КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА 

 

Таборовий правильник.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

РАДА УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

РАДА КОЗАЦЬКИХ ОТАМАНІВ УКРАЇНИ

МБУ «ЦЕНТР НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ»

ГОЛОВНИЙ ШТАБ ГРИ „СОКІЛ" („ДЖУРА")

 

ТАБОРОВИЙ ПРАВИЛЬНИК

дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра "Сокіл" ("Джура") Українського козацтва

 

 ІДЕОЛОГІЯ

Контрольними заходами, що дозволяють оцінити якісну підготовку школярів за програмою дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри "Сокіл" ("Джура") Українського козацтва є фінальні етапи – шкільні, районні, обласні та всеукраїнський, що проводяться протягом поточного навчального року.

Шкільні та районні етапи гри, як правило, проводяться у березні-квітні, обласні – у квітні-травні, а всеукраїнський – у червні-липні. За результатами шкільного, районного та обласного етапів гри визначаються кращі рої відповідно – навчального закладу, району, області у трьох групах (1-4 класи, 5-8 класи, 9-12 класи). До участі у Всеукраїнському етапі гри допускаються по одному рою від Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя.

Районні, обласні та всеукраїнський етапи гри проводяться методом таборування – створюються патріотичні військово-спортивні туристсько- краєзнавчі оздоровчі наметові табори.

Що таке наметовий табір фінального етапу гри? Наш табір має поєднувати військово-патріотичне виховання, фізкультурно-спортивну, туристично-краєзнавчу та культурно-просвітницьку роботу. Навички, набуті під час перебування в таборі, мали б стати у пригоді в різних не передбачуваних ситуаціях. Табір на природі дає заряд бадьорості на багато днів. Тому й правильне розташування табору та його обладнання грає чи не одну із перших умов його доброї діяльності.

З чого розпочати роботу по підготовці табору? Перше з чого потрібно почати – це, звичайно, добірка команди організаторів. А першоосновою і зовсім не технічною стороною всього процесу підготовки табору має бути ідеологічна мотивація, якою стають просякнуті абсолютно всі напрямки підготовки та проведення табору. Це і місце табору, і програма, і всі з кого учасники беруть приклад…

Ідеологічна мотивація таборування має формуватися на виконання завдань гри для досягнення її виховного ідеалу – формування козацько-лицарського типу сучасної молодої людини.

Завданнями гри "Сокіл" ("Джура") є:

- виховання у дітей та юнацтва активної громадянської позиції, національної гідності і самосвідомості, любові до своєї Батьківщини – України, готовності захищати свій рідний край;

- опанування козацької культурної спадщини, гри на козацьких музичних інструментах, козацького танцю, козацьких пісень і дум, вивчення козацького живопису, розпису й опорядження козацького житла, звичаїв і ритуалів, традицій, свят;

- оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя і господарювання на землі (в полі, огороді, саду), на пасіці, традиційними видами тваринництва тощо;

- переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінного спорту, бойового танцю "Гопак" та інших національних військово-спортивних традицій з метою гартування козацького духу й тіла;

- осягання секретів козацької кухні, здорового способу життя, козацької медицини, знахарства;

- зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.

Тож, пропонуємо вам кілька статей, які при потребі направлять в правильне русло думки і настрої як організаторів, так і самих учасників. Нищеподану інформацію можна також використовувати і для ідеологічних гутірок, дискусій, вогників, тощо.

 

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Українське Козацтво – суспільна формація, яка історично склалася на традиціях Запорозької Січі – військового духовно-лицарського ордену (Лицарство Запорозьке Низове), що мав жорсткий Статут і духовно-лицарські традиції витворені козаками-січовиками. У періоди національно-визвольних війн Запорозьке Козацтво завжди виступало на захист національних прав і свобод Українського народу, що базувалися на принципах демократизму, волелюбства, виборності, віротерпимості, і які стали джерелом формування сучасної Української державності.

Козацтво є дисциплінованою організацією Українського народу, споконвічною формою його самоорганізації та самозахисту в лихоліття на засадах стародавнього Звичаю – Волі як відкристалізованого етнічного розуму.

Під час національно визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького Запорозьке Козацтво визволило українські землі від чужоземного панування і створило Українську гетьманську державу, як удосконалену систему політичної системи Запорозької Січі. До нашого часу, не зважаючи на тривалий процес розкозачення і денаціоналізації українців, живий ланцюг спадковості козацтва ніколи не переривався.

В наш час Українське Козацтво являє собою козацький рух, що об’єднує козацькі організації України та діаспори, які стоять на Звичаї, дотримуються Козацького Звичаєвого права та охороняють Українську Державу.

Головною метою діяльності українських козацьких організацій є праця для ідеї Української Самостійної Соборної Держави. Соборна Україна – об’єднаність, цілісність, недоторканість суспільства й держави в Україні. Соборність України має кілька вимірів: соборність її земель; соборність державності; соборність громадськості. Самостійна Україна – така, що не підпорядкована, не підлегла іншій державі.

Українська Держава – існування Української Держави в наш час затверджено Актом проголошення незалежності України (прийнятого Верховною Радою УРСР 24 серпня 1991 року № 1427-XII), в якому зазначено: "продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – УКРАЇНИ".

Українська козацька нація (українці) – автохтон Русі-України – єдина у світі козацька нація. Українці проживають на території сучасної України більше як 13 тис. років.

Український козацький народ – складова частина української нації, її головний формуючий чинник, духовно-просвітницьке джерело і захисник культури, мови та релігії нації, Української Держави.

Козак – це лише русич-українець по крові, без різниці віросповідання – представник окремої верстви українського суспільства (кшатрій): воїн, політик, адміністратор, тобто захисник та управитель Українського народу.

Джура – молодий вихованець, зброєносець і помічник козака. Інститут джур був дуже поширений і авторитетний, бо існував протягом усієї історії козацтва. Стати джурою міг не кожен, а лише той, хто годився до козацької служби, пройшовши певні випробовування – як фізичні, так і моральні. Причому духовна загартованість передувала фізичній, якої набували упродовж кількох років. Виховувалися перш за все розважливість та поміркованість, впевненість у собі і власних силах. За існуючою у Війську Запорозькому традицією кожен козак на схилі життя мав підготувати для служби у Війську замість себе молодого юнака. У джури брали своїх молодших родичів (якщо вони були), а частіше – сторонніх підлітків, яких спочатку привчали до ведення козацького господарства, а пізніше, вже на Січі, навчали військовій справі. Система виховання була досить жорсткою. І далеко не всі вихованці годилися для військової служби. Часто вони успадковували від своїх вихователів не тільки військовий досвід, а й усе майно і господарство. У перших воєнних походах патрон-вихователь пильно опікувався своїм джурою, доки той не набуде певного досвіду і не стане повноцінним козаком. У свою чергу джура мав усіляко дбати про свого патрона-вихователя і беззаперечно виконувати всі його накази, демонструючи при цьому швидкість, дотепність та кмітливість.

Козацький громадський рух – система громадського навчально-виховного впливу, що покликана дати молоді додаткову козацько-лицарську освіту та виховання, забезпечити її надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками та зорієнтувати на інтереси нащадків, бо творче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарські мужніх та сильних духом громадян незалежної України.

Козацько-лицарський тип людини – це шевченківський тип людини, який міцно укоренився в духовності і бутті українців. Домінантна ідея такої людини «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає!» (Т.Шевченко). Така людина завжди прагне стати володарем становища, господарем землі, невпинно боротися до перемоги з лжетеоріями, ідеями, які послаблюють процеси національного відродження, державотворення. Така людина всіма шляхами і засобами в ідеологічній, духовній сфері та конкретними і щоденними справами наближає «апостолів правди і науки», національних законодавців «з новим і праведним законом» (Т.Шевченко). Козак – людина шевченківського типу відкидає «пристосування до чужої сили в Україні» (М.Шлемкевич) і утверджує себе як «господар домовитий по своїй хаті і по своїм полі» (І.Франко).

Козацько-лицарські традиції та звичаї – основна форма регулювання поводження, правила поведінки, які склалися внаслідок їх практичного застосування на протязі тривалого часу серед козаків, уособлювали собою підсумок історичного досвіду та зародки майбутнього.

Сучасний козацько-лицарський спосіб життя враховує, що боротьба з площини «вогнем і мечем» все більшою мірою переходить у площину боротьби ідей – наукових, політичних, теорій, концепцій, духовних цінностей, інформаційних технологій та практичних справ, конкретної дії, поведінки. Козацько-лицарська духовність спрямовує практичну діяльність на підвищення добробуту українського народу, розвиток його культури, інших сфер життя, державотворення.

Українська козацька педагогіка – це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка формує у підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі, Батьківщині – незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім’ї, школі і громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю.

Козацько-лицарське виховання – це шлях досягнення ідеалу вільної та незламної в своїх прагненнях до свободи людини, яка на національних традиціях громадського та політичного життя розвиває рідну культуру й економіку, будує незалежну державу. Це козак-хлібороб – власник землі, її дбайливий господар у часи мирної праці, і одночасно козак-воїн – витязь нескореного духу, честі і звитяги у часи боротьби за волю свого народу.

Козацька ідеологія кваліфікує забуття рідної мови, культури свого народу, Батьківщини як найтяжчий злочин. У військовий час, коли над Україною нависало чужоземне поневолення, зрадників знищували. Цим самим спрацьовували інстинкт самозбереження народу, ідея захисту його від переродженців, віровідступників, батькопродавців, яничарів. Нині їх «винищують» морально.

 

МОЛИТВА

Великий Боже, молимо Тебе, щоб зробив нас гідними довір'я, бо є такі, що довіряють нам.

Зроби нас сумлінними – бо нашою сумлінністю ми осягнемо наші найвищі ідеали.

Вчи нас братерськості й приятельськості, бо є багато таких, що потребують приятелів.

Дай нам нагоду виказати нашу чемність – чемність, що м’який килим на долівці життя.

Зроби нас корисними – ліси й поля є повні Твоїх створінь.

Поможи нам бути дисциплінованими бо yспix осягає лише той, хто перше навчиться слухняності.

Зроби, щоб ми були все доброї гадки бо життєрадісність — це наче зелена трава серед каміння при дорозі.

Вправляй нас в ощадності – ощадні звички уможливлюють нас бути щедрими для тих, що потребують.

 Хай будемо відважні, відважні в темноті й відважні серед дня, але збережи нас, щоб ми не зловживали цією відвагою.

Поможи нам бути чистими в думці, в розмові, в ділах; i щоб ми все пам'ятали, що наші тіла є сотворені на Твій образ.

Понад усе, Отче, поможи нам бути повними пошани – не лише супроти Тебе, але супроти всього, що Ти сотворив. Поможи нам бути вірними Україні та готовими на вci її потреби.

Ми просимо Твоєї опіки у всіх наших проханнях!

Амінь.

 

ІДЕЯ

Ідейні принципи виходять із лицарського покликання «Служіння Богові, Батьківщині, ближнім»:

Бог і Україна.

Добре діло – найкращий дар один одному.

Здоровий спосіб життя та розвиток туристсько-спортивних навичок – основа успішного виховання майбутнього покоління громадян України.

Дорогу долає той, хто йде. "Щоб дійти до мети, треба перш за все йти".

Наша мета – шляхом свідомого опанування геройським, лицарським, гуманним і демократичним славного минулого наших предків – Українського козацтва, його традицій, культури, науки, військового мистецтва та господарювання – ДУХОВНО І МОРАЛЬНО ПІДНЯТИСЯ ДО РІВНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ І ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЇЇ ЖИТТЄДАЙНІСТЬ НА ВІЧНІСТЬ.

 

ТАБІР

Табір – один з найуспішніших засобів національного виховання, якщо програма та її проведен¬ня на відповідній висоті. Це можливість ізолювати юнацтво від впливу міста і дати йому наскрізь українську атмосферу. Таборування з усіма його чарами, ми знаємо з досвіду, наче тепло для воску, дає змогу виховнику формувати молодь до бажаних виховних цілей.

 

ТАБОРУВАННЯ

Організація табору – складний процес, який вимагає багато часу та вмінь. Планування табору слід розпочинати не пізніше, ніж за 6 місяців до початку проведення.

При початку підготовки табору необхідно з’ясувати перші ключові питання: Хто? Що? Навіщо? Коли? Де? Як?

1. Хто?

ОРГАНІЗАТОРИ ТА ПРОВІД ТАБОРУ

Створюємо групу по організації табору (від 3-5 осіб). До обов’язків цієї групи входить перед таборова робота. З членів цієї групи обирається комендант табору, керманич виховної програми, писар і т. п.

Проводить табір козацька старшина табору. Під час підготовки табору різні обов'язки, які виконують організатори табору поступово переходять на намічену старшину табору. Цей перехід не є чітко розмежований і, залежно від обставин, може відбуватися в різний час і в різній формі.

Провід табору складають:

козацька старшина:

- похідний отаман табору;

- заступник похідного отамана

– осавул табору;

- духівник табору;

- лікар табору;

- хорунжий табору;

булава (штаб):

- бунчужний табору;

- писар табору; - обозний табору;

- скарбник табору;

- начальник кухні.

ланка інструкторів – запрошені фахівці та виховники (наприклад, інструк¬тор з куховарення, сигналізації, картографії, першої медичної допомоги, впоряду тощо, залежно від програми табору).

ланка суддів – запрошені фахівці для суддівства етапів змагань. Р

ізниця між старшиною табору, булавою, інструкторами та суддями ніколи не повинна бути надто великою, бо всі вони творять провід табору, і всі в однаковій мірі відповідають за успішне проведення табору. Інша справа, що міра цієї відповідальності різна.

Кожна з наведених груп проводу табору має свої чітко визначені права та обов'язки, але всі вони спільно відповідають:

- За життя і здоров'я довірених їх опіці таборовиків;

- За успішне проведення табору;

- За свою ділянку на таборі.

 

ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ ПРОВОДУ ТАБОРУ

 

КОЗАЦЬКА СТАРШИНА ТАБОРУ

 

Похідний отаман табору – найстарша посадова особа в таборі, яка виконує такі завдання:

- загальна організація табору, керівництво особами, які входять до складу проводу табору;

- репрезентація табору у взаємодії з місцевими органами державної влади, правоохоронними органами, органами охорони здоров’я, представниками ЗМІ та іншими організаціями;

- укладення виховної програми та контроль за рівнем її підготовки;

- укладення правильника таборування;

- укладення розпорядку дня та розкладу занять;

- формування проводу табору та учасників;

- ведення за допомогою писаря таборової книги наказів;

- контроль занять учасників та діяльності членів проводу табору;

- проведення щоденних нарад з ланкою інструкторів і обговорення виховних питань і проблем табору;

- складання за допомогою писаря звіту по закінченню табору;

- виконання інших поточних завдань, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Заступник похідного отамана – осавул табору виконує такі завдання:

- виконує обов’язки похідного отамана табору під час його відсутності на терені табору або за його дорученням поза табором; - забезпечення якісного проведення урочистої частини таборування;

- керування призначеними черговими підрозділами (роями), керування стійковими;

- забезпечення охорони табору та недопущення в межі табору сторонніх осіб;

- забезпечення пропускного режиму в таборі; - контроль і перевірка денних і нічних таборових стійок;

- контроль та забезпечення дотримання учасниками таборування правил внутрішнього розпорядку, встановленого в таборі;

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Духівник табору виконує такі завдання:

- забезпечення духовної (світоглядної) опіки;

- проведення світоглядних гутірок;

- виконання інших поточних завдань спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Лікар табору виконує такі завдання:

- контроль стану здоров’я учасників;

- огляд учасників та терен на початку та в кінці табору;

- ведення лікарської картотеки, таборового шпиталю і аптечки; -

 контроль гігієнічних умов, чистоти та безпеки табору;

- співпраця при укладанні меню та нагляд за його реалізацією;

- ведення загального нагляду за спортивними заняттями на таборі;

- припинення таборових занять, які на його думку шкодять здоров'ю учасників;

- надання дозволу на купання учасників;

- звільнення хворих учасників від занять;

- складання щотижневого та загальнотаборового санітарного звіту табору;

- проведення гутірок за своєю ділянкою програми;

- виконання інших поточних завдань спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Хорунжий табору – керівник виховної програми табору, який виконує такі завдання:

- підготовка загальної виховної програми табору;

- добір інструкторів і запрошення доповідачів;

- контроль за підготовкою ланки інструкторів табору (перевірка планів проведення занять на кожну визначену годину;

- формування до початку табору роїв учасників відповідно до умов участі у таборуванні;

- забезпечення озвучення табору (трансляція патріотичних пісень та оголошення інформації);

- укладення щоденного розкладу занять табору (культурно-виховного);

- прийняття щоденних коротких звітів інструкторів про проведення занять;

- проведення постійного довишколу з інструкторами та обговорення занять минулого та наступного дня;

 - ведення таблиці результатів табору;

- розв’язання виховних проблем та надання допомоги в трудностях, які виникають у інструкторів;

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

 

БУЛАВА (ШТАБ) ТАБОРУ

Булава табору – це та частина проводу, що веде адміністративну ділянку табору.

Крім адміністративної, члени булави можуть провадити на таборі виховну діяльність. У цьому випадку, вони стають ще й членами ланки інструкторів.

 

Бунчужний табору – організаційний провідник булави і ланки інструкторів.

Він має право:

- надавати накази і розпорядження необхідні для успішного проведення табору та таборової програми всім членам проводу і учасникам, крім похідного отамана та членів старшини;

- звертати увагу учасників на поведінку, не згідну з правильником табору, або таку, що може принести шкоду табору чи поодиноким йо¬го учасникам.

Він виконує такі завдання:

- здійснення загального шикування всіх учасників таборування;

- проведення за допомогою інструкторів ранкової руханки;

- здійснення шикування роїв учасників на ранкову та вечірню збірки, прийом доповідей від ройових про наявність учасників, про стан їхнього здоров’я та про їхню готовність до виконання поточних завдань навчально-виховної програми таборування;

- доповідь похідному отаману на ранковій та вечірній збірках про готовність роїв до виконання поточних завдань навчально-виховної програми таборування;

- керування призначеними хорунжими, які піднімають та опускають державний і козацький прапори (на ранковій збірці здійснюється підняття прапорів з одночасним виконанням державного гімну, на вечірній – опускання прапорів з одночасним виконанням державного гімну);

- доведення до учасників таборування сигналів загального оповіщення;

- подача сигналів загального оповіщення (гарматний постріл, сурма, посильний); - забезпечення точного та правильного проведення щоденних заходів програми табору;

- забезпечення виконання учасниками таборування розпорядку дня;

- розміщення в таборі прапорів, плакатів (іншої наочної агітації);

- контроль за чисельним станом учасників і подання щоденного харчового стану табору;

- контроль діяльності осіб, які входять до складу булави;

- контроль за порядком, чистотою табору, дотриманням безпеки табору від вогню;

- надання дозволу на короткострокове залишення території табору, ведення книги відсутності учасників і інструкторів;

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Писар табору виконує такі завдання:

- реєстрація учасників таборування;

- ведення книги наказів;

- підготовка проектів щоденних наказів і оголошення їх на вечірніх збірках;

- ведення протоколів нарад проводу табору;

- забезпечення табору кореспонденцією, таборовою хронікою, дошкою оголошень і бібліотечкою;

- виготовлення всіх паперів внутрішньотаборового характеру (розклад занять, по закінченні табору звіти про успіхи учасників у таборі, привіти з табору, тощо);

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Обозний табору виконує такі завдання:

- вирішення разом з організаторами табору питань винайму таборової площі та всіх справ, пов'язаних з цим;

- забезпечення табору шатрами, іншим таборовим інвентарем (наприклад, картографічним картами тощо), канце¬лярським приладдям і всіма іншими речами, потребу яких зголосив провід;

- розгортання табору та контроль за технічним станом всіх елементів табору;

- обладнання територій табору у відповідності до їхнього призначення (встановлення наметів для роботи членів проводу табору, санітарної зони – вмивальники, туалети, місць для проведення занять, території кухні та ін.);

- прийом учасників таборування та розміщення їх на визначених місцях;

- забезпечення таборової кухні якісними харчами;

- забезпечує збереження харчів, їх видачу згідно з розпорядженням начальника кухні, і сухі пайки учасникам на мандрівку;

- забезпечення учасників таборування питною водою;

- ведення книги обліку харчів;

- забезпечення функціонування таборової крамнички;

- згортання табору та наведення порядку на місцевості;

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Скарбник табору виконує такі завдання:

- прийняття плати від учасників за таборування;

- оплата всіх рахунків, пов'язаних з проведенням табору;

- ведення касової книги;

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

Начальник кухні виконує такі завдання:

- забезпечення кухні кухонним персоналом;

- забезпечення через обозного табору кухні відповідним технічним устаткуванням;

- виготовлення у співпраці з лікарем харчового плану табору та детального меню на кожний день;

- контроль видачі харчів учасникам згідно щоденного харчового стану табору укладеного бунчужним табору;

- забезпечення чистоти та дотримання відповідного гігієнічного стану кухні;

- забезпечення виконання меню, вчасного приготування їжі;

- забезпечення харчування відвідувачів та гостей;

- отримання від обозного табору харчів;

- виконання інших поточних завдань і доручень похідного отамана чи бунчужного, спрямованих на забезпечення якісного таборування.

 

ЛАНКА ІНСТРУКТОРІВ

Ланка інструкторів підбирається відповідно до навчально-виховної програми табору. Інструктор на таборі може мати одну або декілька ділянок. Можуть бути ділянки різ¬них етапів змагань, які можуть потребувати декількох інструкторів.

Організаційним провідником ланки інструкторів є бунчужний, а ідейним – хорунжий.

Крім своїх обов'язків інструктори повинні виконувати додаткові функції, пов'язані зі своєю ділянкою (наприклад, інструктор з картографії відповідає за таборовий картографічний інвентар тощо).

Пост інструктора в таборі дуже важливий, бо саме інструктори проводять безпосередньо заняття з учасниками.

Запрошені доповідачі, які переводять одну або декілька гутірок, і не є постійними членами табору, вважаються гостями табору.

 

ЛАНКА СУДДІВ

Ланка суддів підбирається відповідно до етапів змагань, які визначені навчально-виховною програмою табору.

 

Провід табору це є найважливіша ланка, яка забезпечує нормальне функціонування табору, але з іншого боку завелика кількість членів проводу табору може призвести до порушення дисципліни і дати поганий приклад для учасників. Для уникнення такої ситуації потрібно ретельно добирати і кількісно і якісно булаву табору і ланку інструкторів, для цього потрібно проводити перед таборовий вишкіл.

Але якщо вже склалася така ситуація на таборі, що на одного учасника припадає два члена проводу, то потрібно скласти для них таборовий правильник, це дозволить похідному отаману табору краще контролювати їх роботу і формалізує відносини між старшиною табору і іншими особами, які входять до складу булаву, ланки інструкторів і ланки суддів.

 

ПРИКМЕТИ ТАБОРОВОГО ПРОВІДНИКА

Таборовий провідник матиме успіх лише тоді, коли любить і вміє працювати з молоддю. Добрий таборовий провідник виконує значно більше, ніж просто формальний обов'язок.

Кваліфікація

Найкраща кваліфікація на інструктора-виховника — це знання своєї ділянки і практика в її переведенні.

Неприємні речі насамперед

Перше і найважливіше про що таборовий провідник повинен пам'ятати, це те, що він, як і кожен учасник табору, зобов'язаний дотримуватися порядку. Він не наказує учасникам виконувати завдання, він виконує все ра¬зом з ними. Провідник на руханку встає першим і останнім отримує харчі.

Приклад для таборовиків

Таборовий провідник у всьому повинен бути прикладом для таборовиків. Його зовнішній вигляд – бездоганний. Зовнішня форма – охайність, чис¬тота тощо – речі добрі, але поза ними повинна бути внутрішня вартість пластуна. Слова таборового провідника ніколи не можуть йти у розріз з його вчинками, бо, як сказано в одній скаутській книжці: «Те, чим ти є, кричить до мене так голосно, що я не чую того, що ти говориш».

Учасники наслідують провід Поведінка проводу табору – це приклад для таборовиків. Якщо учасники бачать дружність проводу, це викличе їх повагу і бажання наслідувати. Коли бачать незгоду – не матимуть поваги і, крім того, будуть схильні до конфліктів між собою.

Таборовий порядок

Таборовий провідник пам'ятає, що таборовий правильник і таборовий ре¬жим дня стосуються в першу чергу його самого.

Вимоги провідника до учасника

Таборовий провідник ніколи не сміє вимагати від учасників більше, ніж він сам знає або може зробити.

 Дисциплінарні справи

Не раз доводиться притягнути учасника до відповідальності за провину. До прийняття рішення провідник повинен упевнитися, що учасник справ¬ді винний і що він розуміє свою провину. За дрібні порушення робить учас¬нику зауваження. За серйозну провину провідник інформує старшину табору.

Відзначення учасника

Якщо учасник відзначився, провідник висловить йому своє признання або публічно оголосить йому подяку.

Ставлення до старшини табору

Табір без дисципліни не є табором, це в першу чергу стосу¬ється таборового провідника та його ставлення до старшини табору. Про¬відник пам'ятає, що наказ можна критикувати лише після його виконання на сходинах проводу, але ніколи в присутності таборовиків. Вся критика по¬винна мати відповідну форму і місце.

Провід – таборова родина

Провід в таборі – це одна родина. Суперечку між членами табору забо¬ронено виносити на терен табору. Відносини похідного отамана табору і проводу повинні бути дружніми і бути прикладом для учасників.

Старшина все знає про місце перебування провідника

Якщо провідник хоче вийти за межі табору, навіть під час дозвілля, то ставить до відома бунчужного або похідного отамана. Доброю практикою на великих таборах є ведення для проводу книги відсутності, в яку кожний вписує, причину, де перебуває під час дозвілля, подаючи час відходу, передбачуваного повернення та докладне місце перебування.

Від кого не брати наказів

Таборовий провідник добре пам'ятає, що він підлягає похідному отаману табору і тільки від нього приймає накази і доручення. Комендант може визначити іншу особу, якій підлягає даний провідник.

Ставлення до учасників

Практично вся діяльність учасників в таборі – це різного роду заняття з учасниками табору. Провідник повинен заслужити довір'я учасників, якого досягає своєю поведінкою та знанням ділянки. Провідник повинен цікавитися учасниками і намагатися пізнати їх краще. Не проходить байду¬же, коли бачить, що учасник безпорадний в якійсь ситуації або виконує надто важке для нього завдання.

Провідник не авторитарний

Коли таборовий провідник проводить заняття з гуртком, не вимагає, щоб група виконувала сліпо його накази, без розуміння. Намагається вести заняття чи дискусію так, щоб учасники самостійно зробили позитивні висновки. Він сприяє якомога більшому вияву їхньої ініціативи і дозволяє їм робити навіть невеликі помилки.

Амбіції учасника

У юнацтва сильно розвинена амбітність, яку провідник не сміє вразити. Свої зауваження дає тоді, коли це необхідно для самого учасника, а не тоді, коли хоче показати власне красномовство та статус у таборі. Провідник слідкує, щоб особиста гідність учасника не була вражена.

Учасник – не слуга

Інструктор не може доручати учаснику завдання, які або сам повинен виконати, або виконання яких є у власному інтересі інструктора.

Як піднести авторитет

Провідник не підносить власний авторитет за рахунок дисциплінарних засобів, часто несправедливих і перебільшених.

Плановість

Всі заняття повинні бути докладно заплановані на кожну годину. Провід¬ник повинен проводити їх згідно затвердженого плану.

Нема інших занять під час релігійних занять

Під час богослужіння, молитви вранці і ввечері та інших релігійних практик у таборі, учасники повинні бути звільнені від усіх інших занять (крім стійки і опіки над хворими).

Як проводити заняття

Інструктор уникає сухих викладів теми. Він проводить заняття, повні ру¬ху і життя. Інструктор намагається щоб кожен брав участь у заняттях. Цілогодинний виклад інструктора, монотонний та ще й академічним стилем, ні¬коли не буде мати успіху в таборі.

Точність у заняттях

Інструктор починає і закінчує заняття точно, згідно з розкладом занять. Це допомагає виробляти точність у таборовиків.

Життя серед природи

Таборовий провідник намагається у всіх заняттях наблизити учасників найближче до природи. Одна з найголовніших цілей табору – навчити практичного життя серед природи.

Заохочення доброї поведінки учасника

Таборовий провідник звертає пильну увагу на добру поведінку учасників. Жоден вчинок, що йде врозріз з основами доброї поведінки не пройде повз увагу таборового провідника. Провідник слідкує за власною поведінкою і мовою.

Накази та інструкції

Таборовий провідник не кричить і не підвищує голосу, коли видає інструкції учасникам.

Не залишати учасника без опіки

Таборовий провідник ніколи не залишає учасників без опіки, навіть під час дозвілля. Провід табору відповідає за все, що з учасником станеться на таборі.

Проблеми провідника

Якщо інструктор має певні проблеми при переведенні занять, яких сам не в силі розв'язати, то не вагаючись звертається за порадою до похідного отамана, для кращого пізнання справи запросить його на свою гутірку з юнаками. Інструктор не ставиться байдуже до поведінки тих учасників, які не належать до його гуртка.

Порядок під час нічної тиші

Провідник шанує нічну тишу. Після нічної тиші таборовий провідник має вільний час, але коли він не використовується як належить, старшина табо¬ру повинна обмежити цей привілей.

Підсумки

Таборовий провідник завжди пам'ятає, що суть виховання провідника – це український світогляд і характер. Тому всі виховні заняття повинні мати перед собою цю ціль. Всі обговорення, всі дії і вся діяльність повинні бути спрямовані на ці дві основні речі. Бути учасником легше, ніж бути інструктором-провідником, але це найкраща нагода випробувати своє вміння і передати хоча б частково іншим те, що впродовж років сам набув у таборах, наполегливою працею.

Кожний член проводу повинен до початку виконання своїх таборових обов'язків пройти повний лікарський огляд і пред'явити медичну картку таборовому лікарю.

 

2. Що?

 

ПІДГОТОВКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ТАБОРІВ

Табору, які організуються під час проведення районних, обласних та всеукраїнського етапу гри мають на меті завершення цих етапів, оцінку підготовку школярів за програмою дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри "Сокіл" ("Джура") Українського козацтва та визначення кращих роїв на рівні району, області та на всеукраїнському рівні.

Але насамперед, це завжди ВИХОВНИЙ табір!

Табір – це тимчасове наметове містечко. Таборування може проводитися також як і мандрівний наметовий табір.

 

3. Навіщо?

Визначаємо мету табору. Відповідно до неї – орієнтовану програму табору і кількість учасників та проводу.

Під орієнтованою програмою табору розуміємо підбір тих тем гутірок та занять, які дозволяють досягнути мети табору. Крім цього підбирається сценарій проходження етапів змагань з врахуванням особливостей місцевості. Від цього моменту починається планомірна таборова підготовка.

 

4. Коли?

План підготовки до табору складається заздалегідь. У ньому окреслюється те, що потрібно зробити, за який термін і хто за це відповідає.

Визначаємо рід, ціль і дату табору за пів року до табору. Після цього слід підібрати членів таборового проводу та визначити завдання для кожного з них.

Вже, коли ми знаємо час проведення табору, враховуємо, які свята чи визначні дати припадають саме на цей відтинок часу, і, по необхідності – включаємо в програму, або підлаштовуємо до них легенду табору.

 

5. Де?

Підбір місця проведення табору – один з найважливіших етапів передтаборової організаційної роботи. Від нього в значній мірі залежить успіх чи невдача табору. Підбір місця проводиться похідним отаманом особисто і обов’язково з виїздом на заплановане місце. Основна вимога до місця розташування табору – безпека.

Не можна розбивати табір біля підніжжя берегових та гірських схилів, небезпечних можливістю падіння каміння, обвалами землі чи потоками води під час дощу. Не рекомендується розкладати намети в улоговинах, на дні ярів і вузьких долин, по яких протікають струмки. Потрібно уникати також окремих підвищень та гребенів хребтів. При розтаборуванні на відносно болотистих територіях враховуйте можливість падіння старих дерев, небезпеку від різних комах та змій.

Не бажано розбивати табір в безпосередній близькості від населених пунктів, залізничних доріг, шосе, на пасовищах, під лініями електропередач.

Обираючи місце табору, обов’язково враховуємо наступні фактори:

• наявність поблизу питної води;

• чи вистачає деревини на вогонь;

• особливості рельєфу (можливість розтаборування);

• зручність під’їзду (підходу) на місце табору;

• наявність поблизу річки чи озера для купання, які відповідають вимогам безпеки та санітарно-гігієнічним нормам;

• відстань до найближчого населеного пункту (в середньому 5 км.) – церква, медпункт, крамниця тощо;

• виявляємо, які на даній території є шкідливі ягоди та гриби, а також хижі тварини та отруйні змії.

Якщо місце табору вибране, то необхідно отримати дозвіл на проведення табору в:

• органах місцевого самоврядування, на території яких проводиться табір (сільська рада тощо);

• районній санепідемстанції, на території якої проводиться табір;

• лісництві на рубання та збирання дрів, і на розпалення вогню.

Важливо також дістати детальну мапу терену, або виготовити самостійно, при наявності необхідних навиків.

 

6. Як?

Цей пункт є ключовим і дуже багатостороннім, включає в себе як ряд вище порушених питань, так і масу інших. Власне, даний посібник і покликаний дати відповідь на це запитання.

Тож, щоб не порушувати структури і послідовності викладу матеріалу, перейдемо до наступного пункту підготовки нашого табору.

Визначаємо шляхи фінансового забезпечення табору. Тут необхідно сформувати бюджет табору, що робиться заздалегідь!

Основні витрати потрібні на:

1. Підготовку табору (виїзд на огляд місця проведення, канцелярські витрати, розсилка листів і т. д.).

2. Закупівля харчів (Найкраще коли цей процес відбувається централізовано!).

3. Оренду чи купівлю спорядження.

4. Купівлю господарки (миючі засоби, сірники, сухий спирт і т. п.).

5. Купівлю та комплектування таборової аптечки (цю справу найкраще довірити лікарю, який, в ідеалі, буде виконувати обов’язки лікаря і на таборі).

6. Транспорт.

7. Виготовлення відзнак, посвідок, таборових посібників, співаників, футболок, і т. п.

8. Непередбачувані витрати, або недоторканий запас (їх сума не повинна перевищувати 10% від загальної вартості табору).

Джерела надходжень до бюджету можуть бути такими:

1. Вкладка учасників табору.

2. Спонсорська допомога.

3. Допомога органів влади (відділів у справах молоді і т. п.).

4. Надходження від благодійних організацій, фондів тощо.

Паралельно з вищезазначеними напрямками підготовки табору, готуємо таборову програму, та підбираємо інструкторів, які повинні бути професіоналами в своїй ділянці та володіти необхідними для викладення матеріалу педагогічними знаннями.

Організатори визначають, хто буде похідним отаманом за 3-4 місяці до проведення табору. Повний склад проводу табору повинен бути затверджений за місяць до початку табору.

Від моменту, коли похідний отаман дає згоду на проведення табору, він відповідає за його виховну програму. При підготовці великих таборів похідний отаман підбирає собі співробітників для адміністративно-господарської роботи.

Похідний отаман обдумує назву, гасло та інші програмні подробиці. При допомозі організаторів він підбирає провід табору. Старшину та булаву табору бажано підібрати з досвідчених представників козацьких чи інших громадських організацій, які мають досвід таборування.

Для підготовки членів проводу табору похідний отаман проводить з ними нараду та короткий вишкільний курс. Цей курс, у залежності від рівня підго¬товки інструкторів і булави, може бути денний, кількаденний чи тижневий. На ньому проводиться короткий, але ґрунтовний вишкіл провадження та¬борів. Похідний отаман доводить до відома таборового проводу загальну концепцію майбутнього табору, знайомить з виховною програмою і етапами змагань на таборі. Кожному таборовому провіднику призначаються ділянки, які він повинен підготувати на табір із зазначенням приблизної кількості годин занять, призначених на кожну ділянку. Від цього часу починається активна підготовка таборової програми.

 Плани занять інструктор готує у 2 примірниках і передає похідному отаману для затвердження. Похідний отаман робить зауваження, визначає остаточну кількість годин для занять кожної групи у кожній ділянці, залишає собі один примірник (виправлений і затверджений) для виховного архіву табору, а інший повертає інструктору, щоб той мав час докладніше підготуватися до занять.

Майбутнім учасникам табору за місяць до його початку розсилаються Програма районного, обласного чи всеукраїнського етапу гри, а також Умови проведення зазначених етапів.

Обов'язком організаторів табору є скликати батьківські збори перед табором та поінформувати батьків про те, що таке табір фінального етапу гри, які його головні засади та як батьки повинні співпрацювати з проводом табору для якнайбільшого успіху.

Провід табору у повному складі прибуває на місце проведення табору за день до загального приїзду учасників табору.

 

ТАБОРОВА ПРОГРАМА

Програма табору фінального етапу гри в першу чергу звертає увагу на вироблення самостійності учасників, самозарадності, дисципліни, життя серед природи, фі¬зичної вправності та ін. Завчасно добре підготована програма табору – це вже більша половина успіху.

 

ПІДГОТОВКА ТАБОРОВОЇ ПРОГРАМИ

Увесь час побуту учасника в таборі від першого до останнього моменту повинен бути заповнений заняттями, хоч би це було і організоване дозвілля. Рамовий план праці є дороговказом для занять під час таборування і роз¬поділом часу: скільки його на які заняття треба присвятити. Табори різних фінальних етапів гри, залежно від характеру, часу тривалості, рівня і т.п., будуть мати різні рамові плани праці. Такий план праці повинен бути виготовлений перед табо¬ром.

У загальному приблизний рамовий порядок табору (розпорядок дня) пови¬нен бути таким:

07.00 Побудка

07.15-08.00 Руханка

08.00-08.30 Ранкова гігієна, санітарний час

08.30-09.00 Ранкова збірка – відкриття дня

09.00-10.00 Сніданок

10.00-14.00 Заняття за навчально-виховною програмою

14.00-15.00 Обід

15.00-19.30 Заняття за навчально-виховною програмою

19.30-20.00 Вечірня збірка – закриття дня

20.00-21.00 Вечеря

21.00-22.30 Ватра

22.30-23.00 Вечірня гігієна

23.00 Нічна тиша

Рамовий план праці мусить точно співпадати з індивідуальними розкладами занять інструкторів і розкладами проходження роями етапів гри, а провід табору повинен докласти всіх зусиль, щоб його повністю дотриматися протягом таборового часу.

Заняття перед вечерьою повинні бути призначені для спорту, ігор, забав та купання. У неділю і свята рамовий порядок занять повинен бути відповідно змінений. У неділю ви можете проводити лише кілька легких занять.

 

УМОВИ ПРОХОДЖЕННЯ ОКРЕМИХ ЕТАПІВ ГРИ

Опис видів змагань. Військово-спортивні види:

І. Впоряд (стройова підготовка).

Змагання проходять у вигляді демонстрації знань та вмінь з стройової підготовки.

За основу варто брати розділ «Стройова підготовка» із шкільного підручника «Захист Вітчизни» та відповідні розділи зі Стройового статуту ЗСУ.

Час на виконання обов'язкового завдання – 2 хв. творчого завдання – 3 хв.

Обов’язкове завдання повідомляється рою на початку змагань. Творче – готується командою вдома.

Бере участь весь рій, 8 чол. Всі накази подає ройовий.

Обов’язкове завдання це виконання стройових прийомів у складі рою.

Перелік стройових прийомів, команд і дій, які перевіряються в ході виконання обов’язкового завдання (завдання вручається перед перевіркою ройовому)

№ п/п Прийоми, команди, дії

1 Оцінка зовнішнього вигляду

2 Розмикання і змикання рою

3 Перешикування рою з однієї шеренги в дві та навпаки

4 Стройове положення

5 Команда "Вільно"

6 Команда "Заправитись"

7 Повороти на місці

8 Стройовий крок на місці

9 Виконання маршової патріотичної пісні

Творче завдання може бути представлене у вигляді монолітного та чіткого показу різноманітних елементів стройової підготовки у складі рою під супровід барабанного бою.

Оцінка виставляється від 1 до 4 (незадовільно, задовільно, добре, дуже добре) по таких критеріях в обов’язковому та творчому завданнях: Оцінка зовнішнього вигляду, одностроїв; зорганізованості та якості виконання впорядових наказів;

Виконання маршової патріотичної пісні. В творчому завданні оцінюється оригінальність ідеї, яка втілюється, від 1 до 12 балів.

В кінці – марш стройовим кроком із виконанням маршової патріотичної пісні на тематику козацтва, УСС, військ УНР, УПА або сучасних ЗСУ.

Перемагає команда, яка в сумі має найбільший бал.

ІІ. Боротьба «Навхрест» (українська народна боротьба-гра на «дужання», не потребує особливої попередньої спеціальної підготовки)

Боротьба навхрест спрямована на плекання спритності, сили, витривалості та відваги. Проводити її слід на спортивних матах, татамі, борцівських килимах, підготовленій піщаній м’якій поверхні тощо. 

Розмір кола – діаметр - 4 м. Спортсмени у спортивних чи козацьких строях обіймають один одного, тримаючись руками за широкий пояс за плечима суперника, і таким чином намагаються перекинути його на спину. Хто більше разів це зробить (за 2 хв.) — той переможець. Поєдинок може закінчитись достроково, якщо супротивник відмовляється продовжувати боротьбу, за рішенням лікаря, за рішенням судді (дискваліфікація за порушення правил).

 Беруть участь хлопці, 3 чол. Вагові категорії визначаються умовно: 1 – найлегша, 2 – середня, 3 – найважча. Учасники розподіляються відповідно до своєї ваги по цих категоріях (перед початком змагання у цьому виді проводяться сигнальні зважування). Різниця між учасниками у вазі не має перевищувати 10 кг. Відповідно командна зустріч відбувається за принципом: 1 з 1, 2 з 2 і т.д. 

Перемагає та команда, яка здобуває більше індивідуальних перемог. 

Змагання в цілому у цьому виді відбуваються за олімпійською системою. Сітка з розподілом команд затверджується після реєстрації із з’ясуванням кінцевої кількості та після проведення жеребкування. Для оптимізації проведення цього виду бої між командами проводяться паралельно на 4 майданчиках. 

ІІІ. Смуга перешкод із використанням козацької легенди. 

Умови проведення 

1. Змагання проводяться на дистанції козацька командна смуга перешкод. 

2. Команда послідовно долає етапи та виконує завдання. 

3. Довжина дистанції 300 - 400м. 

4. Перепад висот 50м. 

5. Етапи смуги розміщенні в коридорі промаркірованому обмежувальною стрічкою. 

6. Склад команди 4 чоловіки в тому числі не менше 1 жінки, 5й представник команди являється бігунком, несе командну картку і не втручається в дії команди. 

7. Старт та фініш суміщені. 

8. Порядок старту визначається жеребкуванням. 

9. Стартовий інтервал біля 10 хв., остаточний інтервал буде вказаний перед стартом. 

10. Кожен етап обладнано згідно схеми та опису дистанції. 

11. Команда прибуває на дистанцію за 10хв. до старту. 

12. Всі етапи обладнано на початку та кінці контрольними лініями. 

13. На етапі транспортування потерпілого, умовно «потерпілий» обирається командою. Він не має право працювати на етапі і перестає бути «потерпілим» після виходу команди в безпечну зону. 

14. Штрафи на дистанції ставляться за невиконання умов опису проходження етапів відповідно до Правил спортивного туризму. 

15. 1 бал штрафу прирівнюється до 30 секунд. 

16. Вище місце займають команди з меншим часовим результатом(час проходження дистанції + часовий еквівалент технічних штрафів). При рівності часових результатів вище місце займає команда з меншим технічним штрафом. Опис етапів. 

1. Транспортування «потерпілого» за допомогою жердин. Довжина етапу 120м. Команда має рухатись по промаркірованому коридору, при виході за межі його команда отримує штраф за кожного учасника. Жердини та інше обладнання необхідне для транспортування «потерпілого» надаються суддівською колегією. Команда повинна організувати транспортування «потерпілого» за допомогою даного обладнання. Травма «потерпілого» буде оголошена перед стартом, травми для всіх учасників будуть рівноцінні. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б. Торкання «потерпілим» рельєфу любою частиною тіла «потерпілого», а також торкання ложем рельєфу при транспортуванні «потерпілого» на носилках – 1б. «Потерпілий» надає допомогу (любі дії які полегшують роботу учасникам команд) – 3б. Не вірні дії супроводжуючого (супроводжуючий виконує функцію транспортуючого учасника (носилки). Супроводжуючий знаходиться на відстані, яка не дозволяє контролювати стан «потерпілого») – 3б. 

2. Подолання заболоченої ділянки з допомогою жердин. Жердини надаються суддівською колегією. Команда долає етап по жердинах, які учасники вкладають на лаги. Торкання частинами тіла рельєфу штрафується. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Невірний рух по жердинах (перестрибування з опори на опору) – 3б. Торкання рельєфу ногою, рукою (якщо інша нога знаходиться на жердині, лазі) – 1б. Падіння (падіння учасника під час руху по жердинах, опора двома ногами, руками на рельєф, або однією ногою, якщо інша нога знаходиться у повітрі, навантаження двома ногами жердини, яка впала з однієї або двох лаг) – 3б. Невірне застосування жердини (учасник спирається жердиною у болото в рамках етапу) – 3б. 

3. Переноска «потерпілого» на собі. Довжина етапу 15м. Учасник команди повинен перенести «потерпілого» по колоді через воду, на собі почергово один одного. Травма – вивих гомілкового суглоба. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б. Торкання «потерпілим» рельєфу любою частиною тіла «потерпілого» – 1б. «Потерпілий» надає допомогу (любі дії які полегшують роботу учаснику який транспортує «потерпілого») – 3б. 

4. Подолання завалу. Команда повинна подолати завалену ділянку із дерев. Коридор руху через завал промаркірований. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Рух верхом по завалених деревах (ставати на дерева) забороняється – 3б. 

5. Рубка та пиляння колоди. Двоє учасників, повинні перерубати кожний свою колоду, а двоє інших перепиляти свою колоду вдвох. Місце розпилу і рубання буде промаркіроване суддівською колегією. Сокири та пилку (дворучну або ножівку) команда приносить на даний етап перед стартом. За відсутності – команда отримує сокиру та пилку від суддівської колегії. 

6. Подолання водної перешкоди бродом. Довжина етапу 20м. Максимальна глибина до 1,5м. Команда повинна перебрести водну ділянку смуги перешкод по промаркірованому коридору. Ділянку кожний учасник долає самостійно. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б.

 7. Подолання заболоченої ділянки по купинах. Команда повинна по купинах подолати заболочену ділянку. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Торкання рельєфу ногою, рукою (якщо інша нога знаходиться на купині, лазі) – 1б. Падіння (падіння учасника під час руху по купинах, опора двома ногами, руками на рельєф, або однією ногою, якщо інша нога знаходиться у повітрі) – 3б. 

8. Транспортування потерпілого на плащ-накидці. Довжина двох етапів по 15м кожний. На початку один з учасників стає «потерпілим», його транспортує напарник на плащ-накидці. На другій ділянці вони міняються ролями. В такий спосіб вся команда долає даний етап. Висота обмежувальної стрічки під якою транспортують «потерпілого» по визначеному коридору 0,5м. Торкання обмежувальної стрічки – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. «Потерпілий» надає допомогу (любі дії які полегшують роботу учаснику, що транспортує) – 3б. 

9. Рух по пластунські. Команда повинна по пластунські подолати ділянку даного етапу. Висота обмежувальної стрічки під якою команда долає етап по пластунські 0,3м. Торкання верхньої обмежувальної стрічки – 1б. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. 

10. Маятник. Довжина зони перешкоди 4-5м. Команда повинна за допомогою маятнику(вертикальної мотузки) подолати етап. Торкання рельєфу в зоні перешкоди штрафується. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. Падіння – 3б. 

11. Фініш козацьким-маршовим(гусячим кроком). Довжина ділянки 50м. Команда повинна подолати ділянку від контрольної лінії до фінішу. Торкання землі колінами, руками та іншими частинами тіла – 1б. Падіння – 3б. Заступ обмежувальної лінії – 1б. Заступ за контрольну лінію – 1б. Рух поза обмежувальною лінією – 10б. 

ІV. Стрільба: виконання стрільб з пневматичної зброї. Стрільби проводяться на дистанції 10 м з позиції лежачи. Кількість пострілів 5. Мішень № 8. (джерело http://www.shooting-ua.com/target.htm ). Загальний час на стрільбу відводиться до 5 хвилин на команду. Беруть участь 8 учасників команди. Визначається командний та індивідуальний результат – визначення кількості точних попадань та відповідно набраних балів. Перемагає команда, яка набрала найбільшу кількість балів. Три кращі учасники в індивідуальному результаті також відзначаються в підсумковому протоколі змагань. 

V. Гра «Пластун» - комплексна командна інтелектуально-екстремальна гра з військово-спортивними та туристичними елементами та використанням методик гри «Квест». Сценарій і правила проведення гри подаються команді-учаснику на початку змагань. 

VI. Теренова гра – класична тактично-командна гра із боротьбою за прапор та із використанням пов'язок-липучок на руки для системи «вбитий-живий». Типовий опис гри. Основне завдання: захопити прапор супротивника і утримати в своєму таборі до кінця гри. Здобути якомога більше пов’язок супротивника. Тривалість 3 години. 

Етапи гри: 

1. Рої отримують карту-схему терену гри. На ній вказано точку на місцевості, де захований таємний грипс із кодовим гаслом його сотні. Команда має знайти його, використовуючи підказки, вказані в грипсі, прибути до точки збору його сотні, зголоситись до сотника, щоб записатись добровольцем в його загін. Кодове гасло – ключ до знаходження своєї сотні. Його не можна нікому казати окрім командира загону. Час на виконання – 1 год. Після закінчення терміну заборонено приймати запізнілі рої в склад свого загону, оскільки це можуть бути «ворожі» рої. 

2. Після збору своїх роїв, сотник об’єднує їх у більші відділи – чоти, розподіляє завдання – відділ розвідки, відділ штурму ворожого табору, відділ оборони власного прапору, відділ засідок. Завдання «розвідки» – виявити ворожий табір, визначити найкращі шляхи підходження та нападу. Завдання «штурму», спланувати захоплення прапору супротивника та доставити в свій табір. Завдання «оборони» - виставити охорону підступів свого табору, щоб виявити вчасно ворожу розвідку та напад. Завдання «засідки» діяти на терені для відвернення уваги відділів супротивника, перехоплення прапору в разі його захоплення ворожим відділом. Час на «бойові» дії – 2 год. Дві сотні діють одночасно і пробують якнайкраще виконати завдання. 

Розподіл обов’язків: 

Суддя Теренової гри та секретар – визначені особи, які звітують про результат цього етапу в Головну суддівську колегію. 

Спостерігачі – залучені особи з числа дорослих представників команд. Кількість – до 10 чол. Їхній колір – білий. 

Сотники –командири сотні, які визначені ГСК. Їхні обов’язки – організувати сотню до бойових дій, розподілити обов’язки між командирами. Участі в бойових діях безпосередньо не беруть. Але можуть радити, підказувати командирам відділів. Здійснюють загальне керівництво сотнею, але максимально передають права та можливість ініціативи командирам відділів, тобто учасникам. Колір пов’язки – червоний. 

Командири відділів розвідки, штурму, оборони, засідки – особи, які зголосились взяти на себе ці обов’язки, ройові. Замість себе в своєму рої призначають заступника. Вони мають по три пов’язки – на дві руки, та на ліву ногу.

 Командири роїв – діючі, або визначені заступники. Мають по 2 пов’язки –на ліву руку та праву ногу. 

Рядові учасники – мають по 1 пов’язці на ліву руку. 

Пов’язки. 

Виготовлені з стрічки-липучки, яка легко розривається при зусиллі. Ширина 1-2 см. Спосіб кріплення має бути таким, щоб не створювати перешкод для зірвання. Місце чіпляння: рука - приблизно посередині між плечем і ліктем, нога – по середині гомілки. 

Колір команд – жовтий і синій. 

Спосіб здобуття пов’язки: зірвати з руки чи ноги противника. Можна застосовувати елементи боротьби, але без нанесення ударів, больових чи удушливих прийомів, дій, що можуть загрожувати травмуванням (падіння на камінь чи пеньок тощо). 

Після втрати своєї пов’язки внаслідок боротьби учасник підносить ліву руку і виходить з епіцентру подій. Іде до точки збору учасників, що вибули з гри. Вона вказується наперед на карті-схемі. Йому не можна підказувати «живим» учасникам, переховувати прапор чи якось в інший спосіб «грати». 

Вона має так розташовуватись, щоб її можна було легко знайти за орієнтирами.

 Оцінювання перемоги: 

- Якість організації структури сотні та виконання «бойових» завдань по захопленні «ворожого» прапору та обороні свого. 

- Кількість здобутих пов’язок супротивника. 

- Активність у здобутті прапора супротивника. Абсолютна перемога сотні – утримання прапора в своєму стані до фінального сигналу.

- Дотримання правил чесної гри та техніки безпеки. 

Оцінювання дій кожної сотні здійснюється спостерігачами гри, які мають право перебувати на всьому терені гри та спостерігати за будь-якими діями учасників гри. Вони мають право призупиняти дії учасників гри вразі, якщо це є порушення техніки безпеки та загроза життю чи здоров’ю. Після закінчення гри, спостерігачі подають короткі звіти судді Теренової гри, і він підводить підсумки. 

Оцінювання кращого рою: 

- Дії кожного рою та його провідника – ройового по виконанню першого завдання – прибуття в стан своєї сотні. 

- Активність у діях своєї сотні. Найважливіше – ініціатива ройового та взяття на себе обов’язків провідника у виконання того чи іншого завдання, якісне виконання взятого на себе обов’язку. 

- Кількість здобутих пов’язок бійцями рою. 

- Проявлена мужність, відвага, кмітливість, хитрість та хист у виконанні «бойових» завдань членами рою, здобуття прапора членами рою. 

- Дотримання правил чесної гри та техніки безпеки. 

Оцінювання кращого рою здійснюється на підставі звітів сотників та спостерігачів. 

Уточнені сценарій і правила проведення гри подаються команді-учасниці на початку змагань. 

Оцінка команди за участь в «тереновій грі» на входить в загальний залік змагань, а здійснюється окремо. Відповідно окремо нагороджується переможець теренової гри на закритті змагань. 

VII. «Рятівник» - змагання з надання першої долікарської допомоги та рятувальні роботи. 

Правила проведення етапу подаються команді-учаснику на початку змагань.

 Участь беруть 8 осіб з команди. 

Додаткові види (конкурси): 

VIII. Гра «Відун» - інтелектуальні змагання по історії українського війська, сучасних збройних сил України по системі «Брейн-ринг», «Що?»,»Де?»,»Коли?» та ін. 

Правила проведення гри подаються команді-учаснику на початку змагань.

 Участь беруть 8 осіб з команди. 

IX. Ватра «Слава Героям» – представлення від рою творчо-мистецького завдання,. 

Участь беруть 8 осіб з команди. 

Тематика – козацтво, УСС, УНР, УПА, сучасна українська армія та все, що пов’язане з роєм. Тривалість виконання завдання – 5-7 хв. 

Визначаються три кращі команди. 

Критерії оцінювання: втілення легенди, художній рівень, костюми. Сума балів – від 1 до 10 по кожному пункту. 

X. Таборування - оцінка облаштування, побуту, чистоти табору рою. 

По всіх трьох критеріях (від 1 до 10 балів) визначаються три команди-переможці. 

В підсумку визначається краща команда по таборуванню. 


РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПООДИНОКИХ ДІЛЯНОК ПРОГРАМИ 

Ватри 

Ватра відкриття, закриття, весела, стрілецька або інші, відповідні до тематики та назви табору. Підшукати матеріали до програми або навіть підготувати детально цілі програми. 

Куховарення 

Куховарення проводиться тільки практично згідно до вимог виховної програми табору. 

Мандрівки 

Під час табору може бути: 1-2 короткі мандрівки (на пів дня), 1 – цілоденна та 1 – кількаденна, з нічлігом у лісі. На мандрівках добре проводити змодифіковану таборову програму (куховарення, сигна¬лізація інше). 

Народні звичаї 

На час літнього таборування випадають принаймні 2 традиційно-звичаєві свята: Івана Купала (7.07) та Спаса (19.08). Ці свята повинні бути використа¬ні для вивчення і практичного проведення звичаїв. 

Таборова бібліотека 

У таборі треба мати бібліотеку. В бібліотеці повинні бути, по можливості, короткі історичні оповідання, різні українські періодичні видання. Одним із способів організації бібліотечки або її поповнення мо¬же бути здача учасниками на час проведення табору 1-2 книжок. 

Спів 

Дуже важлива ділянка на таборі. Інструктору потрібно чергувати вивчення народних, сучасних і повстанських пісень. Якщо можливо, спробуйте організувати з учасниками хор, включивши до нього членів проводу. Тексти пісень або таборові співаники підготуйте заз¬далегідь. 

З таборовиків, що грають на музичних інструментах спробуйте створити оркестр. Можна створити й жартівливий оркестр, де інструментами слугуватимуть гребінці, пусті бляшанки тощо. 

Історія 

Гутірки на цю тему повинні мати романтичний підхід. 

Спортивні ігри 

Можна проводити якнайбільше. Вони проводяться частіше під вечір, на завершення денних занять. 

Теренова гра 

Найкраще об'єднувати з мандрівками або сполохами (денними чи нічними). Теренова гра на таборі повинна тематично пов'язуватися з назвою та загальними напрямними програми. 

Нічні алярми 

Ціль алярму – перевірити справність учасників або підняти табір на ноги, коли табору справді загрожує небезпека. Алярмами не можна зловживати. Кожен запланований алярм повинен мати підтримку похідного отамана табору. Без його дозволу сполох проводити забороняється. Винятком може бути лише ситуація, коли йдеться про безпеку табору. 

Все інше, що можна проводити на таборі і що не було наведено вище, можна проводити, якщо знайдуться інструктори, які зможуть запропонува¬ти щось нове . 

Головне, щоб все було підготоване і проведено на належному рівні. 

Імпровізації у виховній програмі табору вважаються шкідливими як для учасників так і для табору! 


АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ТАБОРУ 

Після табору необхідно скрупульозно проаналізувати всі недоліки та здобутки табору. У цьому вам допоможе анкетування учасників та проводу. 

Анкета для учасників може містити наступні запитання: 

1. Як став (стала) учасником гри? 

2. Як готувався (готувалася) до фінального етапу? 

3. Що знав (знала) про місцевість де розміщений табір і про українських героїв, які діяли на цій місцевості? 

4. Що сподобалося найбільше? 

5. Що не сподобалося? 

6. Які із занять сподобалися найбільше, чому? 

7. Які враження від місцевої природи? 

8. Які враження від несення козацької служби? 

9. Чи приїдеш знову на подібні табори? 

10. Чому вирішив (вирішила) стати учасником гри? 

11. Що дала тобі участь у цих змаганнях? 

12. Як оцінюєш роботу бунчужного та ланки інструкторів? 

13. Що змінив (змінила) би, якби був у в проводі табору? 

14. Чи порадив (порадила) би своїм друзям взяти участь у такому таборі? 

15. Постав оцінку власній діяльності на таборі. 

16. Які побажання організаторам гри? 

За результатами табору складається звіт з рекомендаціями наступному проводу. Врахування допущених помилок – запорука успіху в майбутньому. 


БЕЗПЕКА ТАБОРУ 

Кожний член проводу табору відповідає за безпеку та здоров'я довірених йому учасників. Тому розумні провідники табору завжди перевірять, які заходи для безпеки вже зроблені, а які ще треба зробити. Необхідно ма¬ти на увазі такі речі: 

НА ТАБОРІ: 

• Переконайся, що табір захищений від нещасних випадків. 

• Переконайся, що всі учасники мають відповідні щеплення. 

• Зроби докладний перелік виряду кожного учасника. 

• Переглянь медичні картки учасників та переконайся, що всі вони здорові і можуть брати участь у таборових заняттях. 

• Переконайся, що фізичні навантаження не заважкі для віку учасників. 

• Ніколи не доручай учасникам ніяких небезпечних завдань. 

• Ніколи не залишай без опіки і нагляду учасників табору. 

• Завжди май на таборі аптечку для першої допомоги. 

• Не давай учасникам у руки гострого знаряддя, не навчивши їх ним користуватися. 

• Будь обережний з вогнем і вимагай цього ж від інших учасників табору. 

• Перевір терен для теренової гри наперед. 

• Визнач точно початок і кінець усіх таборових занять та перевір, скільки учасників бере у них участь і чи всі повернулися. 

• Ніколи не роби нічних теренових ігор на небезпечному терені. 

• Заборони учасникам кидати ножами, камінням та іншими подібними речами. 

• Заборони всякі «дикі жарти», які можуть зашкодити здоров'ю. 

• Проведи з учасниками гутірку на тему таборової безпеки. 

НА МАНДРІВЦІ: 

• Не плануй мандрівку головними дорогами. 

• Знай точно чисельний стан свого рою. • Переконайся, що мандрівники мають відповідний виряд і відповідний одяг. 

• Ніколи не йди невідомим тереном без мапи. 

• По дорозі йди лівою стороною, в одноряді. 

• У сумерки або вночі перший і останній в ряді несе світло (ліхтар). 

• Якщо йдеш нерівним тереном, дивись під ноги. Йдучи похилим тере¬ном не тримайся непевних гілок, тонких деревин, слабких кущів. Коли йдеш лісом, не йди надто близько до свого попередника. 

• Провідник завжди йде першим, а його заступник останнім. Ніколи не допусти, щоб віддаль між вами збільшилась так, що ви не змогли порозумітися (перегукнутися). 

• Не ходіть вдовж залізничної колії. 

• Пам'ятай про достатню кількість відпочинку. 

• Завжди май при собі аптечку. 

НА ВОДІ: 

• Переконайся, що учасники мають лікарський дозвіл купатися. 

• Оглянь місце купання і його дно. 

• Признач спостерігача для тих, хто купається. 

• На водних заняттях повинен бути присутній вишколений водний рятівник. Завжди мусить бути готовим човен для рятування, а також рятівниче колесо на довгій линві. 

• Запровадь так звану двійкову систему (кожні два учасника отримують доручення пильнувати один одного). 

• Вимагай безоглядної дисципліни у заняттях на воді. 

• Ніхто не може йти до води раніше години після їжі. 

• Не дозволяй тим, хто не вміє плавати, йти на глибину більшу ніж один метр. 

• Слід звернути увагу на довге перебування у воді. Переохолодження у воді може призвести до ослаблення серця. 

Увага! Поміркованість у плаванні! 

Крім цих засобів безпеки, водні табори мають ще й свої водні приписи, що нормують вживання човнів, їх забезпечення і інше. 

ПІД ЧАС СПОРТИВНИХ ЗАНЯТЬ: 

• Ніколи не починай спортивних змагань без попередньої лікарської перевірки всіх учасників. 

• Спортивні заняття повинен проводити професійний тренер, або інструктор, який добре опанував дану ділянку. 

• Будьте особливо обережними з учасниками, що займаються спор¬том лише під час таборів. Фізичне навантаження, у такому ви¬падку, потрібно збільшувати поступово. 

• Перед кожним спортивним змагом провести невелику руханку. 

• Не варто влаштовувати на таборі частих спортивних змагів (досить 2 на тиждень). Молодь – амбітна і під час змагань витрачає максимум фізичних сил. 

• Під час змагу не можна пити холодної води. Після змагу варто утриматись від холодного душу. Спортивні змаги можуть відбуватися не раніше як через 2 години після їжі. Після змагу вживати їжу можна через пів години. 


ТАБОРОВИЙ ПРАВИЛЬНИК 

Таборовий правильник зобов'язує всіх від похідного отамана до наймолодшого учасника. 

Таборовий правильник складає похідний отаман при допомозі бунчужного й писаря. Таборовий правильник повинен бути постійно вивішеним на дошці оголошень. Правильник табору повинен бути написаний без двозначностей, щоб не було сумніву, що і як повинно бути на таборі. 

У таборовому правильнику потрібно вказати наступне: 

• Повна назва табору. 

• Всі учасники табору підкоряються наказам і дорученням таборової старшини, булави, інструкторів та суддів. 

• Мова табору є виключно українська. 

• Учасники табору не виходять за його межі без окремого дозволу проводу табору. 

• Учасники табору можуть купатися тільки в той час, який призначений для цього в програмі дня. 

• Учасники табору дбають про таборовий інвентар і використовують йо¬го тільки з дозволу проводу табору. 

• Учасники табору не користуються радіоприймачами і плеєрами. 

• Учасники табору не переховують у шатрах ніяких харчів. 

• Учасники не нищать і не вирубують дерев. 

• Учасники табору: не розпалюють вогню в таборі або поза табором без дозволу проводу табору; не вживають відкритого вогню (свічки, сірники) в таборі або поза ним; не кидають камінням, ножами, сокирами, диском і ку¬лею в інший час, ніж призначено в програмі дня під проводом інструктора. 

• Учасники табору дбають про чистоту шатер, таборової площі, терену табору, умивальників, лятрин, місць для купання. 

• Учасники табору передають всі знайдені на терені табору речі старшині табору.

 • У всіх справах до старшини табору учасники звертаються через ройового і бунчужного, а також негайно зголошують усі захворювання. 

• Учасники табору не порушують приватної власності сусідів по табору. 

• Всі інші речі, яких таборовий правильник не передбачує будуть подані додатково у денних наказах. 

• За неслухняність і порушення таборового правильника та розпоряджень, проголошених у денних наказах, і інших приписів, старшина табору застосовуватиме систему пересторог та виключення з табору.

 

ТАБОРОВІ НАКАЗИ ТА КНИГОВЕДЕННЯ 

ТАБОРОВІ НАКАЗИ 

Книгу наказів табору веде таборовий писар у тісній співпраці з похідним отаманом табору та бунчужним. 

Наказ відчитується на вечірній збірці. 

Книга наказів – це одна з найважливіших книг табору. Вона реєструє всі важливіші події табору офіційно (неофіційно це робить таборова хроніка) і подає щоденний розклад занять для таборовиків. Накази можуть бути й надзвичайні, наприклад, з нагоди відвідин табору вищої пластової влади, теренової гри чи алярму, тому числа наказів не обов'язково повинні співпадати з днями таборування. 

Кожен розділ наказу має своє порядкове число і тому наказ завжди має від однієї і більше точок. 

Перший таборовий наказ повинен включати наступне: 

• Шапка табору. 

• Наказ число 1. 

• В чиєму імені похідний отаман приймає провід табору (організаторів табору). 

• Характер і рівень табору та завдання учасників. 

• Таборовий правильник. 

• Які ділянки включає в себе програма табору. 

• Склад проводу табору, булави, ланки інструкторів і ланки суддів та хто веде яку ділян¬ку і за що відповідає. 

• Назви роїв учасників табору та розміщення їх. 

• Визначення ройових. 

• Рамовий порядок дня в таборі. 

• Нагадування про різного роду формальності (реєстрація, здача харчів, сплата таборової вкладки тощо). 

• Порядок занять на даний день, з поданням годин занять та назви інструкторів, що їх переводять. 

• Означення меж табору та регуляція різних таборових ділянок (що дозволено, а що не дозволено робити). 

• Чисельний стан табору на час відкриття. 

• Черговий табору, черговий рій. 

• Хто виступає до звіту (звичайно цілий провід та черговий). 

• Різне. 

• Хто підписав, прізвища та виконувані функції на таборі та дата наказу. Звичайний щоденний наказ табору : 

• Шапка табору. 

• Число наказу. 

• Результати змагань, які відбулися за останні 24 години. 

• Черговий рій на наступні 24 години. 

• Хорунжі на наступні 24 години. 

• Порядок дня (розклад занять) табору на наступних 24 години. 

• Хто прибув або вибув з табору, чисельний стан табору. 

• Важливіші події за останні 24 години. 

• Біжучі доручення і завдання для табору, якщо вони настільки важливі, що повинні ввійти до наказу. Вони можуть бути короткотривалі або зобов'язувати до кінця табору, як додаток до таборового правильника. 

• Загальні інформації для учасників (перегляд табору, прання, пошта тощо). 

• Похвали, призначення, відзначення для роїв чи учасників. У випадку особистих відзначень, відзначений виступає до звіту та дістає грамоту відзначення. 

• Різні завваги, догани для роїв та індивідуальні, якщо такі є. 

• Привіти іменинників. 

• Хто підписав, прізвища та виконувані на таборі функції та дата наказу. 

Наказ, який відчитується при кінці табору, додатково включає в себе наступні пункти: 

• Шапка табору, число наказу і все, що має звичайний наказ. 

• Результати змагань. 

• Осяги учасників – відзначення, іспити вмілостей, перестороги. 

• Спосіб згортання табору. 

• Спосіб від'їзду учасників (чим, коли, куди). 

• Різні додаткові інформації. 

• Слово похідного отамана до учасників і проводу на закінчення табору. 

• Хто виступає до звіту (звичайно всі – ройові для отримання грамот, призів і подарунків, члени проводу теж). Подяки похідного отамана за співпрацю. 

• Офіційне закриття табору. Привіт, дата, підписи. 


ТАБОРОВІ КНИГОВЕДЕННЯ 

Таборове книговедення є обов'язковим для правильно веденого табору. Які саме книговедення мають вестись на таборі, у якій формі і скільки вирішує характер табору та кількість учасників табору. Очевидно, що малі табори не потребують великого книговедення і можуть обмежитись головними: книга наказів, звітів, господарські книги, анкети зголошень, медичні картки, інше. Великі табори, як правило, мають більш складне книго¬ведення. 


САНІТАРНО - ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТИМЧАСОВИХ НАМЕТОВИХ ТАБОРІВ 

Тимчасові наметові табори – це табори, в яких життя і побут дітей і підлітків проходить серед природи з використанням наметів і саморобних конструкцій для побутових потреб. 

Головна вимога при влаштуванні тимчасового наметового табору – не нанести шкоди здоров'ю дітей і навколишньому середовищу, тобто будь-які споруди повинні бути епідеміологічно безпечні і екологічно нешкідливі. 

1. ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ 

1.1. Територія табору повинна бути достатньою для влаштування наметів і всіх таборових споруд з дотриманням відповідних правил та рекомендацій. 

1.2. Табір повинен розміщуватися на земельній ділянці, що дозволяє створити сприятливі умови для відпочинку, зміцнення здоров'я і гармонійного поєднання з природою. 

1.3. Територія під табір повинна знаходитись на сухому підвищеному місці, добре провітрювана, прогріватись сонцем. 

1.4. Табір можна розміщувати не ближче 100 м від ліній електропередач і 40-50 м від проїжджих доріг. Табір повинен бути поруч з населеним пунктом (в разі небезпеки, комунікації). 

1.5. Територія повинна бути з достатньою кількістю сухих дерев. 

1.6. Місце для купання дітей потрібно розміщувати поза зоною забруднення водоймища. Глибина водоймища в місцях купання повинна бути не більше 1,3 м; берег без обривів і ям; дно без гострих каменів. 

1.7. Навколо наметів необхідне влаштування рівчаків для стоку дощових вод.

 1.8. Підлога наметів повинна бути утеплена (солома чи гілки дерев, надувні матраци чи туристичні килимки). 

1.9. Намети щодня необхідно прибирати, провітрювати, спальні речі теж необхідно щодня провітрювати. 

2. УМОВИ ПРИЙОМУ ДО ТАБОРУ 

2.1. Діти, підлітки і дорослі учасники табору приймаються до табору тільки при наявності меддовідки про стан здоров'я, в якій повинні бути вказані наступні дані: - відсутність інфекційних захворювань протягом останніх 21 днів; - відсутність педикульозу; - індивідуальні особливості (алергічні реакцій та ін.);

 2.2. Забороняється участь в таборі при відсутності меддовідки. 

3. ДЖЕРЕЛО ВОДОПОСТАЧАННЯ 

3.1. При виборі джерела водопостачання необхідно звертати увагу на: - достатність води; - відсутність забруднення води вверх по течії не менше 1км; - добру доступність; - невелику віддаленість від табору. 

3.2. Не пізніше як за 14 днів перед табором необхідно провести забір води на бактеріологічний аналіз. 

3.3. Без обмежень і попереднього баканалізу можна використовувати підземні джерела. 

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ 

4.1. За організацію харчування на таборі відповідають комендант, медпрацівник та інтендант. 

4.2. Кухня повинна мати відведені місця для: - вогнища; - складу дров; - приготування і прийому їжі; - зберігання продуктів; - миття посуду; - ями для відпадків, зливу. 

4.3. Страви треба готувати на кожний прийом і споживати протягом 2-ох годин. Категорично забороняється використовувати залишки їжі від попереднього приготування, а тим більше їжу, приготовлену напередодні. 

4.4. На таборі забороняється вживати наступні продукти: - з закінченим терміном зберігання; - гриби; - не кип'ячене молоко; - сметану, сир; - ковбаси; - консервовані продукти домашнього приготування. 

4.5. При приготуванні других страв з вареного м'яса (консерви) або при закладці цього м'яса в перші страви, його необхідно прокип'ятити притягом 10хв. 

4.6. Рекомендується наступний розподіл калорійності добового раціону: Сніданок – 35-30% від добової калорійності раціону, Обід – 35% від добової калорійності раціону, Підвечірок – 10-15% від добової калорійності раціону, Вечеря – 25% від добової калорійності раціону. або 1-ий сніданок – 25-30%, 2-ий сніданок – 10-15%, Обід – 35%, Вечеря – 25%. 

4.7. Прийом їжі повинен бути в одні і ті ж години. Інтервал між прийманням їжі 3-4, 5 годин. 

4.8. Меню потрібно складати перед початком табору на весь період табору. 

4.9. Контроль за якістю харчування повинен здійснювати медпрацівник. 

4.10. Обсяг, калорійність, вітамінізованість їжі повинні відповідати віковим потребам таборовиків. 

4.11. Влітку підвищується потреба пиття, тому на таборі повинен бути бачок зі свіжою кип'яченою водою. 

4.12. Для збереження смакової і вітамінної цінності, картоплю і овочі нарізають перед варінням, закладають в кип'ячену воду і варять в закритій кришкою посуді. Зелень закладаються в готові страви. 

4.13. Для гарантії епідбезпеки води, її необхідно кип'ятити протягом 10 хвилин з моменту закипання. 

4.14. Миття посуду: - видалення залишків їжі в ями для відпадків, зливу; - миття в теплій воді з содою ( 1 склянка кальційної соди на відро води); - добре полоскання в чистій воді. 

4.15. Інші миючі засоби до використання не рекомендуються, оскільки вони вимагають кілька разового полоскання, а також вони з сильними забрудниками природи. 

4.16. Щодня ввечері необхідно проводити замочування посуди на 10 хвилин в 0,2% розчині хлораміну (2ст. ложки на відро води), після чого посуду необхідно добре прополоскати. 

4.17. Склад продуктів необхідно розміщувати в сухому затіненому місці. 

5. ЗБІР СМІТТЯ 

5.1. Не ближче 25м від наметів влаштовують ями: на зливи, на відпадки, на сміття. 

Ями на зливи і на відпадки повинні бути не глибші 1м, тому що саме на цій глибині найінтенсивніше відбувається знезараження органічних речовин. Ями на злив і відпадки розміщують поблизу кухонного вогнища. Яма на злив повинна мати надземну частину у вигляді гілок, трави для затримання відпадків і жиру. Надземну частину потрібно щодня спалювати ( в окремо призначеному місці - утилізаторі). 

Яма на відпадки використовуються для відходів кухні. 

Яму на відпадки треба щодня присипати ґрунтом. 

5.2. Під час перебування серед природи все сміття, яке горить, необхідно спалювати ( в жодному разі не на кухні, для цього відводиться окреме місце - утилізатор), а решту - вивозити. При неможливості вивезення сміття, яке не горить, його збирають в яму на сміття і закопують. Утилізатор розміщують поза теренами табору ( вітер не повинен приносити диму),в жодному разі не на кухні.

 5.3. При неможливості вивезення металевих банок, їх сплющують, обпалюють і закопують. 

6. ВЛАШТУВАННЯ ТУАЛЕТІВ 

6.1. Туалети розміщують не ближче 25м від наметів, кухні і 50м від джерел водопостачання. 

6.2. Туалети повинні мати захист від дощу і бути легкодоступними в нічний час.

 6.3. Після кожного відвідання туалету необхідно проводити знезараження 0,5% розчином хлораміду (2ст. ложки на 10л води), а потім присипати грунтом. Можна використовувати засіб "Білизна" з розрахунку 0,5л засобу на відро води, а потім присипати грунтом. 

6.4. В місцях короткочасного (1-3 доби) розміщення наметового табору, туалети влаштовують у вигляді рівчаків шириною 25-30см, глибиною 30-50см. Умови дезинфікації як в 6.3. 

6.5. При відсутності дезрозчинів необхідно після кожного відвідання туалету присипати його ґрунтом або попелом. 

7. МЕДЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 

7.1. На таборі повинен бути медпрацівник, який: а) надає медичну допомогу; б) здійснює контроль за: - наявністю меддовідок при прийомі до табору; - станом здоров'я учасників; - умовами зберігання продуктів; - якістю приготування їжі; - дезинфекцією посуду; - знезараженням туалету; - умовами збору сміття. 

7.2. На таборі повинен бути намет-ізолятор. 

7.3. Аптечка медичної допомоги повинна бути укомплектована медикаментами відповідно до кількості учасників табору 

7.4. При необхідності надання спеціалізованої медичної допомоги, медпрацівник повинен супроводжувати хворого до найближчого лікувального закладу. 

8. ОСОБИСТА ГІГІЄНА 

8.1. Для дотримання особистої гігієни на кухні і при виході з туалету влаштовують умивальники. Тут же повинно бути мило загального користування.

 8.2. Умивальники влаштовуються на ділянці, покритій піском або робиться рівчак для стоку води. 

8.3. Не проводити миття посуду і прання синтетичними миючими речовинами чи милом, які є поверхнево-активними речовинами, безпосередньо в річці, тому що це приводить до їх забруднення і загибелі жителів водоймищ. 

8.4. По можливості учасників табору забезпечувати теплою водою, у програмі виділяти час та місце для миття, прання речей. 

Приблизний перелік продуктів харчування, що рекомендуються для складання добового раціону на одного юнака (юначки). 

№ Продукти Вага в грамах 

1. Хліб чорний, білий або 300-500 

2. сухарі, печиво 200-250 

3. Крупи, макаронні вироби, каші 150-200 

4. концентрати зупа в пакетах 40-50 

5. Масло вершкове 40-50 

6. М'ясо варене, тушене (консерви), паштет 130-150 

7. Цукор 90-110 

8. Цукерки, шоколад, халва, мед 70-100 

9. Овочі свіжі 100 

10. Згущене молоко 50 

11. Сир плавлений 30-40 1

2. Фрукти свіжі, сухофрукти, сік 100 

13. Чай 2 

14. Какао порошок, 3 

15. Сіль 10-12 

Порівняльна таблиця об'ємних ваг деяких продуктів. (по С.В. Обручову)

 ПРОДУКТИ горнятко 0,5л столова ложка чайна ложка вага в грамах 

мука пшенична 320 10-50 5-20 

Цукор-пісок 400-450 15-25 5-10 

Молоко згущене — 15-25 5-10 

Макарони 300-250 — — 

Сіль 500-650 15-40 5-10 

Крупа гречана 370-420 — — 

Крупа перлова 370-460 — — 

Крупа манна 335-400 10-25 4-8 

Пшоно 390-400 — — 

Вівсянка 300-400 — — 

Рис 410-460 — — 

Горох 390-460 — — 

Перелік вкладень в аптечку (в розрахунку на 10 осіб). 

№ Назва лікарська Форма Доза Одиниця Кількість 

1. Анальгін таблетки 0,5 N10 1 

2. Бесалол. таблетки офіц N6 1 

3. Ацетилсаліцилова кислота таблетки 0,5 №10 2 

4. Сульфадимезин таблетки 0,5 №10 1 

5. Амідопірин таблетки 0,25 №6 1 

6. Терпінгідрат таблетки 0,25 №6 2 

7. Валеріанка таблетки 0,02 №10 1 

8. Валідол таблетки 0,5 №6 1 

9. Діазолін драже 0,05 №10 2 

10. Альбуцид розчин 30-10 флакон 1 

11. Дімедрол таблетки 0,005 №10 1 

12. Борна кислота порошок 25,0 коробка 1 

13. Іхтіолова мазь 25,-25,0 банка 1 

14. Калій марганцевокислий порошок 5,0 труб 1 

15. Настой йоду розчин 5-10 флакон 1 

16. Нашатирний спирт розчин 10,0 флакон 1 

17. Розчин бриліантового зеленого розчин 10,0 флакон 1 

18. Сода питна порошок 50,0 упаковка 1 

19. Спирт борний розчин 5-10 флакон 1 

20. Нафтизін розчин 1-10 флакон 1 

21. Лейкопластир 3х5см упаковка 1 

22. Лейкопластир бактерицидний 6х10см упаковка 1 

23. Бинт стерильний 10х7см шт. 1 

24. Бинт нестерильний 5х5см шт. 1 

25. Бинт нестерильний 10х5см шт. 1 

26. Марля шт. 1 

27. Салфетки стерильні пачка 1 

28. Вата гігроскопічна хірургічна 100г пачка 2 

29. Термометр медичний 1 

30. Ножиці 2 


АВАРІЙНИЙ НАБІР 

Невід’ємною характеристикою пластуна є самозарадність. Тому, щоб бути готовим до будь-якої не зовсім приємної несподіванки, рекомендується перед виїздом далеко за межі міста подбати про аварійний набір. Ніколи не знаєш, коли він може стати у пригоді! 

У боротьбі за виживання наявність чи відсутність у особистому виряді тих чи інших речей може означати життя або смерть. Тому будь-який мандрівник зобов'язаний мати із собою аварійний набір, який буде містити найнеобхідніші речі. Головне правило: жодного грама зайвої ваги. Запам'ятайте! В наплічник потрібно покласти тільки те "без чого не обійтися", а не "те, що можна взяти".

 Аварійний набір літунів (ВПС США): 

• 10-100 таблеток аспірину 

• 1 тюбик йодомицину 

• 1 тюбик мазі для очей 

• 50 таблеток для очищення води 

• індивідуальний перев'язочний пакет 

• алюмінієва фольга 

• 6 капілярних лейкопластирів 

• 2 Кубики розчинної зупи і підливки 

• 1 стрічка 

• 1 гігієнічна серветка 

• рибальський гачок і волосінь 

• 1 шоколадка 

• 20 сірників, забезпечених від промокання 

Таборова аварійка: 

• 10 таблеток аспірину 

• 10 таблеток активованого вугілля 

• 20 сірників, забезпечених від промокання 

• 50 г марганцівки 

• 1 бинт 

• 100 г вати 

• 1 тюбик гліцерину 

• алюмінієва фольга 

• 2 кубики розчинної зупи 

• 1 шоколадка 

• 1 риболовний гачок і 5 м волосіні 

• 5 наконечників до стріл і 2 м тятиви 

• 1 недопалок свічки 

• 1 м мідного дроту 

• 1 лезо 

• 1 презерватив 


ВИРЯД 

Таборовий

 Фляги, каністри; 

 Відра; 

 Казанки (великі і малі); 

 Церати, тенти; 

 Лопатки; 

 Сокири, 

 Пили, 

 Великі миски; 

 Хохлі, 

 Дошки для нарізання овочів; 

 Тертка; 

 Намети (для учасників, проводу, інтендантський, лікарський тощо); 

 Линви; 

 Маскувальна сітка 

 Рукомийники 

РІЗНЕ

 М’яч; 

 Миючий засіб; 

 Губки для миття посуду; 

 Мило для загального користування; 

 Туалетний папір; 

 Сірники; 

 Сухий спирт, свічки; 

 Фотоапарат; 

 ліхтарик 

Харчовий 

Крупи: 

 Рис 

 Манка 

 Гречка 

 Кукурудзянка 

 Пшенична 

 Вівсянка + 

 Горох 

 Макарони 

 Мівіна 

Овочі: 

 Картопля 

 Морква 

 Цибуля 

 Буряк 

 Капуста 

 Помідори 

 Огірки 

 Зелень 

Консерви: 

 Кілька 

 Сардина 

 Паштет 

 Тушівка 

 Згущик 

 Варення 

 Соус томатний, або паста 

Фрукти, горіхи: 

 Яблука, і т.п. 

 Родзинки 

 Курага 

 Арахіс 

 Лимони 

 Кавуни 

 Тощо 

Різне: 

 Вафлі 

 Крохмаль (кисіль) 

 Кава 

 Чай 

Особистий 

1. Правильний пластовий однострій. 

2. Сильні шнуровані черевики, змінне легке взуття. 

3. Наплічник. 

4. Спимішок, каримат або надувний матрац. 

5. Намет (один на дві особи). 

6. Пластовий ніж. 

7. Сокира і лопатка (одна на дві особи). 

8. Олівець і записник. 

9. Компас, ліхтарик, сірники. 

10. Миска, ложка, горнятко. 

11 . Ремнабір. 

12. Рушник, мило, зубна щітка і паста, гребінь, дзеркальце, та інші засоби особистої гігієни. 

13. Маскувальний одяг (камуфляж, КЗС тощо). 

14. Вітрівка і светр. 

15. Дощовик або куртка. 

16. Одяг для спання. 

17. Довгі і міцні штани. 

18. Змінна білизна. 

19. Спортивний одяг: тенісівки, шорти, футболки. 

20. Шапка, хустинка або панамка. 

21. Купальний стрій. 

22. Носові хустинки. 

23. Запасні шкарпетки (багато). 

24. Засіб проти комарів. 

25. Особиста аптечка. 

26. Линва для в'язання таборових споруд (не менше 25 м.). 

27. Годинник.. 

28. Співаних. 

Також бажано: 

- темні окуляри; 

- фотоапарат; 

- гітара. 


ВАТРИ 

У таборі повинно бути принаймні дві ватри (відкриття чи ватра знайомств та підсумкова – ватра-закриття, або прощальна). Програма ватри повинна бути підготована заздалегідь. Перша ва¬тра, повинна бути пов'язана з гаслом і назвою табору. Остання ватра звичайно присвячена відзначенням, нагородженням переможців етапів змагань. 

Сам обряд запалювання ватри може девчому відрізнятися, залежно від характеру ватри. Коли це буде, наприклад, "Ватра знайомств" – її можуть запалювати учасники, які вже брали участь у попередніх таборуваннях. 

Ватра тоді буде вдалою, коли в ній візьмуть активну участь усі присутні на таборі, чи то роями в окремих точках, чи то хоч би тільки збірним співом пісень.

 Ватру підготовляє визначена для цього група під проводом досвідченого в цьому ділі і відповідального за цілість члена проводу табору. Для справного проведення підготовки і самої ватри ця група звичайно ділить працю на дві частини: перша підшукує і очищає місце під ватру, приготовляє відповідну кількість сухих дрів, під час програми ватри слідкує за вогнем, а по ватрі гасить його і дбає про те, щоб місце залишити у повному порядку. Друга складає й проводить програму і дбає про те, щоб окремі точки своїм змістом і рівнем відповідали куль¬турному стилеві імпрези й запланованому характерові ватри.

 Дуже важливою справою є підбір ведучого ватри, який вільним, але відповідним до програ¬ми (поважним або дотепним) способом заповідав би окремі точки, підтримував настрій і керував цілою про¬грамою згідно з її призначенням і передбаченим часом тривання. Від його вміння, швидкої реакції і дотепності залежить великою мірою успіх ватри. 

Форми ватр можуть бути наступними: 

- шоу 

- дискусія 

- творчий вечір 

- народне свято. 

Підготовка та проведення ватри: 

Можна збудувати гарну ватру в чудовому місці, запалити її новим способом і створити гарну атмосферу. Але без добре запланованої і переведеної програми не буде досягнуто мети проведення ватри. 

При складанні загального плану таборових ватр візьміть до уваги: 

- тему табору; 

- історичні дати; 

- народні та релігійні свята; 

- різноманітність ватр протягом табору. 

Перед тим, як організовувати ватру, потрібно чітко визначити її ціль. Ціллю може бути: 

- створення атмосфери для емоційних переживань; 

- передача певних думок чи настроїв з метою ствердження загальнолюдських ідеалів; 

- розвага; 

- розкриття творчого потенціалу таборовиків. 

Найпростіша і найпоширеніша програма ватри: 

1. Церемонія відкриття. Відкриття впливає на подальший настрій учасників ватри. Тому веселу ватру відкриваємо весело: з «бомбою», галасами, ритуальними танками, викликанням вогню тощо. Поважну ватру відкриваємо урочисто, наголошуючи на символіці ватри (єднанні усіх пластунів світу, паралелі з повстанцями, січовими стрільцями, козаками тощо). 

2. Ведучий. Він мусить мати відповідний голос, авторитет, швидку реакцію і вміння пристосовуватися до ситуації, акторський хист, почуття естетики і доброго тону. Ведучих може бути двоє, троє. 

Якщо потрібно, ведучому можуть допомагати люди, які слідкуватимуть за часом, вводитимуть у програму різних дійових осіб, забезпечуватимуть освітлення виступів роїв. 

3. Виступи роїв на завдану тему. Виступи продиктовані темою ватри. Завдання рої отримують завчасно. Це можуть бути пантоміми, мюзикли, лялькові театри, пісні, імпрези, пародії, атракціони тощо. 

4. Пісні. Жодна ватра не обійдеться без пісень. Всі точки на ватрі повинні чергуватися з піснями. Якщо виступають рої з імпрезами, то пісні добре співати між їхніми виступами. Під кінець ватри варто співати більш спокійних пісень. Наперед визначте, хто починатиме ту чи іншу пісню. 

5. Інерційний момент. Ніколи не задумується як точка програми, але, як правило, завжди присутній у бажанні поспівати, поговорити ще. 

6. Час закінчувати ватру. Варто закінчувати у момент, коли «хочеться ще», щоб наступна ватра чекалася з нетерпінням. 

7. Церемонія закриття. У будь-якому випадку, це спокійна, піднесена частина ватри. 


ДОЩОВА ПРОГРАМА 

Дощова програма – це програма табору, яка може бути використана таборовими провідниками під час несприятливих погодних умов, або уразі виникнення форс-мажорних обставин, які унеможливлюють проведення запланованої звичайної таборової програми. 

Насамперед слід сказати, що прогноз погоди дозволяє передбачити погодні умови на найближчий тиждень, два. Неварто ігнорувати цей фактор, бо ніяка дощова програма не замінить повноцінного таборування для юнацтва. Якщо є можливість перенести табір через несприятливі погодні умови, то потрібно це зробити. Якщо дощ буде один день чи два, чи навіть три, то це не створить ніяких проблем для табору, а навпаки додасть учасникам відчуття певного екстріму і загартує характер. Але коли дощ падає без перепочинку на протязі п‘яти або більше днів і в дітей повністю мокрий одяг, взуття, намети, проблеми з приготуванням їжі, то ніяка дощова програма вас не врятує, бо почнеться загальнотаборова депресія і, крім того, це може призвести до масових захворювань учасників. 

Що стосується складання дощової програми, то розроблених шаблонів немає, тут найбільшу роль відіграє ваша здорова уява і творчий підхід до справи.

 Дощова програма має складатися разом зі звичайною програмою табору до початку табору, а не під час його переведення (вночі на нарадах проводу), звичайно в процесі вона може і повинна коректуватись і підлаштовуватися під обставини і індивідуальні особливості вашого табору, які виявляються в процесі його переведення. 

Насамперед, слід продумати наступні питання: 

• Де буде проводитися дощова програма (чи це буде великий намет, наприклад юрта, чи натягнутий тент посеред табору, чи це буде спеціально облаштована кухня, можуть бути і інші варіанти), але про це потрібно подумати до табору, а під час розтаборування втілити задум в життя, щоб не довелось це робити під час дощу. 

• Яким чином вона буде реалізовуватися, тобто що для цього потрібно. 

Ще кілька порад, щодо дощових днів на таборі, які базуються на власному досвіді відбутих і переведених таборів. Особливо пильно слідкуйте за психологічним станом учасників на таборі, намагайтесь вирішувати конфліктні ситуації якомога лояльніше. Нехай завжди буде людина (бажано психолог або духівник), яка буде виконувати для учасників роль нейтральної і просто «доброї людини», якій вони зможуть «виплакатись». Якщо дощ триває більше чотирьох днів, але ви маєте ще надію що вийде сонце, виділіть годину, дві (якщо потрібно більше) для групової «сповіді», таким чином знімете психологічний «напряг» на таборі, і досконало взнаєте ситуацію, відповідно до цього будете планувати свої наступні дії. 


Твоя дія під час тривоги 

Численні приклади з життя доводять, що багато нещасть можна було б уникнути, коли б люди, яким довелось пережити несподівану тривогу, зуміли зберегти рівновагу духа (притомність ума) і знали, що їм треба в дану хвилину робити. 

ПАНІКА 

Цим словом позначаємо загальний переполох і – як його наслідок – нерозважну поведінку звичайно більшої кількості людей. Паніку може викликати якийсь нерозважний крик однієї переляканої (часто без слуш¬ної причини) особи. Страхом дуже легко заражуються інші, а коли це діється в якомусь закритому місці, як у театрі, церкві тощо, тоді кожний, хто втратив панування над собою, хоче першим дістатись у якесь безпечне місце, не оглядаючись на інших. 

У випадку такої уявної або і справжньої тривоги постає паніка, люди з криком і бійкою захаращують собою всі виходи, утруднюють собі взаємно рятунок, при чому буває, що слабші гинуть від удушення, бійки тощо. 

Тож, коли Ти опинишся у великому скупченні людей: 

1. Роздивися заздалегідь, які є можливості швидкого виходу в час тривоги. 

2. У випадку паніки старайся швидко здати собі справу "зі справжньої небезпеки". 

3. Своєю поведінкою впливай заспокійливо на своє оточення. В потребі рішучим виступом старайся спам’ятати людей, що діють собі на шкоду. 

4. Зваж становище і порадь, як найкраще зорганізувати рятунок. 

5. Не забудь, що першість у рятунку мають завжди жінки й діти. 

Допоміжні матеріали 


ОБОВ‘ЯЗКИ ЧЕРГОВОГО РОЮ НА ТАБОРІ 

 Дбати про порядок на таборі. 

 Збудувати ватру (вогник), та зробити заготовку дрів. 

 Стійкування вночі та біля прапора. 

 Приготування та видача їжі. 

 Дбати, щоб була тепла вода для полоскання і миття посуду. 

 Дбати щоб в рукомийниках завжди була вода. 

 Проводити знезаражування лятрини та ям для відпадків тричі на день. 

В даному переліку можливі зміни та доповнення. 


Обов’язки нічної стійки 

1. Нічна стійка зобов’язана стежити за тереном табору з 00:00 до 06:00 ранку.

 2. Нічна стійка підтримує вогнище, але продовж всього часу обходить весь терен табору і особлива увага – господарське, харчове шатро і штаб. 

3. Особистий виряд нічної стійки: 

• свисток; 

• годинник; 

• теплий одяг; 

• палиця; 

• ліхтарик; 4

. На випадок небезпеки звертатися до проводу табору, якщо небезпека загрожує життю таборовиків, або на терені табору знаходяться невідомі люди, стійка повинна дати сигнал алярму. 

5. Стійковий/стійкова будить наступну стійку за 5 хв. до призначеного часу і чекає, поки ті не вийдуть із шатра, для чергування. 

6. Стійковий/стійкова будить кожного ранку провід (похідного отамана та бунчужного) за 15 хв. до вставання. 


В П О Р Я Д 

ранкова збірка першого дня таборування 

1. Шикуємо рої. 

2. Похідний отаман - «УВАГА, ТАБІР, СТРУНКО!» Зачитує наказ про призначення козацької старшини табору. Покликує (представляє учасникам таборування) козацьку старшину. 

3. Благословення священика. 

4. Похідний отаман - «ДРУЖЕ БУНЧУЖНИЙ, ПРОШУ ПЕРЕБРАТИ КОМАНДУ НАД ЗБІРКОЮ! СПОЧИНЬ!» 

5. Бунчужний – «УВАГА, ТАБІР, СТРУНКО! ХОРУНЖИМ ДО ПІДНЯТТЯ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРУ ВИСТУПИТИ! ПРАПОР УКРАЇНИ ПІДНЯТИ! НА ПРАПОР - ГЛЯНЬ! ДЕРЖАВНИЙ ГІМН!» Хорунжі піднімають державний і козацький прапори. Всі учасники таборування виконують державний гімн України. 

6. Бунчужний - «ТАБІР, ПРЯМО ГЛЯНЬ! СПОЧИНЬ!» 

7. Бунчужний - «УВАГА! ТАБІР, СТРУНКО! РОЙОВИМ ДО ЗВІТУ ВИСТУПИТИ!» 

8. Ройові звітують бунчужному. 

9. Бунчужний – «ДЯКУЮ, НА МІСЦЕ СТУПИ!» 

10. Ройові підходять до своїх роїв та дають наказ роям – «УВАГА, РІЙ, ПРЯМО ГЛЯНЬ! СПОЧИНЬ!» 

11. Бунчужний – «УВАГА, ТАБІР, СТРУНКО! ДО ЗВІТУ ОТАМАНУ ГЛЯНЬ!» «ПАНЕ ОТАМАНЕ, ТАБІР ДО УРОЧИСТОГО ВІДКРИТТЯ ГОТОВИЙ» 

12. Похідний отаман вітає учасників таборування з відкриттям табору та бажає успішного виконання всіх завдань. 

13. Бунчужний - «ПИСАРЮ, ДО ВІДЧИТАННЯ РАНКОВОГО НАКАЗУ ВИСТУПИТИ»

 14. Писар відчитує наказ. 

15. Бунчужний - «ПИСАР, НА МІСЦЕ СТУПИ! СПОЧИНЬ!» 

16. Похідний отаман – «СПОЧИНЬ!» 

17. Похідний отаман – запрошує до слова. Із привітальним словом до учасників таборування звертаються офіційні особи та гості таборування. 

18. Бунчужний - «УВАГА, ТАБІР, СТРУНКО! НА МІСЦІ! РОЗХІД!» 

19. Всі розвертаються кругом (через ліве плече) «СЛАВА!» 


ДОДАТОК 1. ПРАВОВИЙ ДОВІДНИК

Кодекс України про адміністративні правопорушення 

Стаття 63 Незаконне використання земель державного лісо¬вого фонду Використання ділянок земель державного лісового фонду для розкорчовування, споруд¬ження будівель, переробки деревини, влаштування складів і т.ін. без належного дозволу на використання цих ділянок, - тягне за собою, накладання штрафу на громадян від 5 до 10 мінімальних розмірів заробітної пла¬ти і на посадових осіб - від десяти мінімальних розмірів заробітної плати. 

Стаття 64 Порушення встановленого порядку використан¬ня лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці 

Порушення встановленого порядку використання лісосіч¬ного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці, - тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі від 0,4 до 0,9 неоподаткованого доходу громадян і на посадових осіб - від 0,6 до 1,7 неоподаткованого доходу громадян. 

Стаття 65 Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняку 

Незаконна порубка і пошкодження дерев і чагарників, знищення лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняку природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовід¬новлення, - тягнуть за собою накладання штрафу на громадян у розмірі від 0,4 до 0,9 неоподатковуваного доходу громадян і на посадових осіб від 0,6 до 1,7 неоподаткованого доходу громадян. 

Стаття 66 Знищення або пошкодження підросту в лісах 

Знищення або пошкодження підросту в лісах, - тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі до 0,2 неоподаткованого доходу громадян і на посадових осіб від 0,4 до 0,9 неоподаткованого доходу громадян. 

Стаття 67 Здійснення лісових користувань не у відповід¬ності з метою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ордері) або лісовому квитку 

Здійснення лісових користувань не у відповідності з ме¬тою або вимогами, передбаченими в лісорубному квитку (ор¬дері) або лісовому квитку, - тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі до 0,2 неоподаткованого доходу грома¬дян і на посадових осіб у розмірі від 0,4 до 0,9 неоподаткова¬ного доходу громадян. 

Стаття 69 Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду 

Пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі до 0,2 неоподаткованого доходу грома¬дян і на посадових осіб - від 0,4 до 0,9 неоподаткованого доходу громадян. 

Стаття 73 Засмічення лісів побутовими відходами і покидь¬ками 

Засмічення лісів побутовими відходами і покидьками, тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі до 0,2 неоподаткованого доходу громадян і на посадових осіб - від 0,4 до 0,9 неоподаткованого доходу громадян 

Стаття 75 Знищення або пошкодження розмежувальних знаків у лісах

Знищення або пошкодження розмежувальних знаків у лісах, - тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі до 0,2 неоподаткованого доходу громадян і на посадо¬вих осіб - від 0,4 до 0,9 неоподаткованого доходу громадян 

Стаття 76 Знищення корисної для лісу фауни 

Знищення корисної для лісу фауни, - тягне за собою на¬кладання штрафу на громадян у розмірі до 0,2 неоподаткова¬ного доходу громадян і на посадових осіб - від 0,4 до 0,9 неоподаткованого доходу громадян 

Стаття 77 Порушення вимог пожежної безпеки в лісах 

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, - тягне за собою накладання штрафу на громадян до 0,4 неоподатковано¬го мінімуму доходів громадян і на посадових осіб - до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Знищення або по¬шкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення пожежної безпеки в лісах, що призвели до виникнення лісової пожежі або поширення її на значні площі, - тягнуть за собою накладання штрафу на громадян до двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб до чотирьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 

Кримінальний Кодекс України 

Стаття 15 Необхідна оборона 

Кожна особа має право на необхідну обо¬рону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. 

Необхідною обороною визначаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шко¬ди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення посягання. 

Не є злочином застосування зброї або будь яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького про¬никнення у житло чи інше приміщення або якщо особа яка здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного душевного хвилювання, спричиненого суспільно небезпечни¬ми діями, оцінити відповідність захисту характерові посяган¬ня. 

Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпеч¬ності посягання чи обстановці захисту, тягне за собою відпо¬відальність лише у випадках спеціально передбачених крим¬інальним законом. 

Дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчи¬нення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчини¬ла напад, і доставлення її відповідним органам влади, як правомірні, прирівнюються до необхідної оборони, якщо вони були необхідні для затримання і відповідали небезпечності посягання і обстановці затримання злочинця. 


ДОДАТОК 2 ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАМЕТОВИЙ ТАБІР 

1. Загальні положення 

1.1. Наметовий табір є нестаціонарним тимчасовим оздоровчим закладом, що призначається для оздоровлення і організованого відпочинку в природних умовах дітей та молоді. 

1.2. Наметовий табір здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Положення. 

1.3. Наметовий табір за умови відповідної реєстрації, користується правами юридичної особи або права юридичної особи відносно наметового табору здійснює підприємство, установа, організація, яка його створює. 

1.4. Засновниками наметового табору можуть бути підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, а також фізичні особи. 

1.5. Засновник затверджує статут, програму та режим роботи наметового табору, здійснює фінансування витрат на утримання наметового табору, його кадрове матеріально-технічне, методичне забезпечення, створює у наметовому таборі належні умови для виховної роботи, занять фізичною культурою, спортом туризмом, скаутингом, краєзнавчою і природоохоронною роботою, розвиток творчих здібностей дітей та молоді. 

1.6. Організаційні основи діяльності наметового табору 

1.6.1. Наметовий табір розміщується, як правило на позаміській території. 

1.6.2. Термін оздоровлення і відпочинку дітей та молоді в табірній зміні наметового табору визначається з урахуванням програми роботи, природньо-кліматичних умов і можуть складати не більше 30 діб. 

2. Кадри та умови роботи працівників наметового табору. 

2.1. Підбір кадрів наметового табору здійснює його засновник спільно з начальником табору. З працівниками наметового табору укладається строковий договір згідно чинного законодавства. За власним бажанням працівники наметового табору можуть працювати безкоштовно, як волонтери. 

2.2. Штатний розклад наметового табору затверджується засновниками з урахуванням специфіки, обсягів і умов роботи наметового табору. На кожний загін, групу призначається не менше двох керівників. 

2.3. Начальник наметового табору: 

• здійснює загальне керівництво діяльністю табору, затверджує спільно із засновниками правила внутрішнього розпорядку табору, видає накази та розпорядження, веде і зберігає відповідну документацію; 

• розробляє і після погодження із засновниками затверджує посадові обов‘язки працівників табору, знайомить з умовами праці, правилами внутрішнього розпорядку, проводить інструктаж персоналу табору, проводить інструктаж персоналу табору з техніки безпеки, профілактики травматизму, попередження нещасних випадків, дотримання санітарно-гігієнічних правил; 

• організовує відповідно до діючого законодавства фінансову та господарську діяльність. 

2.4. При прийомі на роботу кожен працівник наметового табору повинен подати медичну довідку про стан здоров‘я, бути ознайомленим з умовами праці, правилами внутрішнього розпорядку, посадовими обов‘язками. 

Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97р. №176

Версия для печати

 

2011   Козацька бібліотека © Всі права захищені
КОЗАЦЬКА БІБЛІОТЕКА · ГОСТЬОВА КНИГА · КАРТА САЙТУ


ВебСтолица.РУ: создай свой бесплатный сайт!  | Пожаловаться  
Движок: Amiro CMS