КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Привітальне слово

ПРИВІТАЛЬНЕ СЛОВО УЧАСНИКАМ КОНФЕРЕНЦІЇ

 

 

БІЛИЙ ЛЕОНІД ГРИГОРОВИЧ

Директор Хмельницького інституту МАУП

Кандидат педагогічних наук

 

Шановні учасники та гості конференції!

 

Щиро вітаю Вас у стінах Хмельницького інституту МАУП.

На сучасному етапі розбудови української держави постає важливе завдання – виховання підростаючого покоління на гуманістичному, демократичному та національному принципах. І сьогодні наукове зібрання “Звичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика)” сприятиме формуванню духовного світу студентів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, прилученню до культурних надбань українського народу і людства в цілому.

Українська державно-правова ідеологія має давню і складну історію свого розвитку. Її витоки слід шукати ще в додержавних нормах усього звичаєвого права, яке згодом набуло конкретних форм у Київській Русі. Саме тогочасне державно-правове мислення заклало підвалини вітчизняних правових концепцій, які, вбираючи національні і світові традиції, занепадаючи і відроджуючись, зазнавали еволю­ційних змін та впливів.

Однією з найвизначніших пам’яток права, створеної на вітчизняному ґрунті, є “Руська правда”, з якою пов’язане ім’я Ярослава Мудрого. Цей звід норм давньоруського права став джерелом розвитку державно-правових ідей для наступних поколінь. Великий вплив на них справили також знамените “Слово про закон і благо­дать” Іларіона, видатні зразки тогочасної писемної літератури “Повість минулих літ”, “Поученіє дітям” Володимира Мономаха. У цих творах філософсько-політичного змісту знаходили відгук найголовніші проблеми доби, проголошувалися ідеї утвердження могутності Київської Русі, авторитету церкви, збереження єдності держави, обмеження свавілля князів.

Правові традиції Київської держави були розвинуті і збагачені європейськими юридичними поняттями у XV–XVI ст., коли українські землі складали більшу частину Великого князівства Литовського, а 90 відсотків його насе­лення були слов’яни. Серед юридичних пам’яток цієї доби найвидатнішим був Литовський статут – це кодифікований звід законів феодального права, що мав три редакції і діяв в Україні до XVIII ст. Цей документ визначав гуманістичні ідеї того часу – суверенність народу і держави, рівність усіх перед законом, осуд деспотизму, особисту недоторканність людини, юридичний захист її прав. Статут прого­лошував принцип особистої відповідальності перед законом: “Ніхто ні за кого не повинен нести покарання, а лише сам за себе”.

Інтереси українського селянства і рядового козацтва, загалом народних мас, виражав видатний мислитель Григорій Савич Сковорода. Головний предмет його філософії – людина з її земними справами, думами, праг­ненням до щастя. Саме вона є мірилом і критерієм правди. Сковорода покладав особливу надію на освіту, особливо молодого покоління та моральне самовдосконалення.

Легітимна концепція “козацько-руської вітчизни” з її політичним ядром – “козацьким народом”, уперше обґрунтована наприкінці XVII – на початку XVIII ст. у творах Пилипа Орлика, Самійла Величка та Григорія Граб’янки, спиралася на три головні тези: 1) що законність прадавнього козацького володіння над серцевиною земель княжої Русі випливала з рицарської служби “шляхетних козаків” різним династіям, яка тривала доти, доки володарі шанували їхні права, тобто станову й територіальну автономію; 2) що козаки представляли інтереси всієї людності, оскільки боронили “благочестиву віру”; 3) що “козацький народ”, як і кожний інший, мав “натуральне і Боже право” на свої вольності.

5квітня 1710 року в містечку Бендерах Пилип Орлик був обраний козацькою радою новим гетьманом та став першим українським гетьманом в еміграції. Діяльність Орлика досі вивчена недостатньо. Цього політичного діяча нерідко розглядають лише як своєрідний “політико-історичний” додаток до “великого сюжету” про гетьмана Івана Мазепу. Побутує теза: “Те, що Мазепа мислив, – Орлик робив”, – проте слушно говорити про новаторство Пилипа Орлика в державних справах.

Зрештою, в російській, польській, західноєвропейській історіографії немає єдиного трактування Орлика як історичного діяча, гетьмана і державотворця. Немає одностайної думки й у вітчизняних джерелах, зокрема в концепції Михайла Грушевського, який подає сюжет про Пилипа Орлика, делікатно кажучи, “нищівно” та зневажливо. Своєрідним є ставлення до Орлика й історика Дмитра Дорошенка. Щоб наповнити змістом цю білу “орликівську” пляму, щоб розкрити суть Конституції 1710 року, осмислити філософію, культурно-політичну традицію початку XVIII століття, яку представляв Пилип Орлик, наш Інститут сьогодні стане майданчиком для жвавих дискусій, полеміки, інтелектуального діалогу.

Хмельницький інститут МАУП успішно реалізує мету, поставлену під час його створення: впровадження принципово іншої моделі вищої школи, яка відрізнятиметься від радянської як структурно, так і духовно – свободою думки та інтелектуального самовираження. Пилип Орлик якнайкраще своєю діяльністю втілює ідею “свободи думки та інтелектуального самовираження”. Він був багатогранною особистістю, людиною доволі суперечливою, навіть амбітною. У період еміграційної політичної й дипломатичної діяльності Орлик залишався вірним своїй поставленій меті – пошуку всіх легальних способів, як говорив сам Гетьман “заявляти мої права і права моєї нації на Україну”.

Пилип Орлик залишив велику писемну спадщину – особистий щоденник (“Діаріуш подорожній”), листи до можновладців тогочасної Європи, договори, декларації, серед яких два останніх документи надзвичайно цікаві, що характеризують не лише його як політичного мислителя, але й рівень політичної культури козацької еліти, що опинилась на вигнанні, та розуміння ними ролі і призначення України в тогочасному європейському політичному просторі – це “Маніфест до європейських урядів” та “Вивід прав України”. Але найважливішим його писемним доробком, безумовно, стала так звана Бендерська Конституція, або Конституція Пилипа Орлика, написана ним у співавторстві з іншими представниками козацької старшини. Ця пам’ятка ввібрала в себе не лише передові досягнення української та європейської політичної думки, але й стала новим кроком у їх розвитку. Безперечно, створюючи Конституцію, Орлик спирався на давніші зразки, такі як Гадяцька угода 1658 року, що закладала основи державності, “Універсал” Івана Виговського, в якому закладалися ідеї європейських держав. Орлик пішов уперед. Його новаторські ідеї – це розподіл трьох гілок влади, парламентаризм.

Конституція Пилипа Орлика – це втілена в мову правових норм філософія й ідеологія “суспільного договору”. Для появи такого документу в історії української політичної та правової свідомості було достатньо підстав. Більшість положень даного документу мають концептуальний характер і віддзеркалюють особливість українського політичного мислення на початку XVIII століття. Прийнята в м. Бендери Конституція за своєю формою була договором гетьмана зі старшиною і всім Військом Запорозьким, а за змістом – документом, що в політико-правових поняттях того часу обґрунтовує права України на державну самостійність та її державний устрій.

Пилип Орлик та старшина прагнули поєднати уривки свого минулого та виробити таку модель суспільства, яка б містила у собі найголовніші здобутки нації. Ідеї, висловлені в цьому документі, є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури, творчого потенціалу.

Більше ніж три десятки років життя, боротьби і поневірянь в еміграції не принесли Пилипу Орлику очікуваного ним результату – Європа не бажала вступати в протистояння з Російською імперією задля реалізації прав українського народу на державну самостійність. І все ж зусилля Пилипа Орлика не минули марно, його політична спадщина стала свідченням політичної зрілості всієї української нації, а ідеї стали основою для подальших теоретичних пошуків українських політичних мислителів державницької орієнтації.

Дякую за увагу!


+АНТОНІЙ,

МИТРОПОЛИТ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ

 

 

 

 

Шановні організатори та учасники вченого зібрання!

 

Славна історія нашого козацтва, яке відродилося на Україні більше 20-ти років тому, спонукує усіх до більш ретельного усвідомлення історії Держави й пробуджує прагнення тонійбути схожими життям та вчинками на славетних козаків, які боронили Україну та Православну віру, були патріотами і взірцем мужності, доброчесного життя, правдивості, любові до ближнього і сумлінності у виконанні своїх обов’язків.

Приємно, що сьогодні вивчення історії козацтва стає темою ось таких поважних учених зібрань, адже усім відомо: вивчення минулого дає шанси нам не робити згубних помилок у майбутньому.

У новітній історії нашого козацтва важливим, на мій погляд, є те, що українське козацтво сьогодні взяло твердий курс на тісну співпрацю з державними структурами всіх рівнів та Українською Православною Церквою, я переконаний – це принесе користь козакам, Державі і Матері нашій – Церкві Православній!

Сердечно бажаю усім Вам міцного здоров’я, миру, злагоди і усього найкращого! Нехай козацький дух ніколи не згасає і Покров Цариці Небесної буде над усіма Вами!

Неупереджений обмін думками, визначений напрямками роботи конференції,нехай слугує на благо науки та допоможе оцінити внесок українського козацтва у розвиток Держави та становлення Православ'я на Україні!

Усім, хто потрудився над організацією вченого зібрання, приношу щиру подяку та закликаю Боже благословення на роботу конференції.


 


 


Олександр Притула

Голова ВГО Всеукраїнської федерації СПАС

Микола Грін

чільний Ради Старійшин

 

 

 

 

 

 

 

Шановні пані та панове!

 

Найперше прихильної вдячності ініціаторам та організаторам Конференції. А головне найщиріші віншування високоповажним достойникам Зібрання, які у нелегкий час становлення української державності, утруднений розгортанням світової цивілізаційної кризи, спрямовують свої думи до джерельних витоків єства нашого.

Долучаємось до тезів: “Український козацький Звичай (розширене розуміння)” – уявленням того, що підґрунтям Козацького Звичаю є ПРАВО КОПНЕ (купне, скупне) – найдавніша форма народоправства нашого державного. Згадаймо з переказу, донесеного нам світлої памяті Леонідом Безклубим:

“…Наша держава називалась Скупою Краю повязаних Словом, літ тому 5190, як вона постала. Населяли чорнухи деревляні (опалені дерева), кіми, анти, рокси, беренди, татрани, ольбери, топчаки, ревуги, шельбири – рій родів козацьких, а разом – вкраїнці, бо в Краю предків жили, опороженому Могилами Святими. Тисячі років проіснувала Скупа Вкраїнська, і нікому не було вільного ходу через родові землі її, поки Слова, Звичаю та землі своєї тримались...”.

Зичимо творчого натхнення, здоровя, успіхів-гараздів та завітний                                                                                                                                         оберіг: ВОЛЯ СУЩА, ГАРТ КРИЦЕВИЙ, СРОДНИЙ ТРУД.

 

 

 


Павел Александрович Петко

секретарь Украинского этнического казацкого товарищества Дона

(Россия, Ростов-на-Дону)

 

 

Украинское этническое казацкое товарищество Дона

 

Мы, Казаки Дона, потомки украинских казаков Бугогардской паланки, переселенные на Дон Екатериной II приветствуем участников Международной научно-практической конференции “Звичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика)в городе имени славного Гетмана Запорожского Богдана Хмельницкого.

Желаем результативной работы в столь нужном необходимом всем казакам направлении. Ибо только старые казацкие обычаи удерживали казаков на гребне военного ремесла, на поприще защиты родной земли и рубежей отечества. Покуда обычай казацкий чтим, казачество стоять будет!

Слава тебе Боже, что мы казаки!

 

 

 

 

Григорий Николаевич Базлов

президент Всероссийского центра традиционного

русского боевого искусства (Россия, Тверь)

 

 

Дорогие братья!

 

Поздравляю Вас с проведением Международной научно-практической конференцииЗвичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика).

Желаю Вам плодотворного проведения и обсуждения научных работ, которые связаны с нашей великой славянской традицией и культурой. Очень хотелось бы, чтобы данная конференция стала традиционной. Тема обычного права есть глубоко неизученной и поэтому требует большого труда и энергии в роботе над ней. Желаю успешного проведения.

Пусть помогает Вам Бог!

 

 

Олександр Леонтійович Притула

Голова ВГО Всеукраїнської федерації СПАС

 

Шановні друзі!

 

Щиро вітаю Вас із відкриттям Міжнародної науково-практичної конференції “Звичай Русі, що став козацьким. Уклад конституції республіки Війська Запорозького (Конституція Пилипа Орлика)”.

Бажаю плідного проведення і обговорення теми конференції по звичаєвому праву, бо саме звичаєве право є тією формою права, яка гармонійно поєднується з менталітетом нашого народу і є тією правовою перлиною, яку залишили нам у спадок наші пращури заради процвітання нашої великої України-Матері.

Щасти Вам у добрих починаннях!


Даріана Блохин
президент Німецько-Українського наукового об’єднання”,
академік Академії наук вищої школи України, проф., д-р
(м. Мюнхен, Німеччина)
 
Вельмишановний Голово Ради козацьких отаманів України, 
наказовий Кошовий Українського Вільного Козацтва Анатолій Грива! 
Шановна Президіє! Шановні Учасники конференції та Гості!
 
Вітаю Вас із далекої Німеччини і бажаю Вам плідних успіхів і цікавих дискусій у ході проведення Вашої конференції!
Я завжди з Вами, з усім українським народом, який, нарешті, знає свою історію, шанує давню і багату українську культуру і її носіїв, які залишили великі надбання для майбутніх віків. Радію, що Ви своєю працею доносите до молодого покоління ту правду, яка в свій ганебний час була заборонена і замовчувалася.
Ми повинні гордитися своєю давньою історією, культурою, яка пройшла важкий тернистий шлях, але вистояла і зараз ми знаємо правду про її творення.
Ми горді нашим князівським походженням, славними її світочами, які створили Київську Русь, праматір нашої Української Держави. Це впершу чергу князі – Святий Володимир Великий, який напротязі 35-го князювання (у 980 р.) створив Київську Русь, найсильнішу Державу за всі часи давнього існування, і після смерті його (1015 р.), на престол став його син Ярослав Мудрий, який продовжив справу свого батька. За цей період Київська Русь стала найавторитетнішою, найпопулярнішою і найсильнішою Державою, перед якою схиляли голови усі інші країни. Це була Держава, про яку нам треба мріяти.
Постаті Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, належать до найсвітліших діячів давньої української історії, які повчали чесно у згоді жити, щоб рідний край зростав і міцнів”. Звертаючись до нащадків Володимир Мономах повчав: Не забувайте того, що знаєте, а чого не знаєте, того научайтесь..., більш над усе майте страх перед Богом. Знайте всі, що тільки зорда може тривко будувати”.
І це добре знали і наслідували наші славні козаки, які міцно оберігали нашу Україну від ворогів. Їхня мужність, завзятість і любов до свого краю і українського народу була знана і в країнах Західної Європи, до них зверталися за допомогою у боротьбі проти ворогів, вони стали героями у цих країнах, як, наприклад, Юрій Кульчицький – прославлений герой Відня; Іван Сірко – прославлений герой Франції та ін. 
Українські Гетьмани – Б. Хмельницький, І. Мазепа, П. Орлик і його син Григор та інші своїми подвигами і ясним розумом творенням Української Держави наводили страх на Російську Імперію. 
Сил характерників-козаків боялася Російська Імперія, Катерина ІІ зруйнувала Запорозьку Січ і Запорозьке Військо. Але Україна пройшла довгий, важкий шлях боротьби за свою незалежність, вона підвелась з колін рабства Радянської Імперії, спираючись на досвід і розум наших дідів і прадідів: 
... Минули навіки дні чорних негод, 
Живе Україна і вільний народ!
Як з попелу Фенікс, ожив і злетів
І поглядом зміряв простір степів.
О Боже! Без меж милосердя твоє....
І правда, о Боже, на світі ще є...
Недарма нам снилась вона уночі, 
Не дарма ми гибли, до неї йдучи.
                                            (Олександр Олесь)
Бажаю Вам, славне Українське Вільне Козацтво, успіхів у боротьбі за утримання і розвиток нашої славної Незалежної України на благо добра українського народу!
СЛАВА Україні ! СЛАВА Вільному Українському Козацтву!

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS