно, концерти, музичні вечори для школярів, художні музеї, виставки, архитектурні та скульптурні нам’ятки, музейні заповідники. Колективно обговорюють побачене в музеях, на виставках, екскурсіях, переглянуті спектаклі, кіно і телефільми, прослухані концерти. Знай­омляться з творами сучасних письменників, поетів, художників, музи­кантів рідного краю, з працями творчих колективів, випускають стін­ні газети, присвячені їхній творчості. Вивчають пам’ятники історії та культури рідного краю і охороняють їх.

Вивчають напам’ять вірші, уривки з прозових та драматичних тво­рів. Працюють у гуртках малювання, ліплення, прикладного мистецтва, фото і кінолюбителів, художнього читання, в шкільних оркестрах, у різних колективах художньої самодіяльності; беруть участь у тижні музики, кіно, театру, в дитячих художніх виставках, у загальношкільних конкурсах на краще виконання пісень і танців; загонових пісні, вірша, оповідання; виступають у спектаклях лялькового та тіньового театрів. Малюють з натури на теми з навколишнього життя, на теми літературних і музичних творів; знайомляться з графічним оформленням книжок, зі шрифтовими працями; застосовують здобуті знання під час оформлення стінгазет, класних куточків, тематичних альбомів та що­денників у козацькому загонії; придумують малюнки для нескладних виши­вок; працюють над заданими композиціями. Влітку в козацьких загонах виконують розучені в школі вірші, пісні, танці; впровадять з молодшими сюжетні ігри, ставлять спектаклі, беруть участь у конкурсі образотвор­чого мистецтва.

Беруть участь в оформленні класу й школи, вдома допомагають прибирати кімнату, двір, намагаючись внести красу в домашній побут. Розводять квіти й доглядають за ними, беруть участь в організації та проведенйі Свята квітів. Слухають бесіди про красиве в природі й мистецтві, про красиві вчинки та красу поведінки людей, красу їхньої праці. Худежньо оздоблюють виготовлені іграшки, макети, муляжі, беруть участь в офор­мленні різних виставок. Беруть участь в операції «Живи, книго». Орга­нізовують змагання, огляди за краще збереження підручників, книжок.

Засуджують недбале ставлення до книжок, випускають «блискавки», стінні газети. Слухають розповіді, бесіди, що дають початкове уявлен­ня про основні елементи доброго смаку в літературі, мистецтві, в костюмі, манері поведінки. Переглядають кіно й телепередачі, фільми, відвідують спектаклі ТЮГів та дядькових театрів, слухають радіопереда­чі, в яких засуджують негідну поведінку і утверджують норми етики. Складають та розігрують маленькі п’єси, сценки, діалоги та монологи, в яких засуджується негарна поведінка. Проводять у підшефних класах з козачатами сюжетно-рольові ігри про красу поведінки. Читають літературу, діляться своїми враженнями про вчинки героїв, їхній зовніш­ній та внутрішній вигляд.

III. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання. На заняттях глибше вивчають роль праці в житті суспільства й окре­мої особи, дізнаються про працю людей в умовах різних суспільних систем, про будівництво нових міст, промислових підприємств, сільсь­когосподарських об’єктів, про трудові подвиги. Здійснюють екскурсії на заводи, фабрики та інші підприємства, в кооперативи, ферми та майстерні. Слухають радіопередачі, дивляться і обговорюють кінофільми та спектаклі, що розкривають роль праці, суть ставлення до праці. Читають книжки, статті в газетах та журналах про працю та лю­дей праці. Роблять зарисовки картин праці за своїми спостереження­ми; знайомляться з картинами художників про працю людей в наші дні. Ведуть щоденник зустрічей з людьми праці, беруть участь в організації шкільного музею трудової слави.

Вивчають і виконують Правила для учнів «Працюй на загальну користь у школі й удома», «Бери активну участь у громадській роботі класу і школи». Чергують по класу, беруть участь у чергуванні по школі. При­бирають клас, прикрашають і озеленяють його. Працюють у живому куточ­ку, доглядають за рибами в акваріумі, підгодовують зимуючих птахів. Беруть посильну участь у заготівлі палива для школи, в ремонті шкіль­ної огорожі, в заливанні ковзанки і льодової гірки, в обладнанні літ­нього фізкультурного майданчика. Беруть участь у роботі загальношкільних бригад на шкільній ділянці, в шкільних будівельних загонах, шефствують над дитячими садками, ведуть систематичну роботу у складі патруля з економії електроенергії в школі.

Беруть участь у технічних гуртках. Виготовляють для школи макети рельєфу місцевості, колекції «Корисні копалини”, «Вироби із скла», «Що виробляють із піску та глини”, роблять моделі; виготовляють най­простіші прилади для уроків природознавства, посібники з мови, мате­матики, історії; самостійно заготовляють і обробляють природний мате­ріал для уроків праці.

Беруть участь у впорядкуванні садиби школи, працюють у зоні дії козацького загону /організація відпочинку дітей у дворах, догляд за скверами, допомога місцевому клубу, відділу зв’язку, збирання макула­тури, металобрухту/. Вдома допомагають купувати продукти, учаться готувати прості страви. Миють посуд, сервірують стіл. Допомагають виховувати молодших. Влітку за завданнями козацького загону працюють на навчально-дослідній ділянці школи, в кооперативах, беруть участь у вирощуванні овочів, фруктів, ягід; доглядають за домашньою птицею, молодняком худоби; допомагають у боротьбі з шкідниками рослин, у зби­ранні врожаю. Беруть участь у козацьких таборуваннях, учаться розки­дати намети, розпалювати вогнище; готувати на вогнищі їжу. На уроках, у позакласних та позаурочних заняттях, у роботі козаць­кої організації підлітки вдосконалюють навички спільної праці. Відповідно до трудового завдання й часу, що відводиться на його виконан­ня, розробляють плани роботи. Учаться працювати добре, швидко й друж­но, об’єктивно оцінювати результати своеї праці й праці товаришів. Удосконалюють рухові навички, окомір, необхідні для трудових операцій; додержують техніки безпеки, правил гігієни; змагаються в праці, допо­магаючи одне одному.

Знайомляться з використанням людиною сил природи /води, пари, віт­ру, корисних копалин, лісу і т.п./; систематизують знання про різні галузі промисловості /машинобудування, деревообробка, добування ру­ди, нафти, вугілля, торфу, соді/’ та сільського господарства /ріль­ництво, садівництво, тваринництва/. В навчальній та позакласній діяльності використовують знання про працю людей, про роботу машин, транснорту, зв'язку. Беруть участь у роботі технічних гуртків, чита­ють науково-нопулярну літературу про сучасне виробництво, фантастику, про техніку майбутнього, проводять конкурси на кращий фантастичний проект; на екскурсіях дізнаються про культуру праці робітників, про НОП; організовують конкурси на кращу раціоналізаторську пропозицію щодо роботи майстерні, виставки робіт технічної творчості. Стежать, щоб у процесі виконання трудових завдань і практичних робіт суворо додержувалися правила техніки безпеки.

Знайомство з масовими робітничими професіями свого району; бесіди за книжками про робітників; розповіді батьків про свою роботу, про свою професію. Екскурсії на сусідні підприємства. Збори «Ким я мрію стати»/уявлення про вимоги професії до людини/. Бесіди «Де буде по­трібна наша праця», «Наш район у майбутньому», «Ми – робітнича змі­на», «Нові професії».

Бережуть шкільне майно, стежать за збереженням підручників, оправляють книжки в шкільній бібліотеці.

Читають і обговорюють книжки про природу, ведуть щоденник спосте­режень за природою, за життям тварин. Організовують роботу свого колективу за правилами: «Бережи народне добро», «Акуратно поводься з речами, ехороняй природу, додержуй чистоти». Шефствують над зеленими насадженнями у дворах, організовують «зелений патруль» на вулицях, охороняють місце гніздування птахів.

Обговорюють факти недисциплінованого ставлення до праці, недбалого ставлення до громадського добра, з шкільним майном, а також пошкоджен­ня зелених насаджень, жорстокості щодо тварин, птахів. Учаться помі­чати і давати відсіч тим, хто не хоче працювати, відмовляється від трудових доручень.

8. Наука – техніка. Сприяння творчому розвитку особистості. Проводять збори, беруть участь у бесідах, ранках «Чому сучасно­му виробництву потрібні освічені робітники», «Наша наука служить людині», «Навчання – наша головна праця», «Чи знаєш ти про наукові відкриття українських учених?». Знайомляться з життям і діяльністю видатних вітчизняних учених минулого і сучасного. Здійснюють екскур­сії на підприємства, знайомляться з технологією виробництва, продукцією, виробничими зв'язками, роблять записи, зарисовки, фотографії, оформляють альбоми, виставки. Здійснюють екскурсії «Минуле і май­бутнє рідного краю», «Багатства нашої землі» та ін.

Беруть участь у пошуковій роботі, збирають матеріали для шкільних музеїв. Навчаються з гуртках за інтересами, звітують перед за­гоном, класом про свої успіхи в навчанні. Проводять дослідні насадження на городі, в садку, на полях кооперативу, учаться порівнювати свої спостереження із спостереженнями та висновками вчених. Приходять ранки і вечори «Моя улюблена справа», «Світ моїх захоплень», ілюстру­ють свої розповіді показом моделей, виробів, колекцій, гербаріїв. Беруть участь у тривалих пізнавальних іграх-подорожах «У світі диво­вижних, захоплюючих, цікавих наук». Організовують колективне читання і обговорення матеріалів газет, учаться писати відгуки на статті і книжки, оформляють виставки малюнків. Відвідують музеї та виставки для розширення і поглиблення знань. Беруть участь у підготовці та проведенні олімпіад, конкурсів. Проводять турніри кмітливих, беруть участь у роботі клубу допитливих. Організовують загонові огляди індивідуальних колекцій /марок, листівок, репродукцій/, виставки «Мої улюблені книжки», демонстрування приладів та моделей, виготовлених руками дітей. Беруть активну участь у створенні класної загонової бібліотеки, в проведенні Тижня дитячої книжки, допомагають шкільній бібліотеці, проводять захисти формулярів прочитаних книжок. Читають і обговорюють книжки художньої літератури, науково-популярну літературу, статті в дитячих науково-популярних журналах. Дивляться і обго­ворюють науково-популярні фільми.

Учаться порівнювати свої відповіді з відповідями інших, помічати сильні та слабки сторони відповідей товаришів. Допомагають товаришам у виконанні домашніх завдань. Беруть участь у колективних пізнаваль­них іграх, які організовують редакції газет, у класних і козацьких зборах, присвячених успіхам і недолікам у навчанні й навчальній дисципліні.

Готують і беруть участь у бесідах «Умій цінувати час», „Як скласти і виконувати режим дня» та ін., складають орієнтовний розпорядок дня, удосконалюють навички самостійної роботи, складають пам’ятки і настанови щодо раціональних способів пізнавальної діяльності на уроці й у процесі виконання домашніх завдань. Удосконалюють техніку читання і переказу, складають прості плани оповідей і статей, скла­дають оповідання з власного досвіду, з життя школи, удосконалюють уміння та навички роботи з книжкою, журналом; учаться узагальнювати і робити висновки, виділяти головне, вести щоденник прочитаного. Складають план оповідання за матеріалами підручника, вчаться робити висновки і виписувати цитати, які підтверджують основні думки; рецензують відповіді товаришів, учаться виділяти ознаки пред­метів у певній послідовності, відрізняти істотне від неістотного, читати схеми, таблиці; учаться узагальнювати і систематизувати ре­зультати спостережень. Знайомляться з призначенням записної книжки, учаться нею користуватися; учаться оформляти ділові папери; трену­ються у виступах з короткими повідомленнями, доповідями. Знайомляться з різними типами словників, з енциклопедіями та іншими довідковими виданнями. Ведуть словнички важких слів та слів, які рідко вжива­ються. Виконують установлений режим занять, праці й відпочинку. Сте­жать за порядком у своєму робочому куточку /куточку школяра/. Збері­гають у чистоті свої підручники та навчальне приладдя, своєчасно їх ремонтують. Активно борються з порушеннями навчальної дисципліни, створюють громадську думку, спрямовану на засудження недбайливого ставлення до навчання, випадків підказувань, списування, невиконання домашніх завдань, недбалого поводження з підручниками та навчальними посібниками.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава - нація. Громадянське виховання. Слухають розповіді та беруть участь у бесідах про плани розвитку народного господарства України, про майбутнє свого села, району, міс­та. Беруть участь у бесідах на теми «За рядком Конституції», «Про життя цілком хороше”, «Що скільки коштує». Відвідують виставки досяг­нень народного господарства. Беруть участь у підготовці і проведенні свят, знайомляться з їх історією, святкуванням у других країнах. Здій­снюють екскурсії та походи по рідному селу, місту, краю, знайомлять­ся з історичними місцями, пам’ятниками, з життям і діяльністю видат­них земляків, розвитком господарства і культури рідного краю. Дізна­ються про минуле і сучасне мікрорайону школи; свого міста, села. Району, своєї області, про передові виробничі колективи, відвідують за­води, фабрики, кооперативи. Зустрічаються з ветеранами війни і праці, з передовиками виробництва. Знайомляться з працею молоді підприємства-шефа школи. На основі зібраних матеріалів оформляють тематичні аль­боми «Наш край», «Наше місто», «Наш кооператив», «Один день вироб­ництва», «Вчора і сьогодні мого села». Допомагають шефам у пошуках матеріалів і створенні музеїв бойвої та трудової слави, виконують посильні трудові завдання, виступають з концертами. Беруть участь у зустрічах з депутатами місцевих рад. Встановлюють зв'язеки із військо­вими частинами, знайомляться з історією Збройних Сил України, з родами військ. Організовують у загонах тематичні інформації, привчаються регулярно читати газети та журнали, слухати радіо й телепередачі на підліткові теми, виступають на тематичних інформаціях з невеликими повідомленнями. Обговорюють матеріали, посилають у редакції колективні відгуки й кореспонденції. Читають рекомендовану класним керівником науково-популярну й політичну літературу.

Беруть участь у суспільній роботі загону, працюють у зоні дії козацького загону, беруть участь у розвідуванні корисних справ, надають росильну допомогу в справах дорослих, виконують завдання. Активно беруть участь у шефській роботі з козачатами, готують козачат до вступу у джури, передають їм свій досвід громадської роботи. Знай­омлять козачат з державними символами, Гербом, Прапором, Гімном України. Беруть участь у шкільних виставках «Моя країна бореться за мир», «Краю мій, моя ти Батьківщина», «У нас друзі на всій планеті». Організовують збори, присвячені виконанню Законів козачат, добиваються виконання їх кожним джурою. Проводять класні й загонові збори, присвячені обговоренню актуальних питань життя і праці свого колективу. Розповідають удома про своє життя в школі й загоні, про те, що нового дізналися про події громадсько-полїтичного життя. Узнають про дитинство бать­ків, про зміни освітнього, професійного і культурного рівня членів сім'ї, про зростання сімейного добробуту. Беруть участь у роботі загонів слідопитів, збирають документи й факти з життя ветеранів. Вивчають життя та діяльність героя, чиє ім’я носить загін, зав'язу­ють дружбу з колективами навчальних закладів, заводів, фабрик, кооперативів, військових частин, що носять ім.’я цього героя.

Обговорюють на зборах факти несумлінного ставлення до виконання доручень, вимог, які ставляться законами козачат.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання. Підтримання громадського порядку. Готують матеріал і беруть участь у бесідах на теми « Конституція України – Основний Закон нашої краї­ни», «Право плюс обов’язок», «Як одна сім’я», читають статті в газе­тах та журналах про необхідність існування правил поведінки в суспіль­стві, знайомляться з прикладами доблесті і геройства працівників міліції, дивляться і обговорюють фільми на правові теми.

Беруть участь у підготовці правовій рубрики «Азбука права» в стін­ній газеті, знайомляться з найважливішими правовими документами, бувають присутні на усних журналах «Право в твоєму житті», «Тобі про закон», «Моє і наше».

Оформлюють стенди й куточки на теми «Можна і не можна», «Статут школи – основний закон шкільного життя», « Для чого потрібні прави­ла поведінки учнів”. Допомагають учителеві роз’яснювати козачатам правила поведінки в школі, вдома, на вулиці та навчати їх користу­ватися цими правилами.

Організовують чергування в шкільному «столі знахідок», беруть участь у діяльності «зелених патрулів», систематично займаються посильною правоохоронною діяльністю в мікрорайоні школи, беруть участь у зустрічах з інспекторами в справах неповнолітніх.

Засуджують вчинки однокласників, допомагають їм зрозуміти не­безпечність будь-яких порушень правил поведінки, виробляють звич­ку засуджувати порушення норм співжиття.

Г. ДЖУРИ ТА ДАНИ /УЧНІ 7-8 КЛАСІВ/

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров’я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання. Організовують і проводять бесіди, лекції та вечори. Присвячені фізичній культурі, спорту, туризму; зустрічаються з відомими спортсменами, спортивними суддями, тренерами, лікарями. Дізнаються з газет, журналів, радіо й телепередач про змагання, про визначні досягнення українських і зарубіжних спортсменів. Перегляда­ють та обговорюють кінофільми на спортивні теми. Колективно відвідують спортивні змагання. Читають популярну літературу про спорт, туризм, про загартування організму, про відомих спортсменів.

Учаться складати правильний режим занять фізичною культурою, спортом, туризмом. Добирають вправи для спеціалізованої зарядки відповідно до вибраних видів спорту.

Виробляють правильну поставу та координацію. Займаються гімнастикою, легкою атлетикою, лижною підготовкою, спортивними іграми; регулярно займаються вибраними видами спорту й туризму в секціях та гуртках школи, Будинків творчості, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та стан­цій юних туристів. Беруть участь у проведенні шкільних спартакіад та естафет, виступають за честь школи в районних, міських та обласних змаганнях. Готуються та складають норми атестації, прагнуть одер­жати юнацькі спортивні розряди, активно беруть участь у заняттях дворових команд та секцій, у змаганнях «3олота шайба», «Шкіряний м’яч», „Білий човен», «Сніжинка», в змаганнях «Старти надій». Ведуть краєзнавчу, пшуукову роботу в місцевих і далеких туристських походах та екскурсіях, подорожах і експедиціях. Удосконалюють туристську техніку. Беруть участь у шкільних, районних, міських та обласних зльотах і змаганнях юних туристів. Активно зберігають рідну природу. Ведуть роботу за завданням шкільного музею. Учаться основних пра­вил цивільної оборони. Беруть участь у конкурсах та змаганнях гри «Сокіл».

Виконують вимоги особистої та громадської гігієни, підтримують чистоту й порядок на своєму робочому місці в класі. Учаться надава­ти першу медичну допомогу потерпілим. Оволодівають навичками самоконтролю в ході спортивних занять.

Проводять зарядку та фізкультхвилинки з молодшими школярами. Здійснюють спортивне суддівство змагань у класі й школі. Ведуть роботу старост спортивних секцій, громадських інструкторів по спор­ту, фізоргів класів, капітанів команд, спортивних організаторів робти з козачатами. Організовують і проводять шкільні спартакіади; походи по рідному краю, туристські зльоти та змагання. Як інструктори допомагають учителеві фізвиховання, класним керівникам, учителям, туристському організаторові школи проводити заняття в туристські-кра­єзнавчих гуртках школи. Обладнують спортивні майданчики та стежать за утриманням інвентаря, за чистотою майданчиків. Беруть участь в ор­галізації роботи спортивно-трудового й туристсько-трудового табору школи; проводять збори, бесіди, показові спортивні виступи молодших школярів. Створюють громадську думку, спрямовану проти порушень за­нять фізичною культурою, спортом і туризмом, проти порушень спортивної етики, випадків невиконання правил гігієни та санітарії, не до­пускають неохайного ставлення до спортивного інвентаря.

ІI. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне вихвання. Вивчають зміст і усвідомлюють значення моралі. Знайомляться з єдністю прав, свобод і обов’язків громадян. Словом і ділом, своїм особистим прикладом утверджують норми моралі. Визначають конкретні шляхи втілення моральних знань у дії та вчинки. 3’ясовують на уро­ках, бесідах і диспутах такі поняття, як громадянський обов’язок пе­ред Батьківщиною, активна життєва позиція, моральний ідеал. Проводять класні години, збори на теми «Тобі до всього справа», «Слово кріпи справами своїми». Беруть участь у бесідах і диспутах «Наступає твоя громадянська зрілость», «Правда від усього дерожча». Слухають лекції на теми «Мораль і право», «Закон і совість». Читають і обговорюють статті в журналах та газетах на морально-етичні теми. Учать­ся аналізувати конкретні факти і явища повсякденного життя, робити моральний вибір у різних життєвих ситуаціях. Беруть активну участь у громадському і трудовому житті класу, школи, міста /села/, вико­нують доручення, завдання органів учнівського самоврядування.

Працюють у туристсько-краєзнавчих гуртках, ходять у походи, вико­нують слідопитську роботу, вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого міста /села, району, області/, дізнаються про життя і діяльність видатних земляків. Беруть участь в охороні природи рідного краю та його культурно-історичних пам’ятників. Створюють шкільні краєзнав­чі музеї, виставки, кутки; складають альбоми та фотомонтажі на теми “Моя Батьківщина», «Наш край», «Наше село», беруть участь у грі «Сокіл». Виступають з концертами художньої самодіяльності, беруть участь у початковій військовій підготовці допризовної молоді, беруть участь в урочистих проводах юнаків у Армію України, у шануванні ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи, нині солдатами Армії України, під девізом «Спасибі тобі, солдат!”; проводять у школі свята, присвячені Армії України. Вивчають особливості життя і побуту різних народів, переписуються з учнями других країн, прводять заочні змагання з ними, збори, обмін делегаціями; організо­вують заочні мандрівки по Україні. Підтримують зв’язок з зарубіжни­ми друзями. Проводять збори « Бійці згадують минулі дні, «Іхній подвиг живий», «Бійці невидимого фронту», беруть участь у вечорах «Ми славимо подвиг ваш», «Дочки України», «Країна моя, доля моя». Випускають усні журнали «Ради життя на землі», «Візьми собі за прик­лад героя», «Чи знаєш ти героїв свого краю?».

Нагромаджують досвід колективних відносин. Беруть участь у різних формах урочної та позаурочної роботи, сприяють утвердженню в класному колективі відносин ділової залежності й відповідальності. Бе­руть активну участь в усіх колективних справах класу, школи. Керують козацькою громадою, працюють вожатими в загонах козачат, беруть активну участь в учнівському самоврядуванні, організовують ко­лективне самообслуговування. Учаться співробітничати, виконувати та організовувати колективні справи і керувати ними. Готують та проводять збори, колективно обговорюють свою роботу, намічають плани, розподіляють доручення, критично оцінюють зроблене, приймають рі­шення, контролюють їх виконання. Беруть активну участь у бесідах і диспутах на теми «Відвага, щирість, спайка, завзяття, у кожного іскорка, разом багаття!», «Яким я хотів би бачити свого товариша?”, «Щоб мати друга, треба бути ним», « У дружбі – сила».

Засвоюють основні принципи гуманізму, учаться додержувати їх у відносинах з дітьми. Удосконалюють своє уявлення про добро і зло, мужність і благородство, формують моральний ідеал. Спостерігають за поведінкою людей у різних життєвих ситуаціях, пізнають їх почуття і переживання, порівнюють їх зі своїми, розвивають у собі здат­ність уходити в становище іншої людини, співпереживати, співчува­ти, поділяти чужі радість і горе. Беруть участь у волонтерській та шефській роботі; закріплюють благородні звички поведінки щодо людей, нагромаджують досвід чуйності й душевної чулості. Піклують­ся про батьків, членів сім’ї , учителів і знайомих; турбуються про хворих друзів, відвідують їх, подають їм необхідну допомогу; оточують увагою людей похилого віку, малюків та інвалідів, уміло по­дають посильну якоїнк навколишнім. Вчаться бути добрими і вели­кодушними в спілкуванні з учителями школи.

Проводять збори на теми «Найкраща посада бути на землі людиною», «Людей нецікавих на світі немає», «Умій відчувати поряд із собою людину», «Школяр – друг природи, друг звірів і птахів», беруть участь у бесідах і диспутах на теми «Що залишає людям кожний твій прожитий день?», «Що означає жити по совісті?», «Честь і людська гідність. Чим вони відрізняються від самолюбства?», «Добра справа дорожча від багатства». Беруть участь в операціях «Подаруй людині радість», «Добрі справи людям». Беруть участь у десантах «Зелена аптека», «Озеле­нимо наше місто». Виробляють навички й звички правильноі поведінки в школі, громадських місцях та вдома. Допомагають учительському колек­тиву та органам учнівського самоврядування запроваджувати в життя єдині вимоги до учнів. Беруть участь у бесідах про Правила для уч­нів, аналізують факти з життя класу, школи. Конкретизують вимоги до поведінки на основі типових Правил для учнів. Пропагують Правила для учнів, роз’яснюють своїм товаришам доцільність їх суворого виконан­ня. Готують тематичні класні збори «Правила для учнів – закон шкіль­ного життя», беруть участь у бесідах і диспутах «Для чого потрібна людині дисциплінованість?», «Організуй себе!», «Мистецтво керувати со­бою», «Поведінка наодинці із самим собою», “Красота починається з порядку». Активно беруть участь у шкільному й класному чергуванні, в рейдах «З фотоапаратом по школі», у патрулях щодо охорони громадсь­кого порядку в школі й за її межами; організовують допомогу козакам. Оформляють тематичні стенди, газети, кутки, готують радіопередачі на теми «Можна і не можна», «Що ми побачили в нашій школі».

Усвідомлюють визначальну роль внутрішньої краси людини і її культури. Учаться відрізняти моральну красу людини від зовнішньої красивості, внутрішнє благородство – від вишуканих манер, розширюють свої знання про правила етикету, застосовують їх у повсякденному житті. Прив­чають себе бути втриманим у стосунках з людьми, виробляють вміння бути уважними слухачами та цікавими співрозмовниками. Розвивають у собі почуття міри, уміння знаходити межу розумного в поведінці, побуті, одязі. Удосконалюють свій смак, з належною повагою ставляться до смаків, звичок інших людей. Слухають лекції про культуру поведін­ки, про виховання смаку. Учаться культури танцю. Збагачують свій словниковий запас, звільняються від слів-паразитів. Стежать за зміс­том і чистотою своєї мови. Беруть участь у бесідах, диспутах і вечерах на теми «Про культуру справжню й удавану», «В чому краса людини?», «В людини має бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і дум­ки», «Що означає бути сучасним?”, «Бути, а не здаватися», «Про скром­ність і про гордовитість», « Почуття і речі», «Немає більшої розкоші, як розкіш людського спілкування», «Ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість», «Час, смак, стиль, мода».

Організовують книжкові виставки з добором відповідної літератури, оформляють стенди, кутки, газети на теми «Наші смаки», «Етика пове­дінки», «Ставлення до природи – показник твоєї культури».

Організовують вечори відпочинку, бали, карнавали, учаться додержувати звичаїв гостинності.

Морально вдосконалюють свою особистість, намічають конкретну програму самовиховання, гартують волю, учаться керувати собою. Вчаться ба­чити за конкретними вчинками вияви певних якостей особистості. Вив­чають біографії великих людей, героїв війни та праці, на їх прикладі вчаться виховувати в собі країщі риси людини. Розвивають свої здібності, навчаються в гуртках, секціях, клубах. Працюють у підшефному загоні: керують гуртками, виступають з доповідями, проводять бесіди й збори, передають свої трудові вміння та навички молодшим; виховуючи їх, виховуються самі. Учаться відстоювати свою точку зору, терпеливо переконувати товаришів, відверто зізнаватися в своїх помилках. Проводять збори на теми «Про шляхи, що ведуть до мужності», «Твоя програ­ма самовиховання», «Мужність виховується з дня в день у наполегливому подоланні труднощів». Беруть участь у бесідах «Воля та праця людини дивниї дива творять», «Xочу, треба – ось де виявляється твій характер», «Що означає знайти себе?», «Чому говорять: неробство та лінь псують людину», «Як перемогти слабості та недоліки свог характеру», оформляють стенди, кутки, газети, готують радіопередачі «Для тих, хто працює над собою», «Великі люди про самовиховання», «Словник моралі».

На основі спільної діяльності розширюють позитивний досвід моральних відносин між юнаками й дівчатами; дістають виразні уявлення про фізичні й психолічні особливості підлітків, а також про особливості їхньої поведінки; виробляють нетерпимість до легковажних поглядів на любов та дружбу, грубість та цинізм у стосунках між статями, юнаки ввічливо та дбайливо ставляться до дівчат і жінок; готують бесіди, диспу­ти, обговорюють статті, книжки, кінофільми й вистави, в яких порушуються питання взаємовідносин юнаків і дівчат; розширюють та поглиблюють уявлення та знання про сім’ю і її функції, про роль та значення сім’ї для особи й суспільства, про демографічну політику держави, про моральну красу й моральне обличчя сім’ї; знайомляться з основними положеннями законодавства про шлюб і сім’ю.

Засуджують аморальні вчинки людей, борються з негативними явища­ми в житті. Виражають непримиренне ставлення до зла й жорстокості, ненависть до всякого виду приниження людей. Виступають проти виявів егоїзму й утриманства, байдужості й пристосовництвом. Виявляють високу вимогливість до себе, до своїх друзів і товаришів, до всіх членів колективу, непримиренність до будь-яких порушень норм співжиття; виступають з критикою і самокритикою. Ведуть непримиренну боротьбу з грубістю, лихослів’ям, курінням. Активно вступають у боротьбу із споживацьким ставленням до життя, рослинного та тваринного світу. Бе­руть участь у рейдах щодо перевірки порядку в класах, у школі, у дворах жилих будинків, у підліткових клубах. Не дозволяють ровесникам зневажливо ставитися до старших, ображати молодших, робити аморальні вчинки в школі, вдома, в громадських місцях.

Беруть участь у класних зборах: „Бій байдужості”, „Обережно! Міщанство і вульгарність”, у бесідах і диспутах : „Щастя в боротьбі: з ким і за що?”, „Як протистояти міщанству?”, „Чим відрізняється справжня дружба від кругової поруки?” та ін.

Оформляють стенди, вітрини, бюлетні й стінгазети: „Вікна сатири”, „Не проходьте мимо”, „Крокодил”.

Активно беруть участь в русі школярів за охорону тваринного й рослинного світу, створюють бригади охорони природних багатств.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання. Пізнають прекрасне в навколишній дійсності: в природі й місті, в сучасних технічних спорудах, у найновіших машинах. На екскурсіях спостерігають за працею майстрів. Свої враження про прекрасне в житті й праці передають у малюнках, фотографіях, аматорських фільмах, у творах. Читають і обговорюють твори літератури й мистецтва, учаться оцінювати їх, відстоювати свою думку, переконливо обґрунтовувати її. Беруть участь в експедиціях школярів, виконують завдання музеїв з вивчення творів народної творчості, пам’яток історії та культури рідного краю, монументального сучасного мистецтва.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону історичних пам’яток; відвідують музеї, виставки, картинні галереї; знайомляться з архітектурою, з прикладним мистецтвом та народною творчістю; збирають літературно-краєзнавчий матеріал; випускають бюлетні, альбоми, присвячені майстрам мистецтв. Знайомляться з життям і творчістю видатних художників, композиторів та письменників; читають книжки про мистецтво; беруть участь у створенні малих картинних галерей, у роботі клубів за художніми інтересами. Переглядають та обговорюють фільми, присвячені проблемам мистецтва й етики. Слухають музичні твори в записах, по радіо й телебаченню, роблять до них ілюстрації. Зустрічаються з майстрами мистецтв. Допомагають молодшим школярам розвивати почуття й розуміння прекрасного в природі, навколишній дійсності, у стосунках між людьми, бачити зв’язок літератури, музики й живопису.

Працюють у факультативах художнього циклу, гуртках з різних видів мистецтв та художнього конструювання. Поглиблено займаються одним з видів мистецтва, беруть участь у художній самодіяльності. Малюють на основі спостереження, з пам’яті і з натури; беруть участь у конкурсах. Оволодівають умінням говорити точно й виразно. Беруть участь у дитячих художніх виставках, влаштовують їх обговорення; керують у школі художніми гуртками. Проводять конкурси, фестивалі, обговорення, конференції, присвячені культурі й мистецтву; є членами журі різних конкурсів художньої самодіяльності; беруть участь у заняттях клубів за художніми інтересами.

Беруть участь у художньому оформленні школи та шкільної ділянки. Намагаються скромно й зі смаком одягатися. Знайомляться із зразками сучасного одягу на виставках, у будинках моделей, організовують зустрічі з модельєрами. Беруть участь у козацьких зборах. Диспутах, присвячених проблемам естетики („Що означає бути красивим?”; показують молодшим, як можна із смаком одягатися.

Випускають стінні газети, що критикують вияви міщанства, грубості, неохайності та негарної поведінки. Проводять диспути, збори: „Міщанин сьогодні, який він?”, „Про смаки сперечаються”, „Про вульгарність і несмак”.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання. Знайомляться з працею на підприємствах. Організовують і проводять за допомогою вчителів та інших дорослих екскурсії на передові підприємства, виставки. Знайомляться на місцях з прикладами високопродуктивної пра­ці, зустрічаються з ветеранами праці, з молодими тру­дівниками міста й села, в тому числі з випускниками своєї школи. Знайомляться із стилем роботи, способом життя й системою стосунків у трудовому колективі. За­своюють кодекс честі робочої людини. Беруть участь у бесідах і диспутах, пов'язаних з питаннями свідомого ставлення до праці: «Праця — основа життя», «Трудовий героїзм», «Людське щастя в праці», «Праця і науково-технічний прогрес » тощо.

Працюють у гуртку «Умілі руки», гуртках юних натуралістів, юних техніків. Знайомляться з конструк­цією сільськогосподарських машин, працюють на них під керівництвом та наглядом спеціалістів, привчаються до праці механізаторів, оволодівають автосправою. Ви­конують виробничі замовлення школи і підприємств, ви­конують обов'язки обліковців та контролерів ВТК, ко­мірників, відповідальних за обладнання та матеріали, ланкових і бригадирів. Проводять дослідницьку роботу на шкільній ділянці, беруть участь у насаджуванні лісу, захисних лісосмуг, закладанні парків та алей, розсадників плодоягідних культур, оранжерей. Шефствують над молодняком робочої та продуктивної худоби, заготов­ляють корм для нього, допомагають розводити рибу в місцевих водоймах, свійську птицю; доглядають за бджо­лами на колективних пасіках. Беруть участь у заготівлі лікарських трав, грибів, ягід. Прово­дять масові свята праці, свято першої борозни, День урожаю, свято «За честь школи», «Тиждень саду» та ін.

У трудовій діяльності завжди додержують Правил для учнів. Виконуючи трудові завдання і практичні суспільно корисні справи, додержують правил техніки без­пеки і гігієни праці, виконують технічні умови, перед­бачені змістом і характером роботи. Активно беруть участь у роботі органів учнівського колективу: органі­зовують чергування по класу і школі, беруть безпосе­редню участь у ньому. Організовують у класі й у школі змагання із суспільно корисної праці, очолюють бригади молодших школярів, зведені трудові загони, беруть участь у керівництві трудовими колективами учнів. Проводять розвідування корисних справ, працюють у зоні дії козацького загону, допомагають у бібліотеках, кімнатах-музеях, клубах, поштових відділеннях зв'язку. Організовують і проводять волонтерську роботу. Беруть участь у суботниках на виробництві, на будівництвах, у сільськогосподарських підприємствах, у мікрорайоні школи. Організовують збирання вто­ринної сировини, самі беруть у ньому активну участь. Здійснюють самообслуговування в школі й удома: са­мостійно прибирають класні кімнати, квартиру, шкільну ділянку, двір, чистять одяг, взуття, перуть і прасують білизну, учаться готувати, купувати продукти, накрива­ти стіл; ремонтують речі домашнього вжитку, побутову техніку.

Під керівництвом учителів, спеціалістів підприємст­ва-шефа, батьків і громадськості беруть участь у ство­ренні груп, які цікавляться певною професією, вибирають факультативи відповідно до своїх нахилів та інтересів. У навчальних кабінетах, кутках профорієнтації оформ­ляють стенди: «Працівників яких професій потребує ваш район?», «Як продовжити освіту і здобути професію?», «Кого готують ПТУ нашого міста?», «Професія буді­вельника», «Професії сфери побутового обслуговування», «Робоча професія» та ін. Обладнують пересувні вис­тавки літератури, що розповідають про професійно-технічні училища, про спеціальності та спеціалістів, яких вони готують. Беруть участь у бесідах і обговореннях за темами: «Що значить правильно вибрати професію?», «Обов’язок та інтерес при виборі професії», «Шляхи, які ми вибираємо» та ін. Організовують збирання матеріалів, що висвітлюють основні вимоги до людини, які ставляться різними професіями. Беруть участь у зустрічах з людьми робочих професій.

Знайомляться з Основами законодавства про охорону природи.

Бережуть народне добро, акуратно поводяться з шкільним майном, речами, підручниками; охороняють природу, додержують чистоти. Беруть участь у боротьбі за економію матеріалів та електроенергії, за краще утримання і збереження шкільного обладнання, машин, верстатів, інструменту. Організовують охорону зелених насаджень та водойм, беруть участь у роботі «зелено­го» і «голубого» патрулів. Допомагають знищувати бур'яни, шкідників полів, садів та городів. Виявляють потреби школи, знайомляться з перспективним планом її благоустрою, беруть участь у будівництві фізкультур­них майданчиків, гео- і метеомайданчиків, теплиць та оранжерей, у будівельних та ремонтних роботах у шко­лі; виготовляють нескладні інструменти, сільськогоспо­дарський і спортивний інвентар.

Допомагають місцевим органам влади, дружинникам підтримувати громадський порядок, охороняти зелені насадження, тварин, виявляти браконьєрів, порушників громадського порядку, розкрадачів влас­ності та природних багатств; беруть участь у роботі за­гонів юних друзів природи, юних друзів прикордонни­ків, юних друзів міліції. Беруть участь у бесідах і дис­путах про непримиренність до дармоїдства й утриман­ства, організовують громадську думку колективу проти недбалості та безвідповідальності; вживають заходів громадського впливу на учнів, які несумлінно виконують свої трудові обов’язки.

8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості. Вивчають державні документи про оволодіння знаннями та всім багатством світової культури, положення Конституції України про необхід­ність оволодіння глибокими і міцними знаннями. Про­водять козацькі збори: «Право на освіту в Україні гарантується Конституцією», «Знання по­трібні, як гвинтівка в бою», «НТР та наша навчальна праця». Слухають лекції, переглядають та обговорюють кінофільми про найважливіші досягнення нашої науки («Космічна епопея», «Вітчизняна наука і космос», «Нау­ка на службі миру», «Наука і мужність»). Проводять зустрічі з передовиками виробництва, науки, культури; беруть посильну участь у пошуково-дослідній та раціона­лізаторській діяльності з підприємствами — шефами, радгоспами, колгоспами, навчальними закладами; нав­чаються в гуртках «Юний винахідник», «Математика і виробництво», «В світі техніки». Беруть участь у робо­ті шкільних лекторіїв, розповідають ровесникам і молодшим товаришам про вимоги до освітнього рівня мо­лоді, про роль науки в сучасному суспільстві. Визна­чають свої нахили, здібності, вибирають один з можли­вих шляхів здобуття середньої освіти (загальноосвітня школа, середній спеціальний навчальний заклад, профе­сійно-технічне училище), знайомляться з потребами сво­го району в різних професіях; вивчають ту галузь ви­робництва, в якій збираються працювати. Беруть участь у зустрічах із спеціалістами промислового та сільсько­господарського виробництва, транспорту, сфери обслу­говування, з учнями та викладачами технікумів і про­фесійно-технічних училищ.

Створюють інформаційні центри «В світі цікавих фактів», «Це цікаво»; оформляють стенди, випускають усні журнали; проводять вечори наукової фантастики, конкурси захисту фантастичних проектів, предметних га­зет та бюлетенів, вечори розгаданих і нерозгаданих таєм­ниць, запитань і відповідей; навчаються в предметних гуртках, клубах за інтересами; беруть участь у роботі дитячих технічних станцій, лабораторій. Удосконалю­ють навички роботи з топографічною картою, користу­ються різними видами карт, складають економіко-географічні характеристики галузей народного господарства України, районів, міст. Використовують місцевий географічний матеріал, аналізують та оброб­ляють дані, пов'язані з його економікою, місцевими гео­графічними природними умовами. Креслять діаграми, графіки та схеми виробничих зв'язків, картосхеми про­мислових і транспортних вузлів з позначенням вантажо­потоків. Ведуть щоденники екскурсій, походів, беруть участь у козацьких зборах («Як ти організовуєш свою навчальну працю вдома», «Світ тво­їх інтересів»); беруть участь у гуртках і семінарах з наукової організації праці «Учись учитися»; знайомлять­ся з літературою народів України; вивчають та аналізують її найбагатші національні традиції; дивляться телепере­дачі «Винахідник», «Українська мова», «Книга в твоєму житті» та ін. Проводять олімпіади з навчальних пред­метів, виготовляють навчальні посібники для шкільних кабінетів, вивчають фотоапарат, проекційний ліхтар, епі­діаскоп, кіноапарат, кінокамеру, магнітофон, комп’ютер; керують технічними та предметними гуртками, пізнавальними іг­рами учнів молодших класів. Проводять у загонах олім­піади, конкурси юних знавців фізики, історії, географії, любителів природи тощо, організовують вечори цікавої науки; знайомляться з життям та діяльністю вчених України, інших країн, з їхніми видатними науко­вими відкриттями; готують огляди робіт юних натура­лістів. Оформляють стенди «Хочу все знати», «Новини науки і техніки»; набувають навичок групової роботи при розв'язуванні завдань підвищеної складності; бе­руть участь в охороні природи, рослин і тварин.

Беруть участь у підготовці та проведенні громадських оглядів знань, у змаганні між класами за право рапор­тувати трудовим колективам про успіхи в навчанні; ви­користовують раніше набуті вміння та навички у процесі розв'язання колективних пізнавальних завдань; беруть активну участь у роботі органів учнівського само­врядування, спрямованій на організацію пізнавальної діяльності в позаурочний час; наслідують девіз козацької організації «Жодного відстаючого поряд»; зу­стрічаються з ученими, представниками підприємств про­мисловості, сільського господарства, сфери обслугову­вання; звітують перед трудовими колективами про взяті зобов'язання. Ведуть у колективі активну боротьбу за знання, допомагають відстаючим.

Учаться раціонально організовувати навчальну пра­цю; удосконалюють навички складання математичних розрахунків, різних вимірів та геометричних побудов; оволодівають технікою проведення фізичного, хімічного, біологічного експерименту. Учаться застосовувати здо­буті знання під час розв'язання завдань, виконання най­простіших розрахунків практичного характеру. Готують повідомлення за джерелами, письмово та усно рецен­зують роботи товаришів; самостійно записують основні положення розповідей та лекцій учителя, вчаться виді­ляти і запам'ятовувати головне з прочитаного; розв'я­зують пізнавальні завдання; учаться встановлювати причинно-наслідкові залежності, аналізувати факти, зна­ходити закономірності, вникати у предмети або явища, що вивчаються, виявляти їх особливості, йти від фактів до висновків. Пишуть твори на матеріалі прочитаного та на власному життєвому досвіді, удосконалюють куль­туру усної та писемної мови; виступають з доповідями й повідомленнями, знаходять необхідну літературу в ка­талогах, складають бібліографічні довідки. Роблять ви­писки, складають відгуки про прочитане, обговорюють рекомендовані для позакласного читання книжки, скла­дають бібліографію книжок і статей, учаться конспекту­вати статті, беруть участь у роботі клубів любителів книжки, обговорюють рекомендовані питання «Як пра­вильно читати книжки», «Як навчитися правильно знахо­дити потрібну літературу». Учаться самостійно здобува­ти знання, користуючись книжками, довідниками, гра­фіками, таблицями та іншими джерелами; учаться складати усні й письмові звіти про виконання навчальних та позанавчальних завдань; самостійно складають і ви­конують план домашнього читання, читають спеціальні журнали.

Формують громадську думку колективу класу, козацької групи, класної козацької організації, спрямовану на запобігання недисциплінованості й за­судження її, виховують нетерпиме ставлення до пропус­кання уроків та факультативних занять, порушень ре­жиму дня, невиконання домашніх завдань, недбалого поводження з підручниками, навчальними посібниками.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання. В процесі уроків, позакласних за­ходів, роботи козацького загону та джурової ор­ганізації учні знайомляться з подіями громадсько-по­літичного життя в Україні та за рубежем. Знайом­ляться із суспільним та державним устроєм України. Проводять свята, бесіди, екс­курсії та зустрічі, присвячені єдності трьох поколінь козацького руху.

На уроках, тематичних інформаціях, бесідах знайомляться з постановами держави й уряду, підсумками виконання народногосподарських пла­нів, із завданнями річних планів розвитку народного господарства, з перспективами роз­витку свого міста, села, району, підприємства-шефа. Продовжують вивчати історію свого краю, збирати істо­ричні документи; записують спогади старожилів, зустрі­чаються з ветеранами боротьби і праці, з керівниками трудових колективів, передовиками виробництва. Зби­рають факти про втілення в життя планів розвитку нашої країни.

Беруть участь у створенні шкільних краєзнавчих, історичних музеїв та експозицій, проводять екскурсії, виступають з повідомленнями в молодших джурових загонах і групах. Вивчають діяльність Рад місцевих депутатів, виконують їх зав­дання. Знайомляться з практикою роботи рай(міськ) суду, виборчої дільниці. В період виборчої кампанії до Рад місцевих депутатів, до судових органів чергують на виборчих дільницях, допомагають випусками стінної газети, бюлетенів, поздоровляють молодих виборців, бе­руть участь в організації святкових концертів. Слухають розповіді та беруть участь у бесідах на теми «Майбутнє, яке починається сьогодні»; дивляться фільми, спектаклі й теле­передачі, слухають радіопередачі про бойові подвиги і славні трудові справи людей України, про козацькі організації. Продовжують вивчати історію Гімну, Прапора, Герба України і знайом­лять з нею джур, суворо виконують зв'яза­ні з ними ритуали. Знайомляться з творами літератури, музики, живопису, скульптури про українську дійсність і про героїчне минуле нашого народу. Активно допома­гають трудящим рідного краю в їхніх справах на благо Батьківщини.

Знайомляться з внутрішньою та зовнішньою політи­кою України, з видатними особами, лауреатами Державних премії, з досягненнями промисловості й сіль­ського господарства, науки і культури; поглиблюють свої уявлення про ідейність літератури і мистецтва; чи­тають книжки й журнали, дивляться кінофільми і спек­таклі про українську молодь. Обговорюють порушені в них питання громадсько-політичного життя, оцінюють події. Організовують наочну агітацію в коші: випускають інформаційні бюлете­ні, «блискавки», агітплакати. Беруть участь у діяльності джурового лекторію; виступають з тематичними інформаціями перед ровесниками і молодши­ми джурами та козачатами; допомагають поширювати серед населення суспільно-політичну літературу. Допо­магають вихователям проводити інформації, бесіди, обговорення матеріалів газет «Річ про Адамівську Січ», “ Річ про Буджацьку Січ”, складають пам'ятки для юних читачів газет. Оволодівають уміннями та навичками, необхідними для екскурсоводів шкільного музею. Про­водять доступну вікові агітаційно-масову роботу серед населення: поздоровляють кращих працівників підприємств, які шефствують над школою, з одержанням нагород, з перемогою в трудовому змаганні. В дні знаменних дат поздоровляють ветеранів вій­ни і праці, жителів мікрорайону, розповідають їм про свою участь у громадсько-політичному житті школи, се­ла, міста, області, краю, країни. Вдома в сім'ї знайомлять молодших з різними подіями громад­сько-політичного життя в країні й за рубежем, прив­чають їх регулярно знайомитися з матеріалами дитячих журналів та газет. Разом з дорослими дивляться, слу­хають, обговорюють радіо- й телепередачі на суспільно-політичні теми. Знайомляться з трудовою та бойовою біографією батьків, родичів, сусідів, їхньою громадсько-політичною діяльністю.

Активно виконують заклики Українського козацтва, беруть участь у Всеукраїнських джурових акціях. Готуються до вступу в козацтво: вивчають Статут Українського козацтва, його історію, документи й матеріали Великих та крайових Рад. Знайомляться з традиціями і справами козацької організації своєї школи, підприємства-ше­фа, із сьогоднішніми справами козацтва. Зустрічаються з ветеранами козацтва. Виконують доручення шкільної джурової організації. Беруть участь у відкритих козацьких зборах, диспутах. Здобуті знання ви­користовують для бесід з молодшими товаришами. Ак­тивно працюють в органах самоврядування школи і Ради Джур та Дан. Організовують роботу школи козацького активу. Виступають організаторами й актив­ними учасниками роботи музеїв, політичних клубів. Проводять у коші конкурси політичного малюнка й плаката, організовують підготовку та проведення полі­тичних акцій і кампаній. Допомагають вести ідейно-ви­ховну роботу в козацькиих загонах. Беруть участь у навчанні та вихованні джурових загонів. Знайомлять молодших козачат з традиціями коша, навчають їх планувати роботу, проводити збори, ліній­ки, свята, колективні трудові операції, суспільно-полі­тичні секції. Дбають про залучення всіх ровесників та молодших до участі в громадсько-політичному житті свого колективу, рідного села, міста, країни. Допома­гають товаришам оволодівати вміннями та навичками, необхідними для успішної громадсько-політичної діяль­ності. Принципово оцінюють вклад кожного в громадсько-політичну роботу. Збирають матеріали, випускають «блискавки» та бюлетені, беруть участь у мітингах протесту, мітингах солідарності, в збиранні коштів для подання допомоги народам, які бо­рються із гнобленням, в зустрічах з їх представниками.

На тематичних інформаціях, козацьких та джурових зборах, мітингах засуджують політику расизму, неофашизму. Обговорюють та принципово оці­нюють факти ідейної незрілості, громадської пасивності, що трапляються в навколишньому житті, відображають­ся на сторінках періодичної преси.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання. Підтримання громадського по­рядку. Проводять джурові й козацькі збори на теми: «Конституцію треба знати, її треба додержувати», «Наступає твоя громадянська зрілість». Беруть посиль­ну участь у конференції, яку організовують старшоклас­ники: «Закон на варті інтересів Батьківщини», готують окремі повідомлення про гуманну спрямованість українських законів. Переглядають та обговорюють кінофіль­ми й вистави, присвячені роботі працівників міліції. Беруть участь у читацькій конференції на те­му «Працівники міліції в творах українських письменників». Збирають матеріал про відважних міліціонерів ра­йону, міста.

Знайомляться з постановами державних органів та громадських організацій про поведінку неповнолітніх. Готують питання на правові теми, збирають та аналі­зують висловлювання великих людей про закони суспіль­ства, їх важливість і необхідність. Знайомляться з Ос­новами законодавства про охорону здоров'я, охорону природи, про охорону історичних пам'яток. Читають та обговорюють твори на ці теми.

Проводять тематичні вечори: «Ти і закон», «Закон і совість», вечори запитань і відповідей на правові теми з участю народних дружинників, депутатів місцевих Рад, працівників суду, прокуратури, міліції. Випускають газету, усний журнал «Людина і закон»; готують вистав­ку книжок на правові теми. Беруть участь у конкурсі на кращий альбом—збірник прислів'їв і приказок про ставлення до закону. Дивляться телепередачі щодо кур­су «Основи правознавства».

Вчаться самостійно оцінювати вчинки людей і свою поведінку з погляду вимог українського законодавства. Беруть участь у діяльності загонів (клубів) юних друзів міліції, «голубих патрулів». Допомагають козачатам III— IV класів вивчати правила поведінки й додержувати їх, виховувати в собі відповідальне ставлення до громадсь­ких доручень, почуття колективної та особистої відпо­відальності (за свою поведінку й поведінку інших), звич­ку дбайливо ставитися до громадської власності. Допо­магають дружинникам і місцевим органам влади підтримувати порядок, охороняти природу; беруть участь у чергуваннях та патрулях охорони громадського поряд­ку в школі й за її межами, організовують допомогу джур «Козацькому прожекторові».

З’ясовують випадки порушення дисципліни в шко­лі, громадського порядку на вулиці; виступають на джурових, козацьких і класних зборах, перед това­ришами з критикою власних вчинків, намічають конкрет­ні шляхи їх усунення. Оцінюють дисципліну в класі, школі, засуджують випадки порушення дисципліни, пра­вил поведінки, несумлінного ставлення до навчальних і громадських обов’язків, псування майна. Не дозво­ляють ровесникам робити погані вчинки, порушувати правила громадського співжиття; не проходять повз антигромадські дії навколишніх.

Д. МОЛОДІ КОЗАКИ ТА БЕРЕГИНІ ( УЧНІ 9 – 11 КЛАСІВ )

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Система здоров’я. Здоровий спосіб життя. 2. Козацька військова справа. Військово-патріотичне виховання. Організовують і проводять вечори, бесіди, лекції та конференції про спорт і туризм, зміцнення здоров'я, загартовування, про важливість фізичного виховання для формування гар­монійно розвиненої особи; зустрічаються з відомими спортсменами, тренерами, спортивними суддями, спорт­сменами, медичними праців­никами та працівниками фізичної культури й спорту.

Постійно стежать за розвитком фізичної культури, спорту й туризму в нашій країні та за рубежем по газе­тах і журналах, радіо й телебаченню. Переглядають та обговорюють кінофільми на спортивну тематику, відвідують спортивні змагання; читають спеціальну й худож­ню літературу про спорт, туризм, фізичний розвиток лю­дини, про видатних спортсменів, тренерів і спортивних суддів, про те, яке місце займають фізична культура, спорт і туризм у житті багатьох видатних людей.

Складають самі правильний режим дня, план занять фізичною культурою, спортом і туризмом, та додержують їх. Суворо додержують правил особистої та громадської гігієни і санітарії. Удосконалюються у вибраному виді спорту, прагнуть до досягнення високих результатів, від­стоюють спортивну честь колективу на загальношкільних змаганнях. Беруть участь у спортивних змаганнях, спар­такіадах школи, захищають честь колективу школи на районних, міських, обласних змаганнях; складають норми комплексу “Козацьке здоров’я”, вико­нують нормативи спортивних розрядів у вибраних видах спорту. В школі й у позаурочний час удосконалюють техніку виконання вправ у спортивній гімнастиці, легкій атлетиці, лижній підготовці, удосконалюють техніку й тактику в спортивних іграх. Беруть участь у Всеукраїнських експедиціях по місцях революційної слави Ко­зацтва; виконують нормативи на значок « Юний турист » і на спортивні роз­ряди по туризму. Ведуть краєзнавчу і пошукову роботу згідно із завданнями туристських гуртків та шкільних музеїв. Оволодівають початковою військовою підготов­кою. Беруть участь у роботі гуртків та секцій військової справи, у змаганнях та конкурсах, які входять до гри «Джура». Беруть участь у роботі оборонно-масових гурт­ків та секцій ДТСААФ, в олімпіаді ПВП, табірних збо­рах. Подають першу медичну допомогу, запобігають спортивному травматизму, удосконалюють навички са­моконтролю в процесі занять спортом.

Проводять роботу інструкторів на громадських заса­дах за вибраними видами спорту з молодшими школя­рами та підлітками, організовують і проводять з ними зарядку, фізкультхвилинки. Допомагають готувати мо­лодших школярів і підлітків до складання норм комп­лексу “Козацьке здоров’я”.

Організовують будівництво спортивних споруджень на шкільній території та в дворах, стежать за дисципліною, порядком і чистотою на спортивних майданчиках. Про­водять заняття в туристських гуртках; організовують по­ходи, екскурсії з молодшими школярами та підлітками по місцях слави Козацтва; працюють по­мічниками керівників походів — молодшими інструкто­рами по туризму. Організовують і проводять туристські зльоти та змагання. Проводять роботу гуртків і секцій військової справи.

Організовують і проводять змагання та конкурси, що входять в ігри «Джура» та «Сокіл», олімпіаду ПВП. Особистим прикладом показують молодшим школярам та підліткам правильне ставлення до фізичної культури, спорту й туризму, до громадської санітарії та гігієни.

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Родовід. Родинно-сімейне виховання. 4. Традиції. Моральне виховання. Вивчають питання Програми та Статуту Українського козацтва, рішень Рад Українського козацтва та Молодої Січі про виховання молоді; поглиблюють уявлення про прин­ципи й норми загальнолюдської моралі; засвоюють суть основних етичних категорій. Готують і проводять конфе­ренції на теми: «Норми загальнолюдської моралі» та ін. Пишуть реферати, твори, роблять огляди матеріалів преси з питань моралі: «Сенс життя—в чому ти його бачиш?», «Про почуття громадського обов'язку», «Образ молодого ро­бітника в художній літературі», «Твоя перепустка в завт­ра—твої сьогоднішні справи», «Що означає будувати життя і влаштовуватися в ньому?». Засвоюють вимоги загальнолюдської моралі про необхідність особистого прак­тичного внеску кожної людини в розбудову держави та громади. Аналізують конкретні факти і явища повсякденного життя; виявляють принципи та норми загальнолюдської моралі в передових колективах фабрик, заводів, установ, знайомляться з моральною атмосфе­рою цих колективів, їх прогресивними рухами та почи­наннями, пізнають суть ставлення до суспільства, колек­тиву, праці; вчаться у трудових колективів створювати високоморальні стосунки в шкільному колективі. Ке­руються принципами морального кодексу в навчанні, праці, у взаємовідносинах з людьми.

Беруть участь у Всеукраїнському похо­ді по місцях слави козацтва, здійснюють експедиції по рідному краю і країні, разом з козацькою організацією шефського підприємства вивчають минуле, сучасне і майбутнє свого краю (міста, села, району, області), зустрічаються з ветеранами воєн і праці. Бе­руть участь в охороні природи рідного краю та прим­ножують її багатства, створюють шкільні краєзнавчі му­зеї, виставки, кімнати бойової слави, беруть участь у воєнно-спортивній грі «Джура». Беруть активну участь у воєнній початковій підготовці допризовної молоді. Ор­ганізовують урочисті проводи випускників школи у Армію України, шанування ветеранів; проводять зустрічі з колишніми випускниками школи, нині солдатами, під девізом «Спасибі собі, солдат!». Про­водять у школі дні й фестивалі дружби, присвячені школярам зарубіжжя. Продовжують вивчати бойо­ві подвиги учасників руху Опору. Вивчають особливості життя та побуту різних народів, переписуються із за­рубіжними учнями, проводять заочні змагання, обмінюються делегаціями.

Проводять козацькі збори, організовують лек­ції, диспути, виставки на героїко-патріотичні теми. Ор­ганізовують шкільні вечори: «Моя Вітчизна—Україна», «Це потрібно живим», «Чи готовий ти до захисту Батьківщини?», «Герої не вми­рають», «Про тих, хто вистояв і переміг», «Ніхто не за­бутий, ніщо не забуто», «Бути солдатом, офіцером Збройних Сил України —висока честь» і т. П. Органі­зовують читацькі конференції за книгами про військовослужбовців. Створюють кіноклуби старшокласників «Служу Україні». Беруть участь у збиранні коштів на спо­рудження пам'ятників воїнам-героям, допомагають спо­руджувати ці пам'ятники. Несуть почесну варту біля Вічного вогню.

Знайомляться із змістом моральних норм, у яких ви­ражений принцип колективізму; підготовляють та про­водять бесіди: «Яким я хочу бачити свій колектив?», «Що дає колектив мені—що йому?», «Принцип колек­тивізму—могутня зброя і сила трудящих людей!» Про­водять козацькі збори: «Якими нормами живе наш колектив?», «Чому важливо берегти честь колективу та виховувати в собі риси колективіста?» Аналізують жит­тя в колективі, складають портрети свого класного та шкільного колективів (дружба й товариство в колекти­ві, взаємна вимогливість і допомога, традиції колекти­ву). Переглядають та обговорюють кінофільми, спектак­лі, книжки, статті про товариськість і дружбу; роблять висновки про те, кого можна вважати справжнім това­ришем; в чому суть приятельських, товариських і друж­ніх стосунків; що зміцнює та що послаблює дружбу; чи може егоїст бути товаришем, другом; чим дружба відрізняється від кругової поруки; від чого залежить тривалість дружби; чи можуть дружити люди, різні за характером, різні за переконаннями. Проводять збори: «Чого ми навчаємо молодших товаришів та який досвід передаємо їм?», «Про шефську роботу нашого класу». Проводять для молодших школярів та підлітків бесіди про колективізм, дружбу і товаришування; допомагають їм установлювати товариські стосунки, організовувати діяльність, згуртовувати колектив. Виявляють ініціати­ву та відповідальність у колективних справах класу, школи.

Пізнають суть гуманізму як норму способу життя, активно утверджують його своїми діями та вчинками. Виявляють, у чому полягає гуманістична суть Конституції України. Проводять бесіди, організовують. Лек­ції на теми: «Гуманізм—принцип моральний і політич­ний», «Людина — вінець усього живого», «Людина — це звучить гордо». У доповідях, бесідах і повідомленнях ви­користовують матеріал про гуманістичну суть сучасного українського суспільства. Добирають з художньої літератури, пері­одичної преси конкретні факти й приклади ставлення до людини в суспільстві розвинутого гуманізму. Аналізують і виявляють гуманістичний смисл своїх прав та обов'язків (право на середню освіту та ін.). Переглядають та обговорюють кінофіль­ми й спектаклі, радіо- й телепередачі, присвячені проб­лемі гуманізм — антигуманізм. Навчаються гуманістич­но розв'язувати конфліктні ситуації. Добирають літера­туру, вирізки з газет та журналів з проблеми любити людство й любити людину, використовують їх у диспуті «Любити людство—легко, любити людину—важко». Обговорюють і розв'язують питання; чи вміємо ми бе­регти гідність людини, свою особисту гідність; критикує­мо людину чи її ставлення до навчання, праці, людей; оцінюємо людину чи її справи; боремося з людиною чи за людину та інші. Проводять козацькі збори: «Критика — допомога. Критика — зброя», «Вимогливість до людини — повага до неї». Керуючись принципом «людина людині — друг, товариш і брат», прагнуть бу­ти скромними, уважними, ввічливими із старшими, ровес­никами, молодшими. Проводять для молодших товари­шів бесіди про гуманізм, самі показують приклад гуманних стосунків. Запозичують досвід у трудових ко­лективах.

Свідомо виконують правила поведінки. Проводять лекції, бесіди на теми: «Дисципліна в нашому суспіль­стві—це явище моральне і політичне» (А. С. Макаренко), «Дисципліна колективу та дисципліна в колективі»; диспути: «Дисципліна» — свобода чи необхідність?»,. «Дисципліна та самодисципліна». Пропагують Правила для учнів, зразки дисциплінованості; утверджують у школі традиції дисциплінованої поведінки; добиваються підвищення дисципліни серед ровесників, молодших шко­лярів та підлітків.

Засвоюють суть єдності внутрішньої та зовнішньої культури. Вивчають норми та правила культури спілку­вання з людьми; з художньої літератури, газет та жур­налів добирають матеріали і проводять заняття на те­ми: «Історія розвитку етикету», «Гуманізм—принцип загальнолюдської культури поведінки», «Про єдність внутрішньої та зовнішньої культури», «Учіться володіти собою»». «Будьте великодушні», «Про ввічливість, скромність та послужливість», «Такт і делікатність», «Точність і пунк­туальність», «Міміка, жест, тон, мова — основа естетич­ного стилю». Вчаться слухати, розмовляти, заперечувати, переконувати та сперечатися. Стежать за своїм зовніш­нім виглядом, вчаться бути елегантними. Проводять бе­сіди, лекції, диспути: «В людині все повинно бути пре­красним», «Чого ніхто не повинен бачити», «Час, смак, стиль», «Про смаки сперечаються». Вносять культуру та естетику в повсякденне життя; розширюють свої уявлення про естетику побуту, культуру поведінки в сім’і, в місцях розваг, праці й відпочинку; пізнають та засто­совують правила гостинності, поздоровлення, листуван­ня; правила бути глядачем і слухачем; навчаються куль­турі танцю; беруть участь в організації та проведенні вечорів відпочинку, розумного й цікавого дозвілля в школі та її мікрорайоні. Додержують культури поведін­ки в школі, у виробничому та громадському житті. Про­пагують норми культури поведінки серед молодших шко­лярів та підлітків, навчають їх організовано, відповідно до правил громадського співжиття, проводити своє дозвілля, у всіх сферах життя додержувати засвоєних правил культури поведінки.

Розширюють свої уявлення про способи самовихован­ня моральних якостей. Приймають особисті плани само­вдосконалення та вико­нують їх. Дискутують на теми: «Ким бути та яким бу­ти?», «Робити життя—з кого?», «Чи можна змінити свій характер?», «Як виховувати в собі риси справжньої людини?», «Як стати врівні з віком?», «Твій ідеал — який він?», «Подвиг— це надзвичайність чи будні?», «В житті завжди е місце подвигам». .Систематично обговорюють характеристики на кожного члена колективу (що нового з’явилось у поведінці, як ставиться до навчання, пра­ці, громадського життя, до колективу, до себе і людей, які якості в собі виробляє); дають принципову оцін­ку своєї поведінки та поведінки товаришів. Добирають приклади складних моральних ситуацій, обговорюють шляхи їх розв'язання, обмінюються, з товаришами дос­відом, як керувати своїми бажаннями, вчинками, ство­рюють громадську думку навколо позитивних вчинків та дій.

Розвивають і поглиблюють дружні й товариські сто­сунки, прагнуть уносити в них душевну чулість і благо­родство, моральну красоту й естетику, будують їх, ви­ходячи з правильних уявлень про мужність та жіночність; поважають людську гідність і честь кожного, діють від­повідно до цих етичних принципів; тонко розуміють особливості почуттів і переживань юнаків та дівчат; виявляють чутливість та делікатність до почуттів това­ришів і подруг; пізнають взаємозв’язок любові й духов­як культури людини; вчаться цінувати дружбу й любов, керувати своїми почуттями, виявляти непримиренність до хамства, непристойності, вульгарності або легковаж­ності у взаєминах, активно беруть участь у підготовці та проведенні диспутів і бесід з питань взаємин статей, підготовки молоді до сімейного життя. Обговорюють статті, книжки, кінофільми, спектаклі з даної проблема­тики, наслідують у житті моральний ідеал сім’ї, сімейних стосунків.

Борються з фактами порушень правил громадського співжиття, з виявами бездуховності, цинізму, з пияцт­вом та хуліганством, нетовариським ставленням до дів­чини, жінки, з виявами несправедливості й черствості, кар’єризму, нечесності, дармоїдства. Створюють «Козацький прожектор», оформляють «Вікна сатири» та вітрини «Не проходьте мимо». Допомагають постам і групам сприяння громадського контролю; запобігають амо­ральним вчинкам навколишніх, допомагають виправити­ся тим, хто їх допускає. З принципових позицій оцінюють негідні загальнолюдського способу життя дії та вчинки, вияв­ляють причини та добиваються їх усунення як у шкіль­ному й класному колективах, так і в навколишній дійс­ності. Проводять диспути, бесіди: «З якими трудноща­ми зустрічаємося в житті? Як з ними боремося?», «Що допомагає та що заважає мені й моїм товаришам наслі­дувати принципи морального кодексу?», «Вчинки, які завдають шкоди колективу, особистості», «Чого я не хо­чу брати на майбутнє?», «Куріння та пияцтво—чи тіль­ки особиста справа?» та інше. Створюють негативну громадську думку навколо випадків аморальності.

5. Козацька культура. Художньо-естетичне виховання. Вивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуються в тому, що в основі мистецтва лежить наполеглива творча пра­ця. Розширюють знання про мистецтво, його суть і роль у формуванні світогляду, про естетичні ідеали та художній смак; спостерігають за красою тру­дової діяльності кращих виробничників, пізнають есте­тику праці, вчаться красиво, натхненно працювати. Сприймаючи красу природи, праці людини, сучасної місь­кої культури, передають свої враження в різних видах творчих робіт—малюнках, фотографіях, віршах і т. п.

Знайомляться з багатонаціональною естетичною куль­турою українського народу на лекціях, концертах, зуст­річах з майстрами мистецтв. Слухають лекції та чи­тають літературу про сучасне українське і зарубіжне мистецтво. Відвідують театри, музеї, картинні галереї, виставки, знайомляться з пам'ятками мистецтва. Слу­хають та аналізують музичні твори композиторів, виконання сучасних українських та зарубіжних музикантів, вчаться правильно оцінювати сучасну естраду й джазову музику. Вивчають класичну й сучасну хореографію. Див­ляться та обговорюють телепередачі, присвячені питан­ням естетики; роблять огляди книжок з мистецтвознав­ства, читають і обговорюють кращі твори сучасної віт­чизняної та зарубіжної літератури різних жанрів; бе­руть участь у конкурсах пісні, музики, танцю та інших видів художньої самодіяльності. Стежать за обговорен­ням новинок художньої літератури на сторінках газет, журналів.

Обговорюють нові спектаклі, кінофільми, радіо й телепередачі. Вчаться самостійно аналізувати художні твори, розбиратися в творчих методах і стилях; беруть участь в охороні та впорядкуванні парків, музейних за­повідників, пам'яток культури, народної творчості. Бе­руть участь у фольклорних експедиціях, у пошуковій роботі, знайомляться з фондами краєзнавчих музеїв, міс­цевих бібліотек, архівів, приватних зібрань та колекцій.

Удосконалюють свої знання, уміння та навички в улюбленому виді художньої творчості, навчаються в мис­тецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього циклу, у клубах любителів мистецтв. Пишуть твори, по­в'язані з історією театру, кіно, живопису, музики, архі­тектури; розкривають різноманітні зв'язки різних видів мистецтв; самостійно проводять мистецтвознавчі та лі­тературознавчі дослідження, вивчають критичну літе­ратуру.

Організовують виставки репродукцій та фотографій видатних творів мистецтв, випускають класні літератур­ні журнали, плакати, альбоми, стінні газети, присвячені окремим майстрам та художнім колективам. Проводять агітпоходи, концерти художньої самодіяльності в сіль­ських школах.

Керують у школі художніми гуртками, організовують шкільні університети культури, концерти, фестивалі та дні мистецтв, вечори дружби народів, конкурси; беруть участь у лекціях-концертах, музичних вікторинах, фес­тивалях. У своєму та підшефному класах, у бібліотеках організовують і проводять літературно-музичні вечори, пов'язані з пам'ятними датами життя різних діячів мис­тецтв. Працюють екскурсоводами в місцевих та шкіль­них музеях, пропагують естетичні й мистецтвознавчі знання, а також художні твори у своєму та підшефному класах, у бібліотеках, ЖЕКах, на виробничих підпри­ємствах; оволодівають мистецтвом розповіді, умінням добирати факти, працювати самостійно. Організовують виставки дитячої творчості в школі й на шефському підприємстві, в ЖЕКах.

Пояснюють молодшим школярам, що красиве в лю­дини, в її праці, побуті; допомагають художньо офор­мити інтер’єри, створювати альбоми, монтажі, картинні галереї. Розбивають квітники і клумби на шкільній ді­лянці, в мікрорайоні школи, за місцем проживання. Ут­верджують норми загальнолюдського етикету, проводять заняття з молодшими школярами з культури поведінки, про­водять бесіди про красу праці.

Слухають лекції, доповіді про су­часне мистецтво. Самостійно ана­лізують ідейно-худож­ній зміст творів. Роблять огляди книжок в галузі естетики; переглядають і обговорюють діафільми, аль­боми та інші матеріали, присвячені естетиці.

Виступають на диспутах, обговореннях спектаклів, кіно- й телепередач. Беруть участь у боротьбі з міщанст­вом та вульгарністю в побуті, у взаєминах між юнаками та дівчатами, у спілкуванні. Випускають бюлетені, газе­ти, плакати, що висміюють вульгарні смаки та моди.

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6. Природа. Екологічне виховання. 7. Праця-навчання. Трудове виховання. 8. Наука-техніка. Сприяння творчому розвитку особистості. Вивчають державні документи, статті Конституції України про освіту і науку, про перспективи та завдання удосконалення освітнього рівня школярів, беруть участь у пропаганді основних положень цих документів серед ровесників та молодших товаришів; виступають з доповідями, лекція­ми, повідомленнями на тему «Розвиток творчих сил, здібностей і обдарувань людини — закон життя, гарантований Конституцією України». Прово­дять козацькі збори, вечори, конференції про роль наукових знань: «Наука на службі промисловості й сільського господарства», «Наука в дальшому вдоско­наленні сучасного виробництва», «Шляхи, які ти виби­раєш»; проводять бесіди з людьми різних професій, з викладачами вузів і технікумів, знайомляться з вимо­гами до рівня освітньої підготовки сучасного робітника, трудівника сільськогосподарського виробництва, абітуріента вищих та середніх спеціальних навчальних зак­ладів.

Обговорюють питання про значення самоосвіти, ана­лізують читацькі інтереси ровесників, свою працю і працю товаришів у предметних гуртках, шкільних науко­яко товариствах; знайомляться з науковими відкриття­ми видатних учених, лауреатів Державної премій України, Нобелівської премії. Слухають лекції з різних галузей науки й культури, здійснюють екскурсії в музеї, на виставки, на великі промислові та сільсько­господарські підприємства, у наукові центри, у вищі, середні спеціальні навчальні заклади, лабораторії; бе­руть участь у всесоюзних тижнях науки, техніки й ви­якоїнки для дітей та юнацтва, у профільних школах юних при вузах; організовують конкурси робіт за пред­метами різних циклів. Розвивають свої здібності в різ­них видах творчості; беруть участь у роботі шкільних гуртків, в очно-заочних школах, наукових товариствах юних, що діють на базі наукових центрів, підприємств, дослідних станцій, вузів, позашкільних установ; органі­зовують конференції, вечори, диспути («Людина в світі знань», «Світ знань та знання про світ», «Роль знань в умовах науково-технічної, революції» і т. п.). Дивлять­ся та обговорюють телепередачі: «Життя науки», «Кни­га у твоєму житті», «Очевидне — неймовірне», «Клуб кіноподорожей». Беруть участь в очних та заочних предметних олімпіадах, у ве­чорах запитань і відповідей, у теоретичних конферен­ціях, різних читаннях, присвячених датам червоного ка­лендаря, видатним науковим відкриттям вітчизняних та зарубіжних учених, у творчих конкурсах на кращий ре­ферат, доповідь, повідомлення. Організовують у школі дні науки, техніки, виробництва з включенням до них лекцій, бесід, зустріч, виставок, науково-популярних фільмів; навчаються на факультативах з різних предме­тів. Вивчають та пропагують досягнення української науки і техніки, літератури народів України; готують спе­ціальні огляди в стінній пресі та випусках радіопередач, усні журнали, організовують тижні й декади науки та літератури в школі.

Організовують читацькі конференції для молодших школярів, беруть участь у проведенні Тижня дитячої книжки, організовують огляди робіт з книжкою. Виконують обов'язки лаборантів, асистентів, бібліотекарів; створюють козацькі лекторії, готують лекції з різ­них проблем науки і техніки, виступають з ними перед своїми ровесниками, молодшими товаришами, шефами. Допомагають школярам підшефного класу в навчанні, організації консультацій, діляться досвідом організації самостійної роботи; проводять олімпіади для середніх та молодших класів, ведуть різні предметні й творчі гуртки; керують гуртками з виготовлення навчально-наочних посібників, організовують вікторини з різних галузей знань, конкурси, олімпіади, випускають шкільні та класні рукописні журнали. Проводять диспути на те­ми, пов'язані з обов'язком українського школяра в навчанні: «Навчання—чи це тільки твоя особиста справа?», «Добре навчатися — це обов'язок і ра­дість». Організо­вують консультації для молодих робітників і колгоспни­ків, які здобувають середню освіту без відриву від виробництва. Виконують складні групові завдання пізна­вального характеру, беруть участь у підготовці та проведенні навчальних зустрічей з предмета, організовують підготовку і проведення конференції, консультантів, навчального активу, звітують про виконання комсомоль­ських доручень, пов'язаних з організацією допомоги, в навчанні.

Вивчають основи НОП та вимоги до культури розу­мової праці; знайомляться з тим, як працювали видатні вчені, письменники, діячі мистецтв; органі­зовують пропаганду знань про елементи наукової органі­зації праці, проводять бесіди «Про наукову організацію розумової праці», «Про режим дня та контроль за його виконанням»; беруть участь у циклах лекцій про культуру та гігієну розумової праці. Створюють семінари «Учись учитися»; використовують стінну пресу та шкільне радіо, виставки книжок, посібників, фотомонтажів, плакатів для пропаганди способів раціональної організації робочого часу; організовують та проводять заняття з молодшими школярами в гуртках «НОП уч­ня»; готують та проводять козацькі збори з обго­воренням питань наукової організації праці старшокласника; організовують лекторій «Самоосвіта школяра»; проводять обмін досвідом раціональної організації піз­навальної діяльності; удосконалюють навички самостій­як організації: конспектують першоджерела, складають тези доповідей, рефератів, продумують плани й послі­довність етапів викладу, засоби, методи і прийоми вико­нання роботи, розраховують час, організовано виконують намічений план, критично аналізують та оцінюють якість виконаної роботи, порівнюють цілі й результати, засто­совують логічні операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, конкретизацію, індуктив­ний та дедуктивний способи побудови міркувань, доказів та спростувань, установлюють різні види зв’язку й за­лежності явищ. Оволодівають основами бібліотечно-бібліографічних знань; знайомляться з публічними та науково-технічними бібліотеками; вивчають історію ви­никнення книжки, роль книжки в нас, за ру­бежем; уважно стежать за міжнародними виставками книжок, знайомляться з їх тематикою, мистецтвом і тех­нікою оформлення, висновками журі за оцінками книжки, із зберіганням книжок, їх видачею читачам, з роботою бібліографічного відділу, читально­го залу, міжбібліотечного абонемента. Навчаються ко­ристуватися каталогами, бібліографічними довідниками й покажчиками, допомагають бібліотекам організовува­ти інформацію про літературу, яка виходить; готують анотації на новини художньої, науково-популярної лі­тератури. Знайомляться з методами й способами най­простіших наукових досліджень, аналізують ситуації, вичленують пізнавальні завдання, мобілізують свої знан­ня і життєвий досвід, прагнуть самостійно знайти новий метод розв'язання, роблять висновки відповідно до но­вого випадку, використовують ці висновки на практиці, набувають уміння працювати з приладами, науковою літературою; виконують практичну роботу в лаборато­ріях згідно із завданнями вчених, виробничників; ведуть пошукову роботу в геологорозвідувальних партіях, археологічних, етнографічних, фольклорних експедиціях, а також організовують діяльність кабінетів технічної творчості.

Формують громадську думку козацького й класного колективів, спрямовану на рішуче засудження безвідповідального ставлення до окремих шкільних предметів, нерегулярності й штурмівщини в навчанні, не­дооцінки НОП, байдужості, безвідповідальності до нав­чання своїх товаришів, недооцінки самостійної роботи із самоосвіти.

Вивчають Конституцію України та знайомляться з осно­вами трудового законодавства. Вивчають основи сучас­ного промислового й сільськогосподарського виробницт­ва, принципи планування гос­подарства. В процесі вивчення основ наук і трудового навчання набувають необхідних для праці політехнічних знань, умінь та навичок. Беруть участь у систематичній продуктивній праці на промислових та сільгосппідприємствах, навчально-дослідних господарст­вах, учнівських виробничих бригадах, лісництвах, у таборах праці й відпочинку, на міжшкільних та навчально-продуктивних комбінатах, у шкільних майстернях. У спільній продуктивній праці з колективами підприємств сприймають передо­ві трудові традиції, наслідують їх у житті, показують приклад молодшим товаришам.

Знайомляться з досягненнями новітньої техніки, спо­собами підвищення продуктивності праці, оволодівають основами НОП та загальною культурою виробництва. В навчальному процесі, в екскурсіях на промислові під­приємства, в безпосередній продуктивній праці дістають уявлення про енергетичні й технічні основи сучасного виробництва, вчаться технічно мислити, читати креслен­ня та схеми. Оволодівають умінням та навичками тех­нічного моделювання й конструювання в гуртках і сек­ціях радіоелектроніки, автоматики й технічної кіберне­тики, малогабаритної техніки, картингу, авіа-, судно- й автомоделювання тощо. Читають журнали: «Юний техник», «Техника молоді», «Моделіст-конструктор», науково-популярну й технічну літературу; беруть участь у конкурсах та оглядах технічної творчості, виставках моделей. Проводять обговорення на теми: «Технічний прогрес», «Техніка майбутнього», «Три покоління ЕОМ», «Космічна техніка» та інші. Випускають шкільну стінгазету «Юний технік», проводять технічні вікторини, зустрічі й вечори.

В суспільне корисній продуктивній праці виконують Правила для учнів, додержують норм трудового зако­нодавства для неповнолітніх, правил техніки безпеки. Керують усією суспільне корисною діяльністю учнівсь­кого колективу в школі та поза школою. Навчають мо­лодших товаришів відповідально виконувати обов'язки в органах учнівського самоврядування, правильно ста­витися до критики, підкорятися прийнятим рішенням; удосконалюють методи козацького керівництва джурами в суспільно корисній діяльності, показують осо­бистий приклад ретельності, відповідальності й ініціати­ви в праці. Активно беруть участь у складанні планів діяльності органів самоврядування, в організації пере­вірки їх виконання та безпосереднього втілення в життя школи. Планують та здійснюють систему чергувань по школі, розподіляють пости чергових, складають графіки чергувань та стежать за їх виконанням. Беруть участь у складанні планів суспільне корисної та продуктивної праці, в розподілі завдань по класах, в оформленні необ­хідної документації, організації виставок, складанні зві­тів, підведенні підсумків праці. Організовують громад­ське змагання в праці, активно беруть участь у розроб­ці умов та системи обліку показників. Допомагають учням УІІ-VIIІ класів організовувати трудові справи, ведуть технічні гуртки в школі, очолюють роботу шкільного бюро винахідників і раціоналізаторів, беруть участь у роботі заводських клубів юних техніків, у юнацьких організаціях Всеукраїнського товариства винахідників і ра­ціоналізаторів. Активно допомагають батькам у домаш­ніх справах, у догляді за молодшими та в їх вихо­ванні.

Організовують у школі й на виробництві зустрічі з передовиками та новаторами, представниками масових робітничих професій. Організовують збирання інформації про перспективи роз­витку та потреби в кадрах різних галузей народного господарства в місті, районі. Оформляють кутки проф­орієнтації та виставки «Все про професії», обладнують стенди з інформацією про середні спеціальні та вищі навчальні заклади. Беруть участь у бесідах з представ­никами навчальних закладів різного профілю, відвідують ці заклади в «день відкритих дверей». Зміцнюють зв'яз­ки з профтехучилищами, з козаками шефських підприємств. Разом з батьками й учителями обговорюють перспективи праці за професією, яка цікавить, навча­ються тверезо оцінювати свої потреби та приводити їх у відповідність з особистими даними та об'єктивними потребами міста, району. Поглиблюють спеціальні знан­ня, необхідні для професії, що вибирається, на факультативних заняттях відповідного профілю, перевіряють свою придатність до праці за вибраною професією, переконуються в тісному зв'язку загальноосвітніх і професійних знань. Вивчають професійні права та обов'язки у професії, що вибирається, співвідношення із загальними правами та обов'язками українських громадян.

Дбають про збереження та примноження народного добра, багатств рідної природи. Очолюють діяльність учнівських організацій у боротьбі за збереження шкіль­ного майна, обладнання кабінетів, підручників, за кра­ще збереження верстатів та машин, іструменту в шкіль­них майстернях, у міжшкільних навчально-виробничих комбінатах, а також робочих місць на підприємствах. Керують роботою «зеленого» та «голубого» патрулів в охороні лісу, парків, скверів, водойм. Беруть участь у козацьких рейдах боротьби за економію матеріалів, сировини, електроенергії; складають перспективний, план упорядкування ніколи, шкільної ділянки, мікрорайону та беруть участь у його виконанні. Виявляють ініціативу в організації недільників по обладнанню дитячих та спортивних май­данчиків, створенню необхідних умов для ігор, відпо­чинку і занять дітей. Разом з молоддю підприємств беруть участь у рейдах «Козацького прожектора». Організовують зимові і літні та­бори праці й відпочинку, беруть участь у літній трудовій чверті, в будівництві, ремонті, оснащенні й оформленні шкільних будинків та в оформленні шкільних кабіне­тів, бібліотек, ремонті меблів тощо.

Активно борються з безгосподарністю, марнотрат­ністю, з проявами безвідповідального ставлення до тру­дових обов'язків у школі та поза її межами. Створюють у колективі атмосферу нетерпимого ставлення до недба­лості, виявів корисливих настроїв, обивательської мора­лі, відкрито обговорюють подібні факти в колективі. Ор­ганізовують загони джур для охорони громадського порядку за місцем проживання, допома­гають дружинникам у роботі на пунктах охорони по­рядку. Активно беруть участь у діяльності загонів юних друзів міліції. Разом з козацькою організацією під­приємства виявляють факти кра­діжок, дописок, допомагають органам державного конт­ролю боротися з цими негативними явищами.

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9. Держава-нація. Громадянське виховання. Учні IX—ХІ класів оволодівають основами філософської теорії, приводять у систему політичні погляди, закріплюють здобуті знан­ня, уміння та навички в процесі різноманітної громад­якої роботи в козацькій організації та загально-шкільному колективі, беруть участь у розв’язанні за­гальнонародних завдань. Молоді козаки всіляко допома­гають козацькій організації школи, педагогічному ко­лективові розвивати в учнів глибокий інтерес до суспіль­но-політичних знань, підвищувати відповідальність за оволодіння суспільними дисциплінами. Старшокласники вивчають історію козацтва, традиції Українського козацтва, його історичну роль. Працю­ють з першоджерелами: Конституцією України, Програ­мою розвитку Українського козацтва, документами Генеральної канцелярії, уряду, Молодої Січі, окре­мими творами теоретиків козацтва, учаться їх конспектувати. Слухають лекції, проводять бесіди «Про зростання ролі козацтва в розбудові незалежної України», «Про сучасні завдання джур та молодих козаків »; організовують вечори запитань та відповідей про найважливіші полі­тичні події. Вчаться застосовувати вивчені теоретичні положення для аналізу, оцінок не тільки історичних фактів, а й сучасного суспільного розвитку.

Добиваються підвищення політичної, трудової та громадської актив­ності кожного старшокласника, глибокого засвоєння козацької теорії та практичної участі в розбудові державності, у виконанні рішень козацьких рад, створюють у колективі ат­мосферу принципової вимогливості до кожного козака. Вивчаючи козацьку спадщину, ор­ганізовують козацькі уроки, конференції за працями теоретиків козацтва, конкурси рефератів. Знайомляться з діяль­ністю місцевих Рад народних депутатів, профспілкових та інших громадських організацій. У період підготовки до виборів допомагають виборчим комісіям та агітаторам. Створюють козацькі лекторії та агітбригади, виступають з лекціями і концертами в школі, мікрорайоні, на підшефному підприємстві, перед батьками. Беруть участь у Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій експедиції, у поході козаків і молоді по місцях слави козацтва. Здійснюють походи та поїздки по козацьких місцях, містах-героях, рідному краю, збагачують експозиції шкільних історичних, краєзнавчих музеїв, удосконалюють їх роботу. Організовують вистав­ки, присвячені героїчному минулому та сучасному свого краю, історії виробничих колективів, героїчному шляху козацтва. Регулярно поповнюють знання про діяль­ність підприємства-шефа. Беруть участь у громадсько-політичній та культурно-масовій діяльності трудового ко­лективу. Спільно з козаками-шефами проводять уроки мужності. Козацькі читання, козацькі збо­ри, тематичні вечори, суботники; беруть участь в урочистих засіданнях колективів-шефів, у цере­моніях посвячення в робітничий клас, у мітингах та де­монстраціях. Козаки-старшокласники виконують найважливіше доручення Українського козацтва — .керівництво джуровою організацією. Працюють загоновими козацькими вожатими, керівниками гуртків та секцій, клубів за місцем проживання, передають козачатам свій досвід громадсько-політичної діяльності; ке­рують діяльністю політінформаторів, редколегій стінних газет і радіогазет, запрошують козачат на усні журна­ли, вечори запитань і відповідей, навчають їх організо­вувати роботу козацьких лекторіїв, агітбригад. Готують джур до прийому в козаки: проводять заняття в гуртках «Закон козацького життя», «Наше Українське козацтво». Роз'яснюють козачатам роль Українського козацтва у житті українського суспільства, розповідають про героїч­ний шлях козацтва та Молодої Січі, про історичні перемо­ги, здобуті Українським козацтвом.

Систематично знайомляться з періодичною пресою, радіо – й телепередачами, що відображають найважливі­ші проблеми громадсько-політичного життя в країні та за кордоном. Своєчасно відгукуються на події, які відбуваються в світі Оперативно організовують наочну інформацію в школі; випускають інформаційні бюлетені, «блискавки», агітплакати, присвячені громадсь­ко-політичному життю, ювілейним датам. Беруть участь у підготовці пе­редач шкільного радіо «Світ за тиждень». Організову­ють екстрені повідомлення про найважливіші події громадського життя, досягнення шефського підприємства, про його кращих людей. На оглядових і тематичних інформаціях обговорюють проблеми громадсько-полі­тичного життя, оцінюють. Беруть участь у диспутах на теми: «Хто ми? Тільки майбутні будівельники чи сьогод­нішні учасники?» та ін. Регулярно організовують огляди жур­налів, щотижневиків, займаються самоосвітою, освоюють методи самостійного навчання. Проводять теоретичні конференції на козацькі те­ми. Виступають з повідомленнями на суспільно-політичні теми. Навчаються на факультативах із суспільних наук та в політичних гуртках. Беруть участь у оглядах творів учнів на суспільно-політичні теми. Вивчають життя й громадсько-політичну діяльність найвидатніших представників світового ко­зацького руху. Знайомляться з рухом прихильників козацької ідеології, діяльністю організацій, які поділяють її; беруть участь у мітингах, фестивалях, акціях солідарності з козацтвом зарубіжжя. Систематично інформують товаришів та молодших шко­лярів про роботу козацтва по розбудові державності. Проводять вечори, присвячені життю й діяльності видатних козаків, лауреатам козацьких премій. Організовують роботу клубу козацької дружби, встановлюють і підтримують зв'яз­ки з козацтвом інших країн.

Не допускають формалізму в громадській діяльності, вчаться критично оцінювати її результати, регулярно контролювати виконання рішень зборів, подають кон­кретну допомогу товаришам у виконанні громадських доручень, запобігають помилкам та недолікам у роботі. На тематичних інформаціях, диспутах, зборах, у повсякденно­му спілкуванні з людьми активно використовують за­своєні громадсько-політичні знання, оцінюють факти і явища гро­мадського життя з позицій національного козацтва, вчаться розпізнавати будь-які форми, способи й методи антикозацької пропаганди, спрямованої на молодь, давати їм ар­гументовану відсіч.

10. Історія козацтва. Превентивне виховання. Підтримання громадського по­рядку. Беруть участь у семінарських заняттях: «Конституція України про законність та охорону правопорядку», «Походження держави та права»; проводять бесіди на теми: «Держава та особа», «Громадянином бути зобов'язаний», «Про шкідливість куріння та алкоголю» і т. П. Організовують бесіди на те­ми: «Чи все в житті стосується тебе?», «З чого почина­ється ледар, дармоїд?» тощо. Вивчають Конституцію України, найважливіші нормативні постанови державних органів; обговорюють книжки. Проводять у школі вечо­ри: «Право та мораль», «Наш закон», «Українська міліція», «Ге­роїзм працівників міліції».

Стежать за публікацією найважливіших нормативних актів. Роблять огляди журналу «Людина і закон», ви­пускають бюллетень «Ти і закон», проводять тижні, де­кади, місячники пропаганди основ юридичних знань, обладнують вітрини, стенди з питань права.

Беруть участь у підготовці до урочистого акту вру­чення паспорта учням школи. Проводять конкурси на краще знання висловів, афоризмів великих людей про честь, правдивість, повагу й додержання законів, читацькі конференції та бібліографічні огляди літератури, доби­рають матеріал для книжкових виставок на правові те­ми. Колективно переглядають та обговорюють фільми, спектаклі, телепередачі, присвячені працівникам міліції, суду, прокуратури. Знайомляться з діяльністю суду, про­куратури, міліції, відвідують окремі показові судові про­цеси. Беруть на громадське збереження шкільне облад­нання, навчальну літературу тощо.

Організовують штаби порядку, загони (клуби) юних друзів міліції, козацькі оперативні загони, групи, проводять навчання членів загонів та груп, установлюють контакти, зв'язки з державними органами.

Допомагають добровільним народним дружинам, пос­там і групам сприяння громадського контролю, громадсь­ким радам та інспекціям у боротьбі з аморальними вия­вами, безгосподарністю, правопорушеннями. Беруть шеф­ство над молодшими школярами, допомагають їм в охороні природи. Ведуть шефську роботу з педагогічно запущеними учнями.

Хлопці-козаки.

Духовне виховання.

Практично всі педагоги, які впроваджували в практику роботи своєї школи козацьку педагогіку, вважають, що в систему виховної роботи з козачатами, крім тіло виховання, треба вводити й духовиховання і тоді буде козацьке тілодуховиховання, що на практиці означає й введення християнської моралі.

Генеральний суддя Буджацької Січі Б.І.Устименко: «У нас церква відокремлена від держави, але в одеських єврейських школах учнів ознайомлюють із змістом священих книг. В польських школах вивчають Біблію. Особисто я вважаю, що в наш час бездуховності, яка росте, корисно було б знайомити нашу молодь з дитинства хоча б із канонічними заповідями, щоб дитина змогла відрізнити добро від зла».

В останнє десятиліття дедалі більше політичних і культурних діячів, учителів, батьків звертаються до християнських моральних цінностей як найбільш стійких, універсальних, не підвладних політичній та ідеологічній кон’юктурі. Це означає, що сучасне українське суспільство поступово підходить до визнання й опанування етичних основ християнства, від яких воно було штучно відлучене протягом багатьох десятиліть і до яких у більшості людей навіть було сформовано різко негативне ставлення.

Ніхто не буде сперечатися, що Церква є носієм духовності. Так воно і є, адже те, чого навчають тут, спрямоване на забезпечення нашого духовного добробуту, і найперше гармонії нашого внутрішнього світу. Багато людей відвідують храми, вважають себе віруючими і повага до традицій та релігії свого народу стримує багатьох з них від хибних кроків. Свою роль тут відіграє і громадська думка, а тому людина буде намагатися жити і діяти так,щоб не було соромно перед людьми.

Лише розвинута моральність, лише прийняття абсолютно вічних норм співжиття допоможе у потрібну хвилину підлітку (юнаку, юнці) – вони не будуть вагатися, втримаються, не підуть на умовляння товаришів, адже матимуть приписи на всі випадки життя. А нагородою буде чисте сумління та гармонія внутрішнього світу…

Формування духовності як основної якості людини, визначення її духовних пріоритетів, обґрунтування системи цінностей, на яких має базуватися життя дитини – основні напрями роботи духовного виховання.

Отже, тривале функціонування і понадситуаційний, інтегративний характер цінностей, що увійшли до людської культури як християнські моральні настанови, зумовлюють їх особливу роль у процесі виховання дітей та молоді й спонукають нас – педагогів – до вироблення засобів і методів їх засвоєння учнями…

Перший випуск Адамівської школи козацько-лицарського виховання.

*** ** ***

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS