КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Козацтво. Вип.3. За ред. В.Я.Тимофєєва.

КОЗАЦТВО

Випуск 3.

За редакцією В.Я.Тимофєєва

2000

ЗМІСТ:

ВСТУП. ПОВЕРНЕМОСЬ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ (3).

І. КОЗАЦЬКЕ ТОВАРИСТВО.

1. Розпорядження Білгород-Дністровської райдержадміністрації (4).

2. Склад Координаційної ради (5).

3. Положення про Координаційну раду (6).

4. План роботи Координаційної ради (7).

5. Велика Рада Українського козацтва (10).

6. Програма діяльності (11).

ІІ. КОЗАЦЬКА ШКОЛА.

1. Школа сучасного козацько-лицарського виховання (13).

2. Плекаємо козаків, виховуємо лицарів (19).

3. Сільська школа на зламі епох (20).

4. Берегиня духу села (23).

5. Українському козацтву бути (26).

6. Козацькому роду нема переводу (27).

7. Дитина в сучасному суспільстві (28).

8. Ювілейне свято (29).

9. Відродження – ростимо патріотів (30).

10. Довідка (30).

11. Сільська малокомплектна (34).

12. Учнівський актив Адамівської школи (36).

13. Організація учнівського самоврядування в школі козацько-лицарського виховання (36).

14. Навчальний план школи козацько-лицарського виховання (38).

15. Перелік навчальних програм (40).

16. Біологія в Адамівській школі. МАН (41).

17. Створення навчально-виховної системи (44).

ЗАМІСТЬ ЗАКІНЧЕННЯ. КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ – ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ (46).

Козацтво. Випуск 3. За редакцією В.Я.Тимофєєва.

Білгород-Дністровський. СП «Петрекс». 2000.

ВСТУП.

ПОВЕРНЕМОСЬ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ.

«Найважливішою закономірністю розвитку освіти є єдність її структурних елементів: навчання і виховання. Ця єдність на сьогодні порушена через відсутність в освітньому процесі виховання, зокрема, національного, бо виховання відіграє провідну роль, а навчання – тільки засіб виховання. Про це говорив полковник Українського козацтва М.Скляренко, відкриваючи конференцію з питань козацько-лицарського виховання школярів, яку організував міський козацький кіш. Про роботу з виховання козачат у своїх школах розповіли директор Адамівської В.Тимофєєв, завуч Миколаївсько-Новоросійської В.Оленєва. У цих школах зареєстровані козацькі об’єднання «Молода Січ», є козацькі республіки (форма самоврядування учнівського колективу) та функціонує школа козацько-лицарського виховання.

Тут ведеться постійна робота з учнями. Козачата вивчають та впроваджують козацьку систему здоров’я, займаються у спортивних гуртках, проводять козацькі спартакіади, вивчають родовід видатних козаків, свій родовід, історію українського козацтва. Також козачата проводять екологічні рейди, марафони, конкурси, походи, екскурсії, вчаться чесно і самовіддано працювати, гармонійно поєднуючи особисті та загальнонаціональні потреби. Вони вивчають фольклор та побут земляків, українознавство, ведуть краєзнавчу роботу.

На конференції було показано відеозаписи козацьких свят, які проводилися у Миколаївсько-Новоросійській школі.

В цих та Старокозацькій, Випаснянській №1, Долинівській школах, - підкреслив у своєму виступі полковник Українського козацтва О.Царенков, - вироблені і цікаві форми виховної роботи на козацьких традиціях. Є творчі козацькі колективи, організуються змагання з військово-прикладних видів спорту. Зокрема, це ігри «Джура», «Нумо, козачата». Проводяться походи по місцях бойової слави козаків; робота з вивчення і збереження пам’яток історії та культури.

Бурхливу дискусію здійняло запитання полковника: «Чому заснування у нашому місті все нових сект різних конфесій (навіть екзотичних) не викликає подиву, а повернення до витоків національного лицарства – відродження козацтва – сприймається як дивацтво, як гра дорослих дядьок? Ми що, вже не українці? Хто ж тоді ми?!»

Конференція вирішила: «Січі» у місті бути; альтернативи національному вихованню немає, бо «людина може стати людиною тільки через виховання» (І.Кант). А українця можна виховати тільки виховуючи українця».

І. КОЗАЦЬКЕ ТОВАРИСТВО.

1. БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

Про заходи щодо підтримки розвитку та діяльності Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі

Відповідно до Указів Президента України від 04.01.95 р. №14/95 «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва», від 06.10.99 р. №1283/99 «Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва» та розпорядження голови Одеської обласної державної адміністрації від 10 травня 2000 року №313/А-2000 «Про заходи щодо підтримки розвитку та діяльності Українського козацтва в Одеській області»:

1. Утворити при голові райдержадміністрації Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва на території Білгород-Дністровського району та затвердити її склад (додаток 1).

2. Затвердити Положення про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва на території Білгород-Дністровського району (додаток 2).

3. Рекомендувати сільським головам, керівникам підприємств та установ, незалежно від форм власності, надавати підтримку в діяльності місцевих козацьких організацій, здійснення їх статутних завдань.

4. Відділам районної державної адміністрації: освіти (Баришева К.В.), у справах сім’ї та молоді (Кузаконь Т.П.), питань фізичної культури та спорту (Дьяченко Р.П.), з питань оборонної і мобілізаційної роботи (Ткаченко П.М.), культури (Кісе В.Д.), службі у справах неповнолітніх райдержадміністрації (Щербань О.І.) в межах повноважень:

- максимально використовувати можливості козацьких організацій щодо військово-патріотичного виховання;

- практикувати проведення спортивних змагань, спартакіад за участю допризовної молоді;

- сприяти створенню козацьких самодіяльних колективів, організацій та проведенню фестивалю козацької творчості, відродженню та популяризації історичних, патріотичних і культурних традицій Українського козацтва.

5. Управлінню з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації (Вахмянін С.В.), районному відділу Міністерства внутрішніх справ України (Медвецький В.С.) при необхідності залучати регіональні козацькі формування до участі у заходах щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях.

6. Сільвиконкомам, управлінню агропромислового комплексу райдержадміністрації (Аблов В.Ф.), районному відділу земельних ресурсів (Писарогло І.В.) сприяти козакам в організації селянських (фермерських) господарств відповідно до діючого законодавства України.

7. Місцевим засобам масової інформації (Лапчук О.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.) широко висвітлювати діяльність козацтва в регіоні.

8. Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної державної адміністрації П.М.Ігумнова.

Голова районної державної адміністрації І.В.Дегтярьов.

м. Білгород-Дністровський, 01 червня 2000 року №204/2000.

ДОДАТОК 1

до розпорядження голови районної державної адміністрації №204/2000 від 01.06.2000 року

2. СКЛАД

Координаційної ради при голові райдержадміністрації з питань розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі

Ігумнов Павло Михайлович – заступник голови районної державної адміністрації, голова Координаційної Ради.

Логінов Геннадій Вікторович – завідуючий відділом організаційної і кадрової роботи та з питань нагород, заступник голови Координаційної ради.

Городецький Леонід Григорович – паланковий отаман Білгород-Дністровської паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, заступник голови Координаційної ради.

Тимофєєв Валерій Якович – директор Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня, паланковий лицар Білгород-Дністровської паланки Українського козацтва, полковник Українського козацтва, секретар Координаційної ради.

Члени ради:

Аблов Валерій Федорович – заступник голови райдержадміністрації, начальник управління агропромислового комплексу райдержадміністрації, консультант з питань агропромислової діяльності козацьких осередків.

Вахмянін Сергій Васильович – завідуючий відділом з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації, консультант з питань участі козацьких формувань у заходах щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, дій у надзвичайних ситуаціях.

Волобоєв Віктор Тимофійович – заступник військового комісару (за згодою), консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Дьяченко Раїса Петрівна – завідуюча відділом фізичної культури та спорту райдержадміністрації, консультант з питань спортивно-оздоровчої роботи в козацьких осередків.

Кісе Василь Дмитрович – завідуючий відділом культури райдержадміністрації, консультант з питань культурно-освітньої роботи в козацьких осередках.

Кузаконь Тетяна Петрівна – завідуюча відділом у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації, консультант з питань козацько-лицарського виховання дошколярів, школярів та молоді.

Крилов Олександр Михайлович – командир бригади ППО (за згодою), консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Лесюкевич Василь Миколайович – командир прикордонної застави (за згодою), консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Писарогло Іван Васильович – начальник відділу земельних ресурсів, консультант з питань агропромислової діяльності козацьких осередків.

Ткаченко Павло Михайлович – головний спеціаліст відділу оборонної та мобілізаційної роботи райдержадміністрації, консультант з питань військово-патріотичної роботи в козацьких осередках.

Шемелюк Микола Євгенович – головний спеціаліст оргвідділу по взаємодії з політпартіями, громадськими організаціями райдержадміністрації, консультант з питань взаємодії органів державної влади та козацьких осередків.

Заступник голови районної державної адміністрації П.М.Ігумнов.

ДОДАТОК 2

до розпорядження голови районної державної адміністрації №204/2000 від 01.06.2000 року

3. ПОЛОЖЕННЯ

про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва

в Білгород-Дністровському районі

1. Координаційна рада з питань розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі (далі – Координаційна рада) є консультативно-дорадчим органом райдержадміністрації; утворена з метою сприяння подальшого розвитку і організації в районі Українського козацтва.

2. У своїй діяльності Координаційна рада керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та інших органів центральної виконавчої влади, розпорядженнями облдержадміністрації, райдержадміністрації та цим Положенням.

3. Основними завданнями Координаційної ради є:

- сприяння розвитку в районі козацького руху;

- аналіз стану розвитку Українського козацтва в районі та координація взаємодії органів виконавчої влади і козацьких організацій у сфері відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва в районі.

4. Координаційна рада відповідно до покладених на неї завдань:

- вивчає та аналізує стан розвитку козацтва в районі;

- вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері відродження, розвитку історичних, патріотичних, господарських та культурних традицій Українського козацтва;

- взаємодіє з органами виконавчої влади щодо діяльності козацьких організацій, вносить пропозиції стосовно патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи серед молоді;

- сприяє укомплектуванню окремих підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань призовниками, що є членами козацьких організацій;

- сприяє охороні пам’яток історії та культури, природоохоронній і науково-пошуковій роботі, організації та проведенню фестивалів козацької творчості, спортивних змагань, вносить у встановленому порядку пропозиції щодо відновлення історичних назв, пов’язаних з історією Українського козацтва;

- здійснює через засоби масової інформації роз’яснювальну роботу з проблем Українського козацтва, відродження та розвитку його історичних, патріотичних, господарських і культурних традицій.

5. Координаційна рада має право:

- одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій району інформацію, документи, матеріали і статистичні дані з питань, що належать до її компетенції;

- утворювати в разі потреби тимчасової робочі та експертні групи, залучати у встановленому порядку для участі в їх роботі спеціалістів органів виконавчої влади (за погодженням їх керівників) та місцевого самоврядування, науковців, представників громадських організацій;

- заслуховувати на засіданнях інформації керівників органів виконавчої влади, підприємства, підпорядкованих райдержадміністрації, установ і організацій з питань, визначених Координаційною радою.

6. Координаційна рада здійснює свою діяльність на громадських засадах. Організаційною формою роботи Координаційної ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу у квартал. Координаційна рада правомочна вирішувати питання, якщо на її засіданні присутні більш як половина її членів.

Рішення Координаційної ради приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні ради членів і оформлюються протоколами. У разі. Якщо член Координаційної ради не згоден з її рішенням або не може бути присутнім на засіданні, він має право висловити свою думку з питань, що розглядаються, письмово.

7. Координаційна рада систематично інформує громадськість про свою діяльність і прийняті рішення через засоби масової інформації.

Заступник голови районної державної адміністрації П.М.Ігумнов.

4. ПЛАН РОБОТИ

Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва

в Білгород-Дністровському районі

Період

Терміни

Мета періоду

І

Формувальний

2000-2002,

2,5 роки

Надання організаційно-методичної допомоги у формуванні цілісної системи роботи козацтва в районі.

ІІ

Розвивальний

2003-2005,

3 роки

Надання організаційно-методичної допомоги у розвитку цілісної системи роботи козацтва в районі.

ІІІ

Стабілізуючий

2006-2010,

5 років

Надання організаційно-методичної допомоги у нарощуванні зусиль державотворчого характеру в діяльності козацтва в районі.

А. ПЛАН

роботи Координаційної ради на формувальний період (2000-2002 роки)

Етапи

Терміни етапів,

терміни контролю

Засідання Ради

Мета етапу

А

Підготовчий

VІ-ІХ.2000 (4 міс)

1. VІІ.2000

2. ХІІ.2000

Організація та налагодження плідної роботи Координаційної ради.

Б

Концептуально-

проектно-

діагностичний

Х-ХІІ.2000 (3 міс)

3. ХІІ.2000

Експертна оцінка та корекція необхідних методичних матеріалів для роботи Координаційної ради та козацтва в районі.

В

Організаційно-прогнозуючий

І-VІ.2001 (6 міс)

4. ІІІ.2001

5. VІ.2001

Надання організаційно-методичної допомоги з організації цілісної системи роботи козацтва в районі.

Г

Формувально-розвивальний

VІІ.2001-VІ.2002

(1 рік)

6. ІХ.2001

7. ХІІ.2001

8. ІІІ.2002

9. VІ.2002

Надання організаційно-методичної допомоги з формування та розвитку цілісної системи роботи козацтва в районі.

Д

Результативно-узагальнюючий

VІІ-ХІІ.2002 (6 міс)

10. ІХ.2002

11. ХІІ.2002

Аналіз стану та корекція організаційно-методичної роботи з формування цілісної системи роботи козацтва в районі.

Б. ПЛАН

організаційно-методичної роботи Координаційної ради

1. Засідання Координаційної ради (додається).

2. Проведення експертної оцінки та корекція методичних посібників:

А. Робота з дошкільнятами та їх батьками з козацько-лицарського виховання. Вересень 2000. Федорова Л.В., Кузаконь Т.П., Тимофєєв В.Я.

Б. Робота у школі з козацько-лицарського виховання. Листопад 2000. Кузаконь Т.П., Баришева К.В., Тимофєєв В.Я.

В. Робота з молоддю з козацько-лицарського виховання. Лютий 2001. Кузаконь Т.П., Тимофєєв В.Я.

Г. Робота з військово-патріотичного виховання в козацьких осередках. Лютий 2001. Волобоєв В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.

Д. Робота сільських та селищних голів та місцевих осередків козацтва з державотворення. Лютий 2001. Шемелюк М.Є.

Е. Робота силових структур та місцевих осередків козацтва щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях. Травень 2001. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.

Ж. Робота місцевих осередків козацтва та відповідних державних структур у сфері агропромислового виробництва. Травень 2001. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.

З. Спортивна робота у місцевих козацьких осередках. Травень 2001. Дьяченко Р.П.

І. Самодіяльна творчість у місцевих козацьких осередках. Травень 2001. Кісе В.Д.

К. Духовно-ідеологічна робота у місцевих козацьких осередках. Жовтень 2001. Ігумнов П.М., Логінов Г.В., Городецький Л.Г., Тимофєєв В.Я.

3. Надання (в разі необхідності) організаційної та методичної допомоги (консультацій) місцевим осередкам козацтва з таких питань (постійно):

А. Відродження та популяризація історичних, патріотичних, культурних традицій Українського козацтва. Всі члени Координаційної ради.

Б. Залучення регіональних козацьких формувань до участі в заходах щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.

В. Військово-патріотичне виховання в козацьких осередках. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т., Крилов С.М., Лесюкевич В.М.

Г. Спортивно-оздоровча робота в козацьких осередках. Дьяченко Р.П.

Д. Культурно-освітня робота в козацьких осередках. Кісе В.Д., Баришева К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.

Є. Патріотичне виховання дошколят, школярів та молоді. Баришева К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.

Ж. Агропромислова діяльність козацьких осередків. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.

З. Висвітлення діяльності козацтва в регіоні у місцевих засобах масової інформації. Лапчук С.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.

4. Організація науково-практичних конференцій:

А. Для робітників дитячих дошкільних закладів (завідуючих та вихователів) «Козацько-лицарське виховання у дошкільних закладах. Виховання козачати та лелі». Червень 2001. Федорова Л.В., Тимофєєв В.Я.

Б. Для працівників шкіл (заступників директора з виховної роботи, педагогів-організаторів) «Козацько-лицарське виховання в школі. Виховання джури та дани». Квітень 2001. Блінов Г.Ю., Тимофєєв В.Я.

5. Організація семінарів-практикумів:

А. Для сільських, селищних голів «Взаємодія сільського, селищного голови з місцевим осередком козацтва в державотворчій роботі». Вересень 2001. Шемелюк М.Є., Логінов Г.В., Городецький Л.Г.

Б. Для осавулів по роботі з школярами та молоддю місцевих козацьких осередків. Січень, квітень 2001. Тимофєєв В.Я., Кузаконь Т.П.

В. Для осавулів по роботі з дорослим населенням. Серпень 2001. Логінов Г.В., Городецький Л.Г., Тимофєєв В.Я.

В. ЗАСІДАННЯ

Координаційної ради (Формувальний період, 2000-2002)

А етап. Підготовчий.

1. Липень 2000.

1. Про створення Координаційної ради та її завдання. Ігумнов П.М.

2. Коротка інформація Городецького Л.Г. про сучасний стан козацтва у районі.

3. Завдання Українського козацтва на сучасному етапі. Тимофєєв В.Я.

4. Розподіл обов’язків між членами Координаційної ради.

5. Затвердження плану роботи на І період: формувальний.

2. Вересень 2000.

1. Аналіз стану розвитку Українського козацтва в районі. Городецький Л.Г.

2. Експертна оцінка Концепції розвитку Українського козацтва в районі. Тимофєєв В.Я.

3. Затвердження плану роботи на Б етап.

4. Затвердження плану роботи на ІІ-ІІІ періоди (2003-2010).

5. Поточні справи.

Б етап. Концептуально-проектно-діагностичний.

3. Грудень 2000.

1. Експертна оцінка перспективного плану-програми діяльності Українського козацтва в районі. Тимофєєв В.Я.

2. Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.

3. План роботи на В етап.

4. Поточні справи.

В етап. Організаційно-прогнозуючий.

4. Березень 2001.

1. Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.

2. Організація роботи з основних напрямків діяльності Координаційної ради. Експертна оцінка програми діяльності Координаційної ради: організаційна робота.

3. Поточні питання.

5. Червень 2001.

1. Експертна оцінка підготовлених методичних матеріалів.

2. Організація роботи з основних напрямків діяльності Координаційної ради. Експертна оцінка діяльності Координаційної ради: програма – духовно-ідеологічна робота; військово-патріотична робота.

3. План роботи на Г етап.

4. Поточні справи.

Г етап. Формувально-розвивальний.

6. Вересень 2001.

1. Стан та перспективи розвитку Українського козацтва та силових структур щодо підтримки громадського порядку, попередження правопорушень, спільних дій у надзвичайних ситуаціях. Вахмянін С.В., Медвецький В.С.

2. Про стан спортивно-оздоровчої роботи з козацькою молоддю, проведення спортивних змагань, спартакіад за участю допризовної молоді. Дьяченко Р.П.

3. Поточні справи.

7. Грудень 2001.

1. Про взаємодію осередків Українського козацтва з місцевими органами влади на території сільських рад: Адамівської, Староцаричанської, Старокозацької. Сільські голови, отамани місцевих осередків козацтва.

2. Взаємодія державних органів влади та місцевих осередків козацтва у агрогосподарчої діяльності. Аблов В.Ф., Писарогло І.В.

3. Поточні справи.

8. Березень 2002.

1. Про хід укомплектування окремих підрозділів ЗСУ та інших формувань призовниками, що є членами козацьких організацій. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т.,Крилов С.М., Лесюкевич В.М.

2. Стан військово-патріотичної роботи в козацьких осередках, робота з допризовною молоддю. Ткаченко П.М., Волобоєв В.Т.

3. Поточні справи.

9. Червень 2002.

1. Про взаємодію місцевих осередків Українського козацтва з відділами райдержадміністрації (освіти, у справах сім’ї та молоді, служби у справах неповнолітніх) з питань виховання творчої особистості козака-лицаря, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю. Баришева К.В., Кузаконь Т.П., Щербань О.І., Тимофєєв В.Я.

2. Про стан взаємодії місцевих осередків козацтва з відділом культури райдержадміністрації щодо створення самодіяльних колективів, організацій та проведення фестивалів козацької творчості, відродження та популяризації історичних, культурних традицій Українського козацтва. Кісе В.Д.

3. План роботи на Д етап.

4. Поточні справи.

Д етап. Результативно-узагальнюючий.

10. Вересень 2002.

1. Взаємодія місцевих осередків козацтва з сільськими та селищними головами, керівниками господарств щодо державотворчої та господарської діяльності. Шемелюк М.Є.

2. Взаємодія місцевих осередків козацтва з засобами масової інформації у справі висвітлення діяльності козацтва в районі та регіоні. Лапчук О.М., Добриніна Т.О., Цвігуненко О.М.

3. Поточні справи.

11. Грудень 2002.

1. Аналіз стану розвитку Українського козацтва у районі та завдання на ІІ період (розвивальний). Городецький Л.Г.

2. Аналіз роботи Координаційної ради за І період та завдання на ІІ період. Ігумнов П.М.

3. План роботи на ІІ період.

4. Поточні справи.

5. ВЕЛИКА РАДА

14 жовтня цього року в Києві відбулася ювілейна Велика рада Українського козацтва, при свячена його 10-ї річниці. Представники наших паланкового та міських козацьких товариств, на чолі з Л.Городецьким, М.Скляренко та О.Царенковим, прийняли активну участь у її проведенні.

На Раді, за вагомий внесок у справу розквіту козацтва, значна група козаків Одеського краю (області) була нагороджена урядовими та козацькими нагородами. Зокрема, отримав нагороду і губернатор нашої області козак С.Р.Гриневецький.

У зв’язку з 10-ю річницею відродження козацтва, Президент Л.Кучма дав доручення урядові та ряду міністерств і відомств, спрямовані на розвиток козацького руху.

Згідно з документом, до 15 грудня має бути розроблений проект Національної програми відродження і розвитку історико-культурних, військових, духовних і господарських традицій Українського козацтва.

У документі наголошується, що необхідно постійно проводити заходи щодо широкого залучення козацьких товариств до військово-патріотичного виховання, організації фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої і культурно-просвітницької роботи серед школярів. А також щодо збільшення ролі Українського козацтва в підготовці молоді до військової служби.

Щодо діяльності Українського козацтва на території нашого району – звертайтеся за телефонами: 3-05-70 – паланковий отаман, 76-340 – паланковий писар.

6. ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ

Білгород-Дністровського міжрайонного (паланкового) козацького товариства

1. Продовжувати виконання програми козацько-лицарського виховання в сільських школах: Староцаричанській, Адамівській, Молозькій. Залучити до цієї програми Старокозацьку школу після примусової перерви, пов’язаної з від’їздом з села осавула Лісіцина.

2. Добитися збереження права носити існуючі в товаристві однострої, встановлені в часи гетьманства Муляви. Добиватися поновлення історичної традиції українських козаків визначати лише виборні посади, а також визначати довічно звертанням присвоєного звання по обраній трикратно козаком посаді (тобто: на погонах носити лише посадові відзнаки, а на вишитому нагрудному жетоні можна (але не обов’язково) носити титри військового звання (підполковник, хорунжий, осавул, генерал-осавул).

3. Якщо є кандидати з козаків на посаду воєнрука, то людина, яка не займається військово-патріотичним вихованням, а лише викладає предмет, повинна підлягати конкурсній переатестації достроково до укладення контракту.

4. Визначити правові засади шефського контролю козаків над військовослужбовцями строкової служби задля ліквідації в армії дідовщини, поборів, корупції і крадіжок продовольства в столових, кухнях та на складах в бригаді Білгород-Дністровського гарнізону.

5. Передати на додатковий громадський контроль Білгород-Дністровському міжрайонному козацькому товариству прикордонну з Молдовою смугу глибиною в 20 км в Білгород-Дністровському районі.

У випадку виявлення контрабанди оставляти в розпорядженні козацької громади 10% конфіскованого товару.

Надати козацьким спеціально підготовленим козакам товариства затримувати для перевірки відповідності деклараціям вантажів, які вже пройшли митний контроль (для знеможливлення корупції на митниці).

Надати козацьким народним дружинам, козацьким роз’їздам статусу позаштатних співробітників МЗС.

Передати Білгород-Дністровському міжрайонному та Кошовому товариствам в розпорядження охорону та рекреацію природного середовища Задністровських плавнів, території колишнього поселення Мокрі Чаїри.

6. Відновити зруйнований антиукраїнською місцевою (в 1999 р.) владою встановлений пам’ятний знак на місці православної козацької церкви в Білгород-Дністровській фортеці.

7. Надати статусу історичної пам’ятки козацькому престолу-хресту козацької Новобогородицької слободи в селі Нова Царичанка.

8. Відбудувати на своєму історичному місці козацький престол-хрест в селі Стара Царичанка.

9. Надати козакам Білгород-Дністровського міжрайонного і Кошового козацтва право шефства над Білгород-Дністровською фортецею, Грецькою (Івано-Предтеченською) церквою в місті Білгороді-Дністровському.

10. Упорядкувати козацькі лицарські (реєстрових козаків) та родові намогильні козацькі хрести на цвинтарях сіл Старокозаче та Стара Царичанка.

11. Надати програмі козацько-лицарського виховання, розробленій полковником В.Тимофєєвим, статусу обов’язкового для військово-патріотичного виховання серед учнівської (шкільної) молоді. Фінансувати роботу керівників джурових шкіл в системі Білгород-Дністровського РайВНО з козацько-лицарського виховання в школах та дошкільних закладах з числа членів козацького товариства.

12. Ввести вимогу при призначенні на посаду викладача допризовної підготовки в школах. Приорітет надавати членам козацьких організацій, або таким, які отримали рекомендацію-характеристику від козацької національно-патріотичної організації.

13. Надати (узаконити) статус «козацький» церковному хору Покровської церкви села Стара Царичанка з врученням регенту хора атестату та відповідної грамоти.

14. Дослідити історію Задністрового та Задунайського козацтва з турецьких та румунських архівних джерел (використовуючи фонди Стамбульської та Бухарестської національних бібліотек).

15. Здійснити видання літератури з історії та розвитку сучасного Задністрового козацтва.

16. Забезпечити підготовку та випуск в друк кольорових портретів гетьманів України та героїв боротьби за свободу і незалежність України, визначних політичних громадських діячів і діячів мистецтва, культури та літератури (для шкіл, військових світлиць).

17.Створити короткометражні документальні фільми з історії козацтва: українського козацтва, січового, стрілецького, УПА.

18. Ввести в селі Стара Царичанка Білгород-Дністровського району штатну посаду інструктора-тренера верхової їзди при відділі молодіжній політики та спорту Білгород-Дністровської райдержадміністрації.

19. Ввести до туристських маршрутів Білгород-Дністровську фортецю, залишки села Мокрі Чаїри, огляд єриків і плавнів, де господарювали на ловах козаки Задністров’я.

20. Створити сітку некомерційних пунктів козацького самозабезпечення товарами народного споживання за цінами собівартості (Положення розроблене Білгород-Дністровськими міжрайонним та кошовим козацтвами).

21. Інвестувати вітчизняними кредиторами на основі бізнес-проекту освоєння єриків та озер Дністровських плавень, а також озера Шаболат для відновлення історичних козацьких ловів та розведення кефалі і лобаса.

22. Підготувати і видати книгу-посібник по конярству, верхової виїздці, по виготовленню збруї, сідел та упряжі.

23. Профінансувати розробку програми функціонування заповідника на місці колишнього козацького поселення Мокрі Чаїри в плавнях Дністровського лиману.

24. Підтримати матеріально і організаційно діяльність наказного Придністровського козацького куреня Білгород-Дністровського козацького товариства в містах Бендери та Тирасполь Молдови.

ІІ. КОЗАЦЬКА ШКОЛА.

1. ШКОЛА СУЧАСНОГО КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

ФІЛОСОФІЯ. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ.

(Спроба концепції)

«Людина може стати людиною тільки через виховання…»

І.Кант.

«…тільки виховуючи українця, можна виховати українця…»

В.Тимофєєв.

Актуальність проблеми:

Держава живе й розвивається доти, доки в ній живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді загальнолюдським – дитинча має частіше зазирати у вічність – саме школа стоїть у витоків духовності суспільства.

Виховання підлітків і козацтва фактично відібрано у школи: світогляд, інтереси, моральні цінності у більшості молоді формуються під впливом телебачення та інших засобів мас-медіа. Роль сім’ї у вихованні падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з недовірою до будь-яких ідеалів – і старих, і нових; їй притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять меншість в океані сірості, примітивізму, криміналу.

Відмовившись від ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди: ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму, байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему політичного інформування учнів. Це сприяло формуванню політичного безкультур’я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів.

Провідна ідея:

Відомо, що в наш час, час світової глобалізації суспільних процесів, загострюються протиріччя між силами культурної уніфікації і прагненням народів до збереження своєї культурної ідентичності.

В сучасному суперечливому світі виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє 5відстояти у глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклор – усе те, з чого складається сутність та особливість національного характеру.

Загальновідомо, що історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен – козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров’я нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію.

Це була об’єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів.

Тому ми зосередили увагу на вихованні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації та політизації виховного процесу через участь молоді в діяльності громадських організацій Українського козацтва (загальновідомо, що формування майбутніх громадських діячів починається з їхньої участі в діяльності дитячих і юнацьких організацій).

В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогічний колектив поклав проблему „Школа козацько-лицарського виховання – гуманістична основа становлення особистості”.

Система виховної роботи школи базується на ідеях козацької педагогіки як частини народної педагогіки у вершинному її вияві. Діяльність усіх джерел організованого впливу на виховний процес у школі спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв і традицій, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собі кращі людські риси українця-патріота.

Школа завжди є національною. За сучасних умов вона виступає важливим чинником відродження нації, виховання в молоді почуття національної свідомості та гідності.

Національна система виховання:

- наймудріша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генієм народу;

- найавторитетніша, бо її істинність підтверджена багатовіковою масовою практикою;

- найідейніше, бо вона базується на заповідях народної моралі, націлена на формування справжньої людини;

- найпрогресивніша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за світло знань, за перемогу Добра над Злом;

- найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох віків сумлінно працюють мільйони вихователів.

Народні традиції, звичаї та обряди об’єднують минуле і майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнівська молодь убирає в себе філософський, психологічний, ідейно-моральний і естетичний зміст, у неї формується національна самобутність, творче ставлення до дійсності...

Мета:

Школа наша працює в режимі навчально-виховного закладу нового типу – школи козацько-лицарського виховання. Педагогічний колектив широко використовує давні козацькі традиції, кодекси лицарської честі, гуманістичні та демократичні ідеї і адекватні засоби виховного впливу на підростаюче покоління...

Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання – формування в родині, школі і в громадському житті козака-лицаря, палкого патріота, мужнього громадянина Української держави, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

Основні завдання:

Основні завдання школи козацько-лицарського виховання:

- плекати фізично загартованих, із міцним здоров’ям, дужих тілом і духом синів і дочок незалежної України;

- формувати і підростаючого покоління високі лицарські якості, шляхетність, моральні чесноти, почуття милосердя;

- виховувати силу волі і силу духу, мужність і звитягу, уміння боротися зі злом і перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;

- плекати віру, надію, любов, готовність творити добро і красоту в собі і в довкіллі;

- формувати здатність до альтруїзму, гармонійного поєднання особистих, індивідуальних і загальнонаціональних, державних потреб та інтересів, відчувати себе невід’ємною складовою частиною цілого і вічного – української нації, держави;

- виховувати у підростаючих поколінь український козацький характер, світогляд, історичну пам’ять і національну свідомість;

- готувати молодь до активної національної творчості, участі в розвитку рідної культури, духовності;

виховувати господарів рідної землі, творців Української держави, її захисників від ворожої агресії, мовної і культурної експансії;

- сприяти оволодінню молоддю військово-спортивним мистецтвом козаків, формуванню в неї, з урахуванням сучасних світових здобутків в галузі науки, культури і техніки, творчих умінь продовження політичних, державних, економічних, мистецьких і військових традицій українського козацтва.

Наукові основи:

Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:

1. Українська козацька педагогіка . Концепція. „Освіта”, 01.09.1992.

2. Основи національного виховання. Концептуальні положення. За ред.В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.С.Сергійчука. Київ. 1993.

3. Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва. Указ Президента України від 04.01.1995 року №14/1995.

5. Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по відродженню історико-культурних та господарських традицій українського козацтва. Збірник наказів Міністерства освіти України, №11, 1995.

6. Концепція національного виховання. „Освіта”, №47, 07.08.1996.

7. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогіка: відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа, №5, 1994.

8. Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, №7, 1996.

Новизна:

Аналіз публікацій з теми козацької педагогіки дає підстави стверджувати, що нами вперше на Україні фундаментально розроблено та реалізовано в практиці роботи основні документи школи такого типу (концепцію, положення, статут, навчальний план і програми, посібники з основних предметів козацько-лицарського виховання).

Структура та діяльність:

Кодекс людського буття Українського козацтва (Кодекс лицарської честі, лицарської звитяги та Заповіді милосердя) має забезпечити формування того духовного стану молодих громадян України, козаків, який в народі зберігся як розуміння козацького духу, того особливого соціального стану українського козака в суспільстві, що слугував опорою народу і українській державі протягом віків. Тому ми вирішили за основу виховання молоді у нашій громаді взяти козацьку педагогіку, зосередивши увагу на:

1. Формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського).

2. Формування свідомих громадян, громадських діячів через участь молоді у діяльності Адамівського куреня Українського козацтва, осередка жіночої громади Українського козацтва та Адамівського куреня „Молодої Січі” Українського козацтва (дитячої та юнацької незалежної громадської організації).

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі здійснюємо через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми дитячого садка.

Родинно-шкільне виховання джури та дани ми проводимо у формі школи козацько-лицарського виховання.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ми здійснюємо через діяльність Адамівського куреня Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва.

Тепер у громаді ми маємо таку систему виховання козака та берегині:

ІІІ. Громадсько-

родинне Берегиня

виховання Козак

козака та берегині


ІІ. Родинно- ФІЛОСОФІЯ

шкільне Дана козацько-

виховання Джура лицарського

джури та дани виховання

І. Родинно-

дошкільне Леля

виховання Козача

козачати та лелі

Відомо, що загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя, особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові. Рідна школа – це головна основа національного життя держави, основа рідної школи – національне виховання. Національне виховання – це козацьке виховання, бо українці – нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу; вони втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення, і вони створили самобутню високоефективну, близьку до європейської, національну систему освіти і виховання – козацьку педагогіку, на якій ґрунтується діяльність школи козацько-лицарського виховання.

Козацька педагогіка – це частина української народної педагогіки, яка формувала у підростаючих поколінь синівську любов до рідної землі, готовність її захищати від чужоземних загарбників, високу національну свідомість і самосвідомість, глибоку духовність. Вона була тісно пов’язана з матеріальною і духовною сферою діяльності українського козацтва.

Козацько-лицарське виховання – це виховання підростаючих поколінь нашого народу на патріотичних, героїчних, національно-державницьких традиціях українського козацтва, на високих прикладах лицарського ставлення до України, дійсності взагалі.

У практичній роботі ми дотримуємось основних змістовних компонентів сучасного козацько-лицарського виховання молоді, які полягають у наступних фундаментальних положеннях:

1. Школа козацько-лицарського виховання – осередок лицарської духовності з державно-громадським управлінням.

2. Козача – центр навчального процесу, суб’єкт навчання і виховання.

3. Навчання і виховання козачати – це за своєю суттю самонавчання, самоосвіта, самовиховання, самоорганізація і самореалізація особистості.

4. Родинне національне виховання – природне, провідне виховання і батьки – головні вихователі протягом усього життя козачати.

5. Українознавство – наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-виховного впливу в родині, школі, суспільному житті, філософія і політика державотворення.

6. Національне козацьке виховання – всеохоплююча і багатогранна система впливів, ідей, підходів, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задатків, можливостей козачати, набуття ним етносоціального досвіду і реалізації завдання гуманізації системи освіти.

7. Українська козацька педагогіка – вітчизняна наука про виховання підростаючих поколінь українців (представників національних меншин) нашої Батьківщини, якій здавна притаманні глибокі гуманістичні традиції, яка постійно збагачується народною виховною мудрістю, вищими здобутками світової науки, культури.

Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання:

1. Демократизація – це мета, засіб, гарантія трансформації загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, Це варіативність та відкритість змісту козацько-лицарського виховання, співробітництво, взаємоповага козачат та наставників, усунення авторитарного стилю виховання.

2. Гуманізація –подолання відчуженості козачати від наставника. Визначення особистості вихованця як вищої соціальної цінності з правами на свободу, соціально-педагогічний захист, на самореалізацію у різних сферах діяльності й спілкування.

3. Індивідуалізація та диференціація – передбачає розвиток кожного козачати з урахуванням його інтересів, мотивів, системи цінностей, різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та практичній сферах, особливостей фізичного і психічного розвитку, всіляке стимулювання здібностей кожного учня, планування власної діяльності.

4. Психологізація процесу виховання козачати – глибоке вивчення дитини, її внутрішнього світу, визнання того, що особистість розвивається не лише за закладеною в ній біологічною програмою і під впливом середовища, а й під дією власних потреб, бажань, досвіду, Підготовка козачати до свідомого управління своїм розвитком.

5. Пріоритетність шляху розвитку та реалізації духовного потенціалу козачати, що означає: ясне усвідомлення вищої мети існування людини та людства; постійне прогресивне само творення та допомога в цьому іншим; наповненість життя гуманістичним змістом, надання пріоритету буттєвим цінностям, що знаходять прояв нерозривно в думках, словах і діях; високий рівень фізичної, емоційної, ментальної та моральної культури.

6. Натуралізація (трансформація) української козацької (лицарської) духовності - історично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рідного народу , яка виробила і в своєму бутті, способі життя відобразила найвищі цінності його національної душі, характеру, світогляду, ідеології, моралі, філософії, правосвідомості та естетики.

7. Ідеалізація (формування в молоді ідеалів) – один із найважливіших елементів духовності як кожної особистості, так і всього народу. В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою національну гідність і честь, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу.

Формування в молоді ідеалів – один з найважливіших компонентів духовності. В історичній свідомості народу найвищий статус належить тим людям-ідеалам, які відстоювали свободу, як найдорожчу цінність попередніх поколінь, невтомно боролись з чужоземними загарбниками, по-лицарськи служили рідній Батьківщині, будували власну національну державу: І.Гонта, С.Наливайко, П.Сагайдачний, І.Сірко, І.Богун, Б.Хмельницький…

Наше завдання, вважає педагогічний колектив Адамівської школи, відновити історичну пам’ять, виховати людину, яка здатна побудувати і саму себе, і своє гідне життя, і державу. Поки що в країні не робиться спроба змінити ситуацію в вихованні молоді і школа залишилася єдиною моральною засадою в оточенні дитини, гарантом виховання її порядною людиною, патріотом України. Ми переконані, що національні, зокрема, козацькі виховні традиції, є нині порятунком для «зголоднілої» на душевність і духовність сучасної молодої людини, тому розгорнули виховну роботу на забутих козацько-лицарських традиціях…

Згідно з планом райво педагогічний колектив нашої школи 16.03.2000року проводив кущовий семінар вчителів молодших класів. У перебігу семінару було показано два уроки вчителькою 4 класу І.І.Корженко під загальним девізом «Народні звитяжці – козаки-лицарі» та урочистий прийом молодших школярів у козачата, який підготувала педагог-організатор В.Н.Гриценко.

До цього свята діти готувалися ще з жовтня 1999 рок: вивчили заповіді козачат, основи козацьких наук – історію козацтва, бойове мистецтво, культуру, козацьке тіловиховання та пісні.

Гості – вчителі молодших класів з Приморського, Долинівки, Вольного, Софіївки, Благодатного, Авидівки, завідуюча райво К.В.Баришева, завідуючий райметодкабінетом Г.Ю.Блінов, інспектор З.П.Склярова з цікавістю спостерігали дійство.

У актовому залі вишикувались загони джур та дан ім. Б.Хмельницького, П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, І.Мазепи та майбутні козачата.

У президії – гості – козаки – паланковий отаман Л.Г.Городецький, осавул А.І.Майстро, хорунжий В.М.Якименко, обозний С.І.Ковалів, курінний М.К.Маринеску, бунчужний І.А.Лелеченко, берегиня В.Н.Гриценко.

Урочисто поспівали Гімн України та за давньою козацькою традицією зачитали «Отче наш». Загоновим отаманам було вручено прапори. Козачата промовляли обітницю, підходили до вікони Божої Матері – святої заступниці козаків, до прапора.

Директор школи (осавул Українського козацтва), положивши козачати на ліве плече шаблю, урочисто промовляв:

- Тепер ти рівний серед рівних, козак серед козаків! Слава козаку!

Козача відповідало:

- Слава Україні! Слава козакам!

Дівчата (лелі) від берегині В.Н.Гриценко отримували вербового прутика (котика) із словами:

- Матінко-Україна тебе благословляє!

Діти ставили «печатку» у Євангелії, дякували за хліб-сіль, який їм подавав обозний із словами:

- Треба буде – поділимось! Треба буде – допоможемо!

Отримували дружнє «прикладання» до лобу перначем від отамана, який разом з цим промовляв:

- Хай тебе біс не бере! Іди собі з Богом! – та йшли під шабельний «вінок», що тримали козаки.

Після посвяти діти дали концерт. Танцювали українські танці (керівник – Н.П.Галицька), співали козацьких пісень. Закінчили свято улюбленою – «Їхав козак на війноньку».

Діти розійшлися, а дорослі – вчителі та козаки – зійшлися за круглим столом обговорити побачене. Коли роз’їзджалися, одна з гостинь сказала:

- Плакати від щастя хочеться – нарешті у нас дух український прокидається!..

Ми переконані у тому, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в умовах сьогодення і у майбутньому сприятиме нарощенню державотворчого спрямування, піднесенню духовності людини і всього народу, суспільства в цілому.

2. ПЛЕКАЄМО КОЗАКІВ, ВИХОВУЄМО ЛИЦАРІВ

«Український народ з давніх-давен культивував лицарські традиції виховання. Коли внаслідок важких випробувань і гірких поразок у наших співвітчизників падав дух, слабшала воля і віра в свої сили, тоді на допомогу народу у важку хвилину приходили його вірні сини, безстрашні лицарі, готові прийняти мученицьку смерть заради спасіння своєї Батьківщини від загарбників, такі як Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Іван Богун, Іван Гонта і тисячі інших відомих і невідомих народних героїв.

Внаслідок багатовікового гноблення, духовної експропріації, генетичної мутації та цілеспрямованого змішування народів на території України, сталася втрата історичної пам’яти. Ось чому педагогічний колектив нашої школи ставить своїм завданням відновлювати історичну пам’ять і народні традиції, виховувати людину, яка буде прагнути до самовдосконалення, активно будувати гідне життя для себе і свого народу, вносити посильний внесок у зміцнення незалежної України та її процвітання.

Тому пріоритетним напрямком нашої системи виховання є формування у молоді ідеалів – найважливіших компонентів духовності як окремої особистості, так і всього народу. Козацька педагогіка виховує школярів на лицарських традиціях, витісняє рабську психологію, засуджує тих, хто забув свою національну приналежність, заповіді батьків та дідів, проявляє пасивність і байдужість до долі своєї країни і свого народу, слабкодухість та зневіру у власних силах. Таке виховання утверджує життя кожного як героїчне діяння, високу духовність, подвижництво в ім’я перемоги загальнонаціональних ідеалів. Тому школа є моральним середовищем, що оточує дитину, гарантом виховання її як чесної людини та патріота України.

Чому ми обрали саме козацьку педагогіку? Відомо, що спільної системи виховання для всіх народів поки що не існує. У кожного – своя, особлива, національна система. Для нас органічно близька саме козацька, тому що українці – козацька нація. Козаки були типовими представниками нашого народу, втілювали волелюбний національний характер, виражали інтереси народу. Вони створили самобутню і ефективну національну систему виховання і освіти, яка не поступається європейській, а в чомусь і перевершує її – козацьку педагогіку. Творче відродження її на сучасному рівні забезпечить виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх, сильних духом громадян молодої України.

Вся багатогранна навчально-виховна робота у нашій школі здійснюється на перевірених віками засадах української національної ідеї, системі національних цінностей, які мають водночас загальнолюдський зміст та характер. Педагоги нашої школи переконані, що козацькі виховні традиції є сьогодні рятівними для молоді, яка потребує духовного підживлення. Ось чому ми будуємо свою роботу на козацько-лицарських традиціях, збагачуючи їх новими формами – фестивалями козацької пісні та танцю, турнірами, іграми та забавами.

У березні поточного року у нашій школі райвно проводило кущовий семінар вчителів молодших класів. Вчителі зі шкіл Приморського, Долинівки, Вільного, Софіївки, Благодатного і Авидівки побували на уроках, які проводилися під девізом «Народні герої – козаки-лицарі», були присутні на урочистому прийомі школярів у козачата.

Коли семінар закінчився і гості роз’їжджалися, одна з учительок відверто зізналася:

- Плакати від радості хочеться – нарешті, у нас дух український прокидається!

Ми показали гостям, як проводиться у школі класна робота з основних дисциплін козацько-лицарського виховання, який включає курси «Вивчення свого роду і видатних козацьких родів», «Історія українського козацтва», «Українська козацька культура», «Система козацького тіловиховання», «Козацьке бойове мистецтво». Позакласна робота проводиться в гуртках і козацьких загонах у формі Козацької республіки (однієї з форм діяльності самоврядування учнівського колективу). Позашкільна робота здійснюється у дитячо-юнацькій організації «Молода Січ».

У школі оформлені стенди з історії козацтва і життя козацького куреня Адамівської школи, ведеться козацький фотолітопис. Тепер готуємо до друку збірник «Козацько-лицарське виховання в школі», на 200 сторінках якого, у супроводі ілюстрацій, докладно розповідається про досвід роботи педколективу. Наші школярі їздили на Велику Раду до Києва і Донецька. У своїй роботі ми знаходимо підтримку з боку керівництва господарства, сільської ради і козаків Білгород-Дністровської паланки. Чимало зусиль докладає наш педколектив, аби за такий короткий термін зробити так багато у плані козацько-лицарського виховання.

Сьогодні ми маємо право вже говорити про ті набутки у справі козацько-лицарського виховання, які одержані у нас за ці три роки. Нашим учням-козачатам дуже властиві національна самосвідомість, патріотизм і вірність ідеалам українського державотворення. Помітне розумове, соціальне та духовне зростання більшості учнів, а також духовний розвиток і етнонаціональне збагачення ментального досвіду вчителів. Покращились дисципліна, культура поведінки і успішність школярів. Наочно проявляється довіра, повага, відкритість у взаємостосунках між педагогами та учнями. Соціально-культурне оточення, в першу чергу батьки, позитивно сприйняли ті зміни, які сталися у школі і з дітьми внаслідок козацько-лицарського виховання. Ми твердо переконані в тому, що обрали вірний шлях, який сприяє підвищенню духовності, зростанню національної самосвідомості і патріотизму у наших вихованців.

Всі знають, що знамениту картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» створив великий художник Ілля Рєпін. Але мало кому відомо, що йому належать такі чудові слова: «Ніко на всьому світі не відчував так глибоко волі, рівності і братерства, як козаки.

3. СІЛЬСЬКА ШКОЛА НА ЗЛАМІ ЕПОХ

Спроба пошуку шляхів подолання кризи

Краще запалити свічку, ніж хаяти темряву.

Більше втрат, ніж здобутків

«Сільська школа – це не лише географічне поняття. Вона є центром культурного життя села, гарантом його стабільного розвитку. Хороша школа – свідчення добробуту і соціального благополуччя суспільства, мудрості місцевої влади, міцності сільської родини» (Прем’єр-міністр України), але…

«Щодо освітніх процесів у сільській місцевості, то тут більше втрат, ніж здобутків, більше запитань, ніж відповідей» (заступник міністра освіти та науки України).

Які ж причини цих втрат?

Знецінення сільськогосподарської праці зумовило неспроможність села утримувати соціальну інфраструктуру, а в сім’ях належно відновлювати робочу силу, виконувати свої виховні функції. Зниження матеріального рівня життя, нестабільність суспільства відбилася на ставленні місцевої влади до об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури. Не працюють на території Адамівської сільської ради дитячі садочки, ледь жевріють осередки культури – сільські клуби. Зарплатня у працівників там становить 24 гривні на місяць. Фельдшерсько-акушерські пункти перейшли на самофінансування.

Проблеми школи

З цих негараздів випливають й проблеми нашої сільської школи: їх перелік жахає!

Відвідування дітьми школи за межами пішохідної доступності (а це – половина наших школярів) істотно знижує її культуротворчу, виховну функцію, зводить нанівець участь дитини у позакласній і позашкільній роботі, утруднює роботу з батьками. У дітей, які навчаються не за місцем проживання, частішають пропуски занять через посилення ризику захворювань і недосконалу роботу транспорту.

Перелічую далі: неповна кадрова забезпеченість школи викладачами деяких предметів; велика зайнятість вчителів, батьків, дітей домашнім господарством; брак позашкільних установ, центрів культури; недостатня турбота про фізичне здоров’я і емоційне благополуччя дітей з боку усіх сільських установ; фізичне, моральне й розумове перевантаження учнів (16 навчальних предметів та п’ятиденна форма навчання привели до появи 7-х уроків); низька готовність дітей до навчання («мауглізація» дошколяриків); нестабільність поєднання початкових класів-комплектів; робота вчителя з нечисленним різновіковим колективом учнів у початкових класах (є класи-комплекти у складі дітей трьох-чотирьох класів!)…

Вплив телебачення

До цього додам, що виховання підлітків і юнацтва фактично відібрано у школи телебаченням та іншими засобами мас-медіа. Світогляд, інтереси, моральні цінності у більшості молоді формуються під їх впливом. Роль сім’ї у вихованні послідовно падає. Молодь ігнорує думки дорослих (батьків, учителів), ставиться з недовірою до будь-яких ідеалів – і старих, і нових, їй притаманні егоїзм та індивідуалізм, перевага матеріальних інтересів над духовними. Юнаки і дівчата, що прагнуть до знань, духовності, до пізнання національної і загальнолюдської культури, становлять значну меншість в океані сірості, примітивізму, криміналу.

Яким чином сільський школі реагувати на ці негаразди і чи зможе вона стати осередком духовності на селі, берегинею духу села?

Повинна, бо село живе і розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа. Безумовно, розв’язання соціально-економічних та фінансових проблем нашої сільської школи не залежить тільки від освітян. Значною мірою вони будуть розв’язані колись з настанням економічного розквіту України. Хоча і раніше і тепер педагогічні колективи працювали і працюють під девізом «Не просити, а заробляти гроші» (це – робота школярів та педагогів в сільгосподарствах, на своєму полі).

Проблеми методичного характеру теж, безумовно, вирішаться з допомогою досвідчених методистів, а ось проблеми виховного характеру ми повинні вирішувати негайно.

Питання собі і не тільки

Аналізуючи зміст програм та підручників, задаю собі питання – кого формує безнаціональна система освіти України, у якій немає національної спрямованості розумового, морального, духовного, фізичного і трудового виховання? Всього 21 відсоток всіх школярів на Україні навчається українською мовою (так, як у 1958 році) і тому Лесь Танюк, голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності, виступив у пресі з терміновою заявою «Воскресімо українську мову».

Президент України Л.Кучма підкреслив, що в сучасному суперечливому світі «виживуть, збережуть себе ті, хто зуміє відстояти у глобальному змаганні свою культуру, мову, фольклору – усе те, з чого складається сутність та особливості національного характеру». Це добре розуміють болгари, гагаузи, євреї (є болгарська Болградська гімназія, болгарський клас у СШ №5 м. Білгорода-Дністровського, недільна єврейська школа, національні товариства).

Але чи каже вчитель учням, що вони українці, бо виховання українця можливо лише виховуючи українця!

Саме з цих мотивів для педагогічних колективів національне виховання є обов’язковою складовою системи формування всебічно розвиненої особистості.

Самі собі завдали шкоди

Різко відмовившись від комуністичної ідеології і деполітизував школи, ми самі собі завдали шкоди: ліквідували систему різноманітних політичних і патріотичних клубів та клубів за інтересами. Це привело до аполітичності значної частини учнівської молоді, до проявів песимізму, скептицизму, байдужості і втрати патріотизму. Знищили систему аполітичного інформування учнів. Це сприяло формуванню політичного безкультур’я випускників. Ліквідували піонерські і комсомольські організації, але не створили ніяких інших дитячих і юнацьких громадських організацій для учнів. А відомо, що формування майбутніх громадських діячів починається з їхньої участі в дитячих і юнацьких громадських організацій.

Скаутські і пластунські організації в наших школах не прижилися. Справа в тому, що сучасні вчителі і керівники шкіл скаутами, пластунами і козачатами ніколи не були й не мають належної уяви про зміст, форми і методи їхньої діяльності…

Головна увага – національному вихованню

Тому, аналізуючи стан виховної роботи з учнями та молоддю на території громади, ми вирішили зосередити увагу на формуванні всебічно розвиненої особистості українця (національне виховання у формі козацько-лицарського) та на розумній ідеологізації та політизації виховного процесу.

Глибока моральна криза в нашій країні є наслідком прогалин у навчально-виховному процесі. Зокрема у недооцінки ролі української національної школи, яка виступає одним із важливих елементів збереження і розвитку етнічної спільності, її духовного ядра і постачає суспільству свідомих громадян, творчих особистостей, носіїв духовності.

Підсумки

Підсумовуючи, хочу сказати, що труднощі та проблеми сільської школи випливають із сучасних труднощів села: економічних, демографічних, соціальних. Термінове розв’язання всіх проблем сільської школи у наш час неможливо (особливо соціально-економічних, фінансових, частково методичних), але проблеми виховного характеру ми повинні вирішувати негайно.

Село живе і розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа, тому сільська школа повинна і може стати осередком духовності, берегинею духу села. Для цього вона повинна стати національним відкритим навчальним закладом з громадсько-державним управлінням.

Один із шляхів вирішення проблем сучасного виховання учнів сільської школи – національне виховання у формі козацько-лицарського та розумні ідеологізація і політизація виховного процесу. Бо формування патріота, громадського діяча починається з їхньої участі в дитячих і юнацьких громадських організаціях.

Неможливо виховати особистість тільки в школі. Школа виховує разом із сім’єю, родиною, виробничим колективом, громадськістю.

У вихованні національно свідомих козаків та берегинь є три ступеня: родинно-дошкільне виховання козачати та лелі, родинно-дошкільне виховання джури та дани, громадсько-родинне виховання козака та берегині.

Кожен з цих етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості: проводиться родинно-дошкільне – через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програми дитячого садка. Родинно-шкільне – у формі роботи школи козацько-лицарського виховання. Це класна робота за рахунок шкільного компоненту з основних дисциплін козацько-лицарського виховання. Позакласна робота за рахунок годин, гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів. Позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського козацтва.

Основна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання – формування в родині, школі і громадському житті творчої особистості козака-лицаря, захисника рідної землі з українською національною свідомістю і самосвідомістю, світоглядом і характером, високою мораллю і духовністю.

У період розбудови незалежної України у громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства.

Українська козацька духовність – це історично сформована система духовних багатств лицарської верстви рідного народу, яка виробила в своєму бутті, способу життя найвищі цінності його національної душі, філософії, характеру, світогляду, моралі, правосвідомості, естетики. Це лицарська духовність, компоненти якої розвиваються у напрямі довершеності, найглибшого відображення потреб, інтересів української нації, держави.

Практичний досвід стверджує, що сільська школа (зокрема козацько-лицарського виховання) може і повинна (!) бути центром духовного життя, берегинею духу села, але для цього їй потрібно бути національній, мати національно налаштовані кадри.

По закінченню додам, що, як казав Є.Сверстюк: «Коли у нас на громадську сцену виходить особа, яка щось любить, в щось велике вірить, яка зберігає гідність лиця, то принаймні радіти і дивуватись треба, а не похмуро чекати, коли її почнуть нокаутувати ситі захисники голодних.

4. БЕРЕГИНЯ ДУХУ СЕЛА.

Хороша сільська школа – свідчення соціального благополуччя. На жаль, благополуччя селу сьогодні бракує – знецінення сільськогосподарської праці не дає можливості утримувати соціальну інфраструктуру. На території нашої Адамівської громади не працюють дитячі садочки, ледь жевріють осередки культури – сільські клуби. Зарплатня працівників там становить 24 гривні на місяць. Фельдшерсько-акушерські пункти перейшли на самофінансування. А простий перелік проблем школи (соціально-економічних, фінансових, методичних, а особливо проблем виховання) – жахає.

Як сільській школі реагувати на ці негаразди, і яка її роль у сучасному житті села?

Визнано, що село живе й розвивається доти, доки в ньому живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрічі дитинства із справді людським. І тому зволікати з розв’язанням її проблем – це вбивати берегиню сільського духу, його духовний центр.

Особливої уваги потребують проблеми виховання. Бо і дотепер практично не зроблено спроби змінити моральну ситуацію в країні. Школа залишилася єдиною неушкодженою ланкою в оточенні дитини, гарантом виховання її порядною людиною, патріотом України. Особливо це стосується нашої сільської школи, яка зосталася одиничним супротивом бездуховності, руйнації селянсько-козацької національної моралі.

У степах пониззя Дністра (тут розташована Адамівська сільська громада) козаки оселилися в 1709-1710 роках (мазепинська еміграційна хвиля та колонізаційна хвиля, викликана зруйнуванням Чортомлицької Січі) та в 1775 році (хвиля після руйнації Нової Січі). Аккерманська козацька паланка входила до складу Дунайського козацького війська, яке було 1869 року переселено на Кубань. Частина козаків залишилась. На початку 90-х років група ентузіастів з козацьких родів відтворила Білгород-Дністровську (Аккерманську) козацьку паланку, яка сьогодні складається з семи куренів. Один з них – наш, Адамівський.

Живучі в районі, який має давні козацькі традиції, ми не могли ці традиції не залучити до виховного процесу. Відомо, що в глобальному змаганні виживуть, збережуть себе ті народи, які зуміють відстояти свою культуру, мову, фольклор. Саме тому для нашого педагогічного колективу національне виховання у формі козацько-лицарського є обов’язковою складовою системи формування всебічно розвиненої особистості. Адже формування патріота, громадського діяча починається з участі в дитячих і юнацьких громадських організаціях.

Ще в середині 90-х років ми звернули увагу на виховний потенціал Кодексу людського буття Українського козацтва (Кодекси лицарської честі, лицарської звитяги та Заповіді милосердя). Він має забезпечити формування та виховання того духовного стану молодих громадян України, який в народі зберігся як розуміння козацького духу, того особливого соціального становища українського козака в суспільстві, що слугував опорою народу й українській державі протягом віків. Тому ми і вирішили за основу виховання молоді у громаді обрати козацьку педагогіку.

У вихованні національно свідомих козаків та берегинь наш педагогічний колектив бачить три ступені: 1.Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі. 2.Родинно-шкільне виховання джури та дани. 3.Громадсько-родинне виховання козака та берегині.

Кожен з етапів козацько-лицарського виховання має свої особливості й проводитися:

- родинно-дошкільне – через роботу з батьками дошкільнят та введення спеціальних курсів до програми дитячого садочка;

- родинно-шкільне – у формі роботи Адамівської школи козацько-лицарського виховання: а) класна робота за рахунок варіативної частини з основних дисциплін козацько-лицарського виховання; б) позакласна робота за рахунок гуртків, у формі Козацької республіки (одна з форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів; в) позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації «Молода Січ» Українського козацтва;

- громадсько-родинне – у формі діяльності місцевого осередку Українського козацтва (Адамівського куреня) та жіночої громади Українського козацтва.

Основна мета Адамівської школи козацько-лицарського виховання – формування в родині, школі й громадському житті творчої особистості козака-лицаря, захисника рідної землі з яскраво вираженою українською національною свідомістю й самосвідомістю, світоглядом і духовністю. У період розбудови незалежної України в громадському, шкільному і родинному житті нам потрібен насамперед культ лицарства. Лицарський дух не дасть нудити в духовній ницості й історичному безпам’ятстві. Тому введення потенціалу козацько-лицарської духовності у виховний процес значно полегшить формування вільної, зі стійкими морально-вольовими якостями, силою духу особистості.

Наш практичний досвід стверджує, що сільська школа (зокрема, Адамівська школа козацько-лицарського виховання) на сучасному етапі може і повинна бути центром духовного життя, берегинею сільського духу. Але для цього їй потрібно бути національною, мати національно налаштовані кадри, лицарів духовності в самій школі, а в підґрунті – сформовану громадську думку та козацькі звичаї й традиції.

Як і в усіх школах району, в Адамівці пройшло свято останнього дзвоника. Але спочатку про саму школу. Це не зовсім звичайний навчальний заклад, а школа козацько-лицарського виховання, єдина в усій області, а й, можливо, і на Україні. Головний козак та лицар – сам директор школи Валерій Якович Тимофєєв, людина незвичайних здібностей. Коли в Одесі проводився ярмарок педагогічних ідей, героєм його став В.Тимофєєв. За розробку методики козацько-лицарського виховання він отримав авторське свідоцтво та диплом першого ступеня. Досвід Тимофєєва буде узагальнено й видано окремою книгою. Як знати, можливо, це стане поворотним моментом в національній педагогіці.

Юні козаки-лицарі об’єднанні в загони козачат, джур, молодиків. Так називаються ступені молодого козацтва. Прийом проводиться урочисто. Хвилюючий ритуал, але це окрема тема.

- Спочатку козацькими традиціями й звичаями захопилися хлопчаки, - розказує Валерій Якович, - а потім й дівчатка заявили, - чим ми плохіше?! Вони теж об’єднанні в окремі загони. В залежності від віку, вони називаються лелі, дани, берегині…

Школа вишикувалась на урочисту лінійку. Від святкових нарядів й багатьох квітів рябить в очах. Під звуки козацького маршу (акомпанує на баяні директор школи) вноситься державний прапор. Залишивши баян, Валерій Якович підходить до столу президії й звертається до учнів із словом. Підводяться підсумки навчального року. Вважаю, ними були задоволені й школярі, й учителі, й батьки. 14 відмінників, 30 учнів закінчили рік на «відмінно» та «добре». Для невеликої сільської школи добрий результат.

- В школі немає другорічників. Усі переводяться в наступні класи. Всі дев’ятикласники допущені до екзаменів, - підводить підсумки директор.

Відмінникам вручено похвальні листи. Їм дозволено першими звернутись із словами до випускників. Вони ж пов’язали червоні стрічки дев’ятикласникам «Випускник 2000».

Учні четвертого класу (вони теж випускники, тільки початкової школи) підготували для своїх старших товаришів невеликий концерт. Багато привітань, добрих слів прозвучало в цей день на адресу випускників.

Останній дзвоник – свято не тільки для школярів. У школярів багато гостей. Галина Іванівна Шелестян закінчила цю школу 42 роки тому. Їй було цікаво подивитись, які ж вони, сьогоднішні випускники. Одна з перших випускниць Адамівської школи побажала школярам всього самого доброго. Прозвучало слово класного керівника дев’ятого класу Раїси Миколаївни Буравицької.

- Ви будете жити вже в третьому тисячолітті. Живіть щасливими, здоровими й ніколи не забувайте , що ваші корені тут – в Адамівці, Авидівці, Благодатному…

Голова Адамівської сільської ради А.Коноваленко подякував педагогічному колективу, який, не зважаючи на труднощі, зміг добитися значних успіхів, а дітей за те, що вони добре вчилися й працювали на колгоспних ланах.

Від імені районної державної адміністрації виступив заступник голови райдержадміністрації П.Ігумнов. Він тепло поздоровив педагогічний колектив й школярів із закінченням ще одного навчального року, сказав, що всі проблеми, з якими сьогодні стикається народна освіта, влада району близько приймає до серця й робить все можливе, щоб цих проблем було менше.

Свято останнього дзвоника в Адамівці мало походило на офіційний захід. Воно проходило якось по-домашньому. Перед строєм випускників простелена гірлянда з кленового листа. Випускники дружно перешагують через неї. Це символічний крок до нового життя. А тим часом місце їх занимають випускники майбутнього року. На святі присутні мами випускників. Вони вручають своїм дітям обереги – вишиті рушники «на щастя, на долю»…

Багато пісень було проспіване в цей день, веселих та сумних. Й всюди із своїм баяном встигав Валерій Якович. Випускники вручили йому таємний конверт, який можна буде скрити лише у 2015 році.

Ось звучить останній дзвоник. Його подає відмінник, першокласник Діма Даниленко. Останній дзвоник нашого тисячоліття. Слідуючий прозвучить вже в ХХІ сторіччі.

Після свята відбулася зустріч педагогічного колективу із Павлом Михайловичем Ігумновим. На ній було обговорено проблеми, які турбують сьогодні вчителів й директора школи.

5. УКРАЇНСЬКОМУ КОЗАЦТВУ БУТИ!

Свято юних козачат

В Білгород-Дністровському районі святкувався Міжнародний День захисту дітей. Якщо в минулі роки проводилися загальнорайонні заходи, то у цьому році свята дитинства відбулися практично у всіх сільських радах.

Традиційно з веселощами та солодощами пройшло це свято у Випасному, Старокозачому, Удобному, Козацькому. А у Адамівці цей день одночасно святкувався і як свято юних козаків. З цієї нагоди в село з’їхалися гості – дорослі козаки та козачата з Одеси, Білгород-Дністровського, Комінтернівського та Саратського районів – всього більше 70 чоловік.

У програмі свята – прийом козачат до наступного ступеня – молодих козаків, козацько-спортивна гра «Джура».

На лінійці вишикувались загони джур та дан ім. Б.Хмельницького, П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, І.Мазепи.

У президії – заступник голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації П.М.Ігумнов, директор Адамівської школи В.Я.Тимофєєв, Адамівський сільський голова А.М.Коноваленко, Білгород-Дністровський паланковий отаман Л.Г.Городецький, крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко, отамани О.П.Царенков, М.К.Маринеску, І.В.Коваль, поважні козаки.

Урочисто проспівали Гімн України (під акомпанемент директора школи, який грав на баяні) та за давньою козацькою традицією зачитали «Отче наш».

Козачата промовляли обітницю молодого козака, підходили до вікони Божої Матері – святої заступниці козаків, до прапора.

Директор школи (полковник Українського козацтва), положивши козачаті на ліве плече шаблю, урочисто промовляє:

- Тепер ти рівний серед рівних, козак серед козаків! Слава козаку!

Козача відповідало: - Слава Україні! Слава козакам!

Дівчата від берегині В.Н.Гриценко отримували вербового прутика із словами:

- Матінко-Україно тебе благословляє!

Діти ставили «печатку» у Євангелії, дякували за хліб-сіль, який їм подавав обозний їз словами: - Треба буде – поділимось! Треба буде – допоможемо!

Отримували дружнє «прикладання» до лобу перначем від отамана, який разом з цим промовляв:

- Хай тебе біс не бере! Іди собі з Богом! – та йшли під шабельний «вінок», який тримали козаки.

Після посвяти діти дали концерт. Танцювали українські танці (керівник – Н.П.Галицька), співали козацьких пісень. Закінчили лінійку улюбленою – «Їхав козак на війноньку».

Шефи – сільськогосподарські кооперативи ім. Шевченка, «Едем», «Фенікс», приватно-орендне підприємство «Промінь» (керівники Г.Ф.Даниленко, В.М.Вронський, В.О.Козубенко, М.І.Бурлай) підготували козачатам солодкий стіл.

Після солодощів свято продовжувалося на стадіоні, де пройшла козацька спортивна гра «Джура», а дорослі козаки зібралися у конференц-залі обговорити питання розвитку козацтва.

Заступник голови Білгород-Дністровської районної державної адміністрації П.М.Ігумнов оголосив тексти розпоряджень голів облдержадміністрації С.Р.Гриневецького та райдержадміністрації І.В.Дегтярьова про створення при адміністраціях Координаційних рад відповідних рівней з розвитку Українського козацтва, основними завданнями яких є максимальне використання можливостей козацьких організацій як у господарській діяльності, так і в питанні патріотичного виховання молоді.

Крайовий писар Українського Чорноморського козацтва В.А.Федоренко ознайомив козаків з економічними аспектами діяльності Українського козацтва. Сьогодні козаки беруть активну участь у фермерському руху. У перспективі вони мають намір взяти на себе вирощування сої та виробництво продукції з неї. Мета розробленого проекту – відпрацювати виробничий ланцюжок від поля до споживача у вигляді готової продукції з сої…

По закінченню ради було прийнято у лицарі Українського козацтва козаків Софіївського стану С.Лішика, І. та А.Сирбу, які пройшли випробувальний термін…

Роз’їжджаючись, гості дякували педагогічному колективу Адамівської школи козацько-лицарського виховання за гостинність та за велику роботу з підготовці та проведенню козацько-лицарського свята.

6. КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Районна державна адміністрація видала розпорядження про створення Координаційної ради з питань розвитку Українського козацтва в районі. Раніше про необхідність відродження козацтва на Україні говорилося в двох Указах Президента України. Є на цю тему й розпорядження обласної адміністрації. Є початок відродження кращих традицій українського козацтва.

В одній з наших публікацій ми вже повідомили про те, як організовано козацько-лицарське виховання в Адамівській школі. А нещодавно мені довелося стати свідком посвячення в козаки учнів все ж тієї Адамівської школи. Ритуал цей став вже тут традиційним.

Емоційний ритуал. Школярам він, звісно, запам’ятається на все життя. На урочисту лінійку вишикувалася вся школа, хоча вже почалися канікули. Але таку подію, як посвяту в козаки, пропускати негоже. Сьогодні у школярів багато гостей. З Одеси приїхав крайовий писар Валентин Федоренко, з Білгорода-Дністровського - отаман районного козацтва Леонід Городецький. Є тут представники козацької старшини, заступник голови районної державної адміністрації Павло Ігумнов. З Миколаївці-Новоросійської, що в Саратському районі, приїхали школярі-друзі Адамівських козачат.

Звучить Гімн України. Його виконують всі учасники урочистої лінійки. Під звуки козацького маршу вносяться державний та козацький прапори. Командири всіх чотирьох загонів (5-8 класи) рапортують пану полковнику Л.Городецькому. У кожного загону не тільки своє найменування, а й пісня. Пісня ж, звісно, козацька. Вона виконується юними козаками зразу ж після рапорту.

- Мені завжди приємно бувати у вашій школі, - звернувся до школярів отаман, - бачити ваші добрі, щасливі обличчя. Ви – наша зміна та опора.

Далі отаман зачитує слова молитви «Отче наш». Козаки та козачки хором повторюють її за ним. Ритуал посвяти в козаки, або, іншими словами, в громадську юнацьку організацію «Молода Січ». Дійство хвилює. Майбутні козаки присягають на Євангелії. Потім переломлюється хліб. Його шматочки посвячені обмокують в сіль й їдять. «Тепер ти рівний серед рівних! Козак серед козаків!» - провозглашає отаман. «Слава Україні!» - звучить у відповідь.

Дорослі козаки, вишикувавшись двома шеренгами, скріщують над головами козацькі шаблі. По цьому живому коридору під дзвін клинків й проходять посвячені козаки. До обряду також входить цілування вікони й козацького прапора.

Джурам та данам (хлопчакам та дівчаткам) вручаються посвідчення із кольоровими фотографіями їх володарів. Тепер всі вони члени організації «Молода Січ». Посвідчення вручаються також під дзвін клинків.

«Слава козакам! Слава Україні!» – вигукує отаман. Юні козаки трикратно відповідають йому тими ж словами. Полку козацтва прибуло. А тим часом в одному з класів накривається солодкий фуршетний стіл із морозивом, пиріжками. Потім свято було продовжено на сільському стадіоні.

Як вже казалося вище, розвитку козацького руху приділяється неабияка увага самих вищих ешелонів влади – на рівні Президента й уряду держави. В найближчий час в багатьох селах району будуть створені козацькі курені. На цей період в місті та районі налічується близько тисячі козаків. Ряди їх постійно поповнюються. Ось і на святі в Адамівці місцевий курінь поповнився трьома дорослими козаками. Їх прийом пройшов у тій же урочистій обстановці, як й посвячення в юні козаки.

- Ми не рвемося до влади, - сказав отаман Леонід Городецький, - наша мета допомагати людям, виховувати юне покоління на кращих традиціях козацтва та лицарства.

Хочеться вірити, що досвід Адамівської школи – школи козацько-лицарського виховання зацікавить керівників та вихователів шкіл всього району. Нехай ж відродяться й ніколи не вмирають славні традиції козаків, наших героїчних предків.

7. ДИТИНА В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

В Одесі відбулася міжнародна науково-практична конференція «Дитина в сучасному суспільстві». Педагоги-науковці та практики з 15 країн (переважно слов’янських) зібралися, щоб обговорити сучасний стан, шляхи поліпшення виховання та навчання дітей у освітньому просторі.

На пленарному засіданні провідні фахівці в галузі педагогіки і психології дитини (академіки Чебикін О.Я., Сманцер А.П., професори Курлянд З.Н., Рангелова Е.М., Сонін В.А. та інші) поділилися баченням шляхів удосконалення виховання та освіти у своїх країнах.

Промовці наголошували, що своєрідний вірус – поліпшення, реформування процесу виховання і навчання – охопив сьогодні практично весь світ. Американці, західно-європейці знову задумалися над тим, що їм бракує академічності і мають намір значно посилити обов’язковий компонент (той компонент, який чомусь весь час хочеться послабити у нас, на Україні).

Освіта – це сфера життя суспільства, яка не повинна залежати від політичної кон’юнктури, організаційно-структурних і фінансово-економічних, змістовно-методичних і кадрових проблем. Вона має забезпечувати поступальний розвиток суспільства. Час освіти, яка полягає лише в пізнанні світу, закінчився. Пізнання себе, свого «я», своїх прагнень і можливостей для самовизначення та кращої реалізації своїх сил – нове гідне гуманізму завдання освіти – і навчання, і виховання. Освіта – це ще й проблема криміналізації чи некриміналізації суспільства. Країні дорожче обходиться молода людина, яка перебуває за лаштунками волі. Краще навчати у вузі…

На другий день працювали секції, на яких педагоги-практики розповідали про організацію навчально-виховної роботи у своїх колективах.

У секції «Дитина в сучасному освітньому просторі» цікаво пролунали доповідь «Українська національна школа – школа козацько-лицарського виховання», яку підготував творчий колектив Адамівської школи а озвучили батько й донька Тимофєєви Валерій і Світлана та бліц-інформація «Річ про Адамівську Січ», з якою виступили учні цієї ж школи – джури та дани під керівництвом вчителів Лавриненко П.М., Гриценко В.Н., Галицької Н.П. (цей виступ показало телебачення по «Інтеру» у програмі «Факти»)…

Педагоги у своїх виступах говорили, що національна школа виступає як один із важливих елементів збереження і розвитку етнічної спільності, її духовного ядра. Виховання – первинне, навчання – один із засобів виховання. Виховувати – значить організовувати життя. В правильному житті правильно ростуть діти. Велике і складне питання, яке потребує вирішення, - це формування духовного світу особистості. Між іншим, розуміння духовності лише в суто релігійному дусі може ставити під сумнів раціональне знання, яке є основою освіти. У цій суперечності закладено проблему, яку маємо розв’язувати.

Повільність реформ та глибина кризи в нашої країні почасти є наслідком прогалин у навчально-виховному процесі минулих часів. Коли ставка була на вузького спеціаліста, а особистість розчинялася в корпоративних структурах. Тривалий час ми дотримувалися постулату про домінування громадських інтересів перед цінністю окремої людини. Отже, гуманістичній системі освіти триматися було ні на чому. А в результаті країна недоотримувала свідомих громадян, творчих особистостей, носіїв культури…

Незважаючи на всі кризові явища, школа може стати важелем відродження. Не треба думати, ніби школа тільки просить у суспільства і держави. Важливо те, що школа дає суспільству, бо освітянський корпус, можливо, єдиний, хто по-справжньому ще дбає про дітей, а школа – це, практично, єдиний інститут, до якого ще не втратили довіри. Тому роль поводиря народу знову бере на себе учительство, бо ж воно – інтелігенція…

8. ПРОГРАМА ПРОВЕДЕННЯ ЮВІЛЕЙНОГО СВЯТА

до 10-річчя Відродження Українського козацтва 16.11.2000

Якщо зуміємо через морально-етичні обєднання, церкви, спілки, освітні товариства відродити свою душу – це і буде наш подвиг.

1. 09.00 – 09.45 Урок: Українознавство (9 кл.) – Піштіган О.А.

Факультатив: Історія та культура українського козацтва (7,8 кл.) – Тимофєєва С.В.

Гурток: Художня вишивка (5-8 кл) – Подолько А.М.

2. 09.45 – 10.00 Перехід до актової зали.

3. 10.00 - 10.20 Урочиста лінійка. П.М.Лавриненко.

4. 10.20 – 10.40 Бліц-інформація джур та дан «Річ про Адамівську Січ». В.Н.Гриценко. Фрагмент виступу козачат Адамівської школи козацько-лицарського виховання в Одесі на міжнародній педагогічній конференції «Дитина в сучасному світі».

5. 10.40 – 10.55 Виступ козачат «Україна рідна – козацька сторона». І.І.Корженко.

6. 10.55 – 11.20 Прийом у козачата. В.Н.Гриценко, І.І.Корженко.

7. 11.20 – 11.40 Виступи гостей. В.Н.Гриценко.

8. 11.40 – 12.00 Усний журнал молодиків та берегинь «Згадаємо праведних гетьманів, що Україну боронили, навік славу заслужили». К.М.Граждан.

9. 12.00 – 12.10 Вікторина «Чи знаєш ти минуле рідного народу?». К.М.Граждан.

10. 12.10 – 12.30 Козацькі забави. Н.П.Галицька.

11. З 12.30 Конференція «Система виховної роботи школи козацько-лицарського виховання». П.М.Лавриненко.

Працює виставка. Методичні розробки («Система козацького тіловиховання» - Галицька Н.П., «Система-розробки козацьких свят-сценаріїв» - Гриценко В.Н., «Родовід» - Граждан К.М., «Козацька правосвідомість» - Буравицька Р.М., «Козацька медицина» - Вронська В.М.), стенди, фотоальбоми…

9. ВІДРОДЖЕННЯ – РОСТИМО ПАТРІОТІВ

Виповнилося десять років, як на Україні офіційно було заявлено про відродження традицій козацтва. Тому й зібралися педагоги-організатори району в Адамівській школі, знаній своїми традиціями козацько-лицарського виховання.

Вже у дворі школи гостей зустрічав її директор Тимофєєв Валерій Якович – поборник козацько-лицарського виховання молоді. Про значущість шкільного свята свідчило те, що на нього були запрошені козацькі отамани Л.Городецький, М.Скляренко, сільський голова Адамівки А.Коноваленко, священик отець Павел.

Юні козаки, одягнені у відповідний однострій, дівчатка (берегині) – в національне українське вбрання. Свято почалося із урочистої лінійки, яка нагадувала піонерські дружинні збори минулих років. Лунають урочисті рапорти, девізи, загонові пісні. Їх приймає педагог-організатор Валентина Никифорівна Гриценко.

Далі починається урочистий прийом в козаки: хлопців – у джури, дівчат – у дани. Треба сказати, що це досить хвилююче видовище. Батюшка освятив всі загонові прапори. Кожен із тих, хто вступав до лав козацтва, зачитав текст присяги козацької честі, тримаючи руку на Біблії. Потім діти підходять до батюшки. Хрестяться, прикладаються до вікони та хресту, преклоняють коліна перед прапором. Потім посвячені-неофіти відламують кусень хліба від загального короваю, підкреслюючи свою причетність до козацького роду, його традицій й звичаїв. Все це урочисто й хвилююче. Школярі, пройшовши всі ці ритуали, наче дорослішають, повніше відчувають відповідальність перед однолітками й дорослими козаками.

Після прийому школярі провели бліц-інформацію «Річ про Адамівську Січ». Потім показали усний журнал про гетьманів України, чиї імена носять шкільні загони, показали козацькі забави.

На протязі всього свята відчувалася зацікавленість учнів й учителів. Душею свята залишався директор. Валерій Якович зміг зацікавити своєю ідеєю козацько-лицарського виховання весь шкільний колектив. Почали роботу навіть спонтанно, але потім накопичували матеріал, залучали батьків, дорослих козаків села.

Дивує що вже в дитячому садку малята знайомляться із традиціями й звичаями козацтва й стають наймолодшими його представниками-козаченятами. Це ж неабияк добре, що виховання дітей, об’єднане єдиною ідеєю, починається з дошкільного віку й продовжується в юнацькому віці й далі у дорослому житті. У цій методиці, безумовно, є майбутнє.

Школа, батьки, дорослі козаки живуть як би однією сім’єю й виконують загальне завдання – виховують в дітях загальнолюдські цінності: доброту, чесність, взаємовиручку, повагу до жінок й старих, схильність до християнських цінностей.

Вважаю, що не випадково в селі немає правопорушень серед підлітків. Юні козаки вчаться у старших лише хорошому. У них в загонах є, так би виразитись, посади: писар, хорунжий, суддя… Все, як у дорослих.

Школярі пишаються своїми посвідченнями. Вони виконані типографськими засобами. В них, як в солідних посвідченнях особи, є всі атрибути – фотографія, печатка, підпис отамана. Чи можливо, маючи таке посвідчення, творити недостойний вчинок? Образити молодшого? Не проявити поваги до старшого? Залишити товариша в біді? Школярам козацтво подобається, значить, це їм потрібно.

10. ДОВІДКА

про стан роботи з правового виховання учнів Адамівської школи

Довідка складена за матеріалами:

1. Річного плану роботи (Розділ 1. Удосконалення системи управління школою як цілісною соціально-педагогічною системою, п.1.2. Педради. Розділ 3. Становлення і розвиток виховної системи. п.8. Забезпечення профілактики правопорушень).

2. Планів роботи класних керівників (Розділ – Соціальна культура. Напрямок – Держава-нація).

3. Плану роботи педагога-організатора (Розділ – Правове виховання учнів).

4. Плану роботи батьківського комітету (Розділ – Правове виховання).

5. Плану роботи Адамівської сільської ради (Розділ – Правова освіта та виховання населення).

6. Планів роботи Рад сприяння сім’ї та школі (Розділи – Правове виховання) у СГК ім. Т.Г.Шевченко, «Промінь», «Едем».

7. Матеріалів відвідування уроків правознавства, літератури, історії, географії, біології; позакласних заходів, які проводили класоводи та класні керівники, педагог-організатор.

Правове виховання учнів відбувається протягом усього терміну їх перебування в школі. Тому ми дотримуємось поетапного планування та організації цього складного виховного процесу. Основні етапи процесу характеризуються учбово-виховними завданнями і діляться в залежності від вікових особливостей школярів та загального змісту шкільної виховної роботи.

А. Учням І-ІІІ класів у доступній формі повідомляємо елементарні уявлення про важливіші закони України, правилах праці та поведінки у школі, вдома, на вулиці, роз’яснюємо роль осіб, які охороняють порядок в місті, селі, прищеплюємо повагу до них. Молодші школярі прагнуть засвоїти та виконувати Правила для учнів; у них формуємо уяву про відповідальність за порушення дисципліни та порядку у школі, вдома та на вулиці; виробляємо негативне ставлення до порушників дисципліни.

Б. В роботі з учнями ІV-VІІ класів закріплюємо їх свідоме ставлення до виконання Правил для учнів, негативне ставлення до порушників дисципліни, продовжуємо формування особистої відповідальності за свої вчинки.

В. На термін закінчення VІІІ класу ми домагаємось, щоб школярі отримали загальне уявлення про Закони України, про основні права та обв’язки громадян, розуміли та виконували правила поведінки у громадських місцях, проявляли повагу до органів громадського порядку та осіб, які охороняють цей порядок. На заняттях з історії, в процесі позаурочної діяльності у них розвиваємо прагнення до засвоєння знань про державу та право, які слугують основою успішного оволодіння систематичними правовими знаннями.

Г. Зміст правового виховання у ІХ класі визначається вивченням курсу правознавства, а також активною участю учнів у позакласній та позашкільній діяльності. Вони засвоюють ідеї про демократію, державу та законність, розуміють гуманістичну сутність Законів України, ідейне багатство положень Конституції України, виробляють активну позицію у захисті правил демократичного устрою життя, отримують навички правоохоронної та природоохоронної діяльності, розуміють необхідність держави та права у демократичному суспільстві, непримиренного відношення до правопорушників.

І. Правове виховання учнів у процесі учбової діяльності.

А. Правове виховання учнів на уроках правознавства. Викладання ведеться за новими програмами та підручниками. Буравицька Р.М. як вчитель має добру загальнопедагогічну, фахову теоретичну, методичну та предметно-правову підготовку. В перебігу викладання курсу правознавства вона застосовує усі відомі педагогічні методи навчання: пояснювально-ілюстративний, інформаційно-рецептивний, репродуктивний, проблемного викладання, евристичний; реалізація їх відбувається із широким залученням наочно-практичних засобів у різних формах (розповідь, робота з підручником, складання таблиць, застосування технічних засобів навчання). Педагог використовує задля досягнення мети методи виховання-переконання, висування перспективи, вправ, вимоги, педагогічного стимулювання, виховання прикладом, розвитку самостійної діяльності учнів.

Раїса Миколаївна базує правове виховання на засадах моральної поведінки, уяву про яку учні постійно отримують, починаючи з дошкільного віку. Правильність формування моральних уявлень учня постійно у полі зору учителя: від розкриття змісту моральних уявлень про схвалену всіма (школою, родиною, товаришами) поведінку, розумінні добра та зла, справедливості, совісті, честі та гідності (від розуміння моральних основ нашого життя) поступово підводить дитину та підлітка до розуміння правового долгу, розвиває їх переконаність у потребі й необхідності права як регулятора суспільних відносин. Педагог ясно, точно й доступно викладає нормативний матеріал на уроках та розкладає виховні акценти при його вивченні. Вона не уникає дослівного цитування тексту закону, демонструючи тим самим наочний приклад поваги до закону.

Організуючі процес вивчення окремих тем курсу, учитель на уроках використовує таку форму, як урок з елементами семінарського заняття.

Реферати учні готують при активному керівництві викладача на підготовчому етапі. Вона рекомендує тему, літературу, план виступу. На цих заняттях досить відчутно підвищується активність учнів.

Застосовуючи комплекс прийомів, Раїса Миколаївна не тільки добивається засвоєння правового матеріалу, але й формує в учнів правові переконання, навички та уміння орієнтуватися в правовій ситуації, тим самим підготуватись до виконання важливих соціальних завдань у житті.

Б. Формування соціально-психологічного боку правосвідомості на уроках літератури. Вчителі Граждан К.М., Лавриненко П.М. вважають, що в умовах сучасного уроку використання творів літератури відкриває великі можливості безпосередньої дії на чуття школярів. У творчості письменників-класиків ставились та літературними, художніми засобами вирішувалися великі проблеми сучасної їм правової дійсності. Твори сучасних письменників теж слугують живою, сьогоденною ілюстрацією, допомагають школяру більш предметно і наочно усвідомити значення права в житті суспільства.

Учителі використовують принцип виховання на позитивних прикладах. Наслідування позитивним героям літературних творів також формує в учнів навички правомірної поведінки, підвищує їх соціально-правову активність. Обговорення із школярами літературних персонажів негативного плану викликає в учнів почуття протесту, обурення, рішучості боротьби з негативними, протиправними проявами у нашому житті.

В. Використання міжпредметних зв’язків. Правове виховання учнів відбувається також при вивченні окремих тем і питань з других навчальних предметів (вчителі Вронська В.М., Піштіган О.А.). Початкові відомості про державу та право учнів отримують вже з 5 класу на уроках курсу «Розповіді з історії України»: у доступній формі вони знайомляться із виникненням держави України, основними етапами розвитку, деякими конституційними принципами, правами та обов’язками громадян України.

Відомості про право, його природу, взаємодію з державою у адаптованій формі вивчаються в курсах історії стародавнього світу, середніх віків, історії України, нової історії. Тут учні засвоюють сутність держави, роль законів в захисту інтересів народу, отримують елементарні відомості про своди законів різних епох.

Одночасно цілий ряд відомостей правового характеру учні отримують на уроках економічної географії України, біології, трудового навчання, через систему інформації, діяльність громадських організацій, позакласну та позашкільну роботу, засоби масової інформації.

Г. Години класних керівників. Класоводи та класні керівники (Лавриненко Л.М., Корженко І.І., Лавриненко І.П., Галицька Н.П., Катющева Т.В.) прагнуть зробити життя колективу учнів багатим, різнобічним, здійснюючи правове виховання. Тут вони використовують форми та види діяльності різні за ступенем складності, за своїм обсягом, спрямованістю, намагаючись формувати правосвідомість, виховати: громадянську відповідальність за свою поведінку, за вчинки і правопорушення оточуючих, непримириме ставлення до порушень законів України та антигромадських вчинків, та потребу виконувати Статут школи, Правил для учнів, правил громадського співжиття.

Д. Учбово-матеріальна база викладання правознавства. Вона у школі є досить бідною. Є програма, є підручники, обмаль додаткової літератури (учбової, науково-популярної, художньої), наочних посібників (аудіовізуальних, аудітивних – діапозитивів, діафільмів, грамзаписів), ін., немає своду законів.

ІІ. Позакласна та позашкільна робота з правового виховання.

Під позакласною та позашкільною роботою ми розуміємо систему цілеспрямованих навчально-виховних занять та громадсько-корисних справ учнів, які проводяться з урахуванням їх інтересів, можливостей і завдань виховання в царині правового.

Класоводами та класними керівниками під керівництвом педагога-організатора Гриценко В.Н. проводяться інсценівки на правові теми, рольові ігри, читацькі конференції, конкурси, вікторини, зустрічі з представниками органів правопорядку.

Це допомога адміністрації з боку дітей у підтриманні порядку у школі, місцях проведення заходів для учнів, участь у трудових десантах, залученні підлітків, які мають відхилення від норм поведінки, до участі у спортивних та других секціях, гуртках, чергування на перервах у школі, на вечорах шкільних.

ІІІ. Взаємодія школи, родини та громадськості в процесі правового виховання учнів.

А. Батьківські збори. На батьківських зборах (як загальношкільних так і класних) ми знайомимо батьків з керівними документами з питань навчання та виховання, зокрема, правового виховання учнів: показуємо залежність поведінки школярів від рівня розвитку позитивного відношення до права, вимог громади; акцентуємо на ролі спеціально організованих у школі форм правового виховання учнів в розвитку правосвідомості вихованців; роз’яснюємо основні шляхи правового виховання в родині, роль особистого прикладу батьків у дотриманні правових, моральних вимог; наголошуємо на особистій відповідальності батьків за вихованням дітей; робимо аналіз поведінки вихованців. Після батьківських зборів проводимо для них психолого-педагогічний практикум.

Б. Лекторій для батьків. У програму лекторію для батьків вводимо теми з пропаганди знань про правове виховання школярів: «Закон, сім’я, дитина», «Діти на порозі дорослого життя», «Червоний, жовтий, зелений», «Батьки та діти», «Якби він знав закон».

В. Конференції батьків. Частку часу педагогічної конференції батьків ми віддаємо проблемам правового виховання школярів, проводимо у формі обміну досвідом: «Наші діти в школі та вдома», «Причини правопорушень школярів», «сім’я, закон та вибір професії».

Проводимо консультації для батьків у формі бесіди; так легше визначити оптимальний варіант підходу до дитини з метою правового виховання у родині.

Г. Батьківський комітет. Батьківський комітет проводить роботу з правового виховання школярів у формі контролю за вивченням учнями правознавства (члени комітету регулярно продивляються класні журнали, виявляють причини пропусків уроків, низьку успішність, організують допомогу учням, відвідують їх родини.

Комітет організує бесіди, екскурсії (у СГК, у виконком сільради, на засідання комісії із справ неповнолітніх, відвідування лекцій, зустрічі з представниками правоохоронних органів).

Д. Трудові колективи СГК. Взаємодія педагогічного колективу та трудових колективів СГК полягає у: з’ясуванні реальних можливостей СГК, які відповідають задачам правового виховання; складання та організація виконання плану роботи з правового виховання учнів; забезпечення педагогічного керівництва діяльності трудового колективу з правового виховання. Плануємо і проводимо загальні збори педагогічного та трудового колективів, екскурсії для учнів у СГК на теми «Труд та дисципліна на виробництві», «Дисципліна труда – закон для працівників», зустрічі з молодими працівниками, головними спеціалістами, ветеранами, трудову практику для учнів у СГК.

Е. Місцева Рада, правоохоронні органи. Намагаємось тісно взаємодіяти з сільською радою та дільничними інспекторами у справі правового виховання школярів: запрошуємо робітників ради та дільничних для проведення правових бесід (групових, індивідуальних, комбінованих) з учнями. Теми носять право-виховний, профілактичний характер «Відповідальність неповнолітнього за правопорушення», «Провина та злочин», «Права та обов’язки неповнолітніх».

Запрошуємо групи учнів на засідання виконкому, комісії із справ неповнолітніх, на сесії ради.

Ж. На жаль, не ведеться нами робота з правового виховання за місцем мешкання школярів, яка особливо необхідна у селах Авидівка, Благодатне.

11. СІЛЬСЬКА МАЛОКОМПЛЕКТНА: РЕАЛІЇЇ ТА ПЛАНИ, ТРУДНОЩІ Й ПЕРЕВАГИ

В Одеському обласному журналі «Наша школа» узагальнено досвід учительського колективу Адамівської школи з козацько-лицарського виховання. Публікуємо нотатки директора цієї школи Валерія Яковича Тимофєєва.

Сільська малокомплектна школа посідає особливе місце серед навчальних закладів нашої країни. Це – 70% шкіл, тут навчається кожен третій школяр; це – більшість шкіл нашого району.

Підірвана матеріальна база малокомплектної, міграція сельчан до міста, зниження народжуваності, виснаження і старіння педагогів не сприяють якісному поліпшенню навчальної роботи. Але від таких шкіл Україна не зможе відмовитись ще й у цьому столітті. Бо обов’язок держави – надати освітні послуги – ВСІМ дітям.

Штатний розклад не передбачає заступника директора з виховної роботи. Є неповна ставка заступника директора з навчально-виховної роботи, помічника з господарської справи, педагога-організатора, бібліотекаря. Школа має незадовільні санітарно-побутові умови (потребує капітального ремонту або перебуває у аварійному стані. Не має водопроводу й каналізації. Відсутні спортивний та актовий зали, не вистачає типових приміщень).

Учителя професійно дезорієнтовано, бо він викладає від двох до п’яти навчальних предметів, що знищує якість знань учнів. В цих умовах проблемною є організація факультативів, практично неможлива профільно-рівнева диференціація. Система стосунків керівник-учитель-учень має тенденцію до посилення особистих, а не ділових якостей. Педагоги перебувають в методичній ізоляції (та ще й соціально-побутові умови їх життя!), що поступово призводить до їх деградації. Але якість навчально-виховної роботи більшою мірою залежить від якості керівництва школою, ніж від рівня педагогічної майстерності вчителів.

Наш досвід свідчить, що тісний зв’язок школи з родиною й сільською громадою дозволяє застосувати концепцію школи-родини (у формі козацько-лицарського виховання, що відтворює родинний мікроклімат: атмосферу доброти, тепла, чуйності, взаємотурботи і взаємоповаги). Все це ґрунтується на особливостях сільської спільноти, у якій практично всі родини пов’язані кровними зв’язками.

Ми вважаємо, що одним із основних завдань школи є реалізація ІДЕЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ, яка має благодатне підґрунтя в діяльності малокомплектної: це – сім’я, церква, соціальне середовище, громадське життя, праця, заходи духовного характеру, мистецтво, спілкування з природою.

Систему взаємин ми будуємо таким чином, щоб абсолютні й вічні цінності українського виховання (віра, надія, любов, сумління, правда, доброта, чесність, справедливість, щирість, гідність, милосердя, прощення, досконалість, нетерпимість до зла) формувалися не як теоретичні моральні категорії, а як конкретні стосунки реальних людей…

Аналізуючи процес розвитку малокомплектної за останні 30 років (я працюю вчителем з 1969 року, а керівником – з 1984), планую на цей навчальний рік в царині ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ:

В розкладі занять максимально враховувати передусім особливості навчальних предметів, а не особливості педколективу, розподілу навантаження вчителів. В проведенні уроків будемо орієнтуватись на форми групової роботи, за яких різко зростає інтенсивність активного спілкування вчителя з учнями. Будемо вчити вчителів саме такій роботі.

Намагатимемось знижувати психологічне та емоційне навантаження на учня у класах з малою наповненістю. Більше уваги приділимо методам самоконтролю, вибірковому диференційованому та тематичному контролю. Почнемо застосовувати рейтинг (до речі, в минулому навчальному році його успішно впроваджувала наша вчитель математики Т.В.Катющева).

Основним в організації уроків стане принцип індивідуального підходу до учнів. Створимо «короткі» факультативи, які охоплять семестр, що допоможе учням реалізувати пізнавальні інтереси до різних предметів. Особливу увагу приділимо роботі клубів, гуртків, товариств, проведенню інтелектуальних змагань, конкурсів.

В царині ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ТА ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ:

Виховний процес тісно пов’язуємо із життям сільської громади. Його стрижнем стане краєзнавча діяльність.

Систему виховної роботи будуємо за моделлю «людина – родина – рід – громада – країна – держава». Це дає змогу широко використовувати потенційні можливості етнопедагогіки, історичного краєзнавства, сприяє соціалізації особистості.

Виховний захід школи плануємо і проводимо так, щоб він був подією села.

Є проблема у вихованні сільської дитини: в умовах замкненого сільського осередку зворотний зв’язок між вихованцями і вчителями надзвичайно сильний, але це веде до того, що дитини звикає до постійного опікування й потребує його. Перехід до іншого типу соціального середовища (міста), де соціальний контроль послаблено, часто руйнує звичний стиль поведінки.

В царині УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ:

Я вважаю, що перевантажування керівника, рівень його культури та тип спілкування визначають соціально-психологічний клімат як у педагогічному, так і учнівському колективах.

Неможливо педагогічним працівникам компенсувати негативний вплив перших осіб. Тому ефективне управління можливо лише за умови, що керівник розуміє завдання закладу і його специфічні особливості.

На якість контролю не повинні мати вплив тісні соціальні й родинні взаємини, що пов’язують учителів і учнів у сільській громаді. Ділові стосунки (обов’язок, відповідальність) не повинні витіснятися особистими (симпатії, родинність, неприязнь). Це суттєво знижує об’єктивність контролю, його систематичність, глибину і підсилює тенденцію до формалізму та лібералізму.

Але основна причина, що гальмує ефективну роботу школи, - НЕКОМПЕТЕНТНІСТЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ОСВІТИ – ЯК ЗОВНІШНІХ, ТАК І ВНУТРІШНІХ.

ШКОЛО, ШУКАЙ КЕРІВНИКА!

12. УЧНІВСЬКИЙ АКТИВ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ -

РАДА ШКОЛИ

Паланки

Отаман-Берегиня

Консультант

Головний отаман Тимофєєв В.Я.

Головна Берегиня Гриценко В.Н.

Писар Ради Золотовська О. 8 кл. (Скарб Ідей)

1

Здоров’я та спорту.

Філатов В. 8 кл.

Лавриненко Д. 5 кл.

Галицька Н.П.

2

Героїко-патріотичного виховання.

Богданов В. 8 кл.

Кутуненко А. 5 кл.

Тимофєєв В.Я.

3

Національного відродження.

Рибальченко О. 9 кл.

Рибальченко Ю. 6 кл.

Граждан К.М.

Піштіган О.А.

4

Організації дозвілля.

Гречко О. 8 кл.

Гриценко В.Н.

Кл. керівники

5

Зарубіжних зв’язків.

Назарова О. 8 кл.

Малькова М.С.

6

Роботи з молодшими школярами.

Крамаренко О. 7 кл.

Гриценко В.Н.

Класоводи.

7

Трудової діяльності та охорони природи.

Одорожа В. 9 кл.

Вронська В. 6 кл.

Вронська В.М.

8

Навчально-пізнавальної діяльності.

Лавриненко М. 6 кл.

Кравченко Н. 5 кл.

Лавриненко П.М.

Катющева Т.В.

9

Інформації.

Одорожа Л. 9 кл.

Рошкан Ю. 5 кл.

Тимофєєва С.В.

10

Дисципліни та порядку.

Лавриненко В. 6 кл.

Тимофєєв В.Я.

Лавриненко П.М.

11

Соціального захисту.

Лавриненко О. 9 кл.

Гриценко В.Н.

12

Історико-Краєзнавчої роботи.

Козубенко Ж. 7 кл.

Буравицька Р.М.

Галицька Н.П.

13. ОРГАНІЗАЦІЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ В ШКОЛІ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

За допомогою тільки школи побудувати світ неможливо, але й без допомоги школи теж неможливо…

Учнівське самоврядування – це здійснюване самими школярами управління справами своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та загальношкільні учнівські колективи, товариства, клуби, інші об’єднання учнів.

Учнівське самоврядування – це форма демократичної побудови життя учнівського колективу, яка передбачає:

- широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборчих органів в управлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учнів різних вікових груп;

- формування високих моральних якостей, інтелектуальних і організаторських здібностей;

- удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначення важливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування – дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання. Учні на практиці засвоюють свої права та обов’язки.

В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської області вже декілька років функціонує модель учнівського самоврядування, що базується на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва).

Спостереження за розвитком сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівської територіальної громади) показують, що відбувається «звужування» держави – громада все більше бере на себе її функції, а громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов’язано із загальною тенденцією нашого часу, з переходом від державного до державно-громадського управління.

Ефективність нової схеми державно-громадського управління визначається рівнем громадянської культури всіх членів суспільства, і тому (у теперішніх складних умовах державотворення) школа повинна керуватись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнакові (юнці) ще в школі навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка буде в змозі приймати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і бути відповідальним за них.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечив би позитивний результат, постійно хвилює педагогів. У педагогіці спостерігалось чимало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми пам’ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду), але історія розвитку педагогіки учнівського самоврядування доводить, що навіть сьогодні ми не наблизились до цього ідеалу, не змогли створити ідеальний механізм під назвою «учнівське самоврядування». Це не свідчить про безсилля науки в дослідженні природи людини чи про недостатність пошуку педагогів-практиків. Психолого-педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівський орган самоврядування школи певним «штучним інструментом».

Що ж заважає знаходженню ідеального механізму? Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементів змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність виявлення закономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів…

…Немає єдино вірного підходу до виховання лідера, а є лише велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. Головна ідея – ідея багатоваріантності моделей учнівського самоврядування (і взагалі організації навчально-виховного процесу!).

…В Адамівській школі функціонує модель державно-громадського управління, яка базується на дотриманні прав та обов’язків усіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування у формі Козацько-Отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарського виховання є коло джур і дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке збирається не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та у вересні.

На колі джур і дан заслуховується звіт про роботу ради джур і дан, обирається новий склад ради джур і дан (травень) та затверджується план роботи ради джур і дан (вересень). Новий склад ради джур і дан оновлюється не менш як на третину її членів і обирається терміном на один навчальний рік.

Рада джур і дан обирається у кількості 15 осіб (головного отамана ради джур і дан, головної берегині ради джур і дан, писаря ради джур і дан та 12 отаманів (берегинь) паланок (секторів роботи). Рада джур і дан працює за 4 циклами напрямків роботи (всього напрямків роботи – 10).

У школі є узгоджувальна рада джур і дан (у випадку розбіжностей в поглядах на якусь проблему між джурами та данами), яка складається з ради отаманів загонів і ради дан (берегинь) загонів. Отаманів та берегинь обирають на класних зборах джур і дан терміном на один навчальний рік.

До узгоджувальної ради джур і дан на правах співголів ради входять: головний отаман ради джур і дан та головна берегиня ради джур і дан.

Узгоджувальна рада джур і дан разом із писарем ради джур і дан складає координаційну раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирається суд козацької честі терміном на один навчальний рік у такому складі: суддя, радник, писар. Лелі, дани, берегині не підсудні суду козацької честі.

Крім отаманів та берегинь, класні збори джур і дан обирають терміном на один рік (із обов’язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класного козацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського виховання з 1998 року і на практиці довела доцільність виховання національної самосвідомості, громадської активності, формування творчої особистості козачат, зміцнення фізичного і морального здоров’я…

14. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він є перехідним для поступового трансформування загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового приведення змісту навчально-виховного процесу у відповідність із сучасними суспільними і особистими потребами.

Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма козачатами з урахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів та потреб особистостей. Цьому сприяє виділення у змісті освіти двох компонентів: державного і шкільного.

Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного козачати обсяг і рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної середньої освіти) і відповідає змісту державного компонента загальноосвітньої школи, на базі якої функціонує школа козацько-лицарського виховання.

Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів, додаткових занять і консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять, перелік яких затверджує Велика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в повному її розпорядженні і реалізується для задоволення потреб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих занять, посиленні окремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів, поглибленого вивчення предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.

При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільного компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації тощо).

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором – 5 учнів. При потребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і курси за вибором учнів.

За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів за вибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.

Додаткові заняття і консультації в межах виділених годин проводяться з групою учнів з будь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Цикли і напрямки.

Цикли предметів

Напрямки

Девіз напрямки (основна ідея)

І

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1

Система здоров’я

Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.

2

Козацька військова справа

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

ІІ

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3

Родовід

Козацькому роду нема переводу.

4

Традиції

Любіть Україну, як сонце любіть.

5

Козацька культура

Козацькими шляхами – до висот української духовності.

ІІІ

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6

Природа

Плекати український храм природи.

7

Праця - навчання

Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.

8

Наука - техніка

Науку і техніку – на службу нації, Україні.

ІУ

СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9

Держава - нація

В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.

10

Історія козацтва

Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.


Класи

Напрямки

Козачата та Лелі

Джури та Дани

Молоді Козаки та Берегині

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Система здоров’я

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська програма.

Діюча програма з валеології.

2

Козацька військова справа

Козацьке військове мистецтво. Діюча Авторська програма. програма

з ДПЮ.

3

Родовід

Вивчення свого родоводу та видатних

козацьких родів. Авторська програма.

4

Традиції

Діюча програма з українознавства та

авторські спецкурси.

5

Козацька культура

Діючи програми факультативів, курсів за вибором

та гуртків з мистецтва, культури та ін.

Українська козацька культура. Авторська програма.

6

Природа

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.

7

Праця – навчання

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.

8

Наука – техніка

Олімпіади та інтелектуальні змагання.

Авторські спецкурси. Робота МАН.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.

9

Держава – нація

Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.

Діюча програма з правознавства.

10

Історія козацтва

Історія козацтва. Авторська програма.

15. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ЗА НАПРЯМКАМИ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Вашій увазі пропонуються декілька програм основних курсів, які викладаються в школі козацько-лицарського виховання за рахунок варіативної частини навчального плану. Курси розраховані, в основному, на 18 годин (один семестр).

Програми дають змогу побачити у якому обсязі йде в школі вивчення циклу козацько-лицарських дисциплін.

Програми згруповані за напрямками роботи школи в слідуючи цикли:

І. КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1. Програма курсу «Козацьке тіловиховання».

2. Програма курсу «Козацьке військове мистецтво».

ІІ. ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3. Програма курсу «Родовід».

4. Програма курсу «Психологія духовного розвитку».

5. Програма курсу «Традиції».

6. Програма курсу «Історія козацької культури».

ІІІ. КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

7. Програма курсу «Основи екологічних знань».

8. Програма курсу «Основи сучасного фермерського господарства».

9. Програма курсу «Тваринництво і основи підприємницької діяльності».

10. Програма курсу «Рослинництво і основи підприємницької діяльності».

11. Програма курсу «Організація і методика науково-дослідної діяльності учнів».

12. Програма курсу «Основи техніки».

ІУ. СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

13. Програма курсу «Історія українського козацтва».

14. Програма курсу «Козацька Конституція».

16. БІОЛОГІЯ В АДАМІВСЬКІЙ ШКОЛІ. МАН.

З досвіду роботи Тимофєєва В.Я.

Загальновідомо, що одне з найважливіших завдань школи – виховати у школяра свідоме ставлення до праці, розвинути необхідні практичні навички, прагнення до самостійного оволодіння знаннями, інтерес до дослідницької діяльності.

Велике значення у цій справі мають шкільні біологічні дисципліни, одну з яких – ботаніку – викладає Тимофєєв Валерій Якович.

Валерій Якович має достатню теоретичну, практичну та методичну підготовку: закінчив агрономічний факультет Одеського сільськогосподарського інституту та біологічний факультет Одеського державного університету; працює в школі 29 років, у 1999 році пройшов перепідготовку як учитель біології при Одеському інституті удосконалення вчителів.

В процесі викладання біології Тимофєєв В.Я. виховує в учнів естетичні смаки, патріотичні почуття, розвиває любов до самостійної праці, прагнення до охорони природи, примноження її багатства.

За роки роботи Валерій Якович створив оригінальну систему роботи, яка будується на авторській методиці.

Уроки біології, лабораторні заняття, практичні роботи та позакласна робота дозволяють учителю озброїти учнів глибокими та міцними знаннями про живу природу, про використання біологічних законів в практиці сільського господарства, сформувати їх загальнолюдські погляди на природу.

Валерій Якович вважає, що мета вивчення ботаніки – дати учням загальноосвітні знання про рослини та рослинний покрив землі. Знання елементів морфології, анатомії, фізіології, екології, систематики, географії, філогенії рослин, палеоботаніки, мікробіології, агрономії необхідні, щоб учні розуміли роль рослин в природі та сільському господарстві, бо без нього неможливо науково обґрунтоване використання та відтворення рослинних багатств.

Вивчення програмового матеріалу вчитель планує з урахуванням сезонних явищ в житті рослин.

У 6 класі на основі спостережень та простих дослідів В.Тимофєєв формує в учнів загальне поняття про рослину в цілому.

Учитель вважає, що головним при вивченні ботаніки є знання про біокосмічну роль рослин, які збагачують повітря киснем; рослини на Землі створюють органічні речовини, які необхідні всьому живому; фотосинтез, який відбувається у листах – особливість зелених рослин.

Він вважає, також, що необхідно підкреслювати, що рослина не живе ізольовано, а завжди разом із другими живими організмами. Тому екології рослин повинно приділятись велике значення. Валерій Якович так будує вивчення ботаніки, що це дає можливість учням поступово йти до все більших та більших узагальнень, спираючись на матеріал, який пройдено та повторюючи його на уроках.

На знаннях та практичних навичках, які формує в учнів 6 класу учитель, будується вивчення біології у подальших класах: це і роботи з мікроскопом, приготування мікропрепаратів, визначення морфологічних, біологічних та систематичних ознак, постановка дослідів, фіксація спостережень.

Шкільну ботаніку Валерій Якович вивчає з учнями на натуральному матеріалі, рослинах, які вирощують біля школи на дослідній ділянці, у кутку живої природи, у класі, вдома. Все це дозволяє вести викладання із використанням живих рослин, із проведенням практичних робіт та застосуванням наочності.

Вчитель вимагає правильного, ретельного відношення до практичних робіт із застосуванням знань та навичок, допомагає підвищувати культуру праці та прищеплює уміння керуватися знаннями (теорією) у роботі (практиці).

Він вважає, що постійне спілкування з природою, з рослинами дозволяє здійснювати естетичне виховання – бачити красиве, створювати красиве в праці та навкруги себе й поступати красиво. Разом із тим, пізнаючи рослинний світ, учні вчаться любити природу та охороняти її.

Педагогічним кредо у викладанні ботаніки Тимофєєв В.Я. вважає вираз К.Д.Ушинського: «Основний закон дитячої природи можна виразити так: дитина потребує діяльності безперервно й стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю та однобокістю». З урахуванням цього й будує Валерій Якович вивчення ботаніки.

Школа повинна підвищувати ефективність та якість навчання й виховання. Рішення цього завдання сприяє позакласна та позаурочна робота, яку проводить учитель у тісній взаємодії із класними уроками та другими навчальними заняттями.

Позакласну роботу з ботаніки Валерій Якович організує в позаурочний час. Вона не обов’язкова для всіх учнів і тому охоплює головним чином тих, які виявляють інтерес до біології. Зміст позакласної роботи не ограничується рамками навчальної програми, а значно виходить за її межі й визначається в основному інтересами учнів, які часто складується під впливом учителя.

Позаурочну роботу з біології учитель проводить поза уроком з усіма учнями за спеціальними завданнями. По виконанню позаурочних завдань учні отримують оцінки у класний журнал. Це – спостереження з теми, яку вивчають учні, літні практичні завдання, домашні завдання практичного характеру.

Як вважає Валерій Якович, добре організована позакласна робота має велике навчально-виховне значення. Вона дозволяє учням значно розширити, усвідомити та поглибити отримані на уроках знання, перетворити їх в стійки переконання, тому що в процесі позакласної роботи, яка не обмежена рамками уроку, є великі можливості для використання спостереження та експерименту – основних методів біологічної науки. Проводячи експеримент, спостереження за явищами, учні набувають на основі безпосереднього сприйняття конкретні уявлення про предмети та явища дійсності, яка їх оточує. Ці спостереження та досліди залишають більш глибокий слід у пам’яті дитини, ніж докладна розповідь учителя.

Тимофєєв В.Я. вважає, що конкретність явищ, які спостерігаються, необхідність стисло записати те, що спостерігаємо, зробити висновки, а потім розказати про це на уроці або занятті гуртка – все це сприяє розвитку мислення учня, спостереження, змушує замислитись над тим, що раніш проходило повз їх увагу.

Широко використовуючи в позакласній роботі завдання, які пов’язані із проведенням спостережень та дослідів, він розвиває у школярів дослідницькі нахили.

Позакласна робота, впевнений Валерій Якович, дозволяє виховувати різнобічні інтереси школярів, значно поглибити та розширити їх в необхідному напрямку. Позакласна робота сприяє виявленню нахилів та обдарувань учнів, допомагає їм вибрати майбутню професію: так і учні Адамівської школи вибрали професію, яка пов’язана із агрономією – Бондарь В.М., Басюк Л.В., Старченко Н.В., Буравицька Н.В. та ін. Як каже учитель, в процесі позакласної роботи, виконуючи різноманітні досліди, проводячи спостереження, займаючись суспільно корисною працею, школярі тісно контактують із живою природою, яка захоплює людину і надовго зберігає в ній чистоту, цілісність та чуйність душі.

Основні форми й види позакласної роботи з біології, які використовує Тимофєєв В.Я.:

1. Індивідуальна форма позакласної роботи. Її учитель проводить, бажаючи задовольнити запити окремих учнів, які цікавляться біологією. Валерій Якович пропонує цим учням провести спостереження в природі, прочитати науково-популярну книгу, зробити наочний посібник, підібрати матеріал для стенду, або пропонує учням займатися в Малій Академії наук «Прометей».

Ця робота дозволяє постійно тримати в полі зору закоханих у біологію учнів, розвивати їх інтереси в правильному напрямку, підбирати їм індивідуальні завдання, ускладнювати й розширювати їх зміст. Вона пов’язана з видами знань, які включають самостійні дослідження, що дозволяє залучити школярів до роботи МАН.

Як же навчати школярів творчості, зокрема, науковому? Досвід роботи у МАНі дає можливість Тимофєєву В.Я. стверджувати, що це – практика! Самостійне наукове дослідження, яке доступне школяру і в ході цього дослідження – навчання стратегії дослідження, де навчаючий – учитель – основує навчання на конкретному вивченні структури наукового експерименту.

З метою об’єднання школярів, учнівської молоді, яка активно займається науково-дослідною, експериментальною, конструкторською та винахідницької діяльністю, в 1980 році організаційно оформилась в Одеському регіоні Мала Академія Наук «Прометей». Тоді ж вона була створена в Адамівці. Створена секція була не на пустому місці.

Ще в 70-ті роки школярі Адамівської школи виконували самостійні дослідження: Володя Бондар – «Мешканці прісних водойм осель с. Адамівка» (за матеріалами великої калюжі, яка ніколи не пересихала, у водонапірної башти у околиці села), Гена Мацегора – «Соціоніка класу», Люда Макаренко – «Агротехніка кукурудзи» (тут було використано оригінальний агротехнічний прийом, який взято у мешканки с. Благодатне – Романової М.Ф. – зрізали верхню частину стебла після оформлення початку – врожай підвищується на третину!), Сергій Дуб, Ігор Гавлюк, Юра Шаповал, Сергій Антонюк, Саша Паламарчук, Коля Козубенко, Ваня Одорожа - досліджували причини та методи вилучення паразитних зв’язків у радіолюбительських конструкціях (були розроблені рекомендації для конструкторів-любителів), Ваня Якубський – «Динаміка РН харчів в залежності від сезону та вплив її на самопочуття людини» (паралельно велася робота з дослідження індикаторів РН з рослинного матеріалу)…

Із 80-х років Адамівські «манівці» зосередили увагу на активному процесі навчання, котрий включав виконання самостійної дослідницької роботи під керівництвом фахівця: Юра Золотовський, Олег Бугайов, Павлик Кочман займалися вивченням біології грака (науковий керівник – вчений ОДУ Гурський І.Г.), Саша Козаченко, Вітя Крамаренко, Толя Гавлюк – моделюванням реакцій поведінки робота-розвідника на базі іграшки-лунохода, Міша Маринеску, Вова Колеснік – вивчали шляхи міграції птахів (керівник – вчений КДУ – Серебряков В.А.), були у хлопців заохочення від вчених Київського державного університету, Каневського заповідника, Сергій Білоус, Валерій Лавриненко – конструювали автоматичний радіовузол для школи, ланка Наташі Охременко вивчала вплив кормових добавок на динаміку ваги поросят (школярі в ті роки на фермі асоціації вирощували 450 свиней і отримували вагу вище середньоколгоспної!), Сергій Подолько працював над біоритмотестом, Свєта Соломієнко ставила досліди з малиною, колектив учнів, де навчалися Віталій Поздняков, Інна Назарова, Олена Кульчицька, Олена Коноваленко – розробляла систему лікувально-оздоровчих феномаршрутів – ЛЕСОКАБАНОК.

У 90-х роках цикл дослідів на сільськогосподарську тематику провели Андрій Якубський, Надя Макаренко, Володя Буравицький, Діна Васалакій, Наташа Крамаренко (научний керівник – академік НАН України Лифенко М.С.), Валерій Тимофєєв працював над проблемою довгострокового прогнозу погоди (друкувався у «Юному натуралісті»), Толя Богданов провів дослідження, яке потім поглибили та розширили два Андрія – Веліков та Старченко (їх тема – «Самоаналіз та попередження хвороб»), Света Тимофєєва займалася темою «Народний прогностик та сучасність» (науковий керівник – д.г.н. К.Х.Хмелевський), Діма Кульчицький – «вплив антропологічного фактору на екосистему с.Адамівка» наукові консультанти – батьки Діми – вчені агрономи Кульчицькі А.О. та Н.М.), Ваня Лазнян – «Сезонні явища в природі як індикатори оптимальних строків сіву основних сільськогосподарських культур нашого краю», Оксана Граждан – «Вивчення. Картування та відновлення запасів лікарських рослин нашого краю», Таня Гербей проводить метеоспостереження за погодою, декілька школярів вивчають особливості клімату нашої місцевості.

2. Епізодична групова робота проводиться учителем у зв’язку із підготовкою та проведенням шкільних масових заходів (День птахів, День ліса, Тиждень саду, Тиждень здоров’я). Для здійснення цієї роботи Валерій Якович підбирає групу учнів, які цікавляться біологією, доручає їм підшукати необхідний матеріал, випустити стінгазету, підготувати доповіді, художню самодіяльність.

3. Гурток юних натуралістів, як вважає Валерій Якович, - основна форма позакласної роботи, де систематично працюють школярі на протязі року, або декілька років. Учитель планує на гуртку такі види роботи, як досліди та спостереження (в природі, на полях та фермах, на шкільній навчально-дослідній ділянці, в кутку живої природи), екскурсії в природу та сільськогосподарське виробництво, проведення вечорів, конференцій, підготовка доповідей, рефератів, участь в охороні природи, випуск стінгазет, видання рукописних журналів, виготовлення наочних посібників.

4. Масова робота натуралістичного характеру керується Валерієм Яковичем і проводиться за активною участю гуртківців, джурового та данового товариства, учителів-предметників…

…Як і іншим вчителям, Валерію Яковичу доводиться навчати та виховувати різних дітей. Серед них є прості й відкриті, замкнуті й мовчазні, лагідні й запальні. Але всі вони з великим нетерпінням чекають уроку свого улюбленого вчителя.

Тонкий психолог, Тимофєєв В.Я. завжди уважний до дітей і не вважає учнів пасивними користувачами знань. Кожному учневі зрозуміло, яку участь він зможе взяти в досягненні мети уроку, а педагог пам’ятає, що знання тільки тоді знання, коли вони здобуті зусиллям власної думки.

Емоційний, розсудливий, вдумливий В.Тимофєєв легко спілкується з дітьми різних рівнів підготовки, згуртовує їх в єдиний творчий колектив. На його уроці всі рівні в досягненні мети, у пошуку істини, кожен може висловити свою думку. Своїм професійним обов’язком Валерій Якович вважає навчити школярів навчатися не тільки в школі, а й удома. Відвідавши уроки В.Тимофєєва, відчуваєш, що їм передувала велика підготовча робота.

Крім учителювання, Валерій Якович керує художньою самодіяльністю школи та села, школою козацько-лицарського виховання, взагалі активну участь бере у громадському житті села, району. Користується повагою односельців…

17. СТВОРЕННЯ ОСОРБИСТІСНО-ЗОРІЄНТОВАНОЇ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ У СІЛЬСЬКІЙ ШКОЛІ-РОДИНІ

(з досвіду роботи Адамівської школи козацько-лицарського виховання).

Народна мудрість говорить: якщо хочеш оставити про себе пам'ять на п’ятдесят років – саджай сад, на сто – будуй будинок, на тисячу – виховуй сина. Народ, що бажає зберегти себе в історії, повинен піклуватися про виховання своїх синів.

В системі освіти виховання відіграє провідну роль, а навчання являється тільки засобом виховання, і на зміну людині розумній повинна прийти людина вихована й розумна.

Але сучасний стан виховання загрозливий. Якщо рівень навчання в загальноосвітній школі становить 0,6 від можливої одиниці, то рівень виховання – 0,3. Цей стан взагалі погіршується, бо практично не зроблено спроби змінити в країні ситуацію з мораллю на кращу, і школа залишається єдиним гарантом виховання дитини порядною людиною, патріотом України. Але ж оточення її в буденному житті не завжди співпадає з тим, чому вчать у школі.

Далекоглядні педагоги-керівники розуміють відновлення чіткої організації (системи) виховної роботи в школі, і, не зважаючи на сьогоднішні політичні та економічні труднощі, школа переживає процес реформування. Триває інтенсивне переосмислення цінностей, долаються консерватизм та стереотипи педагогічного мислення і ми бачимо, як по різному організують та проводять роботу з виховання наші школи. У кожної свій стиль роботи, власні методи і прийоми, певні психолого-педагогічні здобутки. Випаснянська ЗОШ №1 (директор Т.О.Дранішникова) – школа-вуз, Шабська ЗОШ №2 (директор депутат обласної ради Л.І.Чабан) – школа естетичного виховання, Старокозацька ЗОШ (директор М.Ф.Кочубинська) – школа ефективної роботи з обдарованими дітьми, Крутоярівська ЗОШ (директор Є.Г.Сирбу) – школа практичної реалізації державної освіти національних меншин, Адамівська ЗОШ (директор В.Я.Тимофєєв) – школа козацько-лицарського виховання.

Вищезгадані директори могли б розказати на сторінках газети про особливості виховного процесу у своїх школах.

Простий перелік основних напрямків виховної роботи цих шкіл показує розмаїття цілей та завдань, елементів змісту та видів форм, неоднозначність прояву закономірностей виховного процесу в залежності від індивідуальних особливостей шкільного колективу.

У розвинених демократичних суспільствах вихованню громадянських патріотичних якостей дітей приділяють велику увагу. У кожній державі своя національна система виховання. У нас своє - козацтво. Це спосіб життя вільної людини, яка зі зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності і права.

Подивіться, як люблять янкі свого ковбоя (пастуха). Він має залізні м’язи, лихо скаче на коні, стріляє з кольта без промаху, захищає слабих білих й бореться з аборигенами, тим самим знищує корінну націю Америки – індіанців.

А ми соромимось свого козака – високошляхетної та освіченої людини-лицаря, бійця, який виходив на бій з наймогутнішою армією Європи – турецької і перемагав її, захищаючи свій народ, свою землю, не пригноблюючи ніяку іншу націю. До речі, у козацькій державі неписьменних не було!

У справі національного виховання ми вже маємо велику підтримку органів державної влади: є Указ Президента України «Про відродження історико-культурних та господарських традицій українського козацтва» та інші. А також накази Міністерства освіти та науки України «Про започаткування в рамках позашкільного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах програми «Молода Січ» із вивченням військово-патріотичних традицій українського козацтва» та інші.

Виконання заходів, що пропонують Укази Президента України, накази Міністерства освіти та науки, розпорядження глав обласної та районної держадміністрацій, покликане дати учням додаткову сучасну козацько-лицарську освіту, забезпечити надійний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати їх на інтереси нащадків. Козацька педагогіка має забезпечити виховання мужніх і сильних духом громадян України.

Козацько-лицарське виховання – це лише один із можливих шляхів українського національного виховання. В практиці виховання немає єдиного підходу, є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи.

ЗАМІСТЬ ЗАКІНЧЕННЯ.

КОЗАЦЬКЕ ТІЛОДУХОВИХОВАННЯ – ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

«Козак був здоровий, вільний від хвороб, в сто років тільки в силу брався. Тому жив і весело, і довго.»

Д. Яворницький.

У Запорозькій Січі виховання юнаків – майбутніх воїнів – було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню. Козаки досить ефективно вміли використовувати оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори для оздоровлення і загартування людей. Під впливом регулярних дій зовнішнього середовища (сонця, повітря, води) відбувалося поступове пристосування організму до змін, що сприяло профілактиці різноманітних захворювань, зміцненню здоров’я та повноцінному довголіттю.

Все в їх житті характеризувалося різноманітністю, збалансованістю та повноцінністю і разом з тим простотою та помірністю: сонце, повітря, вода, їжа, народна медицина та ін. Взагалі запорожці дивились на простоту і помірність як на одну з важливих і необхідних умов перемог в боротьбі з ворогами: тільки той, хто переміг себе, свої надлишкові потреби, спроможний перемогти недруга. Головна ознака козацтва – простота, різноманітність і помірність – забезпечувала високу працездатність і міцне здоров’я.

Таким чином, систематичне виконання фізичних вправ разом з ефективною системою загартування виховали той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками всього українського народу…

Цілісна особистість козачати в школі козацько-лицарського виховання формується в результаті багатогранної навчально-виховної діяльності шкільного колективу; тілодуховиховання – провідний напрямок цієї роботи.

Таблиця 1.

Цикли та напрямки козацько-лицарського виховання.

Цикли предметів

Напрямки

Девіз напрямку (основна ідея)

І

КУЛЬТУРА ТІЛОВИХОВАННЯ

1

Система здоров’я

Від козацьких секретів здоров’я, тіловиховання – до олімпійських вершин.

2

Козацька військова справа

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

ІІ

ДУХОВНА КУЛЬТУРА

3

Родовід

Козацькому роду нема переводу.

4

Традиції

Любіть Україну, як сонце любіть.

5

Козацька культура

Козацькими шляхами – до висот української духовності.

ІІІ

КУЛЬТУРА ПРЕДМЕТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

6

Природа

Плекати український храм природи.

7

Праця - навчання

Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, Державна Україна.

8

Наука - техніка

Науку і техніку – на службу нації, Україні.

ІУ

СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРА

9

Держава - нація

В душі і серці кожного із нас – Соборна Україна.

10

Історія козацтва

Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Таблиця 2.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.

Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.


Класи

Напрямки

Козачата та Лелі

Джури та Дани

Молоді Козаки та Берегині

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

Система здоров’я

Діюча програма з фізичної культури. Система козацького тіловиховання. Авторська програма.

Діюча програма з валеології.

2

Козацька військова справа

Козацьке військове мистецтво. Діюча

Авторська програма. програма

з ДПЮ

3

Родовід

Вивчення свого родоводу та видатних

козацьких родів. Авторська програма.

4

Традиції

Діюча програма з українознавства та

авторські спецкурси.

5

Козацька культура

Діючи програми факультативів, курсів за вибором

та гуртків з мистецтва, культури та ін.

Українська козацька культура. Авторська програма.

6

Природа

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з природничих дисциплін та авторські спецкурси.

7

Праця – навчання

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з навчальної та предметної діяльності, в тому числі й козацьких промислів.

8

Наука – техніка

Олімпіади та інтелектуальні змагання.

Авторські спецкурси. Робота МАН.

Діючи програми факультативів, курсів за вибором, гуртків з технічної творчості.

9

Держава – нація

Вивчення козацької Конституції. Авторська програма.

Діюча програма з правознавства.

10

Історія козацтва

Історія козацтва. Авторська програма.

Блок Культура тілодуховиховання. Від козацьких секретів здоров’я, тілодуховиховання – до олімпійських вершин. Працюючи в цьому напрямку, ми плекаємо у кожного юного козака міцне здоров’я, загартовуємо тіло і дух, формуємо уміння досягати перемог на спортивних іграх.

Досліджуємо і практично відроджуємо військово-спортивне мистецтво наших пращурів: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, іншими видами козацької зброї, подолання природних перешкод, керування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, в т.ч. бойового гопака, козацького багатоборства.

Система тілодуховиховання базується на традиціях збереження і зміцнення здоров’я козаків-запорожців. На Січі виховання молоді було підпорядковане фізичному розвиткові та загартуванню під впливом: регулярних вправ; дій зовнішнього середовища – сонця, повітря, води; раціонального харчування; режиму праці та відпочинку; засвоєння пласту козацької психофізичної культури – характерництва – все це на практиці формувало особливий стан тіла й душі: у здоровому тілі – здоровий дух; (козаки казали: «Тіло грає») та сучасному баченні ролі фізичної культури в школі: перевага освітньому напрямку – акцент на озброєнні школярів знаннями з історії фізичної культури, зокрема з основами козацького тілодуховиховання, гігієни, фізіології рухів, біомеханіки фізичних вправ і освоєння учнями методик навчання рухових дій, тренування, розвитку рухових здібностей тощо; але, разом з тим, ми не відкидаємо базових положень оздоровчого та тренувального напрямків…

Система ця враховує вікові та статеві особливості школярів і розрахована на весь термін навчання дитини в школі. Основна мета її – плекати фізично загартованих, із міцним здоров’ям, дужим тілом і духом синів і дочок України.

Таблиця 3. Напрямки, форми роботи з козацького тілодуховиховання.

Напрямки

Вікові Форми

групи

І

ІІ

ІІІ

ІУ

Режим праці та відпочинку; ведення здорового способу життя; раціональне харчування.

Систематичне заняття фізкультурою та спортом.

Загартування: сонце, повітря, вода.

Психотренінг: козацьке характерництво.

1-4 кл.

Козачата та

Лелі

Класна

Основи здоров’я і фізкультура. ОБЖД. Природознавство.

Позакласна

Валеологія. Спортивні гуртки.

Позашкільна

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

5-8 кл.

Джури та

Дани

Класна

Фізкультура і здоров’я. ОБЖД. Біологія.

Позакласна

Валеологія. Козацьке військове мистецтво. Спортивні гуртки.

Позашкільна

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

9-12 кл.

Козаки та Берегині

Класна

Фізкультура і здоров’я. ОБЖД. Біологія.

Позакласна

Валеологія. ПВП. Спортивні гуртки.

Позашкільна

Клуб «Січ». Козацьке таборування.

Розроблено методичне забезпечення цієї ділянки роботи шкільного колективу: є програми, підручники, методичні посібники.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ТАБОРУВАННЯ

( Розробила Н.П.Галицька)

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивної роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров’я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє – до 14 жовтня, зимове – до 1 березня, весняне – до районного туристського зльоту – до 25 травня, літнє – у липні-серпні – до 15 серпня.

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

1. Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

- естафета „Пластуни” (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрів із дзвониками);

- конкурс „Сильна рука” (змагання з армреслінгу);

- конкурс „Перетягування канату” (змагаються команди почергово);

- підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшою сумарною кількістю підтягувань);

- заключна „Велика естафета” (біг 5:60 метрів, заключний етап біжать отамани команд).

3. Конкурс „Козацький куліш” (враховується правильне обладнання вогнища, запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІІ. Зимове:

1. На початку грудня – спортивно-інтелектуальний конкурс „А ну-мо, хлопці-козаки!” Гурти готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру – вікторина, козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння виконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі скакалкою.

2. Грудень – лютий, як випаде достатній сніг – випускний клас будує і захищає снігове містечко, а вся школа – штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІІІ. Весняне:

1. Конкурс емблем і девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

- естафета „Пластуни”;

- конкурс „Сильна рука”;

- підтягування у висі та у висі лежачи;

- біг 60 метрів;

- розкладання та складання спортивного намету;

- знання рослин свого краю;

- медицина (перша допомога);

- розпалювання багаття на швидкість;

- складання рюкзака;

- „Велика естафета”.

3. „Козацький куліш”

4. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

ІУ. Літнє:

1. Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходить веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровському районі Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та ін.

2. Кожен день проводяться конкурси:

- змагання з плавання та пірнання;

- змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

- змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

- спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі та ін.

3. Через 2-3 дні після таборування – конкурс козацьких листків.

У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращих козачат за цими підсумками.

ТЕМАТИЧНА ТАБІРНА ЗМІНА «ЧОРНОМОРСЬКІ КОЗАКИ»

(оздоровчо-спортивне спрямування)

В сучасних умовах популярною формою організації оздоровчо-виховного процесу стали тематичні зміни. Актуальність проведення тематичних змін зумовлена тим, що протягом останніх років спостерігається загальна тенденція до зниження активності та ініціативи у дітей, які приїздять відпочивати до дитячих закладів.

Провідна ідея тематичної зміни становить той стержень, який об’єднує в одне ціле все розмаїття справ та форм дозвіллєвої діяльності, робить час перебування в оздоровчому закладі цікавим і корисним для дітей. Вибір теми зміни дає змогу підвищити ефективність роботи працівників оздоровчого табору, допомагає їм зосередитися на обраному напрямі, конкретизувати мету та завдання роботи, підібрати матеріали, поліпшити свої знання, результати діяльності.

Таблиця 4. План роботи табору на зміну.

Ранок

День

Вечір

День 1

Зустріч та інструктування дітей.

Екскурсії по табору.

Знайомство в загонах.

День 2

Медична та спортивна діагностика.

Концерт-експромт «Козацькому роду нема переводу».

Вибори загонових отаманів та старшини; їх посвята.

День 3

Робота органів самоврядування в загонах.

Урочисте відкриття табірної зміни «Чорноморські козаки». Презентація козацьких загонів.

Козацька рада. Вибори кошового отамана та старшини; їх посвята.

День 4

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

Зустріч із Чорноморськими козаками.

Музично-розважальна програма «Берегиня».

День 5

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

Відкриття малих козацьких ігор.

Козацька танцотека.

День 6

Козацьке шоу «Вогонь, вода та мідні труби».

Козацьке спортивне шоу «Сила та грація».

Музично-розважальна програма «Козацька пісня».

День 7

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

Виступ ансамблю української народної музики «Гроно».

Козацька танцотека.

День 8

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

«Колодач» - конкурси в загонах.

Музично-розважальна програма «Мій отаман найкращий».

День 9

«Козача» - сюжетно-рольова гра на природі.

«Козача» - сюжетно-рольова гра на природі.

Посвята в Козачата та Лелі. Проводять Чорноморські козаки.

День 10

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

Супер-шоу «Летючі шаровари». Запуск повітряних зміїв.

Вогнище «Козацький куліш».

День 11

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

День сміху та козацького дотепного слова.

Козацька танцотека приколів.

День 12

«Джура» - сюжетно-рольова гра на природі.

«Джура» - сюжетно-рольова гра на природі.

Посвята в Джури та Дани. Проводять Чорноморські козаки.

День 13

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

«Отаман Сірко» - командні вистави-сценки за козацькими мотивами.

Козацька танцотека.

День 14

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

Закриття малих козацьких ігор. Нагородження переможців.

Костюмована козацька танцотека.

День 15

«Січ» - сюжетно-рольова гра на природі.

«Січ» - сюжетно-рольова гра на природі.

Посвята в Козаки та Берегині. Проводять Чорноморські козаки.

День 16

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

День іменинника «З днем народження, козак!»

Вогнище «Козацька картопля».

День 17

Справи загону. Купання, оздоровчі процедури.

Гала-концерт «Пернач».

Прощальна козацька танцотека.

День 18

Від’їзд козаків та козачок.

Дорога додому.

Домашній вогник.

СУЧАСНЕ ХАРАКТЕРНИЦТВО

За історичними даними, поляки не наважувалися атакувати козацького загону, якщо за чисельністю не переважали в декілька разів. А козацька сотня могла впевнено протистояти загону ляхів у тисячу шабель. За іншими свідченнями, козак-гопаківець-характерник, що досконало володів бойовим мистецтвом, міг самотужки вести бій з трьома яничарами.

Відродження характерництво почалося із відродженням козацтва. На теперішній час на Україні діють школи національних видів боротьби «Спас», «Собор», «Сварга», «Хрест», «Бойовий гопак» (із своїми філософськими системами та центрами в Запоріжжі, Львові, Чернігові, Києві, Корсунь-Шевченкові, Одесі), які працюють в оздоровчому, фольклорному, спортивному та бойовому напрямках. Пройшли перші чемпіонати України з національних єдиноборств за програмою фул- і семі-контакту.

У характерників існує своя система класифікації, що відповідає ступеню оволодіння бойовим мистецтвом. Тих, хто починає освоювати ази, називають «новак»; далі слідують три учнівських ступеня – «жовтяк», «сокіл», «яструб» (третій, другий, перший спортивний розряд). Наступний перехідний рівень – «джура» (кандидат в майстри спорту). Після цього йдуть три найвищих ступеня – «козак», «характерник», «волхв» (майстер спорту, майстер спорту міжнародного класу, заслужений майстер спорту). Відмінність ця передається моделлю стрижки.

Бойові мистецтва козаків-характерників, які практикувалися у Запорізькій Січі й практикуються дотепер, не вузько направлені, а є всеохоплюючою системою підготовки, що перетворює юнаків у відмінно тренованих і освічених воїнів. Підготовка козака – це й філософська школа, і система світогляду, основана на перевазі сил добра і світла над силами темряви. Козаки повинні мати чудову фізичну підготовку, досконало володіти зброєю, вміти заліковувати рани, готувати їжу, знати іноземні мови і навіть писати вірші і музику. Спеціальні підрозділи вивчають мистецтва ведення нічного бою, маскування та розвідки, мають навички тривалого перебування під водою і непомітного наближення до противника…

ЧОТИРНАДЦЯТИРІК

Звичаєвий кодекс козака-характерника

Нарід кожен пильнується оком Господнім. Гріхи наші гноблять нащадків наших. Справою Божою єсть посполітнеє діло козацьке за віру Христову, за волю та рідну землю. Корогви наші – то тінь Покрови Богородиці. Доля народу – козацька доля. Коли супостати рабують народ, - встають козаки за долю своїх батьків, жінок та дітей своїх. Юдивим та фарисеям не панувати на нашій землі. Праведне діло для рук козацьких. Не купімося на нові підманки, бо за ласою слідом – нове ярмо.

Моніторинг здоров’я козачат нашої школи свідчить, що профілактична фізкультурно-оздоровча робота освітнього напрямку у формі козацько-лицарського тілодуховиховання має істотну перевагу перед традиційною фізкультурно-спортивною: при традиційній формі роботи в школі займаються фізкультурою та спортом лічені одиниці – кращі спортсмени; основна ж маса школярів до спорту байдужа – вчителям не до них, вони зайняті «зірками»; наша ж система роботи дозволяє займатися фізкультурою практично всім школярам.

Історично ця система тілодуховиховання формувала той тип козаків, які легко переносили спрагу та голод, спеку та холод і були надійними захисниками українського народу.

Ганьблення козацтва (та системи тілодуховиховання) проводилась для того, щоб українці не мали своєї історії, а точніше, забули її. Народ, що не спирається на могутнє коріння своєї історії, легко тримати в покорі; йому легко нав’язувати чужі звичаї, культуру, освіту, ідеологію. Це ми бачимо сьогодні…

Ось чому наш шкільний колектив намагається відродити козацький дух, виховати реальну силу, здатну захистити свободу і незалежність нашої країни, особу, яка могла б вплинути позитивно на всі сторони суспільного життя України і залишити глибокий слід у нашій духовності та ментальності – без козацького здоров’я цього не зробити!..

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто: йде формування національної еліти, яка спирається в своїй діяльності на національний – козацький – досвід державотворення.

Козацтво. Випуск 3. За редакцією В.Я.Тимофєєва.

Білгород-Дністровський. СП «Петрекс». 2000.

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS